Вступ . Методи якісного аналізу

Якісний аналіз

Предмет аналітичної хімії, її завдання та значення. Стислий історичний нарис розвитку науки. Основні розділи аналітичної хімії: якісний та кількісний аналіз. Зв’язок аналітичної хімії з іншими дисциплінами. Значення аналітичної хімії у розвитку фармацевтичної промисловості та аптечної справи.

Стисла характеристика методів якісного аналізу: „ вологий” та „ сухий” методи. Вимоги, що ставляться до аналітичних реакцій та умови їх проведення. Способи виконання аналітичних реакцій.

Бурний розвиток науково – технічного прогресу, коли з’являються нові об’єкти аналізу (надчисті речовини, атмосфера планет, напівпровідникові матеріали і т.д.), коли необхідна повна хімічна інформація про якісний та кількісний склад досліджуємого об’єкта (за максимально короткі терміни на мінімальних кількостях речовини), вимагає від аналітичної хімії розробки нових методів якісного та кількісного аналізу, які повинні бути високочутливі, точні, швидкі.

Поряд з класичними методами аналізу розробляються і використовуються рентгеноспектральний, мас – спектральний, атомно – абсорбційний, електрохімічні методи.

Хімічний аналіз необхідний для успішного розвитку таких наук, як медицина, геохімія, мінералогія, хімія космосу і т.д.

Неоціниме значення методів аналітичної хімії для контролю і вдосконалення промислового виробництва: хіміки – аналітики безперервно слідкують за роботою технологічних ліній і якістю продукції, яку випускає харчова, фармацевтична, металургійна та інші галузі промисловості. Добре налагоджений аналітичний контроль сприяє науково – технічному прогресу у виробництві.

У центрі уваги хіміків – аналітиків нині перебувають природні і промислові об’єкти: атмосфера, гідросфера, руди, гірські породи та сплави, впровадження у практику методів аналізу ліків та інших фізіологічно активних речовин, біологічних об’єктів, харчових продуктів, лікарської сировини і т.д.

Для успішного виконання цих завдань вдосконалюються класичні хімічні і інструментальні методи аналізу, а також розробляються принципово нові, які переважають перед відомими за вибірковістю, чутливістю, швидкістю визначень складу досліджуємих об’єктів.

Аналітична хімія – це наука, яка розкриває теоретичні основи аналізу і розробляє методи відкриття ідентифікації, визначення і розділення хімічних елементів та їх сполук, визначення складу, будови і реакційної здатності макроформ організації речовин як хімічних систем.

Категорії аналітичної хімії – склад, будова та властивості речовини як системи на основі яких ґрунтується одержання та використання речовини.

Склад речовини як системи має якісну та кількісну характеристики. Аналітична хімія об’єднує теорію хімічного аналізу, якісний та кількісний аналіз. Сучасною особливістю теорії аналітичної хімії є те, що вона об’єднує теорію хімічного аналізу, квантової механіки та математичних методів.

Об’єкт вивчення аналітичної хімії -реакційна хімічна система

Предмет аналітичної хімії -дослідження закономірностей перетворення речовин як хімічних систем, відкриття та встановлення нових закономірностей і співвідношень між хімічними елементами, вдосконалення існуючих та розробка нових, більш швидких і точних методів аналізу і розвиток теоретичних основ методів аналізу.

Основні завдання аналітичної хімії:

1. Дослідницька функція

2. Хіміко – технологічний контроль виробництва

Аналітична хімія пронизує і інтегрує всі хімічні дисципліни.

Аналітична хімія сформувалась у сучасну науку у процесі тривалого історичного розвитку. Окремі аналітичні реакції були відомі ще в глибоку давнину. Так у єгипетських папірусах що написані близько 3 –х тисяч років тому, міститься опис випробувань золотих, срібних та інших виробів.

На початку свого розвитку аналітична хімія представляла собою ряд практично вироблених рецептів і прийомів для визначення складу речовини.

У наукову дисципліну аналітична хімія оформилась лише у другій половині ХІХ століття, коли з розвитком хімії як науки практично вироблені прийоми і рецепти одержали науково – теоретичне обґрунтування.

Велика заслуга у розвитку аналітичної хімії належить працям М.В.Ломоносова, Д.І.Менделєєва, М.С.Цвета, В.І.Вернадського, Л.О.Чугаєва, І.П.Алімаріна, І.В.Тананаєва.

Дата добавления: 2017-01-14