Випробування однофазного трансформатора

Висновки за результатами роботи

6.1. Порівняйте:

6.1.1. Значення К_І, розрахованого за формулою (6.5), з теоретичним.

6.1.2. Значення потужності, розраховані за формулами (6.3), (6.9) і (6.10).

6.2. Запишіть висновки до роботи.

Запитання для самоперевірки та тестового контролю:

1. Яку напругу у трифазній мережі називають лінійною, а яку - фазною?

2. Який струм називають фазним, а який — лінійним?

3. Як можна визначити активну потужність трифазного кола?

4. Який спосіб вимірювання активної потужності в трифазних мережах має найбільше поширення?

5. Як вмикаються ватметри в трипровідне вимірювальне коло трифазного змінного струму під час вимірювання потужності методом двох ватметрів?

6. Як виконати з¢єднання трикутником споживачів трифазного струму?

7. Яку систему трифазного кола називають симетричною? За яких умов настає і за якими ознаками констатується симетричне навантаження фаз? Як можна записати умови симетрії?

8. Чому дорівнює співвідношення між лінійним і фазним струмом за симетричного навантаження фаз?

9. Скільки необхідно ватметрів для вимірювання активної потужності трифазного кола за симетричного навантаження його фаз? Яка схема приєднання їх у коло?

10. За якими формулами можна розрахувати активну потужність кола та однієї фази за симетричного навантаження фаз і відомих показах двох ватметрів?

11. Як впливає несиметричне навантаження фаз на лінійні струми мережі?

12. Як визначають активну потужність трифазного кола за несиметричного навантаження фаз? Чи придатна у цьому випадку схема двох ватметрів?

13. Як зміняться напруги на фазах споживачів у разі обриву одного з лінійних проводів?

Література: 17, 4.5—4.10; 13, 4.1—4.4, 4.7; 12, 5.1,5.2, 5.4 — 5.6; 8, 3.1, 3.3—3.8.

Лабораторна робота № 7

Мета роботи – вивчити конструкцію та принцип дії однофазного трансформатора і визначати його номінальні параметри непрямими методами.

1. Завдання на виконання роботи:

- ознайомитись і записати номінальні дані дослідного трансформатора;

- визначити втрати електричної енергії у сталі (дослід холостого ходу) та у міді (дослід короткого замикання вторинної обмотки) трансформатора;

- обчислити опори і напругу короткого замикання, відносну зміну вторинної напруги трансформатора при номінальному навантаженні, коефіцієнт трансформації трансформатора та його ККД;

- побудувати графік залежності ККД трансформатора від коефіцієнта завантаження при різних коефіцієнтах потужності.

2. Лабораторна установка та її електрична схема

2.1. Задачі, що необхідно реалізувати з допомогою лабораторної установки.

2.1.1. Зверніть увагу, що трансформатор – це статичний електромагнітний апарат, який призначений для перетворення змінного струму напруги одного потенціалу в змінний струм напруги іншого потенціалу такої самої частоти. Принцип дії його заснований на законі електромагнітної індукції і для цього він має первинну 1 і вторинну 2 обмотки (рис. 7.1, а) із ізольованого мідного або алюмінієвого дроту, що розміщені на замкненому осерді 3, зібраному з ізольованих один від одного листів електротехнічної сталі товщиною 0,35 або 0,5 мм. Первинною називається обмотка, що приєднана до джерела електричної енергії, вторинною – та, яка віддає енергію в зовнішнє коло. Початки обмоток позна чають буквами А (первинної) і а – вторинної, кінці – Х та х відповідно. Витки обмоток ретельно ізольовані між собою та від стального осердя.

Випробовуванню підлягає однофазний трансформатор марки Т-74, що має наступні номінальні параметри: повна потужність 0,6 кВА; первинні напруга і струм відповідно 220 В та 1,23 А, вторинні – 127 В та 2,9 А відповідно.

2.2. Функціональна схема дослідної установки для випробування роботи трансформатора у режимі холостого ходу показана на рис. 7.2, а у режимі короткого замикання – на рис. 7.3.

Установка складається з елементів кола, рекомендований перелік яких наведено в дод. 4. Вимикач мережі, затискачі джерела напруги змінного струму та дослідного трансформатора розміщені на відповідній ділянці лицьової панелі комбінованого лабораторного стола. Між собою елементи кола з’єднуються за допомогою провідників з наконечниками.

Живлення здійснюється від мережі змінного струму промислової частоти 50 Гц, напруга якої 220 В. Для вмикання кола в мережу використовують автоматичні повітряні вимикачі QF.

3. Підготовка до виконання роботи.

3.1. Ознайомтеся з розташуванням на панелі лабораторного стола затискачів вимикача QF джерела напруги (клеми А, В, С і N) та трансформатора (клеми А, Х, а та х). Перевірте дієздатність приєднувальних затискачів і запам’ятайте положення “Ввімкнено” і “Вимкнено” на вимикачі QF.

3.2. Виберіть необхідні для дослідів прилади, визначте їх тип, систему, номінали шкал, клас точності та встановіть їх відповідність вимогам, вказаним в описі установки. Заповніть таблицю приладів (табл. 7.1). Зверніть увагу на розміщення на панелі ватметра генераторних (позначені зірками) і навантажувальних затискачів «І» та “U” його обмоток.

Таблиця 7.1

Дата добавления: 2017-01-14