Вимоги до рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів 2 страница

Таблиця 2

Розподіл люмінесцентних світильників на групи

з усередненими світлотехнічними характеристиками

Характеристика світильників	Світильники, які відносяться до певної групи	Номер групи
Підвісні дифузні світильники для виробни­чих приміщень:
без перфорації і сітки	ПВЛМ-Д, ЛД, ЛСП 06, ЛСП 02
з перфорацією без сітки	ПВЛМ-ДО, ЛДО, ЛСП-06-13
без перфорації з сіткою	ПВЛМ-ДР, ЛДР, ЛСП 07
з перфорацією та сіткою	ПВЛМ-ДОР, ЛДОР, ЛСП 06-15
Підвісні пило водозахисні світильники:
зі звичайними лампами з розсіюючим склом	ПВЛІ, ПВЛП
Підвісні вибухозахисні світильники з відби­вачем	НОГЛ, НОДЛ
Підвісні світильники розсіяного світла з сіт­ками	ЛСО02
Вбудовані стельові світильники, що випромінюють частину світлового потоку у верхню півсферу з розсіювачами	ЛПО01, ЛПО 02 Л201Б440-18М, ЛЛ201Б4200-02М Л200112200-26, Л2011240-26 ЛВОЗ1,ЛВВОО01
Вбудовані стельові світильники, які не мають випромінювання у верхню півсферу:	УСПЗ,УСП5,УСП 11,УСП 18,УСП 31

При дослідженні ефективності природної вентиляції в офісному приміщенні потрібно враховувати, що відповідно до СНиП 2.09.04–87 за умови, якщо об’єм робочого приміщення, що припадає на кожного працюючого, менше 20 м³, необхідний повітрообмін повинен становити не менше L' = 30 м³/год на одну особу. При об’ємі 20 м³ і більше на одного працюючого повітрообмін повинен становити не менше L' = 20 м³/год. При об’ємі 40 м³ і більше на одного працюючого за наявності в приміщенні вікон та дверей повітрообмін не лімітується.

Таким чином, необхідний повітрообмін L_н обчислюється за формулою

, м³/год, (7)

де n - кількість працюючих.

Фактичний повітрообмін у відділі здійснюється за допомогою природної вентиляції як неорганізовано – через різні нещільності у віконних і дверних прорізах, так і організовано – через кватирку у віконному прорізі.

Фактичний повітрообмін L_ф, м³/год, обчислюється за формулою

(8)

де F_кв - площа кватирки, через яку буде виходити повітря, м²;

коефіцієнт витрат повітря, береться в межах 0,4 – 0,6;

V_п - швидкість виходу повітря через кватирку, м/с.

Її можна розрахувати за формулою

(9)

де g - прискорення вільного падіння, g =9,8 м/с²;

∆Н₂ - тепловий тиск, під дією якого буде виходити повітря з кватирки, кГ/м²:

(10)

де h₂ - висота від площини рівних тисків до центру кватирки (рис. 6).

Її можна визначити з такого співвідношення: відстані від площини рівних тисків до центрів нижніх і верхніх прорізів відповідно h₁ та h₂, обернено пропорційні квадратам площ цих прорізів S_дв та F_кв, тобто:

(11)

З геометричних розмірів приміщення h₁+h₂=h,

де h – відома висота між центрами нижніх та верхніх прорізів.

Таким чином, з системи двох рівнянь з двома невідомими знаходимо h₂ (див. рис. 2).

Рис. 2 – Схема розрахунку природної вентиляції.

γ_з та γ_вн – відповідно об'ємна вага повітря зовні та всередині приміщення, кГс/м³.

Об'ємна вага повітря визначається за формулою

(12)

де Р_б – барометричний тиск, мм рт.ст., в розрахунках береться таким:

Р_б = 750 мм рт.ст.;

Т – температура повітря у градусах Кельвіна.

Для офісних приміщень, в яких виконується легка робота, відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 для теплого періоду року температура повітря повинна бути не вище +28⁰С, або T = 301 К, для холодного періоду року відповідно t=17⁰С, або T=290 К.

Для повітря зовні приміщення температура визначається за СНиП 2.04.05–91:

для теплого періоду: t = 24⁰С, T = 297 К;

для холодного періоду: t = -11⁰С, T = 262 К.

Визначивши фактичний повітрообмін і порівнявши його з необхідним, можна зробити висновок про ефективність природної вентиляції у відділі. Якщо виявиться, що вона не ефективна, тобто L_ф < L_н, або L_ф набагато більше L_н, необхідно дати рекомендації для поліпшення вентиляції і перевірити їх дієвість розрахунками. Зокрема, якщо у холодний період року фактичний повітрообмін набагато перевищує необхідний, що може викликати переохолодження працюючих, можна рекомендувати скорочення часу провітрювання приміщення пропорційно перевищенню фактичного повітрообміну над необхідним.

Приклад розрахунку ефективності природної вентиляції:

Схема розрахунку природної вентиляції наведена на рисунку 3.

Рис. 3 – Схема розрахунку природної вентиляції.

Розрахуємо об’єм приміщення

V = 2,5*4,5*6 = 67,5 (м³).

Розрахуємо об’єм адміністративного приміщення, що припадає на одного працюючого:

V₁ = 67,5/6 = 11,25 (м³/чол.)

Оскільки згідно з СНиП 2.09.04 – 87 об’єм приміщення, що припадає на 1-го працюючого, повинен становити 40 (м³), що більше ніж фактичне значення даного показника – 11,25 (м³/чол.), у відділі потрібно забезпечити повітрообмін не менше L₁ = 30 (м³/год) на кожного працюючого. Розрахуємо необхідний повітрообмін L_н, м³/год за формулою

L_н = L₁*n, (13)

де n – найбільша можлива кількість працюючих у приміщенні.

L_н =30*6 = 180 (м³/год).

Знайдемо фактичне значення повітрообміну, користуючись схемою, наведеною на рисунку 3, за формулою:

L_ф = m*F*V*3600, (14)

де m – коефіцієнт витрати повітря (m = 0,55);

F – площа кватирки (F = 0,3*1,2 = 0,36 м²);

V – швидкість виходу повітря через кватирку або вентиляційний канал, м/с, яка розраховується за формулою:

, (15)

де g – прискорення вільного падіння (g = 9,8 (м/с²));

H₂ – тепловий тиск, який розраховується за формулою

H₂ = h₂*(g_з - g_c), (16)

де g_з та g_с – відповідно об’ємна вага повітря ззовні приміщення та всередині його, кГ/м³.

Об’ємна вага повітря розраховується за формулою:

(17)

де Р_б – барометричний тиск мм рт. ст. (Р_б = 750 мм рт. ст.);

Т – температура повітря, К (для теплого періоду року у приміщенні t = 28 ⁰С, або Т = 310 К, для холодного періоду року – t = 17 ⁰С або Т = 290 К; ззовні приміщення для літа t = 24 ⁰ С, або Т = 297 К, для зими t = - 11 ⁰ С, або Т = 262 К (СНиП 2.04.05-91)).

Знайдемо h₂ із співвідношень:

(18)

h = 0.8+1.4 - 1 - 0,15 = 1,05 (м)

= (0,36)² = 0,1296 (м²)

= (2*(1,6/2))² = 2,56 (м²)

Розв’яжемо систему:

Звідси

Н_2(л) = 1*(1,174 – 1,125) = 0,049 Н_2(з) = 1*(1,331 – 1,203) = 0,128

= 0,924(м/с) = 1,444(м/с)

L_ф(л) = 0,55*0,36*0,924*3600 = 658,63 (м³/год)

L_ф(з) = 0,55*0,36*1,444*3600 = 1029,28 (м³/год).

Оскільки фактичне значення повітрообміну значно перевищує нормативне значення як взимку, так і влітку, то природна вентиляція (аерація) неефективна. Тому для підвищення ефективності вентиляції в приміщенні необхідні додаткові заходи.

При оцінці метеорологічних умов у досліджуваному приміщенні необхідно порівняти фактичні значення параметрів мікроклімату: температури повітря, відносної вологості, швидкості переміщення повітря, інтенсивності теплового випромінювання за наявності його джерел у приміщенні з нормованими значеннями, встановленими ДСН 3.3.6.042-99.

Фактичні значення можна одержати за допомогою безпосередніх власноручних вимірів або використати готові дані вимірів, якщо вони є в санітарно-технічних паспортах досліджуваних приміщень. Швидкість переміщення повітря у приміщенні, крім того, можна знайти із формули 11, якщо за площу, через яку буде переміщуватися повітря кількістю L_ф, взяти вертикальну площу перетину досліджуваного приміщення:

V_п= L_ф /(висота×глибина× ×3660) м/с.

Для нашого прикладу:

V_п = 1029,28/(2,5×4,5×0,5×3600) = 0,051м/с.

Беручи до уваги, що в адміністративно управлінських приміщеннях виконуються за енерговитратами легкі роботи, відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 для холодного періоду року нормованими будуть:

- температура оптимальна 21-24⁰С, допустима 20-25⁰С;

- відносна вологість оптимальна 40 – 60 %, допустима не більше 75 %;

- швидкість переміщення повітря оптимальна 0,1 м/с, допустима не більше 0,2 м/с.

Для теплого періоду року:

- температура оптимальна 22-25 ⁰С, допустима 21-28⁰С;

- відносна вологість оптимальна 40 - 60 %, допустима не більше 60 %;

- швидкість переміщення повітря оптимальна не більше 0,2 м/с, допустима 0,1 - 0,3 м/с.

Значення параметрів, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в аналізованому підрозділі, необхідно звести в підсумкову таблицю. Приклад підсумкової таблиці для результатів див. у табл. 3.

Таблиця 3

Підсумкова таблиця

Параметр	Значення параметра	Нормативний документ
фактичне	нормоване
1 Освітленість штучна (лк)			СНиП ІІ-4-79
2 Значення коефіцієнта природного освітлення (%)	0,486	1,35	СНиП ІІ-4-79
3 Температура повітря (^0С):
взимку		21 - 25	ДСН 3.3.6.042-99
влітку		22 - 28	ДСН 3.3.6.042-99
4 Відносна вологість повітря (%):
взимку		< 75	ДСН 3.3.6.042-99
влітку		< 60	ДСН 3.3.6.042-99
5 Повітрообмін (м^3/год)
взимку	1029,28		СНиП 2.09.04-87
влітку	658,63		СНиП 2.09.04-87
6 Швидкість переміщення повітря м/с	0,051	< 0,2	ДСН 3.3.6.042-99

При аналізі протипожежних заходів, які вжиті на об’єкті дослідження, треба визначити:

- категорію приміщення з пожежної небезпеки відповідно до ОНТП 24-86 (А, Б, В, Г, Д);

- можливі причини пожежі і необхідні заходи щодо її попередження;

- шляхи евакуації працівників і матеріальних цінностей;

- наявність засобів пожежогасіння, пожежної сигналізації і зв’язку.

План евакуації з досліджуваного приміщення на випадок пожежі необхідно зобразити на окремому рисунку. Це буде останній, п’ятий, рисунок з п’яти необхідних у розділі.

Приклад аналізу пожежної безпеки:

Аналізоване приміщення за небезпекою виникнення пожежі відповідно до ОНТП 24–86 належить до категорії В (пожежонебезпечні – в ньому наявні легкозаймисті речовини - папір, дерево).

Можливими причинами пожежі можуть бути:

- коротке замикання в електричній мережі, що може спричинити загоряння наявних легкозаймистих речовин;

- займання паперу, дерева через необережне поводження з вогнем;

- поширення вогню з сусідніх приміщень.

Попередити пожежу можна шляхом розроблення правил безпечної поведінки із вогнем, усуненням можливості виникнення короткого замикання.

У разі виникнення пожежі своєчасно та з мінімальними наслідками дають можливість загасити її наявні пожежна сигналізація та вогнегасники.

План евакуації працівників та матеріальних цінностей на випадок пожежі наведений на рисунку 4.

Рис. 4 – План евакуації із приміщення

(1- досліджуване приміщення, - шляхи евакуації)

Наведений аналіз дозволяє студентові-дипломнику визначити місця, де існує потенційна небезпека негативного впливу на персонал, та запропонувати заходи щодо поліпшення умов праці.

При розробленні заходів щодо поліпшення умов праці для кожного визначеного при аналізі випадку невідповідності умов праці нормативним вимогам необхідно запропонувати заходи щодо їх поліпшення. Дієвість запропонованих заходів необхідно підтвердити відповідними розрахунками.

Дата добавления: 2017-01-14