Заходи щодо поліпшення умов праці

Для поліпшення умов праці в досліджуваному приміщенні необхідно покращити природне освітлення шляхом застосування матеріалів, що підвищують відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення, а також зняти сонцезахисні жалюзі. Можна також збільшити коефіцієнт запасу шляхом застосування скла, яке краще пропускає природне освітлення. При цьому зміняться такі показники:

1) загальний коефіцієнт світлопропускання:

t₀ = 0,8*0,85*1*1*0,9 = 0,6 (шляхом зняття сонцезахисних жалюзі (t₄=1);

2) коефіцієнт, що враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення при r_с.з. = 0,5 (за рахунок застосування для внутрішніх поверхонь приміщення світліших кольорів), звідси r₁ (1,3) = 3;

3) коефіцієнт запасу: К_з = 1,3 (шляхом покращання якості матеріалу, через який проходять сонячні промені)

Оскільки в такому випадку фактичне значення освітленості все одно не відповідає нормативному, то необхідно застосувати штучне освітлення, яке відповідає нормативному значенню і забезпечить достатнє освітлення в будь-який час дня.

Для зменшення надлишкового повітрообміну в холодний період року (1029,28 замість необхідних 180 м³/год.) пропонуємо скоротити час провітрювання приміщення до:

1029,28 - 60 хв.

180 - Х хв.

Х=180×60/1029,28= 10,5 хв. на годину.

Стосовно питання «Система охорони праці» необхідно охарактеризувати штат служби охорони праці, організацію і проведення навчання, інструктажів і видів перевірки знань працюючих; проведення атестацій робочих місць на відповідність вимогам охорони праці; забезпечення працюючих правилами, стандартами, положеннями, інструкціями, спецодягом, спецвзуттям, індивідуальними засобами захисту; проведення розслідувань нещасних випадків на підприємстві, організацію контролю проходження медоглядів; використання праці неповнолітніх, жінок і інвалідів; форми пропаганди, здорових і безпечних умов праці. Необхідно проаналізувати розділ «Охорона праці» колективного договору, оскільки це має істотне значення в системі планування роботи щодо забезпечення безпеки праці на підприємстві.

Рекомендується визначити чисельний склад і зіставити його з фактичною кількістю працюючих в службі охорони праці (СОП).

Таким чином, для дослідження діяльності СОП на підприємстві (установі, організації) необхідно визначити її чисельний склад і зіставити з фактичною кількістю. Розрахунки доцільно проводити відповідно до Типового положення про службу охорони праці.

П.1.4. цього Положення визначає, що СОП створюється на підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб. На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції СОП можуть виконувати в порядку сумісництва (суміщення) особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб до виконання функцій СОП можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають виробничий стаж роботи не менше трьох років і пройшли навчання з охорони праці.

Чисельність СОП на підприємстві з кількістю працюючих понад 500 чоловік визначається за формулою:

(19)

де – середньооблікова кількість працюючих на підприємстві;

Ф – ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці, що дорівнює 1 820 год., який враховує втрату робочого часу на можливі хвороби, відпустку тощо;

– коефіцієнт, що враховує шкідливість і небезпечність виробництва.

(20)

де – кількість працюючих зі шкідливими речовинами незалежно від рівня їх концентрації;

– кількість працюючих на роботах підвищеної небезпеки (що підлягають щорічній атестації з охорони праці).

Коефіцієнт максимально може дорівнювати трьом у разі, коли всі робітники працюють зі шкідливими речовинами і всі вони підлягають щорічній атестації з питань охорони праці, тобто

(21)

Для аналізу ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці існує певна методика, яка дозволяє проводити розрахунки на всіх рівнях управліннях охороною праці, надає можливість порівнювати показники між собою та з показниками різних періодів, дає максимальну інформативність, це прості і оперативні розрахунки ефективності працеохоронних заходів.

Така оцінка може здійснюватися на підприємствах всіх форм власності, у тому числі, на робочому місці, дільниці, також вона може визначатися по галузі та країні в цілому.

Соціально-економічна і економічна ефективність поліпшення умов і охорони праці можуть визначатися на всіх етапах розробки і впровадження праце охоронних заходів. Це може бути стадія планування заходів (розрахункова ефективність), з метою обґрунтування оптимального варіанту заходу тобто вибір оптимального варіанту. Може проводитися після впровадження заходів (фактична ефективність) для оцінки кінцевих результатів роботи.

Таким чином можна проводити розрахунки з урахування специфіки виробництва. Ці методи розрахунку орієнтовані на такі вихідні данні, які можуть надати підприємства усіх форм власності і їх можні зібрати при проходженні переддипломної практики.

Необхідно проаналізувати стан виробничого травматизму та профзахворювань, який повинен проводитися на основі актів по нещасний випадок та профзахворювань на виробництві.

Дата добавления: 2017-01-14