Система дитячих установ

Систему дитячих установ обстежують, залучаючи керівництво цієї системи. Натурно уточнюють місткість, дефекти планування і частин будинків.

Отримані відомості зводять у таблицю, де в останньому стовпці вказують: форму власності й умови надання послуг (платні чи безкоштовні), вбудована установа чи розташована в окремому будинку, наскільки воно фізично зношено і чи забезпечене ділянкою території.

Дані, отримані в результаті обстеження, важливо правильно оцінити. Необхідне порівняння з нормативами місткості, кількості робочих місць і наявності необхідних площ. Цю інформацію приводять у довідці, що характеризує систему дитячих установ.

2. Система промтоварних і продовольчих магазинів.

Систему промтоварних і продовольчих магазинів обстежують за аналогією із системою дитячих установ. Як показала практика, при обстеженні важко установити площу цих установ, особливо в умовах приватної власності на торгові приміщення. Тому в магазинах із продавцями розрахунок припустимо вести по кількості торгових місць.

Результати аналізу системи промтоварних і продовольчих магазинів використовують як інформаційний матеріал для проектування реконструкції.

Зараз у центрі міст виникло багато торгових кіосків і павільйонів тимчасового характеру, що також підлягають оцінці при обстеженні. Важливо установити, наскільки вони раціональні з погляду інтересів міста і населення. Чи не псують екстер'єр вулиць, чи не створюють незручність для жителів, чи не заважають експлуатаційним організаціям використовувати територію.

Результати анализу відображають у формі таблиці, де приводять інформацію про те, наскільки торгові будівлі забруднюють навколишнє середовище і наскільки віддалена зона завантаження товарів від житлової забудови.

3. Підприємства суспільного харчування

Підприємства суспільного харчування обстежують за аналогією з торговими. У центрі міста їхню необхідну місткість приймають, як і магазинів, по "денній" кількості населення. Результати аналізу відображають у формі таблиці, де приводять данні як і для інших установ соціально-побутового обслуговування.

4. Служби експлуатаційних організацій

Служби експлуатаційних організацій обстежують з метою виявлення забезпеченості офісними приміщеннями основного управлінського апарату, техніків-доглядачів і об'єднаної диспетчерської служби. Оглядають і виробничі приміщення: майстерні, двірницькі і гаражі збиральної техніки, сміттєкамери і місця збору твердих відходів.

Результати обстеження системи соціально-побутового обслуговування відображають у довідці і на кресленні-схемі типу показаної на рис. 1.4.

Рис. 1.4. Схема соціально-побутового обслуговування

1 - будинки, що знаходяться на ремонті; 2 - продовольчі магазини; 3-те ж, промтоварні;4 - підприємства суспільного харчування; 5-те ж, побутового обслуговування; 6 - адміністративно-господарські установи; 7 - школи загальноосвітні; 8-те ж, спеціальні; 9 - дитячі сади; 10-дитячі ясла; 11 - багатофункціональні установи культури; 12 - бібліотеки; 13 - кінотеатри; 14-театри; 15 - аптеки; 16 - пункти дитячого харчування; 17-поліклініки; 18 - радіуси приступності; 19-номера ГРЕП

6.Обстеження технічного стану будинків

Обстеження технічного стану будинків доповнює оцінку їхньої історико-архітектурної значимості як елементу міського середовища.

Таке обстеження складається з:

1. Вивчення технічних паспортів будівель.

2.Натурної перевірки будівель.

Його метою є одержання інформації, насамперед про такі властивості будівель, як:

А) функції будинків;

Б) об'ємно-планувальні рішення будинків;

В) відомості про матеріал основних несущих конструкціях будинків;

Г) фізичному і моральному зносі будинків;

Д) дані про забезпечення будинків інженерними системами, їхньому складі і технічному стані.

А) Інформація про функцію будинків одержують одночасно з натурними обстеженнями, що випереджають складання ситуаційного плану території. При цьому використовують дані ДЕЗіВ про орендарів і власників. Их списки составляют по форме таблиці.

Приміщення нежилого призначення ранжуют на вбудовані і розташовані в окремих будинках. По виду власності поділяють на державні, муніципальні, приналежні юридичним і фізичним особам. По третій ознаці - значимості - нежилий фонд поділяють на установи федерального і суб'єктів федерації, міського і районного значення.

Б) Об'ємно-планувальні рішення будинків обстежують за наступними показниками: поверховість, будівельний обсяг (в м³), кількість житлової, корисної і підсобної площі (в м³), група капітальності й ін.

Основа оцінки - це відомості, закладені у поверхові плани і технічні паспорти. Архівні дані звіряють із ситуацією на місцевості і виявляють невідповідності.

Результати обстеження представляють у табличній формі. Таблицю розглядають як доповнення до ситуаційного плану і картограми поверховості забудови.

В) Матеріал несущих конструкцій вивчають по технічних паспортах, звіряючи дані з натурою, оскільки можливі розбіжності. Наприклад, у паспорті старого багаторазово перебудованого будинку записано: стіни кам'яні. У натурі ж виявляється, що частина верхнього поверху виконана в дереві.

При загальному обстеженні важливо установити, з чого виконані стіни і перекриття, оскільки їхній стан визначає стратегію реконструкції. Тому у всіх сумнівних випадках не слід зневажати розкриттями, якщо інакше не можна бути упевненим у конструктивному рішенні будинку.

У результаті обстеження несущих конструкцій на ситуаційному плані умовними позначками показують матеріал стін, а на картограмі морального зносу - матеріал перекриттів.

Г) Фізичний знос З_ф у технічних паспортах виражають у гривнях і відсотках.

Для загального обстеження необхідні значення цього показника у відсотках.

Результати розрахунків інтерпретують графічно у виді картограми, показаної на рис. 1.5а та у таблиці 1.2. При цьому приймають наступну стратифікацію житлового фонду по фізичному зносі: від 0 до 20 % -гарний стан об'єкта, від 21 до 40 % -задовільне, від 41 до 60 % -незадовільне і більш 60 % - старе.

Моральний знос тільки одного - другого роду - визначають під час загального обстеження. Знос цього роду частково характеризує житло, призначене для матеріально забезпеченого населення. Це зв'язано з тим, що ексклюзивні квартири індивідуальні, мають велику не обмежену нормами площу і пристосовуються до запитів конкретного споживача. Тому моральним зносом тут можна оцінити тільки стан інженерних систем.

Інша справа в муніципальному житловому фонді, де площа квартир нормується. Тут можна досить точно розрахувати знос другого роду (З_м2).

Моральним зносом другого роду відображають невідповідність планування будинку і території, конструктивних рішень і інженерних систем сучасним вимогам функціональної і технічної експлуатації. Знос цього роду може бути виражений у відсотках і гривнях. У першому випадку моральний знос З_м2 у %, дорівнює

З_м2= 100∑∆З_м2/(100-О,5∑∆З_м2),

де ∆З_м2 — показник морального зносу, що залежить від якості благоустрою території і планування квартир, наявності сучасних інженерних систем і устаткування, %.

Часткові показники зносу ∆З_м2 для розрахунку сумарного ∑∆З_м2 знаходять в табл. 1.1 у залежності від ознак, що характеризують житло. Визначають дефекти будинку, що відповідають описам, приймають відсоток зносу, а потім заповнюють табл. 1.2.

Дані розрахунку використовують для побудови картограми морального зносу. Приклад такої картограми приведений на рис. 1.5б

Рис. 1.5 Схеми, що характеризують сучасний стан забудови.

а (1-знос до 20 %, стан конструкцій гарне; 2-те ж, 21-40 %, задовільне; 3-те ж, 41 -60 %, незадовільне; 4-те ж, більш 60 %, стан будинку старий; 5 - нежитлові будівлі; 6-будинки на ремонті);

б-картограмма морального зносу (1-будинки зі зносом до 15 %; 2-те ж, 16-25 %; 3-те ж, 26-35 %; 4-те ж, 36-45 %; 5-те ж, більш 45 %; 6-у будинках відсутній ліфт; 7-те ж, сміттєпровід; 8-те ж, гаряче водопостачання; 9-те ж, ванні кімнати; 10-те ж, у частині квартир; 11 -у будинків відсутні неспалені перекриття). Цифрами, проставленими в планів будинків, зазначений % зносу будівлі

Часткові показники зносу

Таблиця 1.1.

Ознаки, які характеризують житло	Наявність у %	∆Зм2, %
Металевопластикові вікна	Менш 30	13,5
31- 60	12,5
61- 80	7,4
Більш 80	4,1
Захисні решіткі	Менш 30	10,1
31- 60	8,2
61- 80	6,4
Більш 80	4,5
Наявність склопакетів на балконах	Менш 30	12,3
31- 60	10,2
61- 80	6,8
Більш 80	3,5
Відсутність домофонів

Обстеження технічного стану будинків

Таблиця 1.2

№ будинку

Функція будинку

Поверховість

Фізичний знос, Зф %

Розрахунок морального зносу 2 - го роду Зм2, %

Наявність металевопласти-кових вікон

Наявність решіток

Наявність склопакетів на балконах

Наявність домофонів

∑∆Зм2, %

Зм2, %

%

∆Зм2

%

∆Зм2

%

∆Зм2

є /немає

∆Зм2

Д) Інженерне забезпечення будинків виявляють за даними технічних паспортів:

1. Уточнюють, чи централізовано холодне і гаряче водопостачання, опалення і газопостачання. 2. Установлюють наявність і стан ліфтового господарства. Дані, отримані в результаті обстеження, відображаютьу довідці і на картограмі морального зносу.

Техніко-економічну інформацію про забудову обмежують відомостями, необхідними для складання бізнес-планів, доповненими даними про відбудовну вартість будинків, вартісному вираженні фізичного і морального зносу.

1.1.2. Камеральна обробка отриманої вихідної інформації

Усі картограми будуються в результаті камеральної обробки вихідних даних, зокрема будується картограма житлового фонду, у якій відображаються результати натурних досліджень, а саме: інформація про історико-архітектурну цінність забудови, про ситуацію на місцевості, про транспортні і пішохідні потоки, про функціональне зонування території, про систему соціально-побутового обслуговування населення, обстеження технічного стану будинків (дані про моральний та фізичний знос).

Аналіз інформації - заключний камеральний етап загального обстеження. На основі отриманих даних розробляють рекомендації, дають висновок про ремонтно-реконструктивні заходи. Визначають, які з них є оптимальними, можливими, бажаними чи неприпустимими.

Існує кілька методів аналізу інформації. Усі вони засновані на класифікації будинків по групах, кожна з який поєднує об'єкти, що володіють визначеною комбінацією вихідних властивостей. При цьому вважають, що будинки, прилічені до тієї чи іншої групи, можуть бути піддані строго регламентованим і економічно виправданим видам реконструктивних заходів.

Реконструктивні заходи звичайно класифікують по трьох групах:

1. знос;

2. реконструкция с трансформацией здания под новые функции;

3. сохранение дома без изменения его назначения, но с капитальным ремонтом.

Ці заходи, проведені в будинках кожної групи, мають різну сутність.

1. Наприклад, що стосується зносу:

- історично малоцінні будівлі з фізичним зносом більш 75% підлягають першочерговому зносу,

- у центрах великих міст малоповерхову забудову, якщо вона не є архітектурно-історичним пам'ятником чи елементом історичного середовища, намічають до зносу незалежно від фізичного або морального зносу, але в кілька черг.

- капітальні будинки більшої поверховості в окремих випадках можуть попадати під знос по містобудівних розуміннях.

2. Реконструкція будинків із трансформацією має кілька різновидів.

Житлові будинки можна трансформувати: в адміністративні; у дитячі чи торгово-побутові установи; у готелі чи гуртожитки; у поліклініки і т. п.

Можлива реконструкція з пристосуванням під квартири житлово-будівельного кооперативу майстерні творчих працівників (письменників, скульпторів і художників). У деяких випадках виправдує себе перетворення будинку в гараж-стоянку для збиральної техніки.

3. Рішення про збереження житлового будинку на тривалий термін може бути прийняте з умовою проведення:

- профілактичного підтримуючого ремонту;

- капітального ремонту без перепланування квартир;

- капітального ремонту з частковим чи повним переплануванням.

Для реконструкції і капітального ремонту забудови, що представляє архітектурно-історичну цінність, характерні певні обмеження. Вони стосуються зовнішнього вигляду будинків. В одному випадку допускається часткова чи навіть повна реконструкція фасадів, в іншому - тільки їхня реставрація - по архівних кресленнях, у третьому - відновлення зруйнованих обсягів, створення так званих "муляжів".

У результаті камеральної обробки вихідних даних і техніко-економічного аналізу складають картограму можливих реконструктивних заходів (приклад рис. 1.6) або картограму подальшої долі будинків (приклад рис. 1.7). На ній умовними позначками відзначають рекомендовані рішення по перебудові будинків.

Рис. 1.6. Картограмма можливих реконструктивних заходів:

1 -потрібно реставрація будинку з відновленням планування;

2 - те ж, але припустиме перепланування;

3 - необхідний планово-попереджувальний ремонт;

4 - потрібно капітальний ремонт, при якому бажане часткове перепланування;

5 - те ж, але потрібне повне перепланування;

6 - раціональний продаж, передача будинку в оренду під установу;

7-можливе відновлення в будинку житлових функцій;

8-бажаний знос будівлі чи його частини для поліпшення гігієнічних умов;

9 - знос необхідний і можливе будівництво новобудови;

10-припустиме збереження установ;

11- можлива надбудова будинку.

Визначення подальшої долі будинків, що знаходяться на обстежуваній території,- задача головна, але не єдина.

При розробці рекомендацій з реконструкції чи кварталу мікрорайону розглядають:

1. допустимість зміни схеми благоустрою і зонирования території;

2. ущільнення чи розрідження щільності забудови.

Обмовляють:

1. умови відновлення дворів;

2. модернізації системи соціально-побутового обслуговування;

3. поліпшення схеми транспортно-пішохідного руху.

У рекомендаціях з реконструкції обґрунтовують:

1. Ліквідацію підприємств і установ у житловій забудові;

2. Виділяють групи будинків, де припустиме вкраплення деяких адміністративно-господарських організацій.

Визначають:

1. Можливість зміни балансу території на користь зелених насаджень, яких звичайно не вистачає.

Рис.1.7.Картограмма подальшої долі будинків

1 - старі й аварійні будинки, що підлягають зносу в першу чергу; 2 - те ж, у другу чергу;

3 - опорні будинок, що підлягають трансформації; 4 - те ж, у яких необхідний капітальний ремонт із переплануванням 100% площі; 5 -те ж, з переплануванням 25% площі.

1.2 Детальне обстеження будинків.

Детально обстежують опорні будинки, призначені для капітального ремонту, реконструкції і реставрації. При цьому за основу приймають результати загальних інженерних вишукувань, виконаних на стадії підготовки до проектування реконструкції і благоустрою забудови.

Мета детального обстеження - оцінка міцності і технічного стану несущих і конструкції, що обгороджують, аналіз якості архітектурно-планувального й об'ємного рішення будинку.

Розрізняють два види детального обстеження:

1. Попереднє

2. Технічне.

1.2.1. Попереднє обстеження.

Попереднім обстеженням:

1. Уточнюють загальні відомості, що характеризують забудову, як містобудівне формування.

2. У результаті конкретизують первісний висновок про можливість передбачуваної реконструкції чи ремонту.

3. Встановлюють обмеження, що накладаються на ці види заходів станом існуючих конструкції і планування.

Попереднє обстеження — це аналіз наявної документації і ретельний огляд будинку. Особливу увагу приділяють таким характеристикам, як:

- вік будинку і його приналежність до історичного середовища міста;

- матеріал і технічний стан несущих конструкцій;

- конструктивна схема будинку і проведені за час експлуатації перебудови, що змінюють схему роботи конструкцій;

- аналіз умов змісту елементів будинку, фіксація усіх відступів від правил експлуатації.

На основі такого аналізу:

1. Виявляють причини появи наявних дефектів;

2. Досліджують тепловологий і аераційний режими горищного і підвального приміщень;

3. Установлюють якість змісту фасадів і перекриттів.

У результаті попереднього обстеження:

1. Визначають місця необхідних розкриттів конструкцій для їхнього огляду.

2. Складають завдання на технічне обстеження.

1.2.2. Технічне обстеження.

До складу технічного обстеження входить докладне вивчення архітектурно-планувального й об'ємного рішення, конструкцій і інженерного устаткування будинку.

Метою такого обстеження є розробка технічного висновку про стратегію ремонту і відновлення несучої здатності ушкоджених конструкцій, про заходи, що забезпечують безпечну надалі експлуатацію спорудження.

Обстеження об'ємно-планувального рішення

Обстеження об'ємно-планувального рішення має на меті одержання докладних даних про архітектуру будинку і його фасадів. У процесі обстеження складають обмірні креслення поверхових планів, розрізів і фасадів.

Поверхові плани складають у масштабі 1:100 з точністю вимірів ± 0,01 м. На цих планах указують призначення і характер використання приміщень, наносять розміри конструктивних елементів і санітарно-технічного устаткування. Деталі, що викликають додаткові навантаження на несущі конструкцій, відзначають особливо.

Розрізи в масштабі 1:50 чи 1:100 роблять по найбільш характерних місцях будинку. При цьому розріз по сходовій клітці обов'язковий. На кресленнях проставляють вертикальні оцінки, товщини і деталі основних конструкцій. Приводять вертикальну прив'язку віконних прорізів і архітектурних членувань фасадів.

Фасади будинку виконують у масштабі 1:100. Для полегшення роботи використовують фотографії будинку і його архітектурних деталей. Роблять також фотознімки прилягаючих будинків, що допоможуть у наступному зробити фасад аналогічно із сусідньою забудовою.

Генеральний план ділянки складають у масштабі 1:500. На ньому показують сусідню забудову, зелені насадження і ділянки прилягаючих вулиць.

Обстеження несущих і конструкцій, що обгороджують

Несущі і конструкції, що обгороджують, обстежують для одержання даних про їхню міцність і надійність.

Ретельному обстеженню піддають основні несучі елементи: фундаменти, стіни, стовпи і колони, перекриття і покрівлі.

У результаті після проведення перевірочних розрахунків:

1. Складають технічний висновок, де дають оцінку міцності будинку і його елементів.

2. Визначають припустимі навантаження на окремі конструкції.

3. Рекомендують заходи щодо їхнього відновлення і посилення.

Обстеження фундаментів і основ будинку

Характер обстеження фундаментів і основ залежить від виду передбачуваних реконструктивних робіт.

Коли в будинку припускають провести капітальний ремонт без значного збільшення навантажень на фундаменти, виконують контрольне обстеження.

Якщо ж припускають реконструювати будинок, надбудовуючи його чи змінюючи перекриття на залізобетонні, то виконують всебічне обстеження. Це зв'язано зі значним збільшенням навантажень у результаті намічуваних заходів.

У процесі обстеження ґрунтів основ виявляють наступні дані:

- фізико-механічні властивості (пористість, вологість, питоме зчеплення, кут природного укосу);

- однорідність підстави і ступінь використання величини тиску, що допускається, під підошвою фундаментів;

- нерівномірність тиску на різних ділянках, характер осад і деформацій.

Конструкції фундаментів досліджують, визначаючи наступні параметри:

- геометричні розміри конструктивних елементів, включаючи опорні частини;

- міцність і знос матеріалів несущих конструкції;

- вологість, однорідність і міцність кладки, бетону чи бутобетону;

- наявність арматури в елементах фундаментів, її стан і ступінь зносу.

Міцність і деякі інші властивості ґрунтів і матеріалів фундаментів визначають лабораторними дослідженнями проб, узятих на різній глибині. Використовують і методи досліджень, що неруйнують, проведених безпосередньо в конструкціях чи породі.

У результаті обстеження:

1. Складають опис фундаментів і їхніх порід, що підстилають,

2. Виконують обмірювальні креслення, включаючи деталі підлог підвалу.

У висновках:

1. Указують припустимий тиск на основу під будинком, фактичне питоме навантаження під підошвою, отриману розрахунком.

2. Характеризують розрахунково-конструктивну схему фундаментів, їхнє конструктивне рішення, деформаційні зміни і якість матеріалів.

Обстеження стін будинку

Стіни будинку обстежують у наступному порядку:

1. Аналізують конструктивну схему всього спорудження, виявляючи несущі і стіни, що самонесуть.

2. Проводять дослідження конструкції.

Обсяг обстеження залежить від виду ремонту, до прикладу - коли намічають капітальний ремонт без збільшення навантажень чи ослаблення стін, проводять наступні заходи:

1. Оцінюють стан кладки;

2. Визначають можливість подальшої експлуатації кладки і запас довговічності.

3. Проводять обстеження тріщин, ознак вивітрювання, спучування чи відшарування стін від вертикалі.

У результаті обстеження:

1. Складають обмірні креслення планів будинків.

2. Ці креслення доповнюють виконавчими розрізами стін.

3. На розрізах стін показують усі канали і місця закладених прорізів.

4. Указують розташування тріщин, їхній характер і зв'язаність між собою, глибину і давнину утворення.

5. Відзначають арматуру і металеві кріплення.

Обстеження перекриттів

Перекриття є такими частинами будинку, технічний стан яких у значній мірі визначає стратегію капітального ремонту всього спорудження, тому ці конструкцій обстежують дуже ретельно. В окремих місцях розкривають підлоги й облицювання стель.

У заселених квартирах такі розкриття скрутні й у цьому полягає визначена складність інженерних вишукувань.

У металевих елементах визначають ступінь поразки корозією. Дерев'яні конструкції перевіряють на загнивання і вологість по поверхні й у тілі елемента. Проби піддають аналізу на грибок, гнилизну і цвіль. При виявленні цих дефектів установлюють границі уражених місць.

Прогини перекриттів обстежують шляхом нівелювання і виміру стелі і несущих балок прогиномірами. При цьому перевіряють прогини в центрі щодо опор.

У результаті обстеження складають обмірні креслення. На них наносять місця розкриттів, осі балок і прогонів. Приводять поперечні переріз по перекриттях, фіксують розташування тріщин і уражених вузлів елементів.

Обстеження перегородок

Перегородки обстежують шляхом огляду, простукування і зондування.

При цьому:

1. Виявляють деформації цих конструкцій, що ненесуть, тріщини і спучування.

2. Досліджують наявність навантажень від перекриттів, як наслідок непередбачених проектом прогинів балок і прогонів.

3. У будинках, де перекриття не будуть змінювати, установлюють, які з перегородок можна розібрати, а які не можна.

4. Перевіряють звукоізоляційні властивості.

5. У дерев'яних перегородках перевіряють якість деревини. Її піддають аналізу на грибок і інші види біологічної поразки.

Всі отримані в результаті обстеження дані відображають на кресленнях і в пояснювальній частині висновку.

Обследование балконов

Балкони експлуатують у найбільш несприятливих умовах атмосферного впливу на конструкцій. Опади, перепади температури, гази, що містяться в повітрі, руйнують матеріали, викликають корозію сталевих деталей. У зв'язку з цим виникає необхідність у регулярному обстеженні цих частин будинку, що володіють найбільшою імовірністю руйнування.

Обстеження балконів полягає в огляді конструкцій.

При цьому:

- виявляють розрахункову схему і найбільш навантажені елементи;

- визначають перетину балок, плит і підкосів чи підвісок;

- установлюють технічний стан цих елементів, проводять дослідження спробним навантаженням з виміром спеціальними приладами деформацій у конструкціях;

- вивчають причини, що викликають деформаційні зміни;

- проводять перевірочні розрахунки і дають рекомендації з посиленню конструкцій.

Обстеження дахів і покрівлі

Огляд конструкцій дахів проводять для:

- виявлення деформацій у конструкціях і цілісності покриття;

- оцінки причин і наслідків появи цих дефектів.

При цьому:

1. Визначають величини прогинів, скривлень.

2. Перевіряють наявність і стан гідроізоляції між дерев'яними і кам'яними конструкціями.

3. Виявляють біологічно уражену деревину і металеві елементи, піддані корозії.

При обстеженні покрівель визначають стан гідроізоляційного шару:

1. Виявляють дефекти в ньому;

2. Установлюють місця протечек.

3. Оглядають місця примикання до вертикальних конструкцій, що проходять через покрівлю, і огляду водостоків.

У рулонних покрівлях:

1. Перевіряють зчеплення окремих шарів гідроізоляційного килима між собою. Їх оглядають у високих крапках покрівлі, оскільки відомо, що мастика під дією інсоляції і зв'язаного з цим підвищення температури розм'якшується і може стікати вниз.

2. Оцінюють стан водостоку, що може бути засмічений сміттям і сповзаючою мастикою.

1.2.3. Технічний висновок

Технічний висновок складають, відображаючи результати детального обстеження. Висновок складається з чотирьох частин: Архітектурна; Конструктивна; Техніко-економічна; Висновки.

Архітектурна частина

В архітектурній частині приводять обмірні креслення, генеральний план ділянки, фасадів і поэтажных планів, подовжні і поперечні розрізи. До цього додають короткий опис архітектури будинку і прилягаючої забудови.

Для будинків, що представляють архітектурно-художню цінність, фасади представляють у виді фотографій, виконують обмірні креслення.

Конструктивна частина

Конструктивна частина технічного висновку містить:

1. Креслення всіх конструктивних частин будинку;

2. Опис технічного стану конструктивних частин будинку і деформацій з додатком фотографій.

3. Дані лабораторних і натурних досліджень методами, що неруйнують;

4. Перевірочні розрахунки конструкцій.

5. Збережені архівні матеріали, що характеризують конструктивні елементи обстеженого будинку.

Техніко-економічна частина

У техніко-економічній частині:

1. Відображають:

- фізичний і моральний знос будинку;

- характер планування квартир і їхнього інженерного оснащення.

2. Висвітлюють благоустрій прилягаючої території й екологічний стан навколишнього середовища.

3. Визначають орієнтовану вартість реконструкції й економічно обґрунтовані заходи.

4. Базуючи на ці техніко-економічні показники, складають бізнес-плани.

Висновки

Висновки містять рекомендації про можливу долю будинку в цілому і його окремих елементах. Вони є відправною крапкою для розробки тих же бізнес-планів і проектування капітального чи ремонту реконструкції.

Розділ 2. Санація територій методами реконструкції

2.1. Обстеження санітарно-гігієнічних умов експлуатації при загальному обстеженні.

Гігієну середовища на території, як правило, перевіряють по двох факторах: шумовому і инсоляційному режимам забудови. У деяких особливо обговорених випадках оцінюють загазованість повітряного басейну, аераційний режим, стан санітарно-епідеміологічної ситуації житлової території.

2.1.1. Инсоляційний режим

При дослідженні инсоляційного режиму:

1. Визначають ділянки, що опромінюються недостатньо сонцем, території, де тривалість інсоляцій нормується. До них відносяться площадки для пасивного й активного відпочинку, спорту й ін.

2. Виявляють инсоляционный режим на рівні першого поверху в приміщеннях шкіл і дошкільних установ, але головне, житлових будинків.

Інсоляція будинків і споруджень - одне з найважливіших вимог гігієнічності старої забудови. Умови інсоляції виявляють камеральним способом. Критерієм інсоляції є тривалість сонячного опромінення.

У "Санітарних нормах і правилах забезпечення інсоляцією житлових і суспільних будинків і територій житлової забудови міст і інших населених пунктів" (№ 1180-74) передбачене забезпечення прямого сонячного опромінення територій і житлових приміщень тривалістю не менш 3 годин у день у період з 22 березня по 22 вересня. Цю величину визначають розрахунково-графічними методами чи моделюванням.

Існує два розрахунково-графічних методи: Б. А. Дунаєва и Д.С.Масленикова.

Методи дуже прості, і їх використовують у практиці загального обстеження, оскільки точність результатів, що досягається, цілком відповідає задачам такого обстеження.

Стан інсоляції будинків і території визначають у такій послідовності:

1. Спочатку підготовляють план досліджуваної території.

2. На плані показують тільки будинку опорного фонду.

3. На кресленні ситуаційного плану відзначають висотні перепади місцевості в характерних крапках

4. У габаритах досліджуваних будинків записують такі вихідні параметри як:

А) Розрахункові висоти вікон нижнього житлового поверху.

Б) Вертикальні оцінки вікон нижнього житлового поверху.

5. Далі роблять розрахунки.

Відомості, отримані в результаті, розрахунків, наносять на опорний план території, яка реконструюється у виді картограм інсоляції. (Приклад рис. 2.1 і рис.2.2б). Умовні позначки, нанесені на план у габаритах будинків, характеризують стан сонячного опромінення приміщень існуючої забудови.

Картограми інсоляції допомагають вирішити наступні задачі реконструкції:

1. Установити, які будинки і їхні частини варто знести для забезпечення нормальної інсоляції.

2. Визначити будинки, що підлягають переустаткуванню в установи з короткочасним перебуванням у них людей.

3. Оптимально розмістити на території площадки, що вимагають підвищеної інсоляції.

Методом моделювання инсоляційні картограми будують, використовуючи спеціальний прилад - инсолятор. Для дослідження виконують макет забудови. Його встановлюють на поворотній площадці приладу, що дозволяє розташовувати макет під будь-яким кутом до світлового потоку, що імітує сонячний. Як джерело світла використовують прожектор, віднесений на визначену відстань, у результаті чого забезпечують паралельність світлових променів. При висвітленні макета "сонцем" одержують чіткі тіні від моделей будинків, що фіксують на плівці фотоапарату. Змінюючи положення моделі, реєструють тіні в різної годинник доби. Сполучаючи отримані фотознімки визначають инсоляційні режими будинків у забудові і території.

Рис.2.1. Картограма інсоляції забудови:

1 - приміщення і території з тривалістю інсоляції більш 1,5 год/добу; 2 - приміщення, які инсолюються менш, 1,5 год/добу; 3 -те ж, території; 4 - території, які не інсолюються.

Дата добавления: 2017-01-14