Епідеміологія гострих отруєнь

Гострі отруєння хімічної етіології сьогодні є глобальною проблемою охорони здоров’я в світі. За оцінками ВООЗ, протягом 2004 року 346 000 чоловік загинули в усьому світі внаслідок ненавмисних отруєнь, близько 91% від усіх зазначених випадків було зареєстровано в країнах з низьким і середнім рівнем доходів населення. В рамках зазначеного дослідження доведено, що лише за 2004 рік ненавмисні отруєння призвели до втрати понад 7,4 мільйона років здорового життя населення з поправкою на роки життя без інвалідності (ДАЛИ/DALY) [5].

Разом з тим, за даними Американської асоціації токсикологічних центрів, щороку в США близько 1,5 мільйона випадків гострих отруєнь реєструються лише у дітей та підлітків віком до 20 років. Більше 50% всіх отруєнь перепадає на отруєння серед дітей віком до 6 років. Загалом, в країні пік захворюваності на гострі отруєння хімічної етіології серед дітей спостерігається у віковому інтервалі від 1 до 3 років [1].

Водночас, за останнє десятиріччя в деяких європейських країнах поступово збільшився показник захворюваності на гострі отруєння хімічної етіології - до 157 випадків на 100000 населення. Гострі отруєння в країнах європейського регіону сьогодні займають до 3,8% в структурі причин звернень до медичних закладів та 0,7% від загальної кількості звернень до відділень невідкладної медичної допомоги [2, 4, 5 ].

Аналогічні дані були отримані Національною службою здоров’я Великобританії, яка повідомила, що в середньому за рік до лікарень країни потрапляє більше ніж 140 000 постраждалих внаслідок гострих отруєнь хімічної етіології [3].

Токсична ситуація в Україні відповідає загальному світовому та європейському трендам поширеності та летальності внаслідок гострих отруєнь. За даними ВООЗ кількість випадків гострих отруєнь в Україні становить 85,31 випадків/100 тис. населення, що в 2,5 рази перевищує аналогічний показник в країнах Європейського Союзу, де він складає 35,58 випадків/100 тис. населення, але найбільші в Європі показники поширеності та летальності внаслідок гострих отруєнь хімічної етіології спостерігаються в країнах СНД – 109,69 випадків/100 тис. населення [6].

Державний комітет статистики України за підсумками 2012 року інформує, що випадки смерті від гострих отруєнь зайняли 3-тє місце серед причин смертності населення (категорія «травми та отруєння)», а кількість летальних випадків внаслідок отруєнь перевищила 9 тисяч випадків [7].

Значні показники поширеності та летальності при гострих отруєннях формують потребу в забезпеченні служби екстреної медичної допомоги дієвими практичними рекомендаціями з питань екстреної діагностики та лікування отруєнь на догоспітальному етапі. Тому розробка та впровадження в практику лікарів екстреної медичної допомоги клінічних протоколів в значній мірі забезпечить надання якісної та своєчасної медичної допомоги постраждалим внаслідок гострих отруєнь, та водночас обумовить безпеку медичного персоналу при наданні медичної допомоги в умовах токсичної ситуації.

Перелік інформаційних джерел:

1. AAPCC (Американська Асоціація центрів контролю отруєнь). Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.aapcc.org/DNN. (Дата останнього перегляду 20 листопада 2013 р.).

2. EAPCCT (Європейська асоціація центрів лікування отруєнь Електронний ресурс. Режим доступу:http://www.eapcct.org. (Дата останнього перегляду 20 листопада 2013 р.).

3. NationalPoisonsInformationService. AnnualReport 2009/2010 andFiveYearReview. (Звіт Національна інформаційної служби з контролю отруєнь 2009/2010. Річний звіт та п'ятирічний огляд Агентства з охорони здоров'я Великобританії (2010). Електронний ресурс. Режим доступу:http://www.hpa.org.uk/(Дата останнього перегляду 20 листопада 2013 р.).

4. TOXNET (Система бібліографічних і фактографічних токсикологічних та медичних комп’ютерних баз даних). Електронний ресурс. Режим доступу: http://toxnet.nlm.nih.gov. (Дата останнього перегляду 20 листопада 2013 р.).

5. WHO. Worlddirectoryofpoisonscenters’ (Всесвітня Організація Охорони Здоров’я. Світова директорія токсикологічних центрів). Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.who.int/ipcs/poisons/centre/directory/en.(Дата останнього перегляду 20 листопада 2013 р.).

5. Державний комітету статистики України. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.segodnya.ua/news/14360391.html). (Дата останнього перегляду 20 листопада 2013 р.).

6. Державний заклад "Центр медичної статистики МОЗ України". База нормативних документів. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://medstat.gov.ua/ukr/normdoc.html. (Дата останнього перегляду 20 листопада 2013 р.).

Дата добавления: 2017-01-14