Загальні правила охорони праці на будівничому майданчику

Безпечні прийоми праці

Розділ V

Дефекти шпалерних робіт

Відклеювання полотнищ найчастіше спостерігають бі­ля карнизів, плінтусів і наличників. Відклеюються шпале­ри при швидкому висиханні їх на протягах, обклеюванні поверхонь із старими клейовими набілами, а також при застосуванні слабкого клейстеру. Для усунення цього дефекту у відклеєних місцях поверхню і шпалери змазу­ють клейстером, після чого шпалери розгладжують ган­чіркою або щіткою, притискаючи їх до поверхні.

Здутини і зморшки виникають при повільному або нерівномірному висиханні шпалер, а також неакуратному їх розгладжуванні під час обклеювання. Щоб усунути великі здутини і зморшки, їх обережно розрізують лезом бритви, запускають під них клейстер і розгладжують щіткою. Якщо дрібних зморшок багато, то поверхню шліфують пемзою. Використовують ці шпалери як папір, а зверху на них наклеюють нові полотнища.

Шорстка фактура з вкрапленнями твердих частинок під шпалерами утворюється під час обклеювання погано підготовленої, невідшліфованої поверхні або при застосу­ванні забрудненого і непроцідженого клейстеру. Щоб усу­нути цей дефект, поверхню шліфують пемзою і обклеюють новими шпалерами.

Розриви або здутини шпалер у кутках виникають при заклеюванні їх цілими нерозрізаними полотнищами. Щоб уникнути цього, полотнище розрізують так, щоб воно заходило на другу стіну кута на 3-4 см, а на цю кромку наклеюють нове полотнище.

Якщо робітник працює неохайно, то шпалери забруд­нюються клейстером, а під час роботи без виска може утворитись перекіс полотнищ. При обклеюванні полотнищ внапусток за світлом на поверхні будуть помітні «нитки» швів, які виникають внаслідок тіней від кромок. Треба слідкувати, щоб не було зсуву рисунка. Якщо дефекти допущені, то місця стиків шліфують пемзою і всю поверхню обклеюють новими шпалерами.

Будівельний майданчик - це територія, на якій розташована будівля, що споруджується, під'їзні шляхи, тимчасові споруди (приміщення для побутового обслуговування робітників, контори виконавця робіт, складування матеріалів і обладнання, що потребують закритого зберігання), місця для складів і відкритого зберігання матеріалів,а також розміщення машин та механізмів, установлення вантажопідйомників; тимчасові комунікації, які забезпечують подачу води та електроенергії, на період будівництва.

Основи охорони праці вивчаються в усіх навчально-виховних закладах, але питання охорони праці щодо конкретних робіт учні вивчають на будівельному майданчику, де ці роботи виконуються. Рівень засвоєння знань обов'язково перевіряється. Для цього на підприємстві створюється постійно діюча комісія у складі трьох осіб. Результати перевірки знань з охорони праці оформлюються протоколом. До самостійної роботи учні допускаються тільки після вступного інструктажу, навчання, перевірки теоретичних знань, первинного інструктажу на робочому місці, стажування і набуття навичок безпечних методів праці.

Отже, за характером і часом проведення інструктажі щодо охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий.

Вступний інструктаж з техніки безпеки проводиться протягом не менш як 10 років з усіма працівниками, яких щойно взято на роботу, незалежно від їхньої освіти, стажу роботи, посади, а також з учнями, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики. Проходить цей інструктаж у спеціально обладнаному кабінеті з охорони праці за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Про результати проведення вступного інструктажу і перевірки знань робиться запис у спеціальному журналі, а також у документі про прийняття працівника на роботу.

Організація безпеки праці під час роботи на висоті.

Роботи на висоті пов'язані із підвищеного небезпекою, тому працівники мають бути дуже обережними під час виконання цих робіт. Учні професійно-технічних навчальних закладів допускаються до роботи на висоті, якщо вони досягли 17 років, за умови постійного нагляду за ними майстра або бригадира.

Риштування, полости та інші пристосування для виконання робіт на висоті мають бути інвентарними, виготовлятися за типовими проектами і відповідати вимогам ГОСТ 24258- 88. Риштування і поміст приймає в експлуатацію спеціальна комісія, призначена наказом по будівельно-монтажній організації. Акт приймання затверджує головний інженер цієї організації, після чого на риштуванні чи помості можна починати роботу.

Навантаження на настили риштувань, помостів і вантажопідйомних майданчиків не повинні перевищувати встановлених проектом допустимих значень. Скупчення на настилах людей в одному і тому самому місці не допускається.

Будівельні роботи на висоті понад 1,5м виконують із помостів або столиків, а на висоті понад 4м- з риштувань. У місцях підйому людей на риштування влаштовують плакати із зазначенням величини та схеми розміщення навантаження.

Робочі місця, розміщені над землею вище ніж 1м, обгороджують поруччям заввишки не менш як 1м і з бортовою дошкою завтовшки 15см. Поруччя, дошки поруччя прибивають тільки із внутрішнього боку стояків. Ширини настилу на риштуванням і помостах для виконання штукатурних робіт має бути не менше ніж 1,5м, для малярних - не менш як 1м. Висота проходів на риштуваннях становить не менше ніж 1,8м. Відстань від краю настилу до стіни під час виконання зовнішніх робіт не повинна перевищувати 15см, а внутрішніх - 10см. Зазор між стіною будинку і робочим настилом риштувань або помостів не повинен бути більшим за 15см.

Гігієна праці та виробнича санітарія.

Усі небезпечні та шкідливі чинники на виробництві можуть призвести до професійних захворювань організму працівника або його окремих частин.

Щоб запобігти цьому, слід дотримуватися правил гігієни праці на виробництві. Для забезпечення нормальних умов праці температура повітря в закритих приміщеннях має бути від 10 до 20ºC. Важку фізичну працю можна виконувати за нижчої температури. Відносна вологість повітря за цих самих умов не повинна перевищувати 60%, а швидкість руху повітря - 0,3м/с. На відкритому повітрі за температури повітря нижче ніж мінус 20ºC роблять десятихвилинні перерви після кожної години праці.

Якщо будівлі, які споруджують, не забезпечені примусовою вентиляцією для видалення пилу і парів отруйних речовин, то слід улаштувати природну вентиляцію, а під час роботи користуватися засобами захисту органів дихання. Виконуючи опоряджувальні роботи, органи дихання можна захищати фільтрувальними респіраторами. Згідно з ГОСТ 12.4.004.- 74 для захисту органів дихання від пилу, небезпечних випаровувань використовують газопилозахисні (РУ- 60М), газозахисні (РНГ- 67) та протипилові респіратори. Ці засоби виготовляють на основі гумової півмаски з двома фільтрувальними патронами багаторазового використання. До пилозахисних респіраторів належать усі модифікації марок "Пемостка", "Кама- 200", У- 2К ті Ф-62. Це респіратори, у яких півмаска та змінний фільтрувальний елемент є одночасно і лицювальною частиною.

Нині в Україні великим попитом у будівельному виробництві користуються респіратори фірми "ЗМ". Серед них нова модель, яка має значні переваги над традиційними чашоподібними респіраторами. Трисмугова конструкція цієї моделі забезпечує зниження опору дихання і стійкість до деформації, полегшене дихання та зниження температури всередині респіратора. Ці респіратори сертифіковані в Україні й відповідають чинним європейським стандартам.

Для захисту тіла людини застосовують спеціальний одяг (комбінезон або штани і куртку, головний убір та взуття). Такі відомі форми, як "Полірем", "Строймак Кнадф АО", "Церезіт"- випускають дуже зручний фірмовий спецодяг для користувачів своєї продукції, який відповідає вимогам стандартів.

Засобами індивідуального захисту рук є захисні рукавички. Сьогодні на будівництві з широкого асортименту виділяються захисні рукавички, виготовлені за новими технологіями. Вони мають щільну бавовняну основу і покриття з різних штучних матеріалів (нітрил, латекс, полівілхлорид). Опоряджувальникам більше підходять вітрильні рукавички. Всі ці вироби відповідають вимогам ГОСТ 12.4.063- 79.

Для захисту органів зору випускають спеціальні окуляри різних модифікацій.

Робочі місця на будівельному об'єкті мають бути досить добре освітлені. Для створення природного освітлення слід стежити за тим, щоб приміщення, в якому виконуються опоряджувальні роботи, було очищене від зайвих матеріалів і пристроїв, а шибки вікон і зовнішніх дверей - від пилу і бруду. Якщо природного освітлення недостатньо, то обладнують штучне. Електричні лампи мають освітлювати робочі місця так, щоб на поверхні, що опоряджується, не створювались різні тіні від навколишніх предметів і пучки предметів не потрапляли в очі.

З метою збереження здоров'я і працездатності працівників на будівельних майданчиках улаштовують побутові приміщення. До загальних і спеціальних побутових приміщень належать гардеробні, душові, умивальники, кімнати особистої гігієни жінки, пункти харчування, місця для паління, приміщення для обігрівання працюючих. Гардеробні мають розміщуватися поруч з душовими і обладнуватися лавами 0,3м завширшки. У гардеробних обладнують умивальники. Крани в умивальниках установлюють із розрахунку один кран на 7- 20чол. Площу приміщення для відпочинку розраховують 0,2м² для одного працюючого. В усіх побутових приміщеннях на видному місці мають бути укомплектовані аптечки.

Для забезпечення працюючих питною водою обладнують фонтанчики або закриті бачки з фонтануючими насадками. Один фонтанчик розрахований на 100чол. Відстань від робочих місць до питної води не повинна перевищувати 75м. Усі ці заходи допомагають робітникам дотримуватись особистої гігієни на виробництві.

Дата добавления: 2015-07-13