Підстави для застосування процедури банкрутства

Ст.1 ЗУ "Про банкрутство" визначено економічний фактор, що є підставою для застосування процедури банкрутства до суб'єкта підприємництва: неспроможність суб'єкта як юридичної особи задо­вольнити своєчасно пред'явлені до нього майнові вимоги кре­диторів і виконати зобов'язання перед бюджетом. Письмова заява до суду, яка називається "заява про по­рушення справи про банкрутство юридичної особи" може бути фактичною підставою для порушення справи про банкрутство. З такою заявою до суду може звернутися будь-хто з кредиторів — гро­мадянин чи юридична особа, яка має підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника, або кілька креди­торів. Кредитори не мають такого права, їх май­нові вимоги забезпечені заставою.

Якщо юридична особа неспроможна задовольнити визнані нею претензійні вимоги (або сплатити борги за виконавчими документами) про­тягом одного місяця, кредитор може звернутися із заявою про порушення спра­ви про її банкрутство.

Боржник може звернутися із заявою про порушення справи про банкрутство до суду з власної ініціативи. В разі його фінансової неспроможності або за­грози такої неспроможності боржник реа­лізує таке право. До заяви боржник додає список своїх кредиторів і боржників, бухгалтерський баланс, іншу ін­формацію про його фінансове і майнове становище.

На будь-якій стадії провадження заявники можуть відкликати свої заяви, але до прийняття судом постанови про визнан­ня боржника банкрутом. Лише за згодою кредиторів боржник має право відкликати свою заяву, якщо він є заявником.

Законом України "Про банкрутство" від 17 червня 1993 р. розширено за рахунок органів державної податкової служби та державної контрольно-ревізійної служби перелік суб'єктів, які можуть звернутися з письмовою за­явою про порушення справи про банкрутство. Ці заявники не мають права відкликати подані ними заяви (ст. 6 Закону).

Дата добавления: 2015-07-13