Патофизиология пищеварения

Вуглеводи.

Ліпіди

Білки.

1. Дайте визначення поняттю “білки”. Вкажіть зв’язок між α-амінокислотними фрагментами в білку (назву та структурну формулу цього зв’язку). Наведіть структурну формулу незвичайного пептидного зв’язку. Вкажіть назви і структурні формули двох гетероциклічних α -амінокислот, які утворюють цей зв’язок.

2. Вкажіть класифікацію білків за хімічним складом (дві групи). Вкажіть геометричні конфігурації пептидного зв’язку (їх дві). Вкажіть, котра з них переважає у природних білках.

3. Вкажіть класифікацію пептидів за молекулярною масою (дві групи). Вкажіть класифікацію протеїнів за розчинністю у воді (три групи).

4. Вкажіть класифікацію білків за фізіологічними функціями (або в залежності від просторової форми молекул) (дві групи).Вкажіть класифікацію протеїдів за природою простетичної групи (п’ять груп).

5. Назвіть три загальні способи добування білків.

6.Охарактеризуйте глобулярні білки: просторову форму молекул, відношення до дії температури, кислот, лугів. Наведіть приклади (назви).

7.Охарактеризуйте фібриллярні білки: просторову форму молекул, відношення до дії температури, кислот, лугів. Наведіть приклади.

8. Поясніть причину легкої термічної денатурації яєчного білка — альбуміна (поява осаду при нагріванні) і важкість термічної денатурації гелеподібного поліпептиду — желатину, який утворюється шляхом кип’ятіння у воді фібрилярного білка колагену. При нагріванні розчину желатину осад не з’являється, чому?

9. Вкажіть, денатурація білка (альбуміну) концентрованими мінеральними кислотами HCl, HNO₃, H₂SO₄ зворотна чи ні (чи розчиняються у воді осади, які утворюються); вкажіть причину порушення природної просторової структури білка, що призводить до його осадження.

10. Дайте визначення поняттю “денатурація білків”.Вкажіть, денатурація білка насиченим розчином (NH₄)₂SO₄ зворотна чи ні (чи розчиняється у воді утворений осад).

11. Назвіть число ступенів ускладнення структур білка. Охарактеризуйте первинну структуру білка.

12. Вкажіть, чим визначаються (грунтуватись на будові молекул білків) розчинність та інші фізико-хімічні властивості білків. Наприклад, яка буде розчинність білкової молекули, якщо на її поверхні зосереджуються переважно:

а) гідрофільні групи;

б) гідрофобні групи.

13. Вкажіть, денатурація білка (альбуміну) насиченими розчинами солей важких металів CuSO₄, Pb(CH₃COO)₂ зворотна чи ні (чи розчиняються у воді утворені осади); вкажіть причину порушення природної просторової структури білка, що призводить до його осадження.

14. Назвіть число ступенів ускладнення структур білка. Охарактеризуйте вторинну структуру білка. Назвіть моделі вторинної структури білка (їх дві) і стисло охарактеризуйте їх.

15. Назвіть число ступенів ускладнення структур білка. Охарактеризуйте третинну структуру білка.

16. Дайте визначення поняттю “ізоелектрична точка білків”. Наведіть її позначення.

17. Дайте визначення поняттю “гідратація білків”. Вкажіть типи адсорбції молекул води на молекулах білків (два типи). Вкажіть, чи залежить молекулярна адсорбція води на молекулах білків від рН середовища.

18. Охарактеризуйте явище гідратації на прикладі трипептиду: Фен-Лей-Асп. Вкажіть, чи залежить іонна адсорбція води на молекулах білків від рН середовища (або ізоелектричного стану). Вкажіть, при якому стані (ізоелектричному чи неізоелектричному) іонна адсорбція мінімальна.

19. Дайте визначення поняттю “коагуляція”. Вкажіть, чи в ізоелектричної точки гідратація білків мінімальна та чи легше білкі коагулюють та осаджуються з розчинів.

20. Наведіть схему утворення трипептиду, одержаного при взаємодії серину, гліцину та валіну. Назвіть цей трипептид. В якому середовищі лежить його ізоелектрична точка?

21. Наведіть схему утворення трипептиду, одержаного при взаємодії цистеїну, аланіну та фенілаланіну. Назвіть цей трипептид. В якому середовищі лежить його ізоелектрична точка?

22. Наведіть схему утворення трипептиду, одержаного при взаємодії аланіну, цистеїну та фенілаланіну. Назвіть цей трипептид. В якому середовищі лежить його ізоелектрична точка?

23. Наведіть схему утворення трипептиду, одержаного при взаємодії фенілаланіну, цистеїну та аланіну. Назвіть цей трипептид. В якому середовищі лежить його ізоелектрична точка?

24. Наведіть схему утворення трипептиду, одержаного при взаємодії серину, гліцину та валіну. Назвіть цей трипептид. В якому середовищі лежить його ізоелектрична точка?

25. Наведіть схему утворення трипептиду, одержаного при взаємодії валіну, гліцину та серину. Назвіть цей трипептид. В якому середовищі лежить його ізоелектрична точка?

26. Наведіть схему утворення трипептиду, одержаного при взаємодії гліцину, валіну та серину. Назвіть цей трипептид. В якому середовищі лежить його ізоелектрична точка?

27. Наведіть схему утворення трипептиду гліцилаланілглутаміну. Позначте пептидні зв’язки, N- та C-кінцеві амінокислоти

28. Наведіть схему утворення трипептиду глутамілаланінгліцину. Позначте пептидні зв’язки, N- та C-кінцеві амінокислоти.

29. Наведіть структурну формулу трипептиду, ізоелектрична точка якого лежить в кислому середовищі. Відповідь обгрунтуйте.

30. Наведіть структурну формулу трипептиду, ізоелектрична точка якого лежить в лужному середовищі. Відповідь обгрунтуйте.

31. Вкажіть рНі (кисле, нейтральне, лужне середовище) пептиду (білку), в стані якого кількість основних (–NH₂) груп дорівнює кількості кислотних груп (–СООН).

32. Наведіть рівняння реакції гідролізу тетрапептиду тирозил-гліцил-серил-валіну.

33. Наведіть рівняння реакції гідролізу тетрапептиду аланіл-ізолейцил-треоніл-серину.

34. Наведіть рівняння реакції гідролізу тетрапептиду цистеїл-тирозил-лізил-гліцину.

35. Наведіть структурну формулу трипептиду валіл-фенілаланіл-аспарагіну. В якому середовищі лежить ізоелектрична точка трипептиду?

36. Наведіть рівняння реакції гідролізу трипептиду тирозил-гліцил-цистеїну.

37. Наведіть рівняння реакції гідролізу трипептиду цистеїл-тирозил-гліцину.

38. Наведіть рівняння реакції гідролізу трипептиду гліцил-тирозил-цистеїну.

39. Наведіть рівняння реакції гідролізу дипептиду серил-ізолейцину.

40. Наведіть структурну формулу дипептиду валіл-гліцину. Які кольорові реакцї даватиме цей дипептид.

41. Що таке складні білки? Наведіть класифікацію білків у залежності від природи простетичної групи та просторової форми.

1. Наведіть рівняння реакції одержання твердих жирів гідруванням рідких жирів.

2. Наведіть рівняння реакції одержання мила омиленням жирів за допомогою лугів. Вкажіть, коли одержують рідке, а коли тверде мило.

3. Вкажіть тривіальні назві та наведіть скорочені структурні формули трьох ненасичених жирних кислот, яки також мають назву – незамінні.

4. Поясните явище «поліморфізм» твердих жирів.

5.Охарактеризуйте фізичні властивості жирів: термолабільність, розчинність у воді та органічних розчинниках, відносна густина.

6. Наведіть схему гідроліза тригліцериду; вкажіть назву ферменту, під дією якого здійснюється цій процес в організмі людини. Як називають гідроліз жирів у лужному середовищі.

7.Охарактеризуйте процес гідрогенізації рідких жирів або олій (вимоги до температури, наявності каталізатора, побічні процеси, які спричиняють утворення транс-ізомерів ненасичених жирних кислот). Поняття «харчовий саломас або гідрожир».

8. Наведіть рівняння реакції гідрогенізації α-олео - β-лінолено- α¹-лінолеїну (олія). Назвіть продукт реакції за тривіальною та систематичною номенклатурами.

9. Охарактеризуйте процес переестерифікації та наведіть його загальну схему реакції.

10. Наведіть схему реакції переестерифікації: олія – твердий високо плавкий тригліцерид – твердий низько плавкий тригліцерид (харчовий саломас).

11. Охарактеризуйте процес біохімічного (ферментного) прогіркнення жирів. Наведіть схему реакції утворення метилалкилкетону з жирної кислоти (R-СН₂-СН₂-СООН).

12. Дайте визначення поняттям «автоокиснення» та «термоокиснення» жирів.

13. Наведіть механізм автоокиснення в загальному виді (зародження ланцюга, ріст або продовження ланцюга, обрив ланцюга або рекомбінація вільних радикалів).

14. Перелічите чинники, що прискорюють процес автоокиснення.

15. Дайте визначення поняттю «інгібітори або антиоксиданти» окиснення (автоокиснення). Назвіть класи органічних сполук, які можуть використовуватися як антиоксиданти.

16. Наведіть механізм автоокиснення жиру (А-СН₂-СН=СН-R).

17. Наведіть загальну схему ізомеризації ненасичених жирних кислот у процесі автоокиснення жиру.

18. Наведіть схему ізомеризації ненасичених жирних кислот у процесі автоокиснення жиру на прикладі окиснення лінольової кислоти: СН₃ – (СН₂)₄ –СН = СН- СН₂ –СН=СН-(СН₂)₇ –СООН з утворенням двох гідропероксидів з сполученою системою. Поясните, чому ці гідропероксиди прискорюють окиснення та полімеризацію жирів.

19. Дайте визначення поняттям «термоокиснення», «термополімеризація» та «деструкція» жирів.

20. Наведіть схему утворення акролеїну з жиру (акролеїн – продукт термічної дегідратації гліцерину)

21. Дайте визначення поняттю «окиснені жирні кислоти (ОЖК)». Вкажіть характерну властивість ОЖК; а також - чи відповідають ОЖК за токсичність грітих жирів? Наведіть назві та скорочені структурні формули основних ОЖК.

22. Назвіть головну особливість процесу термополімеризації жирів. Вкажіть яким основним чинником забезпечується проходження реакції полімеризації жирів. Охарактеризуйте поняття «висихаючі» та «невисихаючі» олії.

23. Поясните, чому полімеризацію жирів називають олігомеризаціею. Наведіть схеми утворення С-С димерів, оксидних С-О-С димерів, пероксидних С-О-О-С димерів з жирнокислотних вільних радикалів жирів

24. Наведіть умовну схему будови димера жиру. Поясните яким чином зв’язани жирнокислотні ланцюгі.

25. Наведіть механізм утворення циклічної жирної кислоти (в грітих жирах) щляхом рекомбінації вільних радикалів:

-(СН₂)-СН-СН=СН-СН=СН-СН-(СН₂)_m-.

• •

26. Наведіть механізм утворення циклічного димеру (в грітих жирах) реакцієй конденсації сполученої дієнової системи однього жирнокислотного ланцюгу з ізольованим кратним зв’язким жирнокислотного ланцюга:

-(СН₂)_n-СН=СН-СН=СН- СН₂)_m-

+

- СН₂)_p- СН=СН- СН₂)_q-

27. Наведіть механізм утворення g- та d-лактонів, які утворюються тільки з вільних g- та d-оксикислот, що відщеплюються від молекул окисненного грітого жиру під час гідролізу.

28. Наведіть будову оксиполімера (головного нельотучого прродукту терміч-ного перетворення жиру) та схему його гідролізу. Чи токсичен оксиполімер?

29. Дайте визначення поняттю «фритюрна стійкість жиру». Перелічіть чинники, що впливають на фритюрну стійкість.

30. Наведіть назві та структурні формули 3-4-х синтетичних інгібіторів (антиоксидантів). Вкажіть їх концентрацію (мас.%) в харчовіх жирах. Назвіть природні сполуки – антиоксиданти. Вкажіть, яким чином впливає збільшення температури на дію антиоксидантів.

31. Дайте визначення поняттю «синергізм». Опишіть механізм дії кислот – синергістів (у процеси дії антиоксидантів).

32. Перелічіть чинники, що негативно впливають на харчові жири (їх якість).

33. Дайте визначення поняттю «число омилювання», охарактеризуйте його та наведіть рівняння реакції визначення числа омилювання.

34. Дайте визначення поняттю «іодне число», охарактеризуйте його та наведіть рівняння реакції визначення іодного числа.

35. Дайте визначення поняттям «кислотне число», «крапка димоутворення жиру» охарактеризуйте кислотне число та крапку димоутворення жиру; наведіть рівняння реакції визначення кислотного числа.

36. Дайте визначення поняттю «пероксидне число», охарактеризуйте його та наведіть рівняння реакції визначення пероксидного числа.

37. Дайте визначення поняттю «тіобарбитурове число», охарактеризуйте його та наведіть рівняння реакції визначення тіобарбитурового числа.

38. Дайте визначення поняттю «бензидинове число», охарактеризуйте його та наведіть рівняння реакції визначення бензидинового числа.

39. Дайте визначення поняттю «епоксидне число», охарактеризуйте його та наведіть рівняння реакції визначення епоксидного числа.

40. Які органічні сполуки називають ліпідами? Наведіть їх класифікацію.

41. Напишіть загальну формулу жирів. Назвіть основні природні джерела добування жирів.

42. Напишіть рівняння реакції триолеїну з:

а) бромом;

б) йодом;

в) воднем в присутності каталізатора.

Поясніть значення цих реакцій.

43. Напишіть формули та дайте назви п’яти кислотам, залишки котрих найчастіше входять до складу жирів.

44. Напишіть схему кислотного гідролізу дипальмітоолеїну.

45. Напишіть рівняння реакції лужного гідролізу триацилгліцерину, до складу котрого входять олеїнова, линолева та пальмітинова кислоти.

В чому полягає механізм миючої дії мила?

46. Напишіть схему повного гідрування триолеїну.

47. Наведіть структурні формули моно- та біциклічних терпенів.

Напишіть схему реакції окиснення ментолу.

48. Позначте асиметричні атоми Карбону в формулах лимонну, пінену та камфори. Скільки оптичних ізомеров має камфора.

49. Напишіть схеми якісних реакцій, котрі ілюструють властивості лимонну як ненасиченої сполуки.

50. Які сполуки утворюються з пінену під дією кисню повітря та якою реакцією можна їх виявити?

51. Напишіть схеми реакцій камфори з такими реагентами:

а) натрій гідрогенсульфітом;

б) гідроксил аміном;

в) фенілгідразином.

52. Наведіть рівняння реакції одержання жирів з гліцерину і жирних кислот. Вкажіть природне знаходження жирів (рідких та твердих).

1. Вкажіть, як поділяють моносахариди в залежності від числа атомів Карбону в молекулі. Наведіть приклади (структурні формули).

2. Вкажіть, на які дві групи поділяють дисахариди в залежності від способу утворення глікозидного зв’язку. Наведіть приклади (структурні формули).

3. Вкажіть, на які дві групи поділяють моносахариди в залежності від наявності в їх структурі альдегідної або кетонної груп. Наведіть приклади (структурні формули).

4. Наведіть циклічні формули Хеуорса D-глюкози: піронозний і фуранозний цикли.

5. Наведіть циклічні формулі a-D-фруктопіранози: а) циклічну формулу Коллі – Толленса, б) циклічну формулу Хеуорса. Вкажіть: а) глікозидний (напівацетальний) гідроксил; б) в циклічній формулі Коллі – Толленса — аномерний атом С.

6. Наведіть циклічні формулі a-D-глюкопіранози: а) циклічну формулу Коллі – Толленса, б) циклічну формулу Хеуорса. Вкажіть: а) глікозидний (напівацетальний) гідроксил; б) в циклічній формулі Коллі – Толленса — аномерний атом С.

7. Наведіть циклічні формулі b-D-глюкофуранози: а) циклічну формулу Коллі – Толленса, б) циклічну формулу Хеуорса. Вкажіть: а) глікозидний (напівацетальний) гідроксил; б) в циклічній формулі Коллі – Толленса — аномерний атом С.

8. Назвіть вид таутомерії моносахаридів: цикло-оксо-таутомерія (кільчасто-ланцюгова, оксо-окси-таутомерія) або карбонільно-ендіольна таутомерія, який пояснює явище мутаротації (тобто кут оберту площини поляризації свіжовиготовлених розчинів моносахаридів з перебігом часу змінюється, доки не досягне деякого постійного значення). Наведіть схему цього виду таутомерії ни прикладі D-глюкози.

9. Наведіть рівняння реакції доведення наявності a-глікольного фрагменту глюкози (спочатку утворюється блакитний осад Cu(OH)₂, який розчиняється при взаємодії з D-глюкозою, потім утворюється прозорий синій розчин). Назвіть одержаний продукт, напишіть проекційну формулу Фішера D-глюкози та формулу продукта реакції. Вкажіть, чи підтверджує ця реакція наявність a -глікольного фрагменту в молекулі D-глюкози.

10. Дайте визначення поняттю “бродіння моносахаридів”. Наведіть рівняння реакції спиртового бродіння глюкози (вкажіть, для чого використовують у харчовій промисловості цей вид бродіння).

11.Наведіть рівняння реакції лимоннокислого бродіння глюкози.

12.Наведіть рівняння реакції окиснення D-глюкози сильними окисниками (наприклад, концентрованою HNO₃). При цьому у молекулі D-глюкози (альдози) окиснюються і альдегідна, і первинна спиртова група з утворенням дикарбонової гідроксикислоти, яка має загальну назву альдарова, або цукрова кислота. Вкажіть назву та проекційну формулу Фішера цієї кислоти.

13. Наведіть рівняння реакції окиснення D-глюкози (моносахариду) у лужному середовищі аміачним розчином аргентум (І) оксиду (реактивом Толленса) — ця реакція є якісною на альдози і кетози (реакція “срібного дзеркала”). Назвіть та напишіть проекційні формули Фішера продуктів реакції.

14. Наведіть рівняння реакції селективного окиснення D-глюкози (альдози). При цьому в молекулі альдози окиснюється первинна спиртова група без участі дуже схильної до окиснення альдегідної групи — утворюється уронова кислота (окисненню в таких випадках піддають моносахариди з захищеною альдегідною групою). Назвіть та напишіть проекційну формулу Фішера цієї кислоти. Вкажіть, чи входить вона до складу гепарину та інших полісахаридів; чи виводять уронові кислоти токсичні речовини з організму

15. Наведіть рівняння реакції маслянокислого бродіння глюкози.

16. Наведіть циклічні (напівацетальні) форми D-глюкози (формули Коллі – Толленса), побудовані за рахунок взаємодії між альдегідною та спиртовою групами, які знаходяться на відстані 1,4- або 1,5- (при цьому утворюються фуранозні та піранозні форми).

17. Наведіть рівняння реакції окиснення лактози за м’яких умов, наприклад. бромною водою (при цьому утворюється кислота-вкажіть яка? Ця кислота утворюється за рахунок напівацетального чи іншого гідроксилу?).

18. Наведіть рівняння реакції окиснення D-глюкози слабкими окисниками (наприклад, бромною водою або розбавленою HNO₃) в кислому і нейтральному середовищі [це реакція за участю відкритої форми моносахариду — реакція в оксоформі (реакція карбонільної групи)] з утворенням одноосновної поліоксикислоти (або альдонової кислоти). Назвіть та напишіть проекційну формулу Фішера цієї кислоти. Вкажіть, чи окиснюються кетози бромною водою.

19. Наведіть рівняння реакції молочнокислого бродіння глюкози.

20. Наведіть рівняння реакції відновлення D-ксилози [це реакція за участю відкритої форми моносахариду — реакція в оксоформі]. Назвіть та напишіть

проекційну формулу Фішера одержаної сполуки.

21. Наведіть реакцію гідролізу у кислому середовищі a-пентаацетил-D-глюкопіранози. Вкажіть циклічну формулу Хеуорса a-D-глюкопіранози і структурну формулу оцтової кислоти.

22. Напишіть рівняння реакції відновлення D-глюкози [це реакція за участю відкритої форми моносахариду — реакція в оксоформі]. Назвіть та напишіть

проекційну формулу Фішера одержаного продукту.

23. Наведіть рівняння реакції (за участю циклічних форм моносахаридів) ацилювання D-глюкози ангідридом (або галогенангідридом) оцтової кислоти (це сильний ацилуючий засіб — під його дією утворюється естер за всіма п’ятьма гідроксигрупами). Назвіть та напишіть циклічну формулу Хеуорса одержаного складного ефіру.

24. Дайте визначення поняттю “відновні дисахариди”. Наведіть структурні формули відновного дисахариду — a- мальтози та β-мальтози (солодового цукру).

25. Наведіть рівняння реакції окиснення D-глюкози в лужному середовищі (проба Троммера). Наведіть проекційні формули Фішера D-глюкози і продуктів її окиснення (це три кислоти – назвіть їх). Вкажіть, чи використовується ця реакція для виявлення відновлювальних цукрів.

26. Наведіть рівняння реакції окиснення D-глюкози у лужному середовищі мідно-виннокислим комплексом (реактивом Фелінга). Назвіть та напишіть прекційні формули Фішера продуктів реакції (трьох кислот). Вкажіть, чи використовується ця реакція при визначенні кількості вуглеводів в продуктах харчування.

27. Дайте визначення поняттям “дисахариди”, “невідновні дисахариди”та “відновні дисахариди”. Наведіть структурну формулу невідновного дисахариду — сахарози (тростинного або бурякового цукру). Чому сахароза не виявляє мутаротації? Наведіть схему реакції, що дозволяє відрізнити мальтозу від сахарози.

28. Дайте визначення поняттю “полісахариди”. Яка їх молекулярна маса? Вкажіть, як називають томополісахариди: а) побудовані з залишків гексоз; б) побудовані з залишків пентоз; а також к якому типу належить більшість природних полісахаридів: крохмаль, целюлоза, глікоген, декстрани.

29. Назвіть продукти гідролізу сахарози (що здійснюється під дією мінеральних кислот і при нагріванні). Чому гідроліз сахарози дістав назву «інверсія»; вкажіть яки речовини при цьому називають інвертним цукром.

30. Наведіть схему поступового гідроліза (кислотного або ферментативного) крохмалю. Вкажить мас.% амілози та амілопектину у складі крохмалю, що при цьому є нерозчинної фракцією, а що – розчинної у воді фракцією.

31. Наведіть схему реакції, що дозволяє відрізнити мальтозу від сахарози.

32. Які види таутомерії характерні для моносахаридів? Наведіть схему таутомерного перетворення Ð глюкози у водному розчині. Поясніть явище мутаротації.

33. Дайте визначення поняттю «аномери». Зобразіть за допомогою перспективних формул Хеуорса піранозні та фуранозні форми аномерів Ð- глюкози та Ð- фруктози.

34. Які діастереомери називають епімерами? Наведіть проекційні формули Фішера епімерів Ð- глюкози.

35. За допомогою проекційних формул Фішера зобразіть будову оптичних антиподів (енантіомерів) D-рибози, D-глюкози, D- галактози і D- манози.

36. Що являють собою декстрини, інулін і пектинові речовини?

37. До якого типу полісахаридів відносяться хондроїтинсульфати, гіалуронова кислота. Гепарин і рослинні камеді?

38. Наведіть визначення понять «полісахариди», «гомополісахариди» і «гете- полісахариди». З яких моносахаридних ланок побудовані молекули гомо полісахаридів, амілози, целюлози, глікогену?

39. Чому фруктоза вступає в реакцію «срібного дзеркала»? Що відбувається з фруктозою в аміачному (лужному) середовищі? Наведіть схеми взаємодії D-фруктози і D-манози з надлишком C₆H₅NHNH₂.



Жизнедеятельность организма возможна при постоянном поступлении в организм пищевых веществ: белков, жиров, углеводов и, кроме того, воды, минеральных солей и витаминов. При этом вода, минеральные соли и витамины усваиваются в неизменном виде, в котором поступают в составе пищи. Белки, жиры и углеводы подвергаются физическим и химическим превращениям в желудочно-кишечном тракте, после чего продукты их метаболизма всасываются из пищеварительного тракта и поступают в кровь и лимфу. Пищеварение - это превращение пищевых продуктов в соединения, лишенные видовой специфичности, их всасывание и участие в межуточном обмене.

К функциям пищеварительного тракта относятся: секреторная - выработка ферментов, соляной кислоты, желчи и т.д., которые обеспечивают переваривание за счет физико-химических воздействий и ферментативной переработки пищи; двигательная и эвакуаторная - механическая обработка пищи за счет измельчения, перемешивания и передвижения по желудочно-кишечному тракту; всасывательная - активное проникновение конечных продуктов переваривания, воды, солей, витаминов, минеральных веществ через слизистую желудочно-кишечного тракта в кровь и лимфу; экскреторная (выделительная) - во-первых, это один из экстраренальных путей выведения метаболитов из кровотока для обеспечения гомеостаза (например, при уремии мочевина выводится через слизистую пищеварительного тракта, вызывая образование симптоматических язв), во-вторых, экскреторная функция обеспечивает участие пищеварительной системы в межорганном обмене нутриентов (нутриенты - не пищевые, а питательные вещества; за сутки в норме в желудочно-кишечный тракт выделяется до 80 г белка и 20 г жира, которые вместе с экзогенными белками и жи-

рами перевариваются, всасываются и используются в организме); эндокринная - синтез собственных гормонов (холецистокинин, секретин, энтерогастрон и т.д.), а также функция пищеварительного тракта, которая тесно связана с системой крови - синтез внутреннего фактора Касла, при недостатке которого развивается В12-дефицитная анемия.

Недостаточность пищеварения - состояние желудочно-кишечного тракта, при котором не обеспечивается достаточного усвоения поступающей в организм пищи. В результате в организме развиваются отрицательный азотистый баланс, гипопротеинемия, гиповитаминозы, явления неполного голодания, истощение организма, нарушение реактивности. Недостаточность пищеварения может развиваться при нарушении работы всего пищеварительного тракта или его отделов. Еще И.П. Павлов отмечал удивительную слаженность и закономерность в работе пищеварительнь г х желез. Эта взаимозависимость особенно ярко выступает в условиях патологии, когда нарушение деятельности какого-либо участка пищеварительного тракта закономерно вызывает расстройство функций других его отделов.

Дата добавления: 2017-01-14