Основні напрямки терапії БЕХ

Програма обстеження

Приклад формулювання діагнозу БЕХ

Діагностика

При встановленні діагнозу БЕХ мають значення такі ознаки:

· вказівки в анамнезі на тривалий (як правило, з раннього дитячого віку) постійний кашель з відкашлюванням гнійного мокротиння у великій кількості;

· чіткий зв'язок початку захворювання з перенесеною пневмонією або гострою респіраторною інфекцією;

· часті спалахи запального процесу (пневмоній) однієї локалізації;

· вогнище вологих хрипів, що постійно зберігається (або декілька вогнищ) у періоді ремісії захворювання;

· наявність потовщення кінцевих фаланг пальців рук у вигляді барабанних паличок і нігтів у вигляді годинникових скелець;

· груба деформація легеневого рисунка найчастіше в ділянці ниж-ніх сегментів або середньої частки правої легені (при рентгенографії легень);

Основними критеріями діагностики БЕ є:

· виявлення при КТ та/або бронхографії розширених бронхів в ураженому відділі легень;

· повторні пневмонії однієї локалізації, типової для БЕ, протягом декількох років у осіб молодого і середнього віку.

Бронхоектатична хвороба - циліндричні бронхоектази в середній частці правої легені, перебіг середньої тяжкості, фаза загострення. ХОЗЛ, ІІ стадiя, фаза загострення середньої тяжкості. ЛН І ступеня за обструктивним типом.

· ЗАК, сечі.

· БАК: вміст загального білка, білкових фракцій, гаптоглобіну, серомукоїда, фібрину, сіалових кислот, СРБ.

· Імунограма: вміст Т- і В-лімфоцитів, субпопуляцій Т-лімфо-цитів, імуноглобулінів, циркулюючих імунних комплексів.

· Загальноклінічний і бактеріологічний аналізи мокротиння, визна-чення чутливості мікрофлори до антибіотиків.

· ЕКГ.

· Рентгенографія легенів.

· Бронхоскопія, бронхографія та/або КТ.

· Спірографія.

· Консультація ЛОР-спеціаліста.

· антибактеріальна терапія в період загострення захворювання;

· санація бронхіального дерева, виведення гнійного бронхіального вмісту і мокротиння;

· дезінтоксикаційна терапія;

· імуномодулююча терапія, нормалізація загальної і легеневої реактивності;

· санація верхніх ДШ;

· ЛФК, масаж, дихальна гімнастика, фізіотерапія, санаторно-ку-рортне лікування;

· хірургічне лікування;

· диспансеризація хворих.

АБТ проводиться в період загострення захворювання (бажано після бактеріологічного дослідження вмісту бронхів з ідентифікацією збуд-ників і їх чутливості до антибіотиків). Рекомендуються антибіотики широкого спектру дії з внутрішньом'язовим або внутрішньовенним введенням при клінічних ознаках активної інфекції (підвищення температури тіла, пітливість, інтоксикація) та при супутнiй перифо-кальнiй пнемонiï. Вибір антибактеріального препарату проводиться аналогічно при ХОЗЛ. Керуватися при цьому необхідно тяжкістю перебігу захворювання, наявністю супутньої патології, віком пацієнта. Препаратами вибору є амоксицилін /клавуланова кислота (клавула-нат), ЦС II покоління (цефуроксим), ФХ II покоління (ципрофлок-сацин) або респіраторний ФХ (гатімак, гатібакт).

Крім антибіотиків, у таких хворих для ендобронхіального введення з успіхом застосовуються діоксидин, похідні нітрофуранів (фурацилін, фурагін) і антисептики природного походження (хлорофіліпт).

Санація бронхіального дерева - найважливіший лікувальний за-хід. Її здійснюють за допомогою інстиляцій через носовий катетер (метод інтратрахеальних промивань) або при бронхоскопії, вводячи лікувальні розчини антисептиків (10 мл 1:1000 розчину фурациліну, 10 мл 1 % розчину діоксидину та ін.), муколітиків (мукосольвін, ацетилцистеїн – 2 мл 10 % розчину).

Для санації бронхіального дерева широко застосовуються: посту-ральний дренаж кілька разів в день, масаж грудної клітки, відхар-кувальні засоби. Для полегшення відходження мокротиння рекомен-дується прийом бронходилятаторів (особливо перед позиційним дре-нажем, масажем грудної клітки).

Дата добавления: 2017-01-14