Організація експлуатації вантажопідіймальних кранів

Дозвіл на пуск в роботу підйомно-транспортної машини, що підлягає реєстрації в органах Держтехнагляду, повинно бути отримано від цих органів у наступних випадках: перед пуском в роботу зареєстрованої машини; після реконструкції; після ремонту із заміною розрахункових елементів або вузлів металоконструкцій машини з застосуванням зварювання; після установки на машині нового обмежувача вантажопідйомності.

Дозвіл на пуск машини в роботу після його реєстрації видається інспектором Держтехнагляду на підставі повного технічного огляду, проведеного власником машини. При цьому перевіряється стан машини, а також організація її нагляду та обслуговування. Про майбутній пуск машини в роботу власник зобов'язаний повідомити органи Держтехнагляду (інспектора) не менше ніж за 10 днів.

Дозвіл на пуск в роботу гусеничних і пневмоколісних кранів після перестановки їх на новий об'єкт видається спеціалістом з нагляду за безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів підприємства-власника на підставі результатів перевірки стану крана та забезпечення безпечних умов його роботи із записом у вахтовому журналі.

Дозвіл на пуск в роботу нового стріловидного крана, поставленого власнику в зібраному вигляді, видається органами Держтехнагляду на підставі результатів випробувань крана на підприємстві-виробнику і часткового технічного огляду, проведеного власником, із записом в паспорті крана. Для кранів, що не підлягають реєстрації в органах Держтехнагляду, дозвіл видає фахівець з нагляду за безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів на підставі документації підприємства-виробника та результатів технічного огляду. Дозвіл фіксується в паспорті крана.

Особлива увага при видачі дозволу на пуск в роботу повинна бути приділена справності і працездатності приладів і пристроїв безпеки.

До пуску в роботу крани повинні бути піддані повному технічному огляду. Крани, що підлягають реєстрації в органах Держтехнагляду (піднаглядні крани), повинні піддаватися технічному огляду до їх реєстрації. Технічний огляд має проводитися в відповідності з інструкцією по експлуатації, а в разі відсутності відповідних вказівок - згідно з чинними Правилам і безпеки експлуатації вантажопідіймальних кранів.

Дозвіл на пуск в роботу підйомно-транспортної машини, що підлягає реєстрації в органах Держтехнагляду, повинно бути отримано від цих органів протягом нормативного терміну служби крани повинні піддаватися періодичному технічному огляду: частковому - не рідше одного разу на 12 місяців і повному - не рідше одного разу на 3 роки, за винятком рідко використовуваних кранів, які піддаються огляду не рідше одного разу на 5 років. Віднесення кранів до категорії рідко використовуваних виробляється власниками за погодженням з органами Держтехнагляду.

Технічний огляд має на меті встановити, що кран відповідає діючим Правилам пристрою безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, паспортним даним і представленої для реєстрації документації; кран знаходиться в стані, що забезпечує його безпечну роботу.

При повному технічному огляді кран піддається огляду, статичним і динамічним випробуванням. При частковому огляді проводиться лише огляд.

Огляд полягає в обстеженні і перевірці в роботі механізмів, гальм, гідро- та електрообладнання, приладів і пристроїв безпеки. Перевірка справності дії обмежувача вантажопідйомності крана стрілового типу повинна проводитись з урахуванням його характеристики. Крім того, повинні бути перевірені: стан металоконструкцій крана та його зварних та заклепаних з'єднань на відсутність тріщин, деформацій, витончення стінок внаслідок корозії, ослаблення з'єднань і т.д., а також стан кабіни і систем доступу (сходів, площадок, огорож); стану гаків і блоків; фактичне відстань між гаковою підвіскою та упором при спрацюванні кінцевого вимикача та зупинки механізму підйому; стан ізоляції, проводів та заземлення електричного крана з визначенням їх опорів; відповідність маси противаги та баласту у крана стріловидного типу значенням, зазначеним у паспорті; стан канатів та їх кріплення; стан освітлення і сигналізації.

Результати оглядів і перевірок повинні оформлятися актом, підписаним фахівцем, відповідальним за утримання вантажопідйомних кранів у справному стані.

Статичні випробування крана проводяться під навантаженням, на 25% перевищує його транспортну вантажопідйомність. При цьому крани стріловидного типу, що мають одну або кілька вантажних характеристик, випробовуються в положенні, відповідному найбільшій вантажопідйомності і (або) найбільшому вантажному моменту. При випробуваннях стріла встановлюється відносно ходової опорної частини в положенні, що відповідає найменшій розрахунковій стійкості крана, і вантаж підіймається на висоту 100... 200 мм. Кран вважається справним, витримавши статичні випробування, якщо протягом 10 хв піднятий вантаж не опуститься на опорну поверхню, а також відсутні тріщини, залишкові деформації та інші пошкодження металоконструкцій та механізмів.

Динамічні випробування крана проводяться при використанні вантажу, маса якого на 10% перевищує його паспортну вантажопідйомність, і мають на меті перевірку дії його механізмів і гальм. При цьому виробляються багаторазові (не менше трьох разів) підйоми і опускання вантажу, а також перевірка дії всіх механізмів при суміщенні робочих рухів, передбачених інструкцією з експлуатації крана. У кранів, що мають два і більше механізмів підйому, повинен бути випробуваний кожний з них.

Результати технічного огляду крана записуються в його паспорт особою, відповідальною за проведення огляду та випробувань, із зазначенням строку наступного огляду. Крани, які відпрацювали нормативний термін служби, повинні піддаватися експертному обстеженню (діагностування), що включає повне технічне обслуговування, проведене спеціалізованими організаціями, які мають ліцензію Держтехнагляду на проведення цих робіт, відповідно до спеціально розроблених нормативних документів. Результати обстеження повинні заноситися в паспорт крана.

Організація експлуатації вантажопідіймальних кранів на будівельному майданчику починається з розробки проекту виробництва робіт, який передбачає розміщення крана на будівельному майданчику, схеми його пересування в ході будівельно-монтажних робіт, дислокацію при об’єктного складу будівельних матеріалів, розташування під'їзних доріг і проходів. Всі самохідні стрілові крани є вільно стоячими машинами, тому повинні бути забезпечені умови, гарантуючі їх стійкість. Під час роботи кран піддається впливу зовнішніх сил (вага вантажу, що піднімається, центробіжні сили, вітрові навантаження), що прагнуть змінити його робоче положення на опорах. Стійкість проти перекидання забезпечується власною масою крана, наявністю противаг і виносних опор.

Забороняється встановлювати кран на свіжонасипаному не втрамбованому ґрунті, а також на майданчику, ухил якої перевищує величину, зазначену в паспорті крана. Важливою умовою, що визначає стійкість крана, є забезпечення визначеної відстані від бровки укосу, котловану або траншеї до найближчої виносної опори або краю гусениці. Ця відстань залежить від глибини виїмки і фізико-механічних характеристик ґрунту. При глибині 2 м в піщаних ґрунтах ця відстань має становити 2 м, а в глинистих (при природній вологості)- 1,5 м.

Розрізняють два види експлуатаційної стійкості крана: вантажну - при можливому перекиданні крана в бік піднімального вантажу і власну - при можливому перекиданні назад, в сторону протилежну стрілі при відсутності вантажу.

Характеристиками експлуатаційної стійкості є наступні коефіцієнти.

Коефіцієнт вантажної стійкості

де М_кг - момент сил, що утримує кран від перекидання в бік вантажу, кН•м; М_іД - сума всіх перекидаючих моментів сил від додаткових навантажень (вітрових, інерційних і т.д.), кН•м; Q_гр - вага вантажу, кН; L - виліт стріли, м; b - відстань від центру мас від ребра перекидання, м.

де М_кг - момент сил, що утримує кран від перекидання в бік противаги, кН•м; М_н- перекидаючий момент сил від вітрового навантаження, кН•м.

Якщо при розрахунку стійкості вплив ухилу, інерційних сил і вітрове навантаження не враховувати, тобто якщо прийняти , то .

Вантажопідйомність крана залежить від висоти підйому вантажу і вильоту стріли, які взаємопов'язані вантажовисотними характеристиками. Цей кран, змонтований на базі автомобіля КамАЗ-53213, має номінальну вантажопідйомність 20 т. Зазначені в характеристиці величини вантажопідйомності не перевищують 71% перекидаючий навантаження.

Безпечну роботу крана забезпечує комплекс приладів і пристроїв, у тому числі мікропроцесорний обмежувач навантаження з цифровою індикацією параметрів на дисплеї в кабіні машиніста-оператора.

Керівники організацій та індивідуальні підприємці-власники кранів, а також особи, що експлуатують крани, зобов'язані забезпечити утримання їх в справному стані і безпечні умови роботи шляхом організації огляду, ремонту, нагляду та обслуговування.

У цих цілях повинні бути: призначені фахівці з нагляду за безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, вантажозахоплювальних пристроїв і тари, спеціаліст, відповідальний за утримання вантажопідіймальних кранів у справному стані, і фахівець, відповідальний за безпечне проведення робіт; встановлено необхідний правилами безпеки порядок періодичних оглядів, ТО і Р, що забезпечує утримання кранів, вантажозахоплювальних пристроїв і тари в справному стані; встановлено необхідний правилами безпеки порядок навчання та періодичної перевірки знань у персоналу, обслуговуючого крани, і у відповідальних фахівців; розроблені посадові інструкції для відповідальних спеціалістів та виробничі інструкції для обслуговуючого персоналу, журнали, проекти виробництва робіт, технологічні карти, технічні умови на навантаження і розвантаження, схеми стропування та складування вантажів та інші регламенти з безпечної експлуатації кранів; забезпечено вивчення і виконання відповідальними працівниками правил безпеки, посадових інструкцій і керуючих вказівок щодо безпечної експлуатації кранів, а обслуговуючим персоналом - виробничих інструкцій.

При аваріях кранів, зареєстрованих в органах Держтехнагляду, і нещасні випадки, що сталися при їх експлуатації, організація будь-якої форми власності зобов'язана негайно повідомити в органи Держтехнагляду і забезпечити збереження всієї обстановки до прибуття представника органів Жержтехнагляду, якщо це не становить небезпеки для життя і здоров'я людей.

Розслідування причин аварій, пов'язаних з експлуатацією кранів, повинно проводитися відповідно до чинного законодавства «Положення про порядок технічного розслідування причин аварії на небезпечних виробничих об'єктах».

Кран підлягає зняттю з реєстрації в органах Держтехнагляду у випадках його списання, при передачі іншому власнику і переходу в розряд тих, що не реєструються. Зняття крана з реєстрації проводиться органами Держтехнагляду за письмовою заявою власника із записом у паспорті про причини зняття з реєстрації.

Дата добавления: 2015-07-13