Інженерна діяльність як система-процес

Постановка і вирішення інженерних задач

Інженерна діяльність: стан і перспективи.

ЛЕКЦІЯ 1

Актуальні проблеми ТіМФВ.

Професор Б. М. Шиян наводить актуальні проблеми фізичного виховання школярів, які потребують свого наукового вирішення.

Що стосується актуальної проблематики наукових досліджень стосовно усіх вікових груп населення, то вони наведені у Цільовій комплексній програмі „Фізичне виховання – здоров’я нації”, а саме:

ü визначення та запровадження наукових принципів, засоби формування мотиваційних стимулів у різних верств населення до зміцнення здоров’я засобами фізичної культури і спорту;

ü розробка фізкультурно-оздоровчих програм для різних вікових груп населення;

ü запровадження системи соціологічних досліджень серед різних верств населення, особливо молоді, з метою виявлення їх ставлення до занять ФКіС.

План

1. Інженерна діяльність як система-процес.

2. Технологічні системи як узагальнені об’єкти аграрної інженерії.

3. Структура задач аграрної інженерії.

4. Процес і методи обґрунтування рішень.

Діяльність у широкому розумінні є процесом взаємодії людини з навколишнім середовищем, завдяки якому вона досягає мети, що ви­никла внаслідок появи потреби. Сучасна методологія діяльності фахів­ця спирається на системний підхід, при якому будь-який об’єкт, процес або явище розглядається як система.

Система — це така єдність елементів, зв’язків і відношень, яка до­зволяє виділити її з середовища як окрему цілісність.

Множина первинних елементів включає такі складові, які на да­ному рівні опису системи не потребують членування, а їх внутрішня структура є несуттєвою. Тобто зміст елемента залежить від рівня опи­су системи. Для системи-об’єкта елементами будуть складові, що теж мають предметне втілення. Для системи-процесу елементами можуть бути дії, функції, операції, тощо.

Зв’язки характеризуються масо-, енерго-, інформаційними обмі­нами (М-, Е-, І— обміни) між структурно-функціональними компо­нентами (внутрішні) або між системою та середовищем (зовнішні). Зв‘язок можна порівняти з фізичним каналом, по якому здійснюються відповідні обміни.

За своїм змістом зв’язки можуть бути визначені як комбінації окре­мих обмінів, число яких становить

де Сⁿ_r — число поєднань із п елементів по r. В нашому випадку та­ких поєднань буде сім: М, Е, І, МЕ, МІ, ЕІ, МЕІ.

Відношення характеризують взаємні стосунки між структурно- функціональними компонентами і взаємообумовленість властивостей системи. Так, відношення приналежності, порядку, ієрархії зумовлю­ють структуру системи; відношення відповідності, подібності, причин­ності — її якісні характеристики.

Зв’язок передбачає неодмінну наявність відношення, тоді як відно­шення може існувати і без зв’язку (наприклад, відношення подібності чи відмінності, еквівалентності, тощо).

Згідно з системним підходом інженерна діяльність є системою-процесом, в якій первинними є дії або функції, що спрямовані на досягнен­ня виробничих цілей. Такими функціями є аналіз і оцінка виробничої ситуації, проектування і ефективне використання технологічних і тех­нічних систем. Використання ТС і ТхС включає планування і організа­цію робіт, управління виробничими процесами.

Отже, фахову діяльність інженерів можна описати кортежем

де D — система фахової діяльності інженерів;

ﮞF_і — об’єднання фахових функцій, які забезпечують досяг­нення виробничих цілей;

А — множина цілей діяльності;

В — вимоги, норми і обмеження, що регламентують діяльність (технологічні, екологічні, моральні, адміністративні);

П — предмети діяльності (операнди), на зміну властивостей яких спрямовані дії;

Р — активні засоби досягнення цілей, що включають ресурси (трудові, технічні, матеріальні, інформаційні, фінансові, часові), а також способи дій (технології, ноу-хау);

X — зовнішні умови процесів діяльності;

U — множина стратегій діяльності або способів використання активних засобів для досягнення цілей;

Y — результати діяльності.

Важливо розуміти, що окремий об’єкт у різних виробничих ситу­аціях може бути або операндом або засобом діяльності. Так, при про­веденні технічного обслуговування або ремонту, наприклад, комбайна він виступає як предмет праці (операнд). Коли ж комбайн викорис­товується для збирання врожаю, то він є активним засобом праці, а операндом у цьому випадку буде сільськогосподарська культура, що збирається. Аналогічно, при розробленні технологічного регламенту інформація є операндом, а при його застосуванні в технологічній сис­темі — активним засобом. У загальному випадку технічні і технологіч­ні системи можуть бути і предметом і засобом праці фахівців інженер­ної служби.

Основними властивостями фахової системи діяльності є цілеспря­мованість, динамічність, ергатичність і гомоцентричність.

Заданість цілей є неодмінною умовою діяльності. Цілі можуть бути задані системою вищого рівня ієрархії або безпосередньо фахівцем як особою, що приймає рішення (ОПР).

Будемо розрізняти стратегічні, тактичні і нормативні цілі.

Стратегічні цілі спрямовані на вирішення довгострокових масш­табних виробничих завдань і обґрунтування перспектив розвитку ви­робництва.

Тактичні цілі спрямовані на отримання локальних (часткових) ре­зультатів і підпорядковані досягненню загальної мети.

Нормативні цілі стосуються забезпечення регламентованих функ­ціональних показників і вимог.

В інженерній діяльності присутні різні рівні цілей, а їх співвідно­шення залежить від посадових обов’язків.

Діяльність як процес протікає у часі, протягом якого можуть змі­нюватися цілі, умови, а також засоби фахової діяльності. Це зумовлює динамічність системи діяльності.

Ергатичні системи — це системи яким властива поведінка. Оскіль­ки фахова діяльність притаманна людині або об’єднанню людей, то вона має властивості самоорганізації і саморозвитку, вибору ефектив­ної поведінки при зміні ситуації.

Ефективність фахової діяльності залежить від рівня компетенції та індивідуальних якостей фахівця (творчого потенціалу, вольових якос­тей, відповідальності, тощо). Тобто у центрі системи фахової діяльнос­ті є людина, що і зумовлює гомоцентричність такої системи. Звідси ви­пливає висновок про важливе значення формування фахівця як особи, що здатна приймати рішення і нести відповідальність за їх результати.

Отже, інженерна діяльність — це гомоцентрична, ергатична система-процес, яка включає функції, методи і засоби досягнення людиною чи колективом виробничих цілей щодо перетворення предметів праці аграрного виробництва та його інфраструктури.

Дата добавления: 2015-07-13