Експлуатаційно-ремонтні служби, ремонтні цехи і підприємства

Експлуатаційно-ремонтні служби. Під експлуатаційно-ремонтною службою (ЕРС) розуміють комплекс підрозділів, що займаються технічним обслуговуванням і ремонтом машин. Основними їх завданнями є забезпечення нормального технічного стану і безперебійної роботи машин; скорочення їх простоїв і пов'язаних з цим втрат; зниження витрат на технічне обслуговування і ремонт [17].

На великих і середніх підприємствах ЕРС підрозділяється на загальнозаводську і цехові служби. До загальнозаводської ЕРС відноситься відділ головного механіка (ВГМ). Цехова ЕРС, очолювана зазвичай механіком цеху, об'єднує персонал, що займається технічним обслуговуванням і ремонтом устаткування цеху. Управління заводської ЕРС здійснює головний механік. Основними функціями підлеглого йому ВГМ є забезпечення необхідного технічного стану устаткування і його безперебійної роботи; вирішення питань економіки ремонтного виробництва; розвиток ремонтного господарства відповідно до завдань підприємства. Для цього у складі ВГМ створюються спеціалізовані підрозділи: бюро планово-запобіжного ремонту, планово-виробниче, конструкторське, технологічне і ін. Оскільки експлуатація ПТМ, на відміну від технологічного устаткування, пов'язана із зовнішніми організаціями - інспекцією Держтехнагляду, Державтоінспекцією і ін., на підприємствах з великою кількістю ПТМ, підконтрольних технагляду, створюю самостійні бюро кранів або групу у складі бюро ПЗР.

Існує три форми управління заводської ЕРС: централізована - з адміністративним підпорядкуванням головному механікові всіх ЕРС; децентралізована - з адміністративним і підпорядкуванням цехових ЕРС начальникам відповідних цехів і функціональним - головному механікові заводу; змішана - з адміністративним підпорядкування, одних цехових ЕРС начальникам цехів, а інших - явному механікові заводу. Існують і різновиди цих форм. Зокрема, на Волжському автомобільному заводі (БАЗ) прийнята децентралізована форма управління ЕРС, що відрізняється; що ВГМ тут є функціональним підрозділом, що не має в прямому підпорядкуванні ремонтних служб. Він займається тільки стратегічними питаннями технічного обслуговування і ремонту (розвиток, вдосконалення організації і техніки ремонту; технічне керівництво технічним обслуговуванням і ремонтом, нагляд за експлуатацією і змістом устаткування і т. д.) При цьому тактичні питання вирішують служби корпусу допоміжних цехів, які безпосередньо здійснюють технічне обслуговування і ремонт технологічного устаткування і ПТМ.

Цехові ремонтні бази і ремонтні підприємства. Ремонт по Єдиній системі ПЗР [14] здійснюють: а) централізовані на спеціальних ремонтних заводах або цехах, що спеціалізуються на ремонті визначених типомоделей устаткування (у їх програму включають також виготовлення запасних частин і складальних одиниць); б) централізованими силами ремонтно-механічних цехів (РМЦ) підприємств; в) силами спеціалізованих комплексних ремонтних бригад служби цехового механіки, г) силами виїзних бригад, організовуваних при спеціалізованих ремонтних заводах або цехах для ремонту важкого, унікального і прецизійного устаткування.

При спеціалізованому ремонті по першій схемі власник машини повністю звільнений від участі в ремонті. По цій схемі здійснюють ремонт ліфтів і ескалаторів. Централізований ремонт по другій схемі передбачений [14] для підприємств з декількома цехами, у кожного з яких трудомісткість ремонту устаткування не перевищує 500. На заводах, цехи яких мають устаткування з ремонтною складністю від 500 до 800, всі види ремонтних і профілактичних робіт, окрім капітального (іноді і середнього) ремонту, виконують силами цехових ремонтних баз (ЦРБ), а капітальний і середній ремонти, а також модернізацію машини проводить РМЦ (іноді із залученням слюсарів ЦРБ). На заводах з цехами, в яких складність ремонту устаткування перевищує 800, всі ремонтні роботи виконують силами ЦРБ і спеціалізованих ремонтних бригад і під керівництвом механіка цеху, а РМЦ виконує наступні роботи: виготовлення змінних деталей підвищеної складності і запасних деталей на склад для машин, знятих з виробництва; відновлення деталей; капітальний ремонт окремих складальних одиниць; ремонт гідро і пневмоапаратури.

Для скорочення простоїв устаткування при ремонтно-профілактичних роботах їх виконують в обідні перерви, вихідні дні і зміни, коли устаткування не працює.

Для виконання ремонту електричної частини ПТМ до складу ремонтної бригади включають електриків або ці роботи виконують відділ головного енергетика згідно місячному план-графіку ВГМ.

Дата добавления: 2015-07-13