Організація виробничих робіт по технічному обслуговуванню і ремонті

Спеціалізація експлуатаційно-ремонтних робіт. На багатьох машинобудівних підприємствах технічне обслуговування і ремонт ПТМ здійснюють ті ж підрозділи ремонтних служб, що і основного технологічного устаткування. Проте раціональнішими варіантами є такі, при яких [17]: 1) на невеликих і середніх заводах всі види технічного обслуговування і ремонту виконують бригади технічного обслуговування 2) на великих підприємствах технічне обслуговування ПТМ виконують спеціалізовані цехові бригади, а капітальний ремонт - спеціалізовані бригади РМЦ; при цьому самі бригади спеціалізуються на окремих видах ПТМ, наприклад на мостових кранах, машинах підлогового транспорту, конвеєрах і т. п.; 3) на особливо великих заводах (типах ВАЗ) всі види технічного обслуговування і ремонту ПТМ виконують корпусні ремонтні бригади комплексного ремонтного обслуговування ПТМ, спеціалізовані по окремих їх видах.

При таких варіантах можна більш повно врахувати особливості технічного обслуговування і ремонту ПТМ: виконання робіт на висоті, певні вимоги до робочих, підвищені вимоги до міцності елементів машин, що обумовлює використання матеріалів і комплектуючих виробів, якість яких підтверджують документально і так далі. При цьому з найбільшою повнотою використовують переваги спеціалізації, яка у будь-якому вигляді виробничій діяльності ефективно впливає на підвищення продуктивності праці і якість виконання робіт. Обмеження функцій і об'єктів праці дозволяє робочим виробляти раціональні прийоми виконання операцій, а інженерно-технічному персоналу створювати досконалі технологічні процеси і оснащення [17].

Спеціалізація підрозділів, що здійснюють технічне обслуговування і ремонт (бригада, ділянка, цех, завод), може бути функціональною, наочною і наочно-функціональною. При функціональній спеціалізації підрозділ виконує певні види ремонтних робіт (наприклад, транспортні для такелажу) - специфічних і трудомістких. При наочній спеціалізації підрозділ виконує будь-які види ремонтних робіт, але по певному устаткуванню, наприклад технічне обслуговування і ремонт ПТМ. Наочно-функціональна спеціалізація характеризується виконанням окремих видів робіт по конкретних типах і моделях устаткування, наприклад технічне обслуговування і ремонт ліфтів.

Шлях вузької спеціалізації особливо ефективний для конструктивно складних ПТМ. Наприклад, без вузькоспеціалізованих ремонтно-експлуатаційних служб практично неможливо представити нормальну роботу багатотисячного парку транспортних автоматів, якими є сучасні ліфти, що працюють в більшості випадків без провідників, або безвідмовну роботу ескалаторів по 19 годин в добу з нетривалими зупинками на капітальний ремонт через 8-10 років. Цей шлях перспективний для кранів - штабелерів, підвісних штовхаючих конвеєрів, підйомно-транспортних роботів і інших автоматизованих ПТМ, парк яких безперервно росте.

Методи проведення ремонту. Найбільш поширеним методом капітального ремонту ПТМ в промисловості (особливо в машинобудуванні) є комплексний метод, при якому одноразово здійснюють весь комплекс робіт по відновленню ресурсу машини, для чого її повністю розбирають і одноразово ремонтують всі її елементи. Часто комплексний ремонт виконують індивідуально, тобто відновні операції проводять з урахуванням приналежності відновлюваних елементів до даної конкретної машини. Він пов'язаний з найменшими витратами праці, але вимагає зупинки машини на тривалий термін.

Скорочення періоду перебування машини в капітальному ремонті забезпечують застосуванням швидкісних методів його ведення. Швидкісний ремонт заснований на комплексному здійсненні наступних заходів: ретельна технічна і матеріальна підготовка ремонтних робіт; виконання їх по заздалегідь розроблених технологічних процесах; застосування продуктивних методів і прийомів робіт; ущільнення їх в часі; висока кваліфікація виконавців, забезпечення їх матеріальної і моральної зацікавленості і так далі. Істотне прискорення ремонту дає паралельне виконання можливо більшого числа операцій. Такий метод називається паралельним, на відміну від послідовного, і паралельно-послідовного, прияких всі ремонтні операції або велику їх частину виконують послідовно.

Ще більше скорочення періоду простою в капітальному ремонті досягають застосуванням агрегатного методу. Агрегатний метод передбачає заміну складальних одиниць, що зносилися, новими (заздалегідь придбаними або виготовленими) або заздалегідь відремонтованими (що поступили з оборотного фонду) - дублерами - ремонтними агрегатами. На відміну від комплексного, такого, що є часто індивідуальним, агрегатний ремонт виконують як знеособлений, тобто без урахування приналежності деталей і складальних одиниць до даного екземпляра машини.

Знеособлений метод пов'язаний з виконанням двох операцій: зняти - поставити, тобто всі роботи зводяться до зняття агрегату і до установки на його місце нового або заздалегідь відремонтованого. Це скорочує час простою в ремонті, підвищує коефіцієнт технічної готовності машини, створює умови для повнішого використання працездатності кожного агрегату у зв'язку з можливістю заміни їх при технічних обслуговуваннях з урахуванням ступеня зносу, знижує трудовитрати на ремонтні роботи. Для застосування цього методу необхідний оборотний фонд, що комплектується з відремонтованих і нових запасних агрегатів. Потреба в оборотному фонді агрегатів [69 ]

де - коефіцієнт, що враховує можливість відхилення за часом оборотності і виходу агрегатів з ладу; Л - кількість однакових агрегатів на одній машині; М - кількість машин, в які входить даний агрегат; В - час оборотності агрегату з урахуванням його вантаження, розвантаження і ремонту на ремонтному підприємстві; Т_н - планований час роботи машини протягом року; Т_у - термін служби агрегату.

Дата добавления: 2015-07-13