Вживання особових займенників

ПІДТЕМА 3. ВЖИВАННЯ ФОРМ ЗАЙМЕННИКІВ

1. Вживання особових займенників.

2. Вживання зворотного і присвійних займенників.

3. Вживання означальних, вказівних, неозначених, відносно-питальних займенників.

Література:

[3]; [6]; [7]; [9];[15]; [17]; [23].

1. Форми займенників третьої особи (він, вона, воно, вони) після прийменників починаються з н: до нього, біля неї, у них. В орудному відмінку займенники мають н і без прийменника: захоплююся нею, задоволений ними, керувати ним. Після прийменників, що вимагають давального відмінка (завдяки, всупереч, наперекір, назустріч, вслід, на противагу, навперейми), вживаються форми без н: завдяки їй, назустріч йому, навперейми їм.

У майстрів слова минулого як відображення говіркової особливості зустрічаються форми займенників без н, як-от: Хай держава сама піклується про їх і дає їм притулок (В. Підмогильний); Ганна дивилась на його і, сама не помічаючи того, не могла одірвати від його очей (Б. Грінченко); Не звертай на його уваги (Н. Романович-Ткаченко).

2. Займенники він, воно у місцевому відмінку мають стилістично рівноправні (нейтральні) варіанти – (на) ньому і (на) нім. Більш уживаної є перша форма.

3. При вживанні займенників третьої особи (він, вона, воно) може виникнути змістова неясність, якщо займенник співвідноситься за родом і числом з кількома іменниками, наприклад, у таких реченнях: 1) Коли Омельченко познайомився з Кульчицьким, він (?) був уже начальником відділу; 2) Ми дуже вдячні за можливість ознайомитися з рекламою продукції вашої фірми. Вона (?) справила на нас приємне враження; 3) Підприємство виконало замовлення нашого села, незважаючи на те що воно працює зараз у дуже складних умовах. Уживаючи займенники, необхідно завжди перевіряти їх зв’язок з іменниками.

Розглянемо способи редагування таких речень із неправильно вжитими займенниками.

У першому реченні двозначність спричинена тим, що займенник він співвідноситься з іменниками Омельченко і Кульчицький. Якщо займенник стосується другого іменника, то у підрядному реченні замість слова він можна вжити вказівний займенник той, який завжди стосується іменника, що є об’єктом у попередньому реченні. Якщо слово він заміщає іменник Омельченко, потрібно перебудувати речення, відмовившись від займенника: Познайомившись з Кульчицьким, Омельченко вже був начальником відділу. Або: Омельченко вже був начальником відділу, коли познайомився з Кульчицьким.

У другому прикладі займенник вона стоїть після трьох іменників жіночого роду – реклама, продукція, фірма, через що зміст речення сприймається неоднозначно. Щоб уникнути збігу граматичних форм, замінюємо іменник продукція іменником у множині (вироби або товари), тоді співвідносний з множинною формою займенник вони усуне значеннєву неясність: Ми дуже вдячні за можливість ознайомитися з рекламою виробів (товарів) вашої фірми. Вони справили на нас приємне враження.

У третьому прикладі займенник воно заміщає іменник підприємство, але між цими словами речення спотворює його зміст. Потрібно перебудувати речення так, щоб займенник слідував за тим словом, яке він заміняє: Незважаючи на те, що підприємство працює в дуже складних умовах, воно виконало замовлення нашого села.

4. Спричинює неясність змісту вживання в реченні однакових займенників по відношенню до різних іменників, як-от: Інженер Григоренко закінчив роботу над проектом, він наполягає на якнайшвидшому його обговоренні. Редагуючи речення, перебудовуємо його на просте, при цьому займенник він відкидаємо, а замість форми його повторюємо іменник проект: Інженер Григоренко закінчив роботу над проектом і наполягає на тому, щоб проект був якнайшвидше обговорений.

5. Типовою помилкою є введення займенника без іменника, який замінюється, як-от: Тепер ти, Петре, знаєш, що відчуває людина, коли його зневажають. Не відповідає літературній нормі вживання займенника вони як співвідносного із збірним іменником: У мене на дні народження зібралося дуже цікаве товариство. Майже всіх їх (?) я знаю ще з інституту.

6. Звичайно займенники вживаються після імен, що заміщаються ними. Нетрадиційне розташування займенників (у препозиції до замінюваних слів) виправдане тільки при реалізації певного стилістичного завдання.

7. Вживаючи особові займенники, слід уникати їх нагромадження, одноманітного повторення, як у висловленні: Мій брат цього року закінчив школу. В атестаті у нього дві „четвірки”. Він збирається вступати до університету. Він давно вже вирішив стати юристом. Я думаю, що в нього є непогані шанси для цього, адже, як на мене, він дуже наполеглива і цілеспрямована людина.

Дата добавления: 2015-07-13