В’язі покриття будівлі

В’язі – важливі елементи сталевого каркасу, які виконують такі функції:

ü забезпечення незмінності просторової системи каркасу;

ü забезпечення стійкості стиснутих елементів каркасу;

ü сприйняття і передача на фундаменти вітрових навантажень;

ü створення жорсткості каркасу для забезпечення нормальної експлуатації конструкцій;

ü забезпечення умов високоякісного та зручного монтажу.

В’язі покриттів призначені для забезпечення стійкості конструкцій покриття і каркасу в цілому та їхніх окремих елементів, для сприйняття горизонтальних навантажень від вітру (див. рис. 9, 10). Горизонтальні в’язі ставлять на рівні верхнього і нижнього поясів у торцях будинку. В’язі по верхніх поясах ферм призначені для зменшення розрахункової довжини верхнього пояса з її площини. Вид в’язів хрестоподібний з розмірами м.

Рис. 9. Схема в’язей по верхніх поясах ферм

Рис. 10. Схема в’язей по нижніх поясах ферм
6. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ
КУРСОВОЇ РОБОТИ

1. Оформлення пояснювальної записки. Пояснювальна записка до курсової роботи виконується на стандартних аркушах формату А4 книжкової орієнтації з однієї сторони. Аркуші повинні мати рамки з відступом від верхнього, нижнього та правого краю на 5 мм, лівого – 20 мм. На кожному аркуші розміщується штамп, в якому вказують шифр курсової роботи (складається з номера шифру групи та номера залікової книжки) і номер сторінки.

У разі виконання пояснювальної записки у текстовому редакторі необхідно виконувати такі вимоги: шрифт Times New Roman; розмір 14 pt; міжрядковий інтервал 1,5; вирівнювання тексту за шириною; абзацний відступ на 1 см. Заголовки розділів повинні набиратися шрифтом верхнього регістру та виділятися жирним.

2. Розроблення креслень. Під час розроблення креслень необхідно керуватися вимогами стандартів щодо розміщення креслень, масштабів, позначень, товщини ліній, нанесення розмірів, розташування написів і шрифтів, насиченості аркушів.

Креслення виконують на 1-му аркуші основного формату А2; рамку креслення наносять зверху, праворуч та знизу на відстані 5 мм, ліворуч – 20 мм (для можливої підшивки).

На аркуші розміщують геометричну схему відправної марки ферми та виконують робочі креслення на стадії КМД; подається специфікація сталі на одну марку. На листі обов’язково повинні бути примітки.

Аркуш компонують і читають із лівого верхнього до правого нижнього кута. Схема конструкції розміщується в лівому верхньому куті листа, а штамп – у правому нижньому куті аркуша. Основна проекція креслення конструкції повинна відповідати робочому положенню конструкції: горизонтальні елементи – в горизонтальному положенні, вертикальні – у вертикальному.

Основну проекцію конструкції розміщують на кресленні так, щоб лівий бік конструкції був обернений у лівий бік аркуша. Лівий бік конструкції визначається за монтажною схемою при погляді знизу вверх або справа наліво.

Для довгих суцільних елементів (ферми) можливі різні масштаби для довжини й перерізу при правильному взаємному розміщенні деталей і взаємній відповідності проекцій. Причому масштаби не можуть бути використані для визначення розмірів деталей (крім зазначених нижче випадків). Зображення окремих складних деталей на кресленні може бути виконано в більшому масштабі, ніж масштаб основного перерізу елемента.

Розміщення окремих креслень повинне бути не ближче ніж 10 мм одне від одного і від рамок, ті самі вимоги стосуються розміщення заголовків. Масштаби вибирають відповідно до стандартів такими, щоб креслення можна було легко та зручно прочитати й насиченість аркушів була достатня (для схем металевих конструкцій допустиме відхилення від вимог стандарту).

Рекомендовані масштаби зображень на кресленнях: схеми розміщення елементів і геометричні схеми – 1:100; 1:200; 1:300 (нестандартний); 1:400; 1:500; поперечні розрізи – 1:50; 1:75; 1:100; елементи решітчастих конструкцій за сіткою – 1:20; 1:25; 1:30 (нестандартний); 1:50; вузли металоконструкцій – 1:10; 1:15; 1:20. При розміщенні на одному форматі креслень різного масштабу останній треба вказувати під назвою відповідного креслення (за типом М 1:20). Допустима зміна масштабу, наприклад для збільшення товщини дуже тонких деталей.

При кресленні кроквяної ферми з початку викреслюються вісі (уклін 1,5% поясів обов’язково враховується) з масштабом 1:20; 1:25; 1:30, після чого викреслюються елементи ферми за масштабом 1:10; 1:15; 1:20. По можливості креслення ферми не повинно заходити за лівий край специфікації та штампу.

Лінії креслень повинні відповідати нормативним вимогам. Товщина суцільної основної лінії S має бути 0,8 – 1 мм, однаковою для всіх зображень на даному кресленні одного масштабу. Найменша товщина ліній – 0,3 мм; найменша відстань між лініями – 0,8 мм. Суцільні основні та тонкі лінії для рамок креслення, таблиць, основних написів і специфікацій вибирають товщиною від 1 мм до 0,3 мм. Полиці ліній-виносок треба креслити, а написи підкреслювати тонкими суцільними лініями. Для зображення довгих ліній обривів слід застосовувати суцільні тонкі лінії з кількома зламами товщиною 0,3 мм. Обриви показують перпендикулярно до осі елемента.

Довжину штрихів у штрихових лініях вибирають від 2 до 8 мм (звичайно 4 мм), а відстань між штрихами – приблизно в 2 – 4 рази меншою за її довжину.

Довжина штрихів у штрих-пунктирних тонких лініях повинна бути від 5 до 30 мм. Відстань між штрихами має бути в межах 3 – 5 мм (посередині крапка). Штрих-пунктирні лінії слід починати й закінчувати (а також перетинати між собою) штрихами, а не крапками. Довжина штрихів і проміжків між ними повинна бути однаковою уздовж лінії. Лінії креслення не мають перетинатися цифрами і надписами. Приклад оформлення креслень наведений у додатку 7.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. СНиП II - 23 - 81*. Стальные конструкции. - М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1990. - 96 с.

2. ДБН В.1.2-2:2006. Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Навантаження і впливи. - К.: 2006.

3. Сахновский М.М. Легкие конструкции стальных каркасов зданий и сооружений. – К.: Будівельник, 1984. – 160 с.

4. Лихтарников Я.М., Ладыженский Д. В., Клыков В.М. Расчет стальных конструкций. - К.: Будівельник, 1984. - 366 с.

5. Металлические конструкции. Общий курс: Учебник для вузов/ Е. И. Беленя, Г.С. Ведеников и др.; Под общей ред. Е.И. Белени. - 6-е изд., переработ. и дополн. - М.: Стройиздат, 1986. - 510 с.

6. Клименко Ф.Є., Барабаш В.М., Стороженко Л.І. Металеві конструкції / За ред. Ф.Є. Клименка: Підручник. − 2-ге вид., випр. і доп. − Львів: Світ, 2002. − 312 с.: 320 іл.

7. Стороженко Л.I., Пашинський В.А., Пiчугiн С.Ф., Трусов Г.М. Металеві конструкції: Навчальний посібник. - К.: НМК ВО, 1992. - 172 с.

8. Рекомендации по расчету, проектированию, изготовлению и монтажу фланцевых соединений стальных строительных конструкций. – М.: ЦБНТИ, 1989. – 53 с.

Дата добавления: 2015-07-13