Права акціонерів. 1. Право на дивіденд. Прибуток, отриманий в результаті господарської діяльності АТ, може витрачатися по різних напрямах (виплата дивідендів

1. Право на дивіденд. Прибуток, отриманий в результаті господарської діяльності АТ, може витрачатися по різних напрямах (виплата дивідендів, реінвестування, придбання цінних паперів інших емітентів, зберігатися на розрахунковому рахунку товариства і т.д.). Рішення про порядок розподілу прибутку товариства за наслідками календарного року приймають загальні збори акціонерів.

Згідно законодавства в Україні передбачена щорічна виплата дивідендів АТ. Відповідно до статті 9 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» виплата дивідендів по акціях здійснюється в порядку, передбаченому Статутом АТ, за рахунок прибутку, що залишається в його розпорядженні після сплати встановлених законодавством податків та інших відрахувань до бюджету і сплати відсотків по банківських кредитах. В інших країнах передбачені проміжні виплати дивідендів (за квартал, півріччя і т.д.).

Вирішення про виплату дивідендів і про їх розмір залежить також від наявності в структурі випуску акцій декілька їх категорій. Наприклад, в структурі випуску акцій можуть бути прості, іменні привілейовані акції. В цьому випадку дивіденди нараховуються по-різному для різних категорій акцій.

Відповідно до законодавства (Закон України «Про цінні папери і фондову біржу») привілейовані акції дають їх власникові переважне право на отримання фіксованого (у % від номінальної вартості акції) дивіденду незалежно від розміру прибутку отриманого АТ в звітному році. У разі, коли розмір прибутку є недостатнім для виплати дивідендів по привілейованих акціях, виплати здійснюються з резервного фонду. Згідно чинного законодавства привілейовані акції можуть бути випущені на суму, що не перевищує 10% статутного фонду АТ.

2. Право на розпорядження акціями. Акціонери відкритого АТ мають право без згоди товариства та інших акціонерів у будь-який час продати всі або частину своїх акцій будь-якій особі і за будь-яку ціну. У світовому законодавстві існує два способи передачі іменних акцій.

1. Передача здійснюється за допомогою трансферту (перекладання прав) по книгах АТ на підставі заяви продавця, що супроводжується пред'явленням своїх акцій. Характерний для законодавства Франції.

2. Акції передаються по передавальному напису (індосаменту), трансферт же здійснюється на підставі заяви покупця також з пред'явленням своїх акцій. Не можна не відзначити, що другий спосіб має очевидні недоліки. Він дає можливість неодноразово відчужувати акції, не вносячи відповідні записи до книг товариства. Характерний для законодавства України.

Іменні акції, випущені в документарній формі, передаються новому власникові шляхом повного індосамента. Підтвердженням права власності на іменні акції в документарній формі є бланк цінного паперу — сертифікат акцій. Реалізація прав власника іменної акції здійснюється власником акцій з моменту внесення змін до реєстру АТ.

Право власності на іменні акції, що випускаються в бездокументній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування акцій на його рахунок у хранителя цінних паперів і підтверджується випискою з рахунку в цінних паперах, яку хранитель зобов'язаний надати власникові акцій.

3. Переважне право на придбання акцій додаткових випусків. Реалізація цього права дозволяє акціонерам зберегти свою частку (у %) в статутному фонді товариства у разі емісії додаткової кількості акцій.

4. Право на участь в розподілі майна при ліквідації товариства. Якщо АТ з якої-небудь причини припиняє свою діяльність, то, відповідно до вимог закону, воно зобов'язане розрахуватися зі всіма своїми кредиторами, перш ніж розподілити засоби, що залишаються, між акціонерами, що немає за визначенням кредиторами товариства.

Очевидно, що до акціонерів може перейти частина майна товариства лише у разі, коли АТ ліквідовується не унаслідок банкрутства. Якщо ліквідація здійснюється у зв'язку з банкрутством товариства, зокрема з перевищенням зобов'язань товариства над його майном, то в цьому випадку повне відшкодування в повному об'ємі не вдасться отримати і кредиторам, не говорячи вже про акціонерів. Проте у разі, коли АТ ліквідовується у зв'язку з досягненням цілей, для яких воно створювалося, акціонери дістають реальну можливість взяти участь в розподілі майна. При цьому власники привілейованих акцій мають переважне право на задоволення своїх претензій до товариства.

У Україні законодавчо встановлена наступна черговість погашення претензій до АТ.

1. Вимоги кредиторів, що забезпечені заставою.

2. Зобов’язання перед робітниками підприємства по заробітній платі, преміям та іншим виплатам.

3. Зобов’язання по сплаті податкових та неподаткових платежів до бюджету, перед органами державного соціального страхування.

4. Вимоги повернення членам трудового колективу їх вкладів у статутний фонд АТ і виплат по акціям.

5. Всі інші вимоги (власники простих та привілейованих акцій).

Як видно, законодавством України передбачені пільги для акціонерів, що є одночасно членами трудового колективу. На відміну від акціонерів — працівників АТ, інші акціонери можуть отримати свій внесок до статутного фонду лише після погашення всіх вимог кредиторів. Розподіл грошових коштів і майна АТ, кредиторів, що залишилися після задоволення претензій, і працівників АТ, здійснюються між акціонерами в порядку, передбаченому Статутом товариства.

5. Серед немайнових прав акціонерів домінуючим є право на участь в управлінні АТ, яке реалізується головним чином в можливості брати участь в роботі зборів акціонерів. Це право акціонера зіставляється з обов'язком АТ особисто повідомити всіх осіб — власників іменних акцій про дату, місце і час проведення загальних зборів. Всі акціонери, незалежно від кількості і класу акцій, якими вони володіють, мають право брати участь в загальних зборах безпосередньо або через уповноважену особу.

Право акціонера на управління має складну структуру і включає декілька правовідносин: право вимагати проведення зборів акціонерів (річних і позачергових), право брати участь в підготовці загальних зборів акціонерів (у формуванні його порядку денного — не пізніше, ніж за 30 днів до скликання зборів, у висуненні кандидатів в органи управління товариства), можливість участі в зборах (наявність імені акціонера в списку акціонерів — учасників зборів, фактичний розгляд питань на зборах), право голосу (голосування звичайне або кумулятивне, особисте або за дорученням) і право бути вибраним в органи управління АТ.

Відповідно до законодавства України у акціонерів, які в сукупності володіють більш ніж 10% голосів, виникають додаткові права в участі в управлінні АТ. Вони можуть вимагати включення яких-небудь питань до порядку денного майбутніх зборів за 30 днів до його скликання, проведення ревізійною комісією перевірки фінансово-господарської діяльності Правління АТ, вимагати проведення позачергових зборів акціонерів, мають право призначати своїх представників для контролю за ходом реєстрації акціонерів, прибулих для участі в загальних зборах.

6. Право акціонера на отримання інформації про діяльність товариства є основою для здійснення ними контролю над діяльністю АТ. Доступ акціонера в систему реєстру власників іменних цінних паперів визначений в пункті 7.3 «Положень про порядок ведення реєстру власників іменних цінних паперів», затвердженого наказом Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку № 58 від 01.04.96 р. Відповідно до цієї норми акціонер має право доступу лише до тієї інформації, яка стосується його особового рахунку.

АТ повинне врегулювати в своїх внутрішніх нормативних документах питання отримання, розповсюдження, використання і збереження інформації з обмеженим доступом. Фахівці Міжнародної Фінансової Корпорації рекомендують для цієї мети розробити внутрішнє Положення про інформацію у відкритому АТ і порядку її надання.

7. Право акціонера на судовий захист. Можливість судового захисту прав акціонерів є конкретизацією конституційного права громадянина на судовий захист. Позови, що пред'являються акціонерами, класифікуються як прямі, колективні і похідні.

До прямих позовів відносяться, зокрема, позови про здійснення права на голосування в загальних зборах, права на отримання інформації, переважного права на купівлю акцій, вимоги про виплату дивідендів, про примусовий викуп акцій акціонера, про реєстрацію передачі акцій і внесення акціонера в реєстр акціонерів та інші.

Колективний (або груповий) позов дозволяє акціонерові подати позов від імені всіх акціонерів, що знаходяться в схожому становищі, тобто всіх членів певної групи.

Похідним (або непрямим) називається позов акціонера в захист не своїх інтересів, а інтересів АТ. Але оскільки після відшкодування збитків вартість активів товариства і, відповідно, курсова вартість його акцій зростають, акціонер або акціонери кінець кінцем захищають і свої власні інтереси.

Крім того, акціонерам надано право оскаржити в суді рішення Ради директорів або виконавчого органу в усіх випадках, коли ухвалене рішення не відповідає вимогам закону, порушує права і інтереси акціонерів, що охороняються законом.

В українському законодавстві питання судового захисту прав акціонерів не відрегульоване.

Дата добавления: 2015-07-13