Основні напрямки підвищення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективного функціонування виробничого та фінансового потенціалу підприємства

Конструктивные решения по водоотведению

Состояние поверхностных вод

Водоотведение

Существующая система водоотведения г. Рязани централизованная, полная, раздельная, по которой транспортируются сточные воды в объеме 171 тыс. м3/сутки на единые очистные сооружения ОАО «Рязанского нефтеперерабатывающего завода». Общая протяженность канализационных сетей составляет более 600 км, с расположением на них 26 канализационных перекачивающих насосных станций с производительностью от100 до 136 тыс.м3/сут.

Определены гидрохимические показатели качества вод городских водоемов города Рязани, дана оценка приоритетных загрязнителей речных вод. Ими являются азот аммонийный, азот нитритный и органическое вещество. Наилучшие гидрохимические показатели среди исследованных объектов имеют Борковские карьеры, наихудшие – река Трубеж. Важно, что содержание нефтепродуктов, хлора и тяжелых металлов (цинка, меди и свинца) во всех объектах ниже ПДК. Общая жесткость воды также повсеместно ниже ПДК. Первоочередной мерой по улучшению качества воды можно считать расчистку русел и берегов. Это увеличит водоносность реки, ускорит ее самоочищение от загрязнений, а соответственно, и улучшит качество воды.

Динамика сброса загрязняющих веществ за период 2006-2012 г.г.

Наименование загрязняющего вещества	Масса сбрасываемого вещества (т/год)
2006 г	2007 г	2008 г	2009 г	2010 г	2011 г	2012 г
Нефтепродукты	4,3	3,08	5,5	8,87	12,9	19,36	104,8
Взвешенные вещества	490,0	460, 0	375,8	417,2	1031,5	998,25	1071,6
Хлориды	7456,0	6314,3	7311,5	8817,9	9202,1		8755,6
Цинк	1,2	0,81	1,99	3,76	2,23	1,73	1,47
Железо	10,8	9,7	1,83	1,81	8,79	20,54	24,3
Азот аммония	26,2	26,2	35,65	16,4	132, 3	516,28	555,8

Реализация Программы посредством реконструкции действующих и строительства новых объектов, сетей и сооружений водопровода и канализации позволит решить задачи оздоровления водопроводно-канализационного хозяйства города и улучшить основные производственные показатели, отражающие состояние отрасли:

- ликвидация дефицита воды в отдельных районах города;

- снижение неучтенного расхода и потерь воды;

- увеличение доли артезианской воды в общей системе водоснабжения;

- снижение износа сетей и сооружений водоснабжения и водоотведения;

- обеспечение надежности (бесперебойности) системы водоснабжения и водоотведения;

- обеспечение возможности обеспечения потребителей воды в районах социально-жилой застройки города.

Основною метою економічної стратегії розвитку агропромислового комплексу України є неухильне піднесення матеріального рівня життя населення. Досягнення цієї мети вимагає насамперед вирішення продовольчої проблеми на основі підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Тому основне завдання сільського господарства полягає в забезпеченні подальшого зростання і сталості виробництва для повнішого задоволення населення в продуктах харчування та промисловості в сировині.

Проблема підвищення економічної ефективності агропромислового виробництва – визначальний фактор економічного і соціального розвитку суспільства на сучасному етапі розвитку економіки України.

Ефективність виробництва, як економічна категорія, відображає дію об'єктивних економічних законів, що проявляються в подальшому зростанні результативності виробництва. Вона показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних її вкладень на одиницю корисного ефекту. [30, c.40].

Підвищення ефективності сільського господарства має народногосподарське значення і є важливою передумовою прискорення розвитку агропромислового комплексу і подальшого підвищення результативності функціонування економіки України.

Економічну ефективність виробництва можна вивчати на різних рівнях. Тому виділяють: народногосподарську економічну ефективність; економічну ефективність сільськогосподарського виробництва; економічну ефективність виробництва окремих культур, видів продукції; економічну ефективність окремих агротехнічних заходів, впровадження досягнень науки і передової практики [15, c.35].

Вихідним критерієм народногосподарської ефективності виробництва є обсяг національного доходу з розрахунку на душу населення при найменших затратах живої і уречевленої праці.

Основний критерій економічної ефективності висвітлює головну мету виробництва і може використовуватись на всіх рівнях.

Для досягнення максимального збільшення виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції потрібно визначити раціональні нормативи витрат відповідних виробничих ресурсів, необхідні витрати на підвищення якості і одержання екологічно чистої продукції, а також на охорону навколишнього середовища. Відповідно, економічну ефективність сільськогосподарського виробництва вивчають до вимог економічних законів, які його регулюють, і виробничими відносинами, в межах яких розвиваються різноманітні форми власності і види господарювання.

Необхідність визначення ефективності будь-якої галузі народного господарства, в тому числі і зернового виробництва, об'єктивно випливає з можливості досягти при визначеному напрямку науково-технічного прогресу, великої економії засобів і праці. Це особливо важливо в умовах обмеженого розміру ресурсів, так як, чим ефективніше в масштабах країни будуть використовуватись наявні ресурси, тим ширше будуть задоволені його потреби в різних видах продукції.

Одним з найважливіших напрямків підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва на ПСП «Перемога» є його інтенсифікація на основі постійного удосконалення господарського механізму, який формується на суттєво новій ринковій мотивації до праці.

Інтенсивний тип розширеного відтворення в умовах становлення ринкових відносин має принципові особливості. Основним критерієм економічного розвитку стає не кількісне збільшення факторів виробництва, а суттєве зростання ефективності виробництва на основі максимальної економії не тільки життєвої, але й уречевленої праці. Визначальним показником інтенсифікації сільськогосподарського виробництва на сучасному етапі стає не просто збільшення обсягів виробництва продукції, а випереджаючі темпи зростання кінцевих результатів в порівняні з витратами. Ринкова економіка вимагає становлення соціально орієнтованого підприємництва. Саме такі відмінності зумовлюють вияв нових тенденцій і закономірностей інтенсивного типу розширеного відтворення вимагають концепції інтенсифікації сільськогосподарського виробництва на одиницю продукції.

При аналізі економічної ефективності інтенсифікації окремих галузей сільського господарства та видів продукції розраховують додаткові показники: в рослинництві – виробництво продукції на одиницю внесених мінеральних добрив чи одиницю вартості мінеральних добрив; у тваринництві – виробництво продукції на 1 умовну голову, 1 центнер кормових одиниць, на одиницю вартості кормів, витрати кормів на одиницю виробленої продукції тваринництва.

Підвищення ефективності зернового господарства пов'язане з впливом на його розвиток великої кількості факторів: хімізація, меліорація, виведення нових сортів, підвищення загальної культури землеробства. В зв'язку з тим, що перелічені фактори не рівнозначні за ступенем впливу на збільшення виробництва зерна і потребують різних розмірів капіталовкладень та поточних затрат, важливо, куди будуть спрямовані ці капіталовкладення.

Труднощі у визначенні економічної ефективності основних факторів, які впливають на ріст урожайності зернових культур, на відмінну від виявлення економічної ефективності різних варіантів проектних рішень в промисловості, коли головне завдання полягає у виборі більш ефективного варіанту, визначення групи показників, полягає в тому, що тут головне завдання встановлює найбільш правильне відношення факторів у комплексі з урахуванням економічної ефективності кожного із них. [37, c.101].

Зерно – продуктовий комплекс являє собою досить складну структуру, в яку, крім зернового господарства, входять борошномельна, круп'яна, комбікормова, хлібопекарська та інші галузі промисловості. Тому концепція його розвитку передбачає модернізацію всіх галузей і складових, удосконалення економічних і технологічних зв'язків між ними, їх збалансований розвиток, кооперування виробництва, використання найновіших технологій, збільшення асортименту і поліпшення кінцевої продукції, підвищення економічної ефективності її виробництва і зниження цін на неї.

В умовах становлення ринкових відносин ефективність виробництва зерна визначає його конкурентоздатність, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, тобто здатність до розширеного відтворення, зростання обсягів виробництва, збільшення кількості робочих місць, підвищення заробітної плати працівників та інше.

Важливим напрямком підвищення економічної ефективності зернового виробництва на ПСП «Перемога» є також поліпшення якості зерна, особливо за рахунок використання сильних і твердих сортів пшениці з високим вмістом білка і клейковини.

Отже, основним напрямком підвищення ефективності виробництва зерна, на мою думку, є інтенсифікація його виробництва на основі внесення оптимальної кількості органічних, мінеральних добрив, розширення посівів високоврожайних сортів і гібридів, використання інтенсивних інноваційних технологій, застосування прогресивних форм організації і оплати праці з урахуванням кінцевого результату.

Тваринництво – одна з галузей сільського господарства, яка впливає на його економіку. У структурі вартості валової продукції сільського господарства на частку тваринництва, що включає в тому числі молочне і м'ясне скотарство, припадає понад 55%.

Тваринництво являє собою велику і складну галузь, де головним засобом виробництва є тварини, безпосередньо не пов'язані із землею. Тваринницькі продукти можуть проводиться на підприємствах, де земля служить територіальною базою для тваринницького комплексу. Однак тваринництво в цілому базується на кормах, отриманих у галузі рослинництва, широко використовує його відходи, непридатні для споживання людиною. У свою чергу, воно дає цінне добриво для рослинництва. Чим вище врожайність культур і інтенсивніше землеробство, тим більше тваринницької продукції може бути вироблено в господарстві. Приблизно 75% рослинних продуктів, отриманих на полях і природних угіддях, не може бути безпосередньо використане для харчування людини. У галузі тваринництва виділяються під галузі за видами тварин: скотарство, свинарство.

Основний шлях розвитку тваринництва на даному етапі – інтенсифікація. Головною умовою цього є подальша спеціалізація і концентрація виробництва на базі міжгосподарської кооперації, всебічна і повна механізація і автоматизація трудомістких процесів в тваринництві в поєднанні з новою технологією виробництва, подальша електрифікація господарства, поліпшення породних і продуктивних якостей худоби, а також реконструкція існуючих приміщень та обладнання.

Галузь виробляє найважливіші продукти харчування, які є основним джерелом білка тваринного походження, а також сировина для різних галузей переробної промисловості (маслосироробної, молочної, м'ясної, шкіряної), поставляючи їм молоко, м'ясо, шкіру та інші.

Чим вище врожайність культур і інтенсивніше землеробство, тим більше тваринницької продукції може бути вироблено в господарстві. Приблизно 75% рослинних продуктів, отриманих на полях і природних угіддях, не може бути безпосередньо використане для харчування людини. Їх можна перетворити на повноцінну продукцію, тільки використовуючи як корм для тварин.

Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин нерозривно пов'язане з підвищенням якості кормів. Проблема якості зараз є найгострішою в кормовиробництві. У більшості господарств поки що немає надійного заслону втрат поживних речовин при заготівлі і зберіганні кормів. Багато господарств приступають до заготівлі кормів несвоєчасно, з непідготовленою технікою, терміни розтягують в 2-3 рази, допускають великі втрати при збиранні. Відповідно, відзначається гостра нестача в кормозбиральній техніці і низька її якість. Якщо для скошування трав є достатня кількість косарок різних типів, то для наступних технологічних операцій, як прискорена сушка (ворушіння, вентиляція),пресування, потрібних машин немає, або не вистачає [35, c.10].

Важливими елементами системи повноцінної годівлі сільськогосподарських тварин є техніка вигодовування кормів і режим годування. Вони можуть змінюватися залежно від набору кормів у раціоні, їх підготовки до згодовування, умов та системи утримання тварин, технологічних процесів на підприємстві.

Тваринництво в меншій мірі, ніж рослинництво, залежить від природно-кліматичних умов, тут не так явно виражена сезонність виробництва, більш рівномірно протягом року використовуються основні та оборотні засоби виробництва, робоча сила, рівномірніше надходить виручка від реалізації продукції. Тому господарство, в якому раціонально поєднуються галузі рослинництва і тваринництва, більш стійке в економічному відношенні, ефективніше використовує свій ресурсний потенціал.

Важлива умова подальшого підвищення ефективності тваринництва – забезпечення галузі необхідними кваліфікованими кадрами. Сучасне тваринництво пред'являє особливі вимоги до кадрів фахівців. Воно вимагає максимального використання досягнень як зоотехнічної та ветеринарної наук, так і застосування різних передових форм, методів, техніки і технології управління.

3.2. Проект запровадження для посіву високоврожайного сорту пшениці на ПСП «Перемога»

Приватне сільськогосподарське підприємство «Перемога» знаходиться в с. Передмірка Лановецього району Тернопільської області. ПСП «Перемога» є одним із провідних сільськогосподарських підприємств у Лановецькому районі. Основним видом економічної діяльності господарства є вирощування зернових культур. Також підприємство вирощує ріпак, кормові культури. Галузь рослинництва поєднується з тваринництвом (велика рогата худоба, свині).

Метою даного проекту є збільшення прибутку підприємства за рахунок зміни низьковрожайного сорту озимої пшениці на високоврожайний; підвищення показника урожайності озимої пшениці в господарстві. Проект розрахований на 5 років.

Для того, щоб встановити ефективність даного проекту, потрібно розрахувати і порівняти планові економічні показники, які підприємство може отримати від вирощування пшениці озимої традиційного для підприємства сорту «Актер» з показниками, які воно може отримати від вирощування нового високоврожайного сорту пшениці «Столична».

Кожного року господарство виділяє близько 200 га землі під посів озимої пшениці. У перші п’ять років повністю переходити на посів нового сорту пшениці не доцільно. Тому половину посівної площі (100 га) займе посів пшениці сорту «Актер», другу половину – посів нового сорту «Столична». Якщо часткова зміна зерна принесе прибуток і культура буде рентабельною, то в майбутньому можлива повна заміна посівної площі новим сортом.

Спочатку розрахуємо планові економічні показники озимої пшениці сорту «Актер» на п’ять років. Як вже було сказано вище, під посів буде виділено 100 га землі. На 1 га землі йде 250 кг зерна. Отже, на 100 га потрібно:

100*250=25000 кг=250 ц зерна

Ціна 1 ц даного сорту пшениці складає 600 грн. Тоді ціна 250 ц буде становити:

250*600=150000 грн.

За нормативами обробіток 1 га землі при вирощуванні зернових складає 6130 грн. Обробіток 100 га складатиме:

100*6130=613000 га

Витрати будуть складати:

150000+613000=763000 грн.

Розрахуємо ефективність вирощування сорту «Актьор» за 1 рік. Так як середня урожайність (У) даного сорту на підприємстві становить 63 ц/га, то ми можемо розрахувати валовий збір (ВЗ), який дорівнює добутку урожайності (У) на площу (S) посіву, тобто 63*100=6300 ц. Ринкова ціна реалізації (Р) даного сорту становить 400 грн/ц. Отже, ми можемо вирахувати дохід (Д), ВЗ*Р=6300*400=2520 тис. грн. Витрати (В) складаються з затрат на насіння і на обробіток площі, тобто 150000+613000=763 тис. грн. Розрахувавши різницю між доходом (Д) і витратами (В) маємо результат 2520-763=1757 тис. грн, в даному випадку прибуток (П) становить 1840 тис. грн. З наступного року приріст планової урожайності становитиме 3%.

Таблиця 3.1.

Оцінка традиційного сорту озимої пшениці «Актер»

Роки Назва	2014 р.	2015 р.	2016 р.	2017 р.	2018 р.
Урожайність, ц./га		64,9	66,8	68,9	70,9
Валовий збір, ц.
Ціна реалізації, грн/ц.
Дохід від реалізації, тис. грн.		2725,8	2940,9	3169,4	3404,2
Виробничі витрати, тис. грн.		885,1	1026,7		1381,5
Прибуток, тис. грн.		1840,7	1914,3	1978,4	2022,6

Як бачимо урожайність даного сорту пшениці є хорошим. Вирощуючи даний сорт культури, підприємство не працює в збиток. Але варто попробувати замінити його на більш врожайний, в даному випадку – це «Столична».

Високоврожайний сорт пшениці озимої «Столична» характерний для Лісостепу. Даний сорт є зимовостійкий, стійкий до опсипання. Колос білий, циліндричний, середньої довжини та щільності. Висота рослин – 101-107 см. Середній врожай – 75 ц/га. Маса 1000 зерен – 44,5 г. Зено містить 15% білка, 31,5% клейковини, об’єм хліба з 100 г борошна – 1110-1230 мл, загальна хлібопекарська оцінка – 9,0 балів. Сильна пшениця.

Розрахуємо планові економічні показники, які отримає підприємство при вирощувані даного сорту пшениці на 5 років. Як вже зазначалося, під посів буде виділено 100 га землі. На 1 га йде 250 кг зерна. На 100 га потрібно 250 ц насіння. Ціна за 1 ц насіння даного сорту складає 620 грн. Ціна зерна на 100 га складатиме:

250*620=155 тис. грн.

Як вже зазначалося, за нормативами на 1 га посіву зернових йде 6130 грн. На 100 га припадає 613 тис. грн.

Початковий капітал даного проекту складатиме:

155+613= 768 тис. грн.

Кошти на проект буде виділено із резервного капіталу.

Таблиця 3.2.

Оцінка високоврожайного сорту озимої пшениці «Столична»

Роки Назва	2014 р.	2015 р.	2016 р.	2017 р.	2018 р.
Урожайність, ц./га			81,1	84,4	87,7
Валовий збір, ц.
Ціна реалізації, грн/ц.
Дохід від реалізації, тис. грн.			3731,5	4051,2	4386,5
Виробничі витрати, тис. грн.		890,9	1033,4	1198,8	1390,6
Прибуток до оподаткування, тис. грн.		2541,1	2698,1	2852,4	2995,9
Податок на прибуток, тис. грн.	428,8	457,4	485,7	513,4	539,3
Чистий дохід, тис. грн.	1953,2	2083,7	2212,4		2456,7

Як бачимо, даний проект вигідно впроваджувати на підприємстві, оскільки високоврожайний сорт пшениці прибутковіший ніж традиційний. Більш того, термін окупності проекту становить менше одного року. В подальшому підприємство може повністю переходити на вирощування нового високоврожайного сорту озимої пшениці «Столична».

Проте незважаючи на вирощування високоврожайного сорту озимої пшениці і на хороший дохід підприємство буде стикатися з ризиками.

Ризик – це невизначеність, пов’язана з вірогідністю виникнення в процесі реалізації проекту несприятливих ситуацій, наслідком яких будуть збитки або зниження ефективності проекту.

Ризик – це важливий елемент підприємницької діяльності. Основна риса характеру підприємця - нахил до ризику. Досягає успіху той підприємець, який вміє вчасно ризикувати. Закон “Про підприємництво” у визначенні поняття “підприємництво” підкреслює, що це діяльність на свій ризик.

Підприємницький ризик – це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується, або підприємницький ризик – це невизначеність очікуваних доходів.

Чинники, що зменшують доходи підприємства:

1. Втрати позицій на внутрішньому або зовнішньому ринку через падіння попиту, дії конкурентів, низьку якість продукції.

2. Зниження цін на продукцію.

3. Збільшення матеріальних витрат, витрат на транспортування, перевитрати фонду заробітної плати.

4. Збільшення вартості фінансування (процента за кредит).

5. Збільшення відрахувань і податків.

6. Непередбачені політичні дії.

7. Некомпетентність, нечесність, безвідповідальність, помилки керівництва, персоналу, партнерів.

8. Стихійні лиха (повені, епідемії, землетруси, пожежі), аварії, крадіжки.

Види витрат від ризику:

1. Матеріальні – витрати матеріальних об’єктів у натуральному виразі (матеріалів, палива, енергії, продукції).

2. Фінансові – пряма грошова шкода (штрафи, додаткові податки, грошових коштів).

3. Витрати часу (невчасний вихід на ринок, збільшення тривалості виробничого циклу та ін.).

4. Особливі види втрат: нанесення шкоди здоров’ю і життю людей, природному середовищу та ін.

Способи зменшення ризику:

1. Прогнозування тенденцій ринкової кон’юнктури (попиту, рівня конкуренції) із залученням компетентних спеціалістів (експертів, консультантів).

2. Розподіл ризику між учасниками проекту.

3. Утворення резервного фонду.

4. Страхування ризику, тобто передача ризиків страхової компанії.

З точки зору страхування, ризики поділяються на:

- ринкові (зміни цін, попиту, конкуренції);

- політичні (зміна уряду, законів);

- виробничі (нестача сировини, нераціональне використання устаткування, втрати робочого часу);

- особисті (нестача освіти, безробіття, розлучення, непрацездатність, смерть);

- майнові (втрати майна від стихійних лих).

Виходячи з досвіду, сформульовані такі поради підприємцю:

1. Не треба уникати ризику, його треба передбачати та намагатися знизити.

2. Важливо зрозуміти, які види втрат найбільш можливі, імовірні. Необхідно визначити їх очікувану величину і частоту виникнення.

Якщо ризик – небезпека втрати ресурсів або доходів, то існує його кількісна міра. Для кількісного аналізу визначається абсолютний та відносний рівень ризику.

В абсолютному виразі ризик визначається як величина можливих втрат в матеріальному або вартісному вимірі. Втрати – це зменшення доходу порівняно з прогнозною величиною.

У відносному виявленні ризик визначається в процентах шляхом ділення величини можливих втрат на показник фінансового стану підприємства (вартість майна (фондів); поточні витрати; капіталовкладення або очікуваний прибуток).

Ступінь ризику проекту може оцінюватись шляхом порівняння з рівнем ризику аналогічних проектів, із середньогалузевим рівнем або з граничним рівнем ризику.

Головне для підприємця – не велика точність розрахунків ймовірностей та втрат, (вона неможлива, достатньо орієнтовної величини), а уміння передбачати усі типи ризиків, причини та розробляти заходи по зниженню ризиків і мінімізації втрат.

Економічна безпека підприємства – це такий стан ресурсів (капіталу, персоналу, інформації і технології, техніки та устаткування, прав) і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їхнє використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам).

Рівень економічної безпеки підприємства залежить від того, наскільки ефективно його керівництво і спеціалісти будуть спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього та внутрішнього середовища.

Аналіз чутливості проектуполягає в оцінці впливу факторів інвестиційного проекту на зміну результативних показників.

Цей вид аналізу дозволяє визначити, так звані, критичні змінні (фактори), які суттєво впливають на здійснимість та ефективність проекту та щодо котрих розробник проекту немає однозначного судження. Такими типовими факторами є обсяг продажів, ціна одиниці продукції, інвестиційні затрати або їх складові, операційні затрати та їх складові, термін затримки платежів, рівень інфляції, відсотки по позиках, ставка дисконтування.

Побудова й обчислення параметрів сіткового графіка здійснюється у декілька кроків.

1-й крок. Визначення переліку й послідовності виконання робіт. Безпосередньо перелік робіт можна отримати з робочої структури проекту, проте WBS не показує, у якій послідовності мають виконуватися зазначені у ній роботи.

WBS

1.Підготовчий етап:

2. Виконання робіт:

3. Кінцевий етап:

1.1.Підбір високоврожайного сорту пшениці

1.4.Постачання високоврожайного сорту зерна

Рис. 3.1 Побудова робочої структури WBS

1.3.Закупка насіння

1.2.Вибір альтернативних рішень

3.1.Збір зерна

2.3.Здача в експлуатацію

2.2.Випробування

2.1.Обробка землі

Сітковий графік – це інформаційно-технічна модель, яка відображає всі логічні взаємозв’язки та результати робіт необхідні для досягнення кінцевої мети планування.

Побудова сіткового графіка – передування.

1. Визначення переліку і послідовності виконання робіт.

Побудова сіткового графіку на прикладі ПСП «Перемога»

Таблиця 3.3.

Характеристика робіт за проектом запровадження високоврожайного сорту пшениці для посіву на ПСП «Перемога»

Код роботи	Назва (зміст роботи)	Безпосередня попередня робота	Тривалість роботи (тижнів)
1.1.	Підбір нового високоврожайного сорту пшениці	–
1.2.	Замовлення зерна	–
1.3.	Поставка насіння на підприємство	–
1.4.	Підготовка складу	–
2.1.	Обробка землі	–
2.2.	Посів зерна	1.1., 1.2., 1.3., 2.1.	1,5
2.3.	Проростання зерна	2.2.	1,5
2.4.	Зимівля зерна	2.3
3.1.	Збір урожаю	2.4.
Всього:

2. Розраховуємо сітковий графік із зображенням робіт і логічних зв’язків.

1.1

1.2

1.3

	1,5	3,5		4,5	1,5
2.2	2.3	2.4	3.1
		3,5	4,5

1.4

2.1

Рис. 3.2 Сітковий графік на прикладі ПСП «Перемога»

3. Означення тривалості робіт.

4. Визначення ранніх термінів і закінчення проектних робіт шляхом прямого проходження. Як видно із рисунка наведений сітковий графік має декілька шляхів. Шлях – це послідовність взаємопов’язаних робіт від початку до завершення виконання проекту.

При проведені обчислень ранніх термінів, якщо певна робота виконується після кількох попередніх, ранній термін початку цієї роботи визначається з огляду на найпізніший з ранніх термінів закінчення попередніх робіт.

Параметри раннього початку і раннього закінчення обчислюється за формулами:

EFі=ESі+tі-1

ESi+1=EFі+1

5. Визначення пізніх термінів початку і завершення робіт зворотним походженням.

Цей крок передбачає обчислення обчислених параметрів у зворотньому порядку від останьої роботи до першої.

Дані параметри обчислюються за формулами:

LSi=LFi-ti+1

LFі+1=LSi-1

Обчислюючи пізні терміни користуються таким правилом: якщо після певної роботи ідуть дві паралельні то пізнє завершення цієї роботи визначається з огляду на найбільш ранній з пізніх початків наступних робіт.

6. Визначення критичного шляху і запасу часу по роботах. Роботи у яких ранні і пізні терміни початку і закінчення збігаються називаються критичними.

Критичний шлях утворюється послідовністю критичних робіт – це найдовший з існуючих проектів, шляхів який показує найменший час, який потрібний для того щоб повністю виконати усі роботи за проектом.

Запас часу F- це максимальний час на який можна відкласти початок не критичної роботи, щоб при цьому не змінилася тривалість реалізації всього проекту і розраховується за формулами:

Fi=LSi-ESi

Fi=LFi-EFi

У даному сітковому графіку є такі критичні роботи: 1.3., 2.2., 2.3., 2.4., 3.1., також є критичний шлях: 1.3., 2.2., 2.3., 2.4., 3.1..

Загальний термін виконання проекту – 29 тижнів.

Дата добавления: 2015-07-13