Метеорологічні фактори робочої зони

РОЗДІЛ 1. ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ УМОВ У ВИРОБНИЧИХ ТА НАВЧАЛЬНИХ ПРИМІЩЕННЯХ

МОДУЛЬ 1. ОСНОВИ ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ

Стаття 23. Інформація та звітність про стан охорони праці

Стаття 22. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій

Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Роботодавець зобов'язаний інформувати працівників або осіб, уповноважених на здійснення громадського контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів з охорони праці, та Фонд соціального страхування від нещасних випадків про стан охорони праці, причину аварій, нещасних випадків і професійних захворювань і про заходи, яких вжито для їх усунення та для забезпечення на підприємстві умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог.

Нормальне самопочуття людини на підприємстві та у побуті в першу чергу залежить від метеорологічних умов (мікроклімату). Мікрокліматом називають сукупність фізичних факторів виробничого середовища, які комплексно впливають на тепловий стан організму – температури, вологості та швидкості руху повітря, атмосферного тиску та інтенсивність теплового випромінювання.

Атмосферне повітря є сумішшю 78% азоту, 21% кисню близько 1% аргону, вуглекислоти та інших газів у незначній концентрації, а також води у всіх фазових станах. Зменшення вмісту кисню нижче 13% ускладнює дихання і може привести до втрати свідомості. Високий вміст кисню може викликати шкідливі окисні реакції в організмі.

Людина постійно перебуває в процесі теплової взаємодії з навколишнім середовищем. В організмі постійно виробляється тепло, а його надлишки виділяються у навколишнє повітря. В стані спокою людина за добу втрачає близько 7 120 кДж, при здійсненні легкої роботи – 10 470 кДж, при здійсненні роботи середньої важкості – 16 760 кДж, при виконанні важких фізичних робіт втрати енергії становлять 25 140 – 33 520 кДж. Виділення теплоти відбувається здебільшого через шкіру (до 85%) шляхом конвекції, а також у результаті випаровування поту з поверхні шкіри.

За рахунок терморегуляції температура тіла залишається постійної – 36,65°С, що є найважливішим показником нормального самопочуття. Зміна температури навколишнього повітря приводить до змін у характері теплообміну. При температурі навколишнього повітря 15 – 25°С організм людини виробляє сталу кількість теплоти (зона спокою). При підвищенні температури повітря до 28°С ускладнюється нормальна розумова діяльність, послаблюється увага та опір організму різним шкідливим впливам, працездатність падає на третину. При температурі вище 33°С виділення тепла з організму відбувається лише за рахунок випару поту (І фаза перегріву). Втрати можуть становити до 10 літрів за робочу зміну. Разом з потом з організму виводяться вітаміни, що порушує вітамінний обмін.

Зневоднювання призводить до різкого зменшення об'єму плазми крові, яка втрачає вдвічі більше води за інші тканини та стає більше в'язкою. Додатково з водою йдуть з крові хлориди повареної солі до 20 – 50 г за зміну. Плазма крові втрачає здатність утримувати воду. Випита вода швидко всмоктується та виводиться, а спрага при цьому не вгамовується. Відшкодовують втрату хлоридів в організмі за рахунок прийому підсоленої води з розрахунку 0,5 – 1,0 г/л. При несприятливих умовах теплообміну, коли віддається тепла менше, ніж виробляється в процесі праці, у людини може наступити ІІ фаза перегріву організму – тепловий удар.

При зниженні температури навколишнього повітря кровоносні судини шкіри звужуються, приплив крові до поверхні тіла вповільнюється, знижується віддача тепла. Сильне охолодження приводить до обморожування шкіри. Зниження температури тіла до 35°С викликає хворобливі відчуття, при зниженні її нижче 34°С наступає втрата свідомості та смерть.

Санітарними нормами і правилами (СаНіП) встановлені оптимальні мікрокліматичні умови виробничого середовища: 19 – 21°С для кабінетів комп'ютерної техніки; 17 – 20°С для навчальних класів, кабінетів, аудиторій і спортивної зали; 16 – 18°С для навчальних майстерень, вестибюля, гардеробу та бібліотеки. Відносна вологість повітря прийнята за норму 40 – 60%, у теплий час до 75%, у класах комп'ютерної техніки 55 – 62%. Швидкість руху повітря повинна перебувати в межах 0,1 – 0,5 м/с, а в теплу пору року 0,5 – 1,5 м/с і 0,1 – 0,2 м/с для приміщень з обчислювальною технікою.

Життєдіяльність людини може проходити в широкому діапазоні тисків 73,4 – 126,7 кПа (550 – 950 мм. рт. ст.), проте найбільш комфортне самопочуття має місце за нормальних умов – 101,3 кПа (760 мм. рт. ст.). Зміна тиску на кілька сотень Па від нормальної величини викликає хворобливі відчуття. Також для здоров'я людини небезпечна швидка зміна тиску.

Дата добавления: 2015-07-13