Прибори та методи виміру швидкості повітря

Швидкість руху повітряного потоку в робочих приміщеннях має суттєвий вплив на тепловий стан організму людини та умови теплообміну з навколишнім середовищем. Вимірюють швидкість руху повітря за допомогою анемометрів, електричних анемометрів та кататермометрів.

Анемометр складається з крильчатого або чашкового колеса, насадженого на вісь лічильника (рис. 1.6). При проході повітря колесо обертається, а лічильник відлічує швидкість за частотою обертання осі. Існують анемометри з годинниковими механізмами, які дозволяють автоматично реєструвати швидкість повітря. Межа виміру чашкових анемометрів від 1 до 35 м/с, крильчатих – від 0,5 до 10 м/с.

Електричний анемометр при роботі використовує залежність температури дроту, нагрітого постійним струмом, від швидкості повітря, в якому даний дріт знаходиться. Температуру нагрітої нитки сприймає «гарячий» спай термопари, «холодний» спай має температуру навколишнього повітря. За величиною термо-ЕРС, що виникає в ланцюзі та реєструється мілівольтметром, визначається швидкість руху повітря.

Кататермометр – спиртовий термометр з циліндричною посудиною для спирту, який застосовується при вимірі незначних швидкостей повітря (до 0,5 м/с) при його слабкій природній циркуляції в приміщенні. Робота з приладом полягає у визначенні охолоджуючого ефекту від повітря. Спочатку кататермометр нагрівають до 60°С (при цьому спирт заповнює верхнє розширення капіляру приблизно наполовину), після чого витирають насухо і вивішують горизонтально. Після цього вимірюють час t, за який температура спаде від 38 до 35°С і визначають величину охолодження

(1.8)

де F – константа приладу, визначена при його повірці.

Швидкість руху повітря визначають по формулі

(1.9)

де Q – різниця середньої температури кататермометра (36,5°С) і температури повітря в місці виміру; В = 0,903 і k = 1,994 при υ ≤ 1 м/с; В = 0,366 і k = 0,174 при υ ≥ 1 м/с.

Також швидкість можна визначити по спеціальній таблиці (Додаток Д).

Рис. 1.6. Анемометр.

Дата добавления: 2015-07-13