Газорозрядні лампи штучного освітлення

В умовах зростання цін на енергоносії та виробництво електроенергії все серйозніше постає питання скорочення витрат на освітлення приміщень та на заміну відпрацьованих ламп, особливо якщо вони встановлені у важкодоступних місцях. Лампи розжарювання не відповідають вимогам високої надійності та економічності, тому їх поступово витісняють газорозрядні лампи.

Газорозрядна лампа –джерело штучного освітлення, що використовує для генерації світла електричний розряд в газах. За джерелом світла, яке виходить назовні лампи поділяються на:

1. Люмінесцентні лампи – світло генерується шаром люмінофору, нанесеного на внутрішню поверхню балона, під дією випромінювання газового розряду. Лампи даного типу, в свою чергу, поділяються на 4 типи за характером світла, що генерується:

- лампи денного світлі (ЛД) – спектр випромінювання максимально наближений до сонячного;

- лампи з виправленою кольоровістю (ЛДЦ) – також мають спектр, наближений до природного світла;

- лампи білого світла (ЛБ) – спектр випромінювання являє собою біле світло;

- лампи холодно-білого світла (ЛХБ) – у спектрі випромінювання присутні частоти синьо-фіолетового діапазону;

- лампи тепло-білого світла (ЛТБ) – у спектрі випромінювання присутні частоти жовто-красного діапазону.

Різноманітні спектральні характеристики ламп даного типу дозволяють правильно підібрати освітлення для будь-яких виробничих умов, проте для правильного вибору необхідне рішення фахівців у даній області – світлотехніків.

2. Газосвітні лампи – назовні виходить світло дугового або тліючого електричного розряду, що горить у газовому середовищі.

3. Електродосвітні лампи – використовується свічення електродів, збуджених газовим розрядом.

За величиною тиску газорозрядні лампи діляться на лампи високого та низького тиску.

В якості робочої речовини у газорозрядних лампах використовують пари металів (ртуті або натрію), інертні гази (неон, ксенон, аргон і криптон), та їх суміші. Найбільшу ефективність (150 лм/Вт) на даний момент мають натрієві лампи, а найбільш поширеними є ртутні лампи.

Типова газорозрядна лампа (рис. 3.2) складається з наступних деталей:

колба – призначена для герметизації розрядної зони, у люмінісцентних лампах на неї наносять шар люмінофору;

цоколь – має такий же діаметр різьби, як і на лампах розжарювання;

електроди – анод і катод використовуються при горінні розряду, запалюючий електрод призначений для запалення розряду;

резистор обмеження струму – призначений для обмеження розрядного струму до встановлення робочих параметрів розряду (перші 10 – 15 с).

Рис. 3.2. Газорозрядна лампа.

Ефективність джерел штучного освітлення залежить від їх своєчасного обслуговування, оскільки забруднення скла ламп може викликати зменшення освітленості приміщення до 1,5 разів. Тому в приміщеннях із значним виділенням пилу миття світильників слід виконувати не менше 4 разів на рік, у всіх інших – не рідше 2 разів на рік. Рівень освітленості приміщення необхідно перевіряти не рідше 1 разу на рік, своєчасно замінювати лампи, що слабо світять.

До переваг газорозрядних ламп можна віднести їх високу світлову віддачу (40 - 110 лм/Вт), малу яскравість, наслідком якої є значно менша засліплююча дія, ніж у ламп розжарювання і можливість підбору будь-якого спектру випромінювання залежно від типів робіт. Такі лампи мають значно довший термін експлуатації (8 – 12 тисяч годин) та більш високий ККД порівняно з лампами розжарювання.

Головним недоліком газорозрядних ламп є пульсації світлового потоку при їх експлуатації в мережах змінного струму. Пульсації не тільки втомлюють зір, а й призводять до стробоскопічного ефекту – виникнення ілюзії зупинки обертових частин обладнання, що може стати причиною нещасних випадків. Також газорозрядні лампи мають обмежені температурні умови праці (не працюють нижче 10°С), а їх світловий потік зменшується зі збільшенням терміну експлуатації.

Ще одним недоліком газорозрядних ламп (особливо дугових ртутних люмінесцентних) є інтенсивне утворення озону в процесі їх експлуатації. Якщо для бактерицидних установок це явище являється корисним, то в інших випадках концентрація озону може істотно перевищувати допустиму, тому приміщення повинні мати вентиляцію. Також до недоліків газорозрядних ламп слід віднести їх високу вартість, значні розміри, необхідність пускової апаратури, довгий вихід на робочий режим та наявність шкідливих компонентів, що вимагає створення інфраструктури з утилізації ламп даного типу.

Дата добавления: 2015-07-13