Види ураження електричним струмом

Дія електричного струму на організм

Дія електричного струму під час проходження організмом людини може мати наступні види:

1. Термічна дія – полягає в нагріванні до високої температури дотичних до електродів поверхонь тіла і внутрішніх органів, що знаходяться на шляху струму. Результатом можуть стати опіки шкіри, руйнування або обвуглення тканин, серйозні функціональні розлади внутрішніх органів.

2. Біологічна дія – проявляється в подразненні та збудженні живих тканин організму, внаслідок чого спостерігається судомне скорочення м’язів, що може призвести до зупинки дихання, розриву тканини і органів, вивихів кінцівок, спазмів голосових зв'язок.

3. Електролітична дія – проявляється в електролізі (розкладанні)рідин, в тому числі крові, що спричинює зміну їх фізико-хімічного складу і органів у цілому, а також суттєво міняє функціональний склад клітин.

4. Механічна дія – проявляється у розшаровуванні тканин та у відриві окремих частин тіла.

Ураження електричним струмом можуть носити загальний (електричний удар) або локальний характер (місцеві травми).

Місцеві електричні травми – травми, викликані дією електричного струму або електричної дуги. Такі травми виліковуються, працездатність ураженого відновлюється повністю або практично повністю. Місцеві травми бувають п'яти видів:

1. Електричні опіки – найбільш поширений різновид місцевих травм (близько 65%), що в залежності від умов ураження може бути струмовим, дуговим або змішаним. Струмовий опік виникає при проходженні через тіло струмів значної сили, така форма опіку є достатньо легка. Електрична дуга небезпечна через високу температуру в стовпі розряду (4 000 – 15 000°С) та інтенсивне інфрачервоне та ультрафіолетове випромінювання. Найбільш важкою формою опіку є змішана дія струму, що проходить, та електричної дуги.

2. Електричні знаки – чітко окреслені плями сірого, блідо-жовтого або лимонного кольорів на поверхні шкіри, круглої або овальної форми розміром 1 – 5 мм із заглибленням посередині. Такі знаки виникають лише внаслідок дії струму, вони є безболісними і не вимагають лікування.

3. Металізація шкіри – проникнення у верхні шари шкіри людини найменших частинок металу, розплавленого під дією електричної дуги. Вона має місце при короткому замиканні, роз'єднуванні електричного ланцюга під навантаженням. Металізація теж є безболісною і не потребує лікування.

4. Електрофтальмія – запалення зовнішніх оболонок очей, яке виникає під дією потужного потоку ультрафіолетового випромінювання від електричної дуги. Хвороба триває декілька днів, протягом яких хворий не може дивитися на світло, також можлива часткова втрата зору.

5. Механічні пошкодження – непрямий наслідок дії електричного струму, виражений у судомному скороченні м'язів, що може призвести до розривів шкіри, кровоносних судин і нервових тканин, вивихів суглобів і переломів кісток. Даний вид травми потребує тривалого лікування.

Електричний удар – збудження живих тканин організму електричним струмом, що проходить через нього. Супроводжується судомним скороченням м'язів, його наслідками можуть бути порушення дихання і кровообігу, електричний шок або клінічна смерть. При цьому людина може не мати електричних травм.

Електричний шок – важка нервово-рефлекторна реакція організму на подразнення електричним струмом, яка має дві послідовні фази: збудження (з'являється реакція на біль і підвищується тиск) і гальмування (виснажується нервова система, падає тиск, настає стан депресії). Шоковий стан триває від десяти хвилин до кількох діб, після чого настає одужання або смерть.

Клінічна смерть – перехідний період від життя до смерті з моменту зупинки серцевої діяльності до початку розпаду білкових структур. Вона триває від 6 до 8 хвилин у молодих здорових людей, після чого настає біологічна смерть. Ознаками клінічної смерті є відсутність дихання і пульсу, синіння шкіри, зупинка та фібриляція серця, відсутність реакції на світло.

Розрізняють чотири ступені електричного удару:

1 ступінь – судомне скорочення м’язів без втрати свідомості;

2 ступінь – судомне скорочення м’язів з втратою свідомості але без порушення дихання і серцебиття;

3 ступінь – втратою свідомості з порушенням дихання або серцебиття, або дихання і серцебиття;

4 ступінь – клінічна смерть.

Дата добавления: 2015-07-13