Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Види іонізуючих випромінювань




РОЗДІЛ 8. ЗАХИСТ ВІД ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ

Порядок виконання роботи

1. Ознайомитися з конструкцією мегомметра, підключити його до досліджуваного заземлення по схемі на рис. 7.9.

2. Провести регулювання приладу, для чого перемикач встановити в положення «Регулювання», після чого одночасно обертати ручку генератора з частотою 90…120 об/хв і ручку реостата до співпадіння стрілки індикатора з червоною рискою на шкалі приладу.

3. Перевести перемикач в положення «Вимір х» і провести вимір опору захисного заземлення.

4. Уточнити вимір при положенні перемикача х = 0,1 або х = 0,01. Виміри провести три рази, після чого визначити середнє значення.

5. Результати вимірів порівняти з нормативними значеннями (Додаток С), після чого зробити висновки щодо відповідності заземлювального пристрою нормам електробезпеки.

6. Дані вимірів і розрахунків занести до звіту.

 

 

Питання для самоконтролю

1. В чому полягає призначення захисного заземлення?

2. Як конструктивно виконується захисне заземлення?

3. За якої напруги змінного струму корпуси електричних установок підлягають обов’язковому заземленню у приміщеннях з підвищеною небезпекою?

4. За якої напруги постійного струму корпуси електричних установок підлягають обов’язковому заземленню у приміщеннях з підвищеною небезпекою?

5. В чому полягає принцип дії захисного занулення?

6. В яких електричних мережах виконується захисне занулення?

7. В чому полягає суть методу трьох вимірів?

8. Чи існує різниця в принципі дії захисного заземлення і захисного занулення?

 
 

В природі існують електромагнітні хвилі різної довжини. Шкала електромагнітних хвиль має вигляд безперервно заповненої градації від нескінченно довгих хвиль (відповідають постійному струму) до хвиль з довжиною 10-16 (м). Межі різних видів електромагнітного випромінювання досить умовні, а їх окремі ділянки перекриваються (рис. 8.1). Характеризуються електромагнітні хвилі способами їх збудження і методами спостереження.

Рис. 8.1. Шкала електромагнітних хвиль.

 

Іонізуюче випромінювання – випромінювання, взаємодія якого з речовиною призводить до утворення електричних зарядів різних знаків. Для електромагнітного випромінювання характерне явище корпускулярно-хвильового дуалізму – воно може являти собою як потік окремих часток, так і хвилю певної довжини. Нижче розглянуті усі види іонізуючих випромінювань.

1. α-випромінювання – це потік α -частинок (ядер гелію), які утворюються при радіоактивному розпаді ядер або в ядерних реакціях. Вони мають позитивний електричний заряд, рівний двом зарядам електрона (qα = 3,2·10-19 Кл), а їх початкова швидкість може сягати 20000 км/с. Енергія α -частинок не перевищує декількох мегаелектронвольт (1 МеВ = 1,6·10-13 Дж) і рухаються вони прямолінійно. Довжина пробігу α -частинок у повітрі не перевищує 10 см. За рахунок великої маси при взаємодії із середовищем α -частинки швидко гублять свою швидкість, внаслідок чого вони мають велику іонізаційну здатність (у повітрі на 1 см шляху утворюють декілька тисяч пар іонів), через що мають незначну проникаючу здатність. Так потік α -частинок може затримати аркуш паперу.

2. β-випромінювання – потік електронів або по­зитронів (частинок маси 9,1·10-31 кг і заряду qе = ±1,6·10-19 Кл), що виникає під час радіоактивного розпаду через перетворення всередині ядер. Існує два види β -розпаду:

а) β –розпад, який має місце при перетворенні нейтрона на протон і супроводжується вильотом електрона і антинейтрино

пр + β + ν*;

б) β +–розпад, який має місце при перетворенні протона на нейтрон і супроводжується вильотом позитрона і нейтрино

рп + β + + ν.

Швидкість β -частинок перебуває в межах 0,3 – 0,99 швидкості світла, а їх енергія не перевищує 2 МеВ. Довжина пробігу в повітрі ста­новить 1,8 м (в м'яких тканинах тіла – 2,5 см), β -частинки мають значно меншу іонізуючу здатність ніж α-випромінювання. На 1 см пробігу вони в середньому утворюють кілька десятків пар іонів, а для повного поглинання потоку β -частинок максимальної енергії 2МеВ, до­статньо 3,5-міліметрового листа алюмінію.

3. γ-випромінювання – електромагнітне випромінювання, яке виділя­ється ядрами атомів в процесі радіоактивних перетворень окремими порціями (квантами) і розповсюджується у вакуумі зі швидкістю світла (3·108 м/с).

Гама-промені через відсутність електричного заряду не відхиляються електричними і магнітними полями, мають меншу іонізуючу здатністю ніж інші види випромінювання. Проте висока енергія (0,01 – 3 МеВ) разом із малою довжиною хвилі зумовлюють надзвичайно велику проникність γ-променів (вільно проходять крізь шар свинцю товщиною 5 см). Гама-кванти характеризуються найбільш сильною з усіх видів випромінювання дією на організм людини, оскільки вони наскрізь пронизують тіло людини.

4. Рентгенівське випромінювання – вид електромагнітного випромінювання, енергія якого не перевищує 1 МеВ. Воно може бути одержане в спеціальних рентгенівських трубках або прискорювачах електронів. Рентгенівське випромінювання, як і гама-випромінювання, має малу іонізуючу здатність і велику глибину проникнення.

5. Нейтронне випромінювання – це потік нейтронів (незаряджених частинок маси тп = 1,675·10-27кг). Залежно від енергії розрізняють повільні нейтрони (з енергією менше 1 кеВ), нейтрони проміжних енергій (від 1 до 500 кеВ) та швидкі нейтрони (від 500 кеВ до 20 МеВ). Різновидом повільних нейтронів є теплові нейтрони, енергія яких менша 0,2 еВ, які перебувають у стані термодинамічної рів­новаги з тепловим рухом атомів середовища.

При непружній взаємодії нейтронів з ядрами атомів середовища виникає вторинне випромінювання, яке складається із заряджених частинок і гама-квантів, якщо ж відбувається пружна взаємодія, то спостерігається іонізація речовини.

Проникаюча здатність нейтронів значно вища, ніж α - та β -частинок, так довжина пробігу нейтро­нів проміжних енергій становить близько 15 м у повітрі і 3 см у тканинах людини, а для швидких іонів цей показник від­повідно 120 м і 10 см. Така проникаюча здатність свідчить про велику небезпеку іонізації для здоров'я та життя людини, причому особливо сильну вражаючу силу нейтронний потік має при внутрішньому опроміненні.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-07-13; Просмотров: 414; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.