Заняття 4.2. Тема. Оцінка і відбір за показниками молочності і відтворювальної здатності корів у м’ясному скотарстві

Мета заняття: Оволодіти навиками оцінкимолочності і відтворювальної здатності корів у м’ясному скотарстві.

Методика виконання завдання №1. Молочну продуктивність корів визначають зважуванням телят до і після ссання, вважаючи, що різниця в показниках зважувань становить кількість випитого телятами молока. Використання даного методу є дуже трудомістким процесом і практично його використання в умовах ферми є проблемним. Тому на практиці використовують інший метод. Умовно за показник молочності корів-годувальниць приймають живу масу їх нащадків у 210-добовому віці.

Цей метод дає лише умовне уявлення щодо молочної продуктивності м’ясних корів, оскільки телята, окрім молока матері, уже після місячного віку споживають інші корми. Найтісніший зв’язок між молочною продуктивністю корів і масою їхніх нащадків до відлучення спостерігають до тримісячного віку, надалі він послаблюється, і на 6...8-му місяцях після народження ріст молодняку визначають, переважно, спожиті рослинні корми і належність до породи.

Молочність м’ясних корів визначають за живою масою нащадків під час відлучення, перерахованою на вік 210 діб (GR) за формулою 31:

(31);

де I- вік нащадків під час відлучення, діб; GR - жива маса нащадків під час відлучення (від 90 до 250 діб) перерахована на вік 210 діб, кг WG - жива маса нащадків під час відлучення, кг; BW - жива маса новонароджених телят, кг.

Для більш вірогідного оцінювання молочності корів еталонну живу масу нащадків коригують на вік корови в отеленнях. Для цього еталонну живу масу молодняку у віці 210 діб збільшують у первісток - на 10%, а корів після другого отелення - на 5%. У разі народження декількох телят молочність оцінюють за сумарною живою масою приплоду.

Методика виконання завдання №2. За критерій оцінювання молочності м’ясної корови слід використовувати (Угнівенко А.М., Носевич Д.К., 2006) її довічну продуктивність (молочність) із розрахунку на один день її життя від народження до відлучення від неї останнього нащадка у віці 210 діб за формулою 32:

(32);

де К - довічна продуктивність (молочність) м’ясної корови, г/добу; М_заг,. - загальна молочність корів, кг; ТЖ - тривалість життя корови від народження до відлучення від неї останнього нащадка, діб.

Цей показник враховує вплив кожної із ознак продуктивності корови на отримання основної її продукції - живої маси нащадків під час відлучення. Для оцінювання молочності м’ясних корів за масою молодняку під час відлучення користуються також її відносною величиною, яку визначають для кожної особини окремо за виразом 33:

(33)

Відносна скоригована жива маса окремих потомків під час відлучення є орієнтиром для встановлення того, яку тварину поточного року народження в групі залишати для ремонту стада. Такий облік молочності корисний для виявлення як низькопродуктивних корів та їх вибракування, так і високопродуктивних, яких слід використовувати для розведення.

Для визначення молочності м’ясних корів необхідно мати такі дані (таблиця 6): ідентифікаційні номери корів, дати народження телят (отелення корів); живу масу новонароджених телят, кг; дату відлучення приплоду; живу масу нащадків під час відлучення, кг.

Визначення молочності м’ясних корів (української м’ясної породи) приведено в таблиці 6.

Спочатку визначають вік приплоду під час відлучення (колонка 7). Для цього від дати відлучення нащадка (01.XI; колонка 6) віднімають дату їх народження (25.III; колонка 4) = 219 діб. Молочність визначають використовуючи формулу 29 за прикладом, наведеним у таблиці 6: якщо новонароджене теля має живу масу 35 кг (колонка 5), а його відлучили від

Таблиця 6. Визначення молочності молочних корів.

Завдання для самостійної роботи	Кличка, ідентифікаційний № матері	Кличка, ідентифікаційний № батька	Дата отелення корови (народження теляти)	Жива маса новонародженого теляти, кг	Дата відлучення нащадка від матері	Вік відлученого нащадка, діб	Жива маса нащадка під час відлучення, кг	Жива маса нащадка у віці 210 діб, кг	Відносна еталонна жива маса нащадка, %
Приклад	Марта	Хижий	25.11		01.Х1				-
Індивідуальні завдання   ∑ M					01.ХІ
				01. XI
				01.XI
		35,0

корови у віці 219 діб (колонка 7) з фактичною живою масою 270 кг (колонка 8), то еталонна жива маса теляти у віці 210 діб становитиме 260 кг (колонка 9):

Методика виконання завдання №3. Визначення показників ознак відтворювальної здатності самок і самців. Враховуючи те, що в м’ясному скотарстві основним продуктом виробництва є телята, і затрати які несе господарство на утримання корови автоматично переносяться на собівартість телят. Питання відтворення поголів’я в м’ясному скотарстві набуває важливого економічного характеру. Тому утримання ялової м’ясної корови, це прямі збитки господарству. З практичної точки зору ефективність відтворення визначати рекомендує (Леслі Д., 1982) визначати її як діловий вихід (%) приплоду під час відлучення на 100 корів і телиць, виділених для запліднення за формулою 34:

Кількість відлученого приплоду, гол.

діловий вихід приплоду = ------------------------------------------------------------х100 (34)

Поголів'я корів (телиць), відібраних для відтворювання, гол.

Таке визначення ефективності відтворювання включає низку складових відтворювальної здатності плідників і самок. Першими у хронологічному порядку ознаками є заплідненість самок за парувальний період (корів - за 65 діб, телиць - за 45 діб) і запліднювальна здатність сперміїв бугаїв. Заплідненість самок визначають у відсотках за формулою 35:

Кількість запліднени х самок після першого

осіменіння або парування, гол.

Заплідненість самок = ------------------------------------------------------------х100 (35)

Всього осіменених (покритих) самок під час

сезону осіменіння або парування, гол.

Заплідненими вважають тих телиць, які не прийшли повторно в охоту продовж останніх 56 діб, корів - 90 діб після осіменіння. Результати осіменіння (покриття) визначають за кількістю тільних телицьабо корів на кінець парувального періоду. Так, під час визначення заплідненості телиць слід брати дані за 45 діб (2 статевих цикли). Наприклад, за 45 діб парувального періоду осімінено (покрито) 381 телиця у тому числі 255 - плідно після першого осіменіння. Звідси заплідненість становить: (255/381) х 100 = 66,9%. Заплідненість корів обчислюють за 65 діб парувального періоду (3 статевих цикли) за принципами, аналогічними для телиць.

За міжотельним періодом (МОП) відтворювальну здатність корів оцінюють так: 300-365 діб - відмінно; 366...401 - добре; 402...438 - задовільно; 439...475 діб - незадовільно.

Вік першого отелення матки визначають у місяцях за формулою 36:

А = [(М₁ -М₂) х12 + (n₁ –n₂)] х 30,4 (36);

де А - вік першого отелення матки (нетеля), міс; М₁ - рік першого отелення матки (нетеля); М₂ -- рік народження телички; n₁ місяць першого отелення матки (нетеля); n₂ - місяць народження телиці; 30,4 - середньорічна кількість днів у місяці.

За такою ознакою відтворювальну здатність самиць оцінюють у балах: 25...27 місяців - відмінно (5 балів); 28...30 - добре (4 бали); 31...33 задовільно (3 бали); 34...36 - незадовільно (2 бали); понад 36 місяців - дуже погано (0 балів).

Важливим фактором, що впливає на ефективність відтворювання, є оцінка легкості отеленьу матері і пов’язана з цим смертність телят. Перебіг отелення в Україні суб’єктивно підрозділяють на три класи і виражають у балах: 5 балів - без надання допомоги (фізіологічно нормальні); 3 - надання незначної допомоги обслуговуючим персоналом; 0 - паталогічні з наданням допомоги ветеринарним лікарем.

Характеризуючи відтворювальну здатність самок, виділяють життєздатність телят (нормальні, слабкі, мертвонароджені). Відсоток мертвонароджених телят визначають відношенням їх числа до загальної кількості всіх народжених. Народження телят - близнюків виключають із оцінювання. Окремо оцінюють дані після першого, другого і наступних отелень.

Багатоплідність визначають у відсотках за відношенням кількості тварин, що народили двоє і більше телят, до загальної кількості отелень або загальної кількості корів. У м’ясних порід частка народження двійнят у 2,5-4,3 рази менша ніж у молочних.

У м’ясному скотарстві рекомендують виділяти й таку ознаку, як смертність приплоду після народження. Її визначають відношенням кількості загиблих телят до загальної кількості народжених і виражають у відсотках. Перинатальну смертність визначають до 48 годин після народження теляти.

Час смерті може бути зареєстрований і як дата або періоди життя (новонароджене, відлучене від матері, період після відлучення від матері). До відтворної здатності самок належить не тільки здатність народжувати живе теля, а і забезпечувати материнські властивості для нормального росту приплоду до відлучення.

Для оцінювання плідників визначають як їх власну відтворювальну здатність, так і їх потомства - корів та нетелей.

Приклад розрахунку відтворювальної здатності корів і бугаїв. Обчислити діловий вихід телят під час відлучення за прикладом, наведеним у таблиці 7 за наступних умов: у господарстві для відтворення виділено 300 голів корів (строчка 2); заплідненість корів становить 66,7% (строчка 3); частка абортованих корів - 2% (строчка 5); частка загиблих новонароджених телят - 3% (строчка 7); збереженість телят до відлучення 98% (строчка 9).

100

Табл. 7. Визначення ділового виходу телят

	Показники	Методика розрахунків
	Кількість корів, виділених для відтворення, гол
	Заплідненість корів,%	66,7
	Кількість запліднених корів, гол
	Частка абортованих корів, %
	Кількість новонароджених телят, гол
	Загибель новонароджених телят, %
	Кількість живих новонароджених телят, гол
	Збереженість телят під час підсисного періоду, %
	Діловий вихід телят, гол

Визначаємо кількість запліднених корів (строчка 4), помноживши кількість виділених для відтворювання корів (300 гол; строчка 2) на їх заплідненість (66,7%; строчка 3) і поділивши отриману величину на 100.

Визначаємо кількість новонароджених живих телят, віднімаючи від кількості новонароджених телят 196; (строчка 6) кількість загиблих новонароджених 6 гол ( Кількість новонароджених живих телят становитиме 190 голів.

Визначаємо кількість ділових телят, помноживши кількість живих новонароджених телят (190 гол.; строчка 8) на відсоток збереженості (98%; строчка 9) і поділивши отриману величину на 100. (). Кількість ділових телят становитиме 186 голів.

Ефективність відтворювання в стаді визначаємо, поділивши діловий вихід телят (186 гол.) на кількість виділених для відтворення корів (300 гол.) і помноживши на 100. Цей показних становитиме 62%.

Завдання 1. Оцініть молочність м’ясних корів і проведіть відбір корів для подальшого розведення.

Завдання 2. Оцініть довічну продуктивність м’ясних корів і проведіть відбір корів для подальшого розведення.

Завдання 3. Проведіть порівняльну оцінку відтворювальної здатності корів різних стад.

Питання для самопідготовки

1. Основні шляхи створення галузі м’ясного скотарства.

2. Які соціально-економічні фактори сприяють розвитку галузі м’ясного скотарства?

3. Ознаки відбору м’ясних корів.

4. Ознаки відбору плідників.

5. Порядок проведення відбору молодняку за однією ознакою.

6. Методика відбору м’ясних тварин за кількома ознаками.

7. Що таке еталонна жива маса теляти?

8. Що таке молочність корів?

9. За якими ознаками характеризують продуктивність м’ясних корів?

10. Як визначають діловий вихід приплоду?

11. Як визначають збереженість приплоду до відлучення?

12. Що таке ефективність відтворення і як її визначають?

13. Що таке заплідненість самиць і як її визначають

Дата добавления: 2015-08-31