Галузь використання 1 страница

Міжнародне право як система юридичних норм має особливе значення для становлення, розвитку й існування людського співтовариства і світового об’єднання держав. Воно виступає як універсальний інструмент організації міждержавного діалогу і єдиний міжнародний нормативно-правовий масив, у рамках якого можливі становлення, розвиток і вдосконалювання різних форм колективного співробітництва держав і народів із метою досягнення загального миру і взаєморозуміння, що лежить в основі існування людської цивілізації.

Метою викладання дисципліни є опанування певним інструментарієм науки міжнародного права, вивчення його сутності, особливостей та системи, джерел міжнародного права і його основних принципів, суб’єктів міжнародного права, поняття та змісту міжнародних правовідносин, співвідношення національного та міжнародного права, а також вивчення процесів формування і розвитку міжнародно-правових відносин у конкретних галузях міжнародного права. Успішне засвоєння дисципліни міжнародного права створює необхідні умови для більш глибокого розуміння його сутності та практичного значення для сучасного державотворення України.

Завданнями дисципліни є розкриття змісту основних положень теорії міжнародного права, аналіз основних напрямів його розвитку, всебічне дослідження механізму правового регулювання міжнародних відносин, розкриття і пояснення процесів та форм міжнародного співробітництва, що виникають і реалізуються на сучасному етапі у сфері міждержавного спілкування.Встановленні завдання спрямовані наформування знань та вмінь студентів, щодо вивчення ними основних понять та категорій міжнародного права; вироблення уміння самостійно опрацьовувати першоджерела (конвенційні та інші міжнародно-правові норми) та відповідну спеціальну літературу; об’єктивно і неупереджено аналізувати явища та процеси, що виникають і розвиваються на міжнародній арені між суб’єктами міжнародного права.

В міжнародному праві традиційно виділяють дві частини – Загальну та Особливу.

Загальна частина міжнародного права покликана розкрити основоположні поняття та особливості міжнародного права, що безпосередньо пов’язані з подальшим вивченням його конкретних галузей, а саме: поняття та особливості міжнародного права, основні риси сучасного міжнародного права, норми і джерела міжнародного права, основні принципи міжнародного права, поняття суб’єктів міжнародного права, поняття території в міжнародному праві, визначення мирних засобів вирішення міжнародних спорів тощо.

Особлива частина міжнародного права включає норми, що розкривають основні договірні та інституційні форми міжнародного співробітництва у різних сферах міждержавного спілкування(тобто конкретні його галузі), а саме: у сфері права міжнародних договорів, права міжнародних організацій, права зовнішніх зносин, міжнародного морського права, міжнародного повітряного права і міжнародного космічного права, міжнародного гуманітарного права, міжнародного екологічного права тощо.

Зміст Загальної і Особливої частин міжнародного права взаємозалежні й складають єдине ціле.

Опанування курсу «Міжнародне право» передбачає слухання лекцій; самостійне оволодіння теоретичним матеріалом; відпрацювання тем, що винесені на семінарські заняття; виконання контрольних робіт та тестових завдань.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні

· історичні передумови виникнення міжнародного права та його сучасний стан;

· поняття, особливості та систему міжнародного права;

· основні тенденції розвитку міжнародного права;

· особливості правового регулювання міжнародних відносин у конкретних галузях міжнародного права.

· особливості співвідношення міжнародного і національного права;

· чинне законодавство України, щодо її участі в процесах міждержавного спілкування та дії норм міжнародного права на її території;

· користуватися джерелами міжнародного публічного права;

· тлумачити та застосовувати положення міжнародно-правових договорів в яких бере участь Україна;

· характеризувати національне законодавство з точки зору його відповідності положенням міжнародного права;

· використовувати в практичній діяльності знання набуті під час вивчення навчальної дисципліни «Міжнародне право».

Навчальна дисципліна «Міжнародне право» належить до дисциплін, що забезпечують фундаментальну підготовку фахівців правознавців.

Стандарт поширюється на кафедри НГУ, що ведуть викладання нормативної дисципліни «Міжнародне право».

– компетенції, що має опанувати спеціаліст і магістр, які навчаються на базі ОПП бакалавра;

– перелік змістових модулів, що опосередковує освітні та професійні компетенції;

– розподіл навчального матеріалу за видами занять;

– норми часу на викладання та засвоєння інформаційної бази для заочної форми навчання;

– відповідальність за якість освітньої та професійної підготовки;

– інформаційно-методичне забезпечення навчальної дисципліни;

Стандарт придатний для цілей сертифікації фахівців та атестації випускників вищих навчальних закладів.

1.3.2. Освітньо-професійна програма вищої освіти підготовки бакалаврів.

1.3.3. СВО НГУ ІМЗ-09. Організація видання інформаційно-методичного забезпечення навчального процесу. Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2009. – 60 с.

1.3.4. СВО НГУ НМЗ-05. Нормативно-методичне забезпечення навчального процесу. Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2005. – 138 с.

	«Теорія держави і права»
	«Конституційне право зарубіжних країн»

Загальний обсяг (всього по дисципліні разом з практичними заняттями – 3 кредити ECTS (135 академічні години).

Аудиторні заняття (лекції)– 36 академічних годин.

Аудиторні заняття (практичні)– 36 академічних годин.

1.6 КОМПЕТЕНЦІЯ, ЩО НАБУВАЄТЬСЯ ТА ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Модулі

Компетенції (з використанням матеріалу модуля студент повинен уміти)

Змістові модулі

Розподіл часу

аудиторний

самостійна робота

Загальний

№ 1

Орієнтуватися в історичних передумов виникнення міжнародного права Визначити поняття, особливості та систему міжнародного права Організувати процес самостійної навчальної роботи. Оцінювати рівень засвоєння власних знань з визначеної дисципліни. Користуватися фондами бібліотеки, в т.ч. електронними пошуковими базами.

Лекції – 5 семестр, І чверть (1…8 тиждень) Аудиторні – 2 година на тиждень

1. Поняття, природа та сфера дії міжнародного права

2. Суб’єкти міжнародного права

3. Джерела міжнародного права

4.Норми міжнародного права

5. Основні принципи міжнародного права

6. Співвідношення міжнародного і внутрішнього права

7. Визнання в міжнародному праві

8. Правонаступництво в міжнародному праві

9.Право міжнародних договорів

10 Міжнародні конференції та міжнародні організації

Розбиратися в понятті, змісті міжнародного права Осягати мету і основні принципи міжнародного права. Тлумачити та застосовувати положення міжнародних договорів, учасниками яких є Україна Характеризувати національне законодавство з точки зору його відповідності положенням міжнародного права

Семінарські та практичні заняття - 5 сем., І чверть (1…8 тижні) Аудиторні:1

1. Поняття міжнародного права та його співвідношення з внутрішньодержавним правом України

2. Держава як основний суб’єкт міжнародного права

3. Міжнародний договір як основне джерело сучасного міжнародного права

4. Основні принципи міжнародного права

4. Джерела міжнародного права

5. Міжнародні конференції та міжнародні організації

Захист практичного модулю за розкладом занять: 9-10 тижні

№ 2

Організувати процес самостійної навчальної роботи. Оцінювати рівень засвоєння власних знань з визначеної дисципліни. Користуватися фондами бібліотеки, в т.ч. електронними пошуковими базами.

Лекції – 5 семестр, ІI чверть (1…8 тиждень) Аудиторні – 2 година на тиждень

1. Право зовнішніх зносин

2. Територія у міжнародному праві

3. Міжнародне морське право

4. Міжнародне право і права людини

5. Міжнародне гуманітарне право

6. Міжнародно-правова відповідальність

7. Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю

Контрольна модульна робота за розкладом занять: 9 - 10 тижні

: Семінарські та практичні заняття - 5 сем., І чверть (1…8 тижні) Аудиторні: 1

Тлумачити та застосовувати положення міжнародних договорів, учасниками яких є Україна Характеризувати національне законодавство з точки зору його відповідності положенням міжнародного права

1. Регіональні міжнародні організації
2. Міжнародне морське право
3. Міжнародне космічне право
4. Мирні засоби вирішення міжнародних спорів
5. Міжнародне екологічне право
6.Міжнародне дипломатичне право
Захист практичного модулю за розкладом занять: 9-10 тижні

Разом по дисципліні

Частка навантаження

0,47

Тема 1. Поняття, природа та сфера дії міжнародного права

Термін «міжнародне право». Поняття міжнародного права. Предмет і об'єкт міжнародного права. Характерні особливості міжнародного права. Міжнародне публічне і міжнародне приватне право. Природа юридично обов'язкової сили міжнародного права. Функції міжнародного права. Місце міжнародного права в системі юридичної освіти.

Проблеми аналізу системи міжнародного права. Поняття системи міжнародного права. Система міжнародного права, галузь міжнародного права, інститут міжнародного права, норма міжнародного права. Система міжнародного права, система науки міжнародного права, система підручників (викладання) міжнародного права.

Тема 2. Становлення та розвиток міжнародного права

Виникнення міжнародного права і періодизація його історії. Формування та особливості міжнародного права в додержавний період. Міжнародне право стародавніх держав. Міжнародне право в епоху середньовіччя. Класичне міжнародне право. Перехід до сучасного міжнародного права та утвердження основних його засад. Історія науки міжнародного права. Розвиток науки міжнародного права в Україні. Україна і сучасне міжнародне право.

Концепція узгодження позицій суб’єктів міжнародного права у процесі нормотворення. Поняття і характерні риси норм міжнародного права. Структура норм міжнародного права. Визнання правила нормою права (opinio juris). Види міжнародно-правових норм та їхня класифікація. Поняття імперативних норм (jus cogens) та особливості їх творення. Концепція «м'якого права» (soft law). Ієрархія норм міжнародного права. Кодифікація норм міжнародного права. Офіційна і неофіційна кодифікація норм міжнародного права. Взаємодія норм міжнародного права з нормами інших систем регулювання міжнародних відносин. Взаємодія норм міжнародного права із нормами міжнародної моралі та міжнародної ввічливості. Поняття звичаєвості та традиції.

Тема 4. Основні принципи міжнародного права

Поняття основних принципів міжнародного права. Функції основних принципів міжнародного права. Природа основних принципів міжнародного права. Ознаки основних принципів міжнародного права. Класифікація основних принципів міжнародного права. Зміст основних принципів міжнародного права. Співвідношення основних принципів системи, принципів галузі та інституту, універсальних, регіональних і партикулярних принципів. Принцип заборони застосування сили або загрози силою. Принцип суверенної рівності держав. Принцип невтручання. Принцип територіальної цілісності держав. Принцип непорушності державних кордонів. Принцип мирного врегулювання спорів. Принцип поваги прав та основних свобод людини. Принцип рівноправності і права народу розпоряджатися власною долею. Принцип співробітництва. Принцип добросовісного виконання міжнародних зобов'язань.

Поняття ”джерела міжнародного права”. Поділ джерел міжнародного права на головні (міжнародний договір та міжнародний звичай) і допоміжні (рішення міжнародних організацій, рішення судових інституцій, доктрини міжнародного права). Міжнародний договір. Переваги та недоліки міжнародного договору як джерела міжнародного права. Міжнародний звичай. Загальні принципи права. Рішення міжнародних органів та організацій. Рішення міжнародних судів та арбітражних трибуналів. Доктрина міжнародного права. Національне законодавство та рішення національних судів.

Поняття та види суб'єктів міжнародного права. Основні (первинні) та похідні (вторинні) суб’єкти міжнародного права. Основні риси та особливості міжнародної правосуб'єктності. Інститут міжнародної правосуб'єктності. Види міжнародної правосуб’єктності. Держава — основний суб'єкт міжнародного права. Види держав. Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій. Міжнародна правосуб'єктність народу, нації, які борються за створення незалежної держави. Особливі види міжнародної правосуб'єктності (Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень). Міжнародно-правовий статус Ватикану. Міжнародна правосуб'єктність фізичної особи. Питання міжнародної правосуб'єктності транснаціональних компаній. Україна як суб’єкт міжнародного права.

Сутність міжнародного правотворчого процесу. Принципи міжнародного правотворчого процесу. Односторонні акти держави у міжнародному правотворчому процесі. Участь громадськості в міжнародному правотворчому процесі. Кодифікація міжнародного права.

Тема 8. Реалізація норм міжнародного права

Поняття реалізації норм міжнародного права. Форми та способи реалізації норм міжнародного права. Механізм (зміст процесу) реалізації норм міжнародного права. Міжнародно-правовий механізм реалізації норм міжнародного права та його складові (конвенційний і організаційно-правовий механізм). Внутрішньодержавний механізм реалізації норм міжнародного права та його складові (нормативний і організаційно-правовий механізми).

Тема 9. Співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права

Сфера дії міжнародного права. Сфера дії внутрішньодержавного права. Значення проблеми співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права. Теорії співвідношення міжнародного і національного права. Міжнародне право про взаємодію з внутрішньодержавним правом. Внутрішньодержавне право про взаємодію з міжнародним правом. Доктрина міжнародного права про здійснення його норм у внутрішньодержавній сфері. Конституційне право і судова практика держав щодо співвідношення національного та міжнародного права. Національне законодавство України, її судова практика та міжнародне право. Національне законодавство та міжнародна судова практика.

Поняття визнання та його юридичне значення. Теорії визнання: конститутивна і декларативна. Види визнання. Визнання держав. Визнання урядів. Інші види міжнародно-правового визнання. Форми визнання: de facto; de jure; ad hoc. Засоби і типи визнання. Визнання України як незалежної держави.

Тема 11. Правонаступництво в міжнародному праві

Поняття правонаступництва. Види правонаступництва. Підстави правонаступництва. Об'єкти правонаступництва. Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р. та Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів 1983 р. Правонаступництво при внутрішніх змінах у державі. Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів. Правонаступництво держав щодо державної власності. Правонаступництво держав щодо державних архівів. Правонаступництво держав щодо державних боргів. Врегулювання проблем правонаступництва у зв'язку з припиненням існування СРСР. Правонаступництво України.

Поняття і джерела права міжнародних договорів. Віденська конвенція про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 р. та Віденська конвенція про право договорів між державами і міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями від 21 травня 1986 р. Поняття міжнародного договору. Види міжнародних договорів. Імператив міжнародного права. Сторони в міжнародних договорах. Повноваження на укладення міжнародних договорів. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів. Дія договорів, їх застосування і тлумачення. Недійсність, призупинення або припинення дії міжнародних договорів. Законодавство України про міжнародні договори. Закон України „ Про міжнародні договори України” від 29 червня 2004 р.

Поняття і види територій за міжнародним правом. Поняття демілітаризованої і нейтралізованої територій у міжнародному праві. Способи придбання державної території. Склад і юридична природа державної території. Державні кордони. Поняття делімітації та демаркації державних кордонів. Міжнародна (недержавна) територія. Міжнародні і багатонаціональні ріки. Правовий режим Дунаю. Правовий режим Арктики. Територіальні володіння держав в Арктиці. Концепція „ арктичних секторів”. Правовий режим морських просторів Арктики. Їх делімітація. Міжнародно-правовий режим Антарктики. Договір про Антарктику 1959 р. та його система.

Поняття та історія міжнародного морського права. Просторова дія міжнародного морського права. Кодифікація міжнародного морського права. Конвенція ООН по морському праву 1982 р. Правовий режим внутрішніх морських вод. Територіальне море (територіальні води) і його правовий режим. Способи відліку територіальних вод. Право мирного проходу через територіальні води прибережної держави. Прилегла зона та її правовий режим. Види прилеглої зони. Свободи відкритого моря. Відкрите море і його правовий режим. Виключна економічна зона. Правовий режим континентального шельфу. Континентальних шельф України. Міжнародний район морського дна (Район). Міжнародні протоки і міжнародні канали. Гібралтарська протока, Магелланова протока, „Чорноморські протоки”. Суецький канал, Панамський канал, Кільський (Північно-Германський) канал. Води держав-архіпелагів (води архіпелагу). Міжнародно-правовий механізм захисту і збереження морського середовища. Міжнародні морські організації.

Закон України „ Про виключну (морську) економічну зону України” від 16 травня 1995 р.

Виникнення і розвиток міжнародного повітряного права, його поняття і джерела. Основні принципи міжнародного повітряного права. Юридична природа і правовий режим повітряного простору. Польоти в межах державної території. Міжнародні польоти та їхнє правове регулювання. Польоти над відкритим морем, міжнародними протоками і архіпелажними водами. Правове регулювання міжнародних повітряних сполучень. Правовий статус повітряного судна і екіпажа. Міжнародне співробітництво у боротьбі з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації. Міжнародні авіаційні організації. Відповідальність в міжнародному повітряному праві.

Поняття та джерела міжнародного космічного права. Основні принципи космічної діяльності. Кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного космічного права. Міжнародно-правова регламентація умов космічної діяльності. Суб’єкти та об’єкт міжнародного космічного права. Правовий режим космічного простору і небесних тіл. Правовий статус космонавтів. Правовий режим космічних об’єктів. Міжнародно-правова регламентація певних видів космічної діяльності. Військова діяльність у космічному просторі. Відповідальність у міжнародному космічному праві. Міжнародні космічні організації.

Закон України „ Про космічну діяльність” від 15 листопада 1996 р. Закон України „ Про державну підтримку космічної діяльності” від 16 березня 2000 р.

Поняття та джерела права зовнішніх зносин. Органи зовнішніх зносин та їх види. Дипломатичні представництва. Види та функції дипломатичних представництв. Дипломатичний корпус. Глава і персонал дипломатичного представництва. Консульство (консульська установа). Види та функції консульських установ. Глава і персонал консульської установи. Привілеї та імунітети дипломатичних представництв та консульських установ та їх персоналу. Представництва держав при міжнародних організаціях та представництва міжнародних організацій при державах. Спеціальні місії. Торгівельні представництва.

Законодавство України про правовий статус дипломатичної і консульської служби. Порядок призначення та відкликання дипломатичних представників. Роль МЗС України у міжнародних взаємовідносинах. Закон України „Про дипломатичну службу” від 20 вересня 2001 р. Закон України „Про дипломатичні ранги України” від 28 листопада 2002 р. Положення про дипломатичне представництво України за кордоном від 22 жовтня 1992 р. Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні від 10 червня 1993 р.

Тема 18. Міжнародні конференції та міжнародні організації

Поняття та класифікація міжнародних конференцій. Підготовка, скликання та правила процедури міжнародних конференцій. Делегації держав та органи конференцій. Види актів міжнародних конференцій та їх правове значення.

Історичні аспекти створення міжнародних організацій. Поняття та класифікація (види) міжнародних організацій. Правосуб’єктність міжнародних організацій. Міжнародні міжурядові організації та міжнародні неурядові організації. Юридична природа міжнародних організацій. Поняття „внутрішнього і зовнішнього права” міжнародних міжурядових організацій. Структура та правові основи діяльності міжнародних організацій. Зовнішні відносини міжнародних організацій. Привілеї та імунітети міжнародних організацій. Створення, цілі та принципи діяльності Організації Об’єднаних Націй (ООН). Членство в ООН та органи ООН. Спеціалізовані установи ООН. Регіональні міжнародні організації. Рада Європи. Європейський Союз. Організація Північноатлантичного договору (НАТО). Співдружність Незалежних Держав (СНД). Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Проблеми міжнародної правосуб’єктності фізичних осіб. Поняття та класифікація основних прав людини. Проголошення та захист прав людини на всесвітньому рівні. Проблема невтручання у внутрішні справи і визнання міжнародних норм. Захист прав людини на регіональному рівні. Концепція прав людини та основні універсальні міжнародні акти щодо захисту прав людини. Класифікація міжнародних актів про права людини. Загальна декларація прав людини 1948 р. Міжнародні пакти про права людини 1966 р. Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 р. Міжнародні стандарти прав і свобод людини. Спеціальні права людини. Міжнародні механізми забезпечення і захисту прав людини. Договірні механізми (механізми загального надзору), судові механізми (судові органи із захисту прав людини), квазісудові органи. Міжнародні органи із захисту прав людини. Компетенція міжнародних органів із захисту прав людини. Комітет з прав людини ООН. Комітет з економічних, соціальних і культурних прав. Комітет з ліквідації расової дискримінації. Комітет з ліквідації дискримінації у відношенні до жінок. Комітет проти катувань. Комітет з прав дитини. Верховний комісар ООН з прав людини. Комісія з прав людини. Європейський суд з прав людини. Компетенція Європейського суду. Розгляд українських позовів у Європейському суді з прав людини. Контрольні механізми в рамках ОБСЄ.

Трансформація міжнародно-правових норм про права людини в норми внутрішнього права. Міжнародні акти про права людини і законодавство України.

Тема 20. Міжнародно-правові питання громадянства

Громадянство та його значення для міжнародного права. Способи набуття громадянства: філіація; натуралізація; оптація і трансферт; змішана система набуття громадянства. Припинення громадянства. Подвійне громадянство і без громадянство. Правовий стан іноземців. Правовий статус біженців і переміщених осіб. Право притулку.

Правовий статус громадянина України. Документи, що підтверджують громадянство України. Закон України „Про громадянство України” від 18 січня 2001 року.

Тема 21. Міжнародне право в період збройних конфліктів

Міжнародне право в період збройних конфліктів – галузь міжнародного права. Застосування норм міжнародного права щодо захисту осіб, які потерпіли внаслідок військових дій “Женевське право”. “Гаазьке право” про заборону застосування зброї, яка спричиняє найбільші страждання і створює загрозу для мирного населення. Міжнародні документи про захист прав людини. Поняття “війна”, “збройний конфлікт” у міжнародному праві. Мета війни. Поняття терміну „Театр війни”. Види збройних конфліктів. Міжнародно-правові наслідки початку війни. Правовий статус комбатантів, не комбатантів та інших учасників збройних конфліктів. Найманці як учасники збройних конфліктів. Ведення морської війни. Нейтралітет під час війни. Правовий режим воєнної окупації. Режим воєнного полону. Обмеження засобів і методів ведення воєнних дій. Захист цивільних об’єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів. Міжнародно-правові наслідки закінчення війни.

Тема 22. Мирні засоби вирішення міжнародних спорів

Загальна характеристика інституту розв’язання міжнародних спорів. Принцип мирного врегулювання міжнародних спорів. Поняття міжнародного спору. Засоби вирішення міжнародних спорів. Безпосередні переговори, посередництво, добрі послуги. Міжнародна процедура з примирення. Міжнародний арбітраж (третейський суд). Міжнародна судова процедура. Розв’язання спорів у міжнародних організаціях. Механізми і засоби ОБСЄ щодо мирного вирішення спорів. Мирне врегулювання спорів в Європейському Союзі та Раді Європи. Мирне вирішення спорів в рамках СНД.

Тема 23. Міжнародно-правова відповідальність

Поняття, цілі та функції інституту міжнародно-правової відповідальності. Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності. Поняття та ознаки міжнародного правопорушення. Класифікація міжнародних правопорушень. Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності. Суб’єкти міжнародно-правової відповідальності. Види і форми міжнародно-правової відповідальності. Відповідальність за правомірну діяльність. Відповідальність міжнародних організацій.