Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сучасний стан проведення гурткових занять з трудового навчання




Розділ II.

2.1 Аналіз змісту гуртка випалювання по деревині.

За старих часів для випалювання користувалися металевими стержнями, кінці яких на вогні калілі до червоного або вживали металеві клейма з вигравіруваним за мотивами народної різьби рельєфним візерунком.

У наш час застосовують багато способів випалювання: піротіпію (гаряче друкування), пірографію (гаряче малювання), випалювання в гарячому піску або на відкритому полум'ї, на сонці збільшувальним склом, випалювання кислотами, тертям на токарному верстаті.

Прилади для випалювання.

Виготовити електровипалювач із замінюваними дротяними фігурними штифтами. Його електронагрівальні частина з серцевиною всередині може бути розташована на рукоятці. Для виконання пірографічних малюнків можна скористатися електровипалювачем з дротяними штифтами. Він складається зпонижуючого (до 6-12 вольт) трансформатора, електрошнура і ручки зштифтом, наконечник якого виготовлений з ніхромового дроту. Пробір для електровижигання дротяним штифтом можна придбати готовий, але можна зробити і самому.

Дротовий штифт дозволяє випалювати найбільш складні сюжети, досягати великої різноманітності в технічному виконанні малюнка.
Крім дротяних штифтів широко застосовуються корпусні штифти, які можуть бути використані для плоского і для глибокого випалювання.

Регулювання нагрівання здійснюється за рахунок підключення приладу до понижуючого трансформатора. Штифти для випалювання. Дротяні штифти різноманітної форми роблять з ніхрому. Виготовити їх дуже просто: нарізають дріт шматочками і плоскогубцями надають бажану форму. Поверхня, яка стикається з деревом, ретельно шліфують наждачним шкіркою. Кріпляться штифти до ручки по різному, залежно від конструкції маленькими болтиками, затискним гвинтом і іншими способами. У всіх випадках штифт повинен бути закріплені стійко і міцно.
Корпусні штифти виготовляють із платини, заліза або латуні. Зробити їх складніше, ніж дротові, але вони надійніші в роботі. Крім того, як вже говорилося, корпусні штифти можуть бути використані і для плоского і для глибокого випалювання.
Заточуванням на наждаку або напилком наконечника штифта можна надати будь-яку бажану форму.
Ручку для штифта виготовляють з теплоізоляційного матеріалу - ебоніту,текстоліту або дерева, вона повинна бути зручною і красивою за формою. Крізь оправу ручки проходить трубка з гвинтовою нарізкою, в яку і угвинчується мідна головка штифта.
Приступаючи до випалювання необхідно підібрати підходящу деревину, так як не всяке дерево годиться для цієї мети. Найкраще взяти липу, вільху, тополя або каштан. Ці породи світлі, дрібнопористі і мають однорідну будову.
Деревина повинна бути досить сухою, без сучків і інших пороків.
Перед випалюванням поверхню циклюють і зачищають наждачним шкіркою, потім шліфують порошком крейди з водою. Після шліфування деревину покривають світлим меблевим лаком і ще раз шліфують.
Щоб уберегти роботу від забруднення, потрібно на поверхню дощечки наклеїти лист цигаркового паперу з нанесеним на нього малюнком. Потім можна приступити до випалювання. У міру того, як випалюють окремі частини малюнка,знімають наліплену папір. Таким чином забруднення видаляються разом з папером.

Прийоми випалювання.

Приступаючи до роботи необхідно чітко уявляти характер композиції,чи буде це контурне або силуетне зображення, на рівній дощечці або в об'ємному виробі. Залежно від цього визначається і спосіб випалювання,плоский або поглиблений, підбираються потрібні штифти. Штифт нагрівають до темно-червоного кольору. Під час роботи рука, що тримає штифт, повинна твердо спиратися на стіл.
Перш ніж братися за складні орнаменти, потрібно спочатку оволодіти загальними прийомами випалювання. Виконайте кілька підготовчих вправ.
Наприклад, на невеликі дощечки нанесіть кілька прямих і кривих ліній різної ширини і глибини, потім займіться штрихуванням, завдаючи штрихи в різних напрямках, різної ширини і тону. Спробуйте освоїти прийоми випалювання фону у вигляді крапок, затінення, глибокої виїмки ножевидними штифтами і т.д. Тоді вже можна перейти до нескладних рисунків.
Плоске випалювання

Плоске випалювання характерно тим, що зображення і фон знаходяться на одному рівні, а виразність малюнка досягається різноманітністю контурних ліній і затінення у вигляді штриха, крапок і тому подібного.
Рухаючи штифт повільніше або швидше, отримують різні по ширині і глибині лінії. Змінюючи сяють штифта, надаючи йому різний нахил, можна домогтися глибоко насичених ліній і ледь помітних штрихів, при цьому змінюється і інтенсивність забарвлення лінії від темно-коричневого до світлих жовтувато -коричневих тонів. Не можна просувати штифт з особливим зусиллям або невпевнено сповільнювати його хід по малюнку. Якщо краї випалених канавок обвуглені, то,мабуть, рух штифта було занадто повільне або штифт не в міру перегрітий. Треба зменшити напругу живлення або зменшити подачу повітря.
Охолодити наконечник штифта можна доторкнувшись ним до мармуровій плитці або потримавши штифт деякий час у вертикальному положенні.
Випалювання ведуть відразу в різних частинах малюнка. Тимчасово залишають якусь ділянку і переходять до іншого, а потім знову повертаються до першого. Це необхідно для того, щоб не вийшли проміжні запису, що виникають від сильного нагрівання прилеглих частин дерева. Тому не варто відразу випалювати кілька майже дотичних ліній або штрихів, перш ніж випалить новий штрих, потрібно дати охолонути сусідньому.
Випалюючи криві лінії чи крапок, штифт тримають перпендикулярно до поверхні дошки, а при випалюванні прямих ліній - похило, як олівець при малюванні.
Якщо необхідно випалити (затінити) порівняно велику ділянку, спочатку випалюють контур, а потім всередині нього палять широкої стороною штифта.
Під час обробки фону можна користуватися різними прийомами: нанести вертикальні широкі лінії і штрихи, крапки різної величини або,використовую фігурні наконечники, покрити поверхню квадратами,трикутниками та іншими фігурами.
Глибоке випалювання.

При глибокому випалюванні, застосовуючи ножевидний штифт, отримуємо зображення, дещо відрізняється від плоского. Якщо в першому випадку, як говорилося вище, зображення і фон знаходяться в одній площині, то при глибокому випалюванні малюнок залишається на рівні площини дошки, а фон поглиблюється.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-07-13; Просмотров: 391; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.