Дидактичні умови проведення трудових занять

Розділ III.

3.1 Підготовка та проведення занять з трудового навчання

У підготовці вчителя до занять в майстернях центральне місце займає планування навчального процесу. План – це основа правильної організації навчально-виховного процесу. Основними завданнями планування є: а) встановити визначену логічну послідовність вивчення як окремих тем програми, так і навчального матеріалу в середині кожної теми; б) визначити співвідношення між теоретичним матеріалом і практичними роботами, а також намітити найефективніши методи пізнавально-трудової діяльності учнів і методи керівництва цією діяльністю; в) передбачити, які об’єкти праці, навчально-наочні посібники, ТЗН, роздатковим матеріал необхідно підготувати для успішного проведення кожного заняття.

Завдяки плануванню навчального процесу стає можливим передбачити всі дії вчителя і учнів на заняттях в майстернях у співвідношенні з цілями і завданнями трудового навчання, з принципами й іншими вимогами до роботи учнів. В ході планування навчального процесу вчителем вирішуються наступні дидактичні завдання:

1) створюються передумови для своєчасного матеріального забезпечення навчального процесу. Загалом встановлюються заздалегідь визначені терміни, до яких необхідно забезпечити майстерні тими чи іншими матеріалами, а також інструментами. Це є важливим, так як постачання пов’язане з певними проблемами і завжди необхідно мати в запасі деякий резерв часу;

2) розкривається зв’язок між змістом занять в майстернях і змістом інших навчальних предметів. Розподіляючи навчальний матеріал по окремих уроках, вчитель встановлює, які знання отримали учні на уроках фізики, хімії, математики та інших предметів до того часу, коли вони вивчатимуть певну тему на заняттях в майстернях, виходячи з цього можна забезпечити дидактичний зв'язок між трудовим навчанням і вивченням основ наук;

3) досягається узгоджена робота між деревообробними і металообробними (обробки текстильних матеріалів і харчових продуктів) майстернями. В процесі занять у майстернях, в розділах з проектування, можуть виконуватися комплексні вироби, які складаються з різних матеріалів. У таких випадках дуже важливо узгодити роботу учнів в часі, що і досягається в ході планування;

4) при підведенні підсумків за четверть, семестр (півріччя), рік вчителю легко перевірити виконання навчальної програми. Для цього достатньо співставити те, що було заплановано, з фактичним обсяг виконаної роботи.

5) полегшує контроль за навчальним процесом в майстернях з боку навчальної частини і органів освіти.

У підготовці вчителя до занять в майстернях можна виділити два основних етапи: попередня підготовка до навчального року і безпосередня підготовка до занять. Розглянемо зміст і послідовність цих етапів підготовка вчителя трудового навчання до занять.

Підготовка вчителя до занять з певної теми починається зі складання плану. Він може складатися на рік, півріччя (семестр), чверть, в залежності від умов. Для творчої розробки перспективних планів навчальної роботи вчителю необхідно:

- проаналізувати навчальну програму і встановити взаємозв’язок між темами і окремими заняттями всередині кожної теми;

- намітити шляхи встановлення наступності навчання з кожної теми з підготовкою учнів з трудового навчання, отриманої в попередніх класах;

- ознайомитися з навчальними програмами з фізики, хімії, біології, математики та інших предметів, для того щоб встановити можливі взаємозв’язки запланованих тем з трудового навчання з наявними в учнів знаннями з основ наук;

- оцінити місцеві можливості і умови для проведення занять, виявити джерела поповнення навчально-матеріальної бази;

- визначити і узгодити з вимогами навчальної програми зміст і форми організації продуктивної праці учнів, методи її нормування;

- вивчити найновіші досягнення науково-технічного прогресу в певній галузі народного господарства, яка вивчається, а також методичні роботи, які стосуються змісту запланованих тем;

- розподілити зміст навчального матеріалу кожної теми на логічно зв’язані між собою заняття.

Кінцевим етапом попередньої підготовки є складений календарно-тематичний план занять для кожного класу на семестр. Структура його наступна: номер заняття, його тема, мета, тривалість, виготовлені вироби, їх кількість і для кого вони призначені; необхідні матеріали (на кожний виріб), їх асортимент, обладнання, інструменти і пристрої, наочні посібники, навчальні документи, календарні терміни (по тижнях), замітки.

Зразкові перспективні плани публікуються в посібниках з часткових методик трудового навчання і в журналах „Трудова підготовка в закладах освіти” та “Трудове навчання в школі” і газеті „Трудове навчання”.

При розробці системи уроків повинні враховуватися завдання того чи іншого етапу навчання. На початку першої чверті, наприклад, повторюються трудові операції, які вивчалися в минулому навчальному році.

Календарне планування складається до початку навчального року або півріччя (семестру) і затверджується директором школи. Для нових класів або у випадку, коли вчитель недавно прибув до школи і не знає школярів, складання його відбувається через 2-3 тижні після початку навчального року. За цей час вчитель встигне познайомитись з учнями своїх класів, вивчить матеріально-технічну і навчальну базу трудового навчання.

Біжуче планування має своїм завданням визначити конкретний зміст, форми організації і методи проведення кожного наступного заняття, підготувати необхідне обладнання, матеріали і наочні посібники.

Початковим етапом підготовки вчителя до уроку є аналіз попереднього уроку, в процесі якого вчитель встановлює, як була досягнута його мета і виконаний план, що проведено вдало і які залишились “плями” в знаннях учнів. На основі цього коректується тема і мета уроку. Це важливий момент в підготовці до уроку, так як в залежності від теми відбувається підбір матеріалу. В формулюванні мети необхідно дати відповідь на питання, чому треба навчити школярів на цьому уроці, які нові знання і вміння вони повинні засвоїти. Далі вчитель вивчає матеріал, який необхідно подати учням на уроці, відмічає нові поняття. які необхідно пояснити їм, виділяє нові операції і прийоми.

Успішне проведення кожного уроку значною мірою залежить від ретельної методичної розробки його вчителем з урахуванням наявної навчально-матеріальної бази, складу і підготованості учнів, навчального матеріалу, який вивчається, та інших умов навчання. З методичної розробки майбутнього уроку (екскурсії), вчитель і починає свою підготовку до нього. Вона проводиться, як правило, в такій послідовності:

1. За перспективним календарно-тематичним планом вчитель визначає місце майбутнього уроку в логічній системі уроків з теми, яка вивчається, для встановлення його взаємозв’язку з попередніми уроками і уточнює тему уроку.

При уточненні теми уроку необхідно прагнути досягати найкоротшого формулювання, яке точно відображає зміст уроку.

2. Потім учитель формулює цілі уроку і у відповідності з ними відбирає зміст навчального матеріалу, який необхідно вивчити При цьому він ретельно продумує, які теоретичні відомості і в якому обсязі необхідно викласти учням, які знання їх з основ наук залучити, щоб вони добре зрозуміли наукові основи технологічних процесів, технічних об’єктів, трудових дій, які вивчаються на цьому уроці, і свідомо, з розумінням наукових основ оволоділи відповідними трудовими прийомами і операціями; визначати, які вміння та навички необхідно сформувати на цьому занятті, які дидактичні завдання вирішити; намічає навчальний матеріал для повторення, пройдений раніше і логічно зв'язаний з матеріалом майбутнього уроку, матеріал з основ наук, який ще не вивчався, але з яким необхідно ознайомити учнів, щоб вони свідомо могли засвоїти нові знання з трудового навчання; визначає види і методи самостійної роботи учнів на занятті і способи керування цією роботою.

Потім вчитель приступає до вибору виробів, так як окрім того, що виріб повинен бути суспільно корисним за своїм призначенням, до нього ще висуває ряд вимог:

1- обробка виробу повинна складатися з операцій, які передбачені навчальною програмою.

2- робота, пов’язана з підготовкою і виготовленням виробу, повинна бути посильною для учнів як щодо потрібної точності, так і запланованої норми часу. Ця вимога потребує великої відповідальності від учителя, так як норму часу, а часто і точність обробки, визначає він сам.

3- за призначенням і конструкцією виріб повинен бути доступним для розуміння учнів. Ця вимога особливо важлива в тих випадках, коли учні виготовляють моделі, проекти.

У випадку, коли заняття будується на базі замовлень різних підприємств, учнів треба ознайомити не лише з окремими деталями, які обробляються в майстернях, але і з місцем і призначенням цих деталей в машині. В такому випадку є можливим не лише поставити учням вимоги по виготовленню деталей, але і обґрунтувати їх, так як кожна вимога виникає з тих функцій, які деталь виконує в машині. Праця учнів стає осмисленою, що позитивно впливає на результат всієї навчально-виховної роботи.

3. У відповідності з цілями заняття і змістом навчального матеріалу учитель вибирає тип заняття, форми виконання практичних робіт і методи викладання, які активізують пізнавально-трудову діяльність учнів, розвивають їх творче мислення.

4. До заняття вчитель підбирає навчально-наочні посібники, обладнання і матеріали: ілюстративний матеріал, який буде зображений на класній дошці; питання до учнів; технічні задачі; визначення понять, які учні повинні надійно запам’ятати; контрольні питання для повторення і закріпленні навчального матеріалу; готує інструменти і заготовки.

Вчитель повинен добре продумати зміст, організацію і послідовність практичних робіт, підготувати робочі місця і забезпечити умови безпечної праці. Кожне робоче місце – індивідуальне і ланкове потрібно забезпечити карткою-завданням і необхідними для його виконання технічними засобами, обладнанням, матеріалами, інструктивно-методичною і навчально-технічною документацією, вказівками щодо дотримання правил безпеки праці, різними навчально-наочними посібниками. При проведенні робіт в лабораторних умовах вчитель за допомогою чергових забезпечує робочі місця необхідними матеріалами, інструментами і обладнанням. Те обладнання, яке учні повинні будуть підібрати самостійно, розташовують на демонстраційному столі. При проведенні робіт у виробничих умовах учитель повинен отримати дозвіл відповідальних працівників підприємства, організації і домовитися з наставниками про спільне керівництво роботою учнів і забезпечення безпеки праці.

Досвід передових вчителів трудового навчання показує доцільність підбору і зберігання навчально-наочних посібників комплектами, необхідними при проведенні окремих занять по темах програми. Деякі посібники і обладнання використовуються в ході декількох занять, тому в ряд комплектів потрібно вкладати картку з вказівкою, в якому комплекті зберігається певний посібник.

5. Методичну розробку заняття вчитель завершує складанням робочого плану-конспекту його проведення за структурою, наведеною в темі 3.1 п. 2. При їх складанні використовуються методичні розробки занять з трудового навчання. У додатку 3.6.2. наведено зразковий план-конспект заняття з трудового навчання для 7 класу з теми «Техніка».

До уроку-екскурсії вчитель трудового навчання також повинен не лише сам ретельно готуватися, але і підготувати до неї учнів. Підготовка вчителя до екскурсії полягає в наступному:

- отримання від керівництва підприємства, агрофірми дозволу на екскурсію та узгодження з його спеціалістами загального порядку її проведення і заходів із забезпечення безпеки перебування учнів на екскурсії;

- відбір спільно з робітниками підприємства об’єктів для спостереження і вивчення учнями;

- ретельне вивчення назначених об’єктів самим вчителем;

- продумування змісту вступної бесіди і пояснень в ході спостережень об’єктів учнями;

- підготовка питань, на які школярі повинні отримати відповіді в результаті спостережень об’єктів екскурсії;

- підготовка завдання окремим ланкам учнів зі збирання матеріалів для складання стенду, який ілюструє технічні процеси на цьому підприємстві;

- визначення способів підведення підсумків екскурсії – письмові звіти, технологічні таблиці, бюлетені і т. д.;

- складання плану екскурсії, в якому вказується тема і мета, коротко намічається зміст вступної бесіди, послідовність огляду об’єктів, зміст пояснень, питання і завдання учням, способи підведення підсумків екскурсії.

Дата добавления: 2015-07-13