Розрахунок коефіцієнту технічної готовності

Розрахунок коефіцієнту переходу від циклу до року

Коефіцієнт переходу від циклу до року визначається за формулою:

D_ep 251

j_р = —— = —— = 0,17; (2.9)

D_ец 1411

де D_ep - кількість днів експлуатації автомобіля за рік;

D_eц – кількість днів експлуатації автомобіля за цикл;

L_ц 360000

D_eц = —— = ———— = 1411; (2.10)

L_сс 255

де Lц – цикловий пробіг Lц = Lк

Lсс – добовий пробіг автомобіля.

Коефіцієнт технічної готовності визначається за формулою:

D_ец 1411

α_т = ———— = ———— = 0.86 (2.11)

D_ец + D_пр 1411+221

де D_пр – сумарна кількість днів простою автомобіля в ТО-2; ПР і КР за цикл.

D_н х L_ц0.53 х 360000

D_пр = ———— + D_кр х N_кр = ————— + 30 х 1= 221; (2.12)

1000 1000

де Dн – норматив простою в ТО-2 і ПР в днях на 1000 км пробігу (додаток 11).

Dкр - кількість днів простою в КР (додаток 11)

2.3.3 Розрахунок кількості технічних впливів за рік на один автомобіль

Щоб розрахувати кількість технічних впливів на один автомобіль можна скористатися формулами:

L^р_к = N_кр х j_р = 1 х 0.17 =0.17; (2.13)

N^р _{ТО - 2} = N _{ТО - 2} х j_р = 27 х 0.17 = 5; (2.14)

N^р _{ТО - 1} = N _{ТО - 1} х j_р = 85х 0.17 =14; (2.15)

N^р_що = N_що х j_р =1411х 0.17 = 240; (2.16)

N^р_пмр = N_пмр х j_р = 1411 х 0.17 = 240; (2.17)

2.3.4 Розрахунок кількості технічних впливів за рік по парку

Щоб розрахувати загальну кількість технічних впливів за рік по парку, слід скористуватися формулами:

Σ N^р_кр = N^р_кр х Аі = 1 х 107 = 107; (2.18)

Σ N^р _{ТО - 2} = N^р _{ТО - 2} х Аі = 5 х 107 = 535; (2.19)

Σ N^р _{ТО - 1} = N^р _{ТО - 1} х Аі = 14 х 107 = 1498; (2.20)

Σ N^р_що = N^р_що х Аі = 240 х 107 = 25680; (2.21)

Σ N^р_пмр = N^р_пмр х Аі = 240 х 107 =25680;(2.22)

де: Аі – списочна кількість автомобілів в парку.

2.3.5 Розрахунок коефіцієнту використання парку

Для розрахунку коефіцієнту технічної готовності парку слід скористатися формулами:

D_p x α_т 251х 0.86

α_вик = ———— = ———— = 0,59; (2.23)

365 365

де D_p – кількість робочих днів парка на рік.

2.3.6 Розрахунок річного пробігу по парку

Щоб визначити загальний річний пробіг по парку, слід скористатися формулою:

L_р = Аі х L_сс х 365 х α _вик = 107 х 255 х 365 х 0,86 = 8564762, км. (2.24)

2.3.7 Розрахунок добової програми технічних впливів

Щоб розрахувати добову програму по усім видам технічних впливів, скористаємося формулами:

кількість ТО – 2 на добу:

Σ N^р _{ТО - 2} 535

N^д _{ТО - 2} = ————— = ————— = 2; (2.25)

D_р 251

кількість ТО – 1 на добу:

Σ N^р _{ТО - 1} 1498

N^д _{ТО - 1} = ———— = ———— = 6; (2.26)

D_р 251

кількість ЩО і ВМР на добу:

Σ N^р_що 25680

N^д_що = ———— = ———— = 102; (2.27)

D_р 251

Σ N^р_пмр 25680

N^д_пмр = ———— = ———— = 102; (2.28)

D_р 251

2.4 Визначення річної виробничої програми по діагностиці

Якщо на АТП працюють відособлені ділянки діагностики D1 i D2, то їх програма визначається на основі річних програм ТО.

Так як діагностування автомобілів Д-1 проводиться перед кожним ТО-1, після ТО-2 і при ПР, то програма Д-1 за рік складає:

Σ N^р_д1 = Σ N^р _{ТО - 1} + Σ N^р _{ТО - 2} + 0,1 Σ N^р _{ТО - 1} =

= 1498 + 535 + (0.1 х1498) =2183 (2.29)

Кількість автомобілів, діагностуємих при ПР (Σ Nрпр) дорівнює 10% від програми ТО-1 за рік.

Σ N^р _пр = 0,1 Σ N^р _{ТО -1} = 0.1 х 1498=150 (2.30)

Діагностування Д-2 проводиться з періодичністю ТО-2. Кількість автомобілів, діагностуємих при ПР, приймається рівним 20% від річної програми ТО-2, тому і програма Д-2 складає:

Σ N^р_д2 = Σ N^р _{ТО - 2} + 0,2 Σ N^р _{ТО - 2} = 1,2 N^р _{ТО - 2} =

= 535 + (0.2 х 535)=1,2 x 535 = 642 (2.31)

2.4.1 Розрахунок добової програми по діагностуванню

Добова програма діагностувань визначається за формулами:

Σ N^р_д1 2183

N^д_д1 = ———— = ———— = 7 (2.32)

D_р 251

Σ N^р_д2 642

N^д_д2 = ———— = ———— = 3 (2.33)

D_р 251

2.5 Розрахунок виробничої програми РОП в трудових показниках

Для розрахунку річного об’єму робіт для рухомого складу по таблиці А5 визначається нормативна трудомісткість ТО і ПР, після чого їх коректують з урахуванням конкретних умов експлуатації.

Нормативи трудомісткості встановлені для таких умов: 1-а категорія умов експлуатації, базові моделі автомобілів, кліматичний район – помірний, пробіг рухомого складу від початку експлуатації рівний 50-75% від пробігу до КР, на АТП 200-300 одиниць рухомого складу, що складають три технологічно-сумісні групи.

Нормативи, ЩО включають тільки трудомісткість прибирально-мийних робіт, а інші роботи, ЩО виконуються водієм і механіком КТП.

Трудомісткість ПМР при використанні механізованих мийних установок повинна бути зменшена за рахунок виключення загальної трудомісткості мийних робіт, пов’язаних з використанням ручної праці. Тому необхідно ввести коефіцієнт коректування, що враховує використання засобів механізації км.

М 20

К_м = 1 - ——— = 1 - ——— = 0.8 (2.34)

100 100

де М – доля ПМР, що виконуються механізованим способом, % (додаток9).

Нормативи трудомісткості СО складають від трудомісткості ТО-2:

- для дуже холодного і дуже жаркого сухих кліматичних районів - 50%

- для холодного і жаркого районів – 30%

- для інших районів – 20%.

2.5.1 Розрахунок нормативної скоректованої трудомісткості технічних впливів

Нормативи трудомісткості технічних впливів в Положенні приведені без урахування умов категорій експлуатації, модифікації рухомого складу, способу його зберігання та ін. Для умов конкретних підприємств трудомісткість технічних впливів коректується за допомогою коефіцієнтів.

Для прибирально – мийних робіт (ПМР):

t_пмр = t ^н_пмр х К₂ х К₅ х К_М = 0.8 х 1.4 х 1.0 х 0.8 = 0.9 люд. год (2.35)

Для технічного обслуговування № 1 (ТО -1):

t _{ТО - 1} = t ^н₁ х К₂ х К₅ = 20.5 х 1.4 х 1.0 = 28.7 люд.год (2.36)

Для технічного обслуговування № 2 (ТО -2):

t _ТО - ₂ = t ^н₂ х К₂ х К₅ = 80.0 х 1.4 х 1.0 = 112 (2.37)

Для сезонного обслуговування (СО):

t_со = 0,3 t₂ = 0.3 х 112=33.6 (2.38)

Для поточного ремонту (ПР):

t_пр = t ^н_пр х К₁ х К₂ х К₃ х К₄ х К₅ =

= 0.8 х 3 х 1.4 х 1.0 х 1.4 х 1.0 = 3.3 (2.39)

де t_нсо; t_н1; t_н2; t_нпр – нормативи трудомісткості технічних виливів відповідно ПМР; ТО-1; ТО-2; ПР; К1, К2, К3, К4, К5 – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов експлуатації, модифікації рухомого складу, кліматичний район, пробіг від початку експлуатації, кількість автомобілів на АТП.

2.5.2 Розрахунок річного обсягу робіт по ТО і ПР

Розрахунок річного обсягу робіт по усім видам технічних впливів виконується за формулами:

Трудомісткість вбирально – мийних робіт:

Т_пмр = Σ N^р_пмр х t_пмр = 25680 х 0.9 = 23112 (2.40)

Трудомісткість ТО – 1:

Т _{ТО - 1} = Σ N^р _{ТО - 1} х t _{ТО – 1} = 1498 х 27.7 = 5077 (2.41)

Трудомісткість ТО – 2:

Т _{ТО - 2} = Σ N^р _{ТО - 2} х t _{ТО -2} = 535 х112 = 59920 (2.42)

Трудомісткість сезонного обслуговування (СО):

Т_со = Σ N^р_со х t_со = 114 х 0.3 =34.2 (2.43)

Трудомісткість поточного ремонту:

L_р 8564762

Т_пр = ——— х t_пр = —————— х 1.98 = 8564 (2.44)

1000 1000

Крім основних робіт по ТО і ПР рухомого складу, на АТП виконується ще деякий об’єм допоміжних робіт Тдоп, що складається із робіт по самообслуговуванню Тсам підприємства (поточний ремонт будинків і споруд, ремонт обладнання, інженерних мереж, інвентаря тощо) і робіт загально - виробничого характеру Тзаг (щоденне забезпечення виробництва автомобілями, запчастинами, прибирання приміщень тощо).

Т_дод = в х ΣТ = 0.3 х 96707 = 29012 (2.45)

де ΣТ – сумарна річна трудомісткість робіт по ТО і ПР

в – коефіцієнт допоміжних робіт, відповідно Положення по технічному обслуговуванню, дорівнює:

– якщо на АТП до 200 автомобілів – в 0,3 від 200 до 400 автомобілів в = 0,25 більш 400 автомобілів в = 0,2.

Загальна виробнича програма робіт, що виконуються на АТП:

Т_АТП = ΣТ + Т_дод = 96707+29012=125719 (2.46)

ΣТ = Т_пмр+Т _{ТО - 1} + Т _{ТО - 2} + Т _со + Т_пр = 96707

2.6 Побудова річного ТО і ремонту рухомого складу

В використовуємій на виробництві системі контролю на кожний автомобіль ведеться картка, в яку записується щоденний пробіг автомобіля, прийнятий пробіг між ТО і відмічається день проведення кожного ТО. Ці дані дають змогу планувати обслуговування по фактичному пробігу автомобілів, технічному стану і умовами експлуатації і дає змогу контролювати фактичне виконання обслуговування.

Графік ТО рухомого складу АТП дає змогу чіткого планування проведення ТО і рівномірного завантаження виробничих зон і ліній.

Для побудови графіка вихідними даними є марка автомобіля, дата проведення і тип останнього ТО, пробіг від останнього ТО. Для полегшення побудови графіка і занесення даних створюється відповідна таблиця, як приклад таблиця 2.2.

Марка авто-мобіля	Плануємий пробіг на рік	Тип остан-нього ТО	Пробіг від ос-таннього ТО	січень	лютий	Всього за рік
Планує-мий пробіг	ТО-1	ТО-2	Планує-мий пробіг	ТО-1	ТО-2	ТО-1	ТО-2
Урал 383-156		ТО-2

Для побудови графіка краще користуватися міліметровим папером. На прямій лінії відмітити початок року і кінець року з відповідним масштабом, вказавши пробіг автомобіля за рік. Перед початком року відповідно масштабу вказати пробіг від останнього ТО. Поділивши увесь пробіг на 12 частин (місяців) і періодичність пробігів між ТО-1 і ТО-2, визначити дати їх проведення. Ці дані занести в таблицю.

Перевірку вірності побудови графіка можна виконати за допомогою обчислювальної техніки.

2.7Вибір методу організації технологічного процесу ТО і ПР

Організація технологічного процесу залежить від виробничої програми: кількості автомобілів, їх добового пробігу, числа зони постів,кількості робітників, а також від строку експлуатації рухомого складу. Дане АТП має 107 автомобілів з ​​середнім щоденним пробігом кожного автомобіля близько 255 км. У даному курсовому проекті технологічний процес зони ТО- 1 здійснюється на одному посту. Тип поста універсальний.

Прийнятий не потоковий метод організації виробництва. Автомобіль заїжджає на пост, проходить технічне обслуговування, з'їжджає заднім ходом. Обладнання на посту розподілено відповідно до виконанням на них робіт.

2.7.1 Розрахунок кількості тупикових постів

При відсутності умов для створення потокових ліній на АТП створюються спеціалізовані або універсальні робочі пости для виконання робіт по ТО і ПР рухомого складу.

Кількість даних постів розраховують по формулі:

Т_р х К_н 5077 х 1.09

П = —————————— = —————————— =3 (2.53)

Д_рр х Т_зм х З_м х К_вик 251 х 8 х 1 х 0.85

де Тр - річний об'єм робіт по даному технічному впливу, люд-год;

Кн - коефіцієнт нерівномірності завантаження постів (додаток 12);

Дрр - кількість робочих днів на рік (приймаємо 251, 305, 357, 365);

Зм - кількість змін роботи поста на добу;

Тзм - час зміни, год;

Рср - кількість одночасно працюючих на посту, люд (додаток 13);

Квик - коефіцієнт використання робочого часу поста (для найкращих умов організації праці К вик = 0,85 - 0,90, середніх Квик = 0,80 - 0,85, для гірших Квик = 0,75 - 0,8).

При кількості постів ПР більше 5 - 6 їх спеціалізують по видам виконуємих робіт.

При цьому розділення постів по їх спеціалізації (в % від загальної кількості постів) таке:

- пост ремонту двигунів і їх систем 20-30%

- пост ремонту трансмісії і гальм, рульового керування і ходової частини - 40-50%,

- пост контролю і регулювання кутів установки коліс - 5-10%,

- пост контролю і регулювання гальм - 5-10%,

- універсальні пости - 10-20%.

При кількості постів більше 10 можливе виділення постів по заміні агрегатів та для шиномонтажних постів.

При організації на АТП відокремленої діагностики визначається кількість постів загальної і поглибленої діагностики.

В цьому випадку для визначення річного об'єму робіт (Тр) необхідно скласти об'єм контрольно-діагностичних робіт, що входить до складу ТО і 50% цих робіт, що входить до об'єму ПР.

Річний об'єм діагностичних робіт Д-1, Д-2 складає:

Т^р_Д1 = В¹ Т _{ТО - 1}^р + 0,5 d¹ Т^р_пр = 8 х 5077 +0.5 х 1 х 8564 = 44898 (2.54)

Т^р_Д2 = В² Т _{ТО - 2}^р + 0,5 d² Т^р_пр =5 х 59920 +0.5 х 1 х 8564 = 303882 (2.55)

де Т ТО - 1р; Т ТО - 2р - річний об'єм робіт відповідно по ТО-1, ТО-2, ПР;

В1 і В2 - доля контрольно-діагностичних робіт в % відповідно в об'ємі ТО-1, ТО-2 (додаток 9).

d1 і d2 - доля відповідно загального і поглибленого діагностування в об'ємі ПР (додаток 9).

При розрахунку кількості постів ТО-2 в об'ємі річних робіт додається трудомісткість сезонного обслуговування (Трсо).

2.8 Розрахунок річної програми виробничих підрозділів

Річна програма спеціалізованих виробничих підрозділів визначається в трудових показниках (люд-год) і розраховується із річної виробничої програми по ПР і долі дільничих робіт на даному виробничому підрозділі:

В х Т^р_пр 34 х 8564

Т^р_d = ———— = ———————— = 2912 (2.50)

100 100

де Т^р_пр - річна виробнича програма по ПР;

В - доля дільничих робіт, що виконуються на цьому підрозділі в % (додаток 9).

Якщо на дільниці виконуються два і більше видів робіт, то приймається сума вказаних в таблиці відсотків.

2.9 Розрахунок кількості виробничих працівників

До виробничих працівників відносяться робітники зон і дільниць, що безпосередньо виконують роботи по ТО і ПР рухомого складу. Розрізняються технологічно необхідна (явочна) і штатна (списочна) кількість робітників.

Технологічно необхідна кількість робітників забезпечує виконання добової, а штатна - річної виробничої програми по ТО і ПР.

Технологічно необхідна (явочна) кількість робітників:

Т^р 5077

Р_я = —— = ———— = 2.88 люд.год (2.51)

Ф_я 1760

де Т^р - річний об'єм робіт по зоні або дільниці, люд-год;

Ф_я - річний фонд часу технологічно необхідного робітника при однозмінній роботі, год. (додаток 15).

Фонд Ф_я визначається часом зміни і кількості робочих днів на рік.

Час робочої зміни Т_зм для виробництва з нормальними умовами праці при 5-днівному тижні складає 8 годин, а при 6-днівному - 7 годин, при цьому 2 години скорочення робочого дня в передвиходні і передсвяткові дні.

Штатна (списочна) кількість робітників:

Т_р 4201

Р_шт = ——— = ———— = 2.09 люд.год (2.52)

Ф_шт 2002

де Ф _шт - річний фонд часу, штатного робітника, год (додаток 15).

Річний фонд часу штатного робітника - це фактичний час, відпрацьований робітником на безпосередньо робочому місці. Він менший за фонд явочного робітника за рахунок представлення відпусток і невиходів робітників по поважним причинам(хвороби, сімейні обставини та ін.)

2.10 Вибір технологічного обладнання

Враховуючи характер робіт по ТО і ремонту, гаражне технологічне обладнання приймається з урахуванням технології виконуваних робіт в виробничих зонах і дільницях в відповідності до табелю технологічного обладнання. Номенклатура і кількість обладнання в табелі назначається в залежності від типу і розмірів АТП.

На плануваннях виробничих дільниць вказується тільки технологічне обладнання (станки, стенди, верстати та ін.) і організаційна оснастка (верстаки, столи, шафи, лари та ін.).

Технологічна оснастка (пристосування, з'ємники, інструменти та ін.) в специфікаціях не вказуються.

Підібране відповідно табелю обладнання складається в таблицю 2.3

Найменування обладнання	Тип чи модель	Габаритні розміри, мм	Кількість	Загальна площа, м^2	Загальна потужність кВт
1. Верстат з лещатами	ОРГ -1468	1200 х 800		0.96	-
2. Ящик для несправних деталей	вл. вигот.	600 х 600		0.12	-
3. Компресор	1136 – 6	1100 х 370		0,4	1,0
4. Шафа з набором інструменту	ОРГ -1661	675 х 720		0,48	-
5. Протипожежний щит, ящик з піском	вл.вигот	1000 х 500		0.5	-
6. Стенд для випробувань і регулювання ПНВТ	НЦ-108	1530х870		1.33	7.5
7. Стенд для перевірки форсунок і плунжерних пар		700х620		0.43
8. Пристосування для розбирання і складання ПНВТ		470х375		0.17
9. Пост по ремонту дизельної паливної апаратури	Р-610	1500х800		1.2
10. Верстат для ремонту паливної апаратури	Р-901	1600х700		1.1
11. Ванна для миття деталей	МО-4А	1125х555		0.62
12. Вентиляційний відсос	вл. вигот	500 х 1000		0.5	4,0
Разом	-	-	-	7.81	12.5

Таблиця 2.2. Технологічне обладнання

2.10 Розрахунок виробничих площ

Площі виробничих зон і дільниць розраховуються по питаним площам і графічним побудуванням.

Попередньо виробничі площі розраховуються враховуючи площу, що займає автомобіль, технологічне обладнання і коефіцієнт їх розташування.

Площа зони ТО і ПР

F_зон=f_ав∙П∙К_щ F_зон=(22.8+7.81)∙5=30.61x5=153 м² (2.53)

де: f_ав - площа, що займає в плані автомобіль (по габаритним

розмірам), м²

П - кількість робочих постів;

К_щ - коефіцієнт щільності розташування постів.

2.11 Побудова технологічної операційної карти

Для найбільш раціональної організації робіт з ТО і ремонту автомобілів, їх агрегатів і систем складаються технологічні карти операції. Вони використовуються як стадії планування і організації технологічного процесу, так і безпосередньо на робочих місцях.

На основі технологічних карт визначають обсяги робіт по технічним впливам, а також розподіл робіт між виконавцями.

Технологічна операційна карта

Для дільниці ТО – 1 автомобіля Урал 583-156

Зміст роботи: Ремонт паливної апаратури

Трудомісткість:

Виконавці:

3. Конструкторський розділ

3.1 Призначення і місце застосування пристосування

При проведені робіт ТО – 1 ремонт паливної апаратури

4. Заходи по техніці безпеки і виробничій санітарії, передбачені проектом

При проектуванні виробничих дільниць автотранспортних підприємств особливу увагу приділяють заходам, спрямованим на забезпечення безпечних умов праці робітників та іншого виробничого персоналу зметою запобіганнявиробничого травматизму і професійних захворювань.

Під час проведення ремонту автомобілів, встановлення їх на зберігання, ремонту обладнання виконуються підйомно-транспортні, монтажно-демонтажні та інші види робіт. Для кожного їх виду існує ряд загальних і специфічних правил техніки безпеки (ТБ), які повинні виконуватися усіма працівниками, таким чином, це - система організаційних і технічних заходів і засобів, що запобігає виробничому травматизму.

Відповідальність за дотримування правил ТБ на підприємстві покладено на інженера по ТБ, головного інженера, а в окремих підрозділах - на їх керівників (начальників цехів і майстрів). Також обов'язковою вимогою ТБ є проведення інструктажів.

Робітники, прийняті на виробництво, проходять вступний інструктаж, його проводить інженер по ТБ. Робітників знайомлять із загальними положеннями ТБ, внутрішнім розпорядком, обов'язками по виконанню вимог і норм виробничої санітарії, охорони праці, заходам обережності при перебуванні в виробничих зонах і обслуговуванні автомобілів, з правилами надання першої допомоги при отруєнні консерваційними речовинами і ураженні електричним струмом. Також інформують про основні причини виробничого травматизму. Пояснюють порядок видавання, застосування та зберігання спецодягу, взуття та інших індивідуальних засобах захисту. Про проходження інструктажу по ТБ записується в карточку по формі 1, яка зберігається в особовій справі робітника.

Інструктаж на робочому місці проводить завідуючий майстернею. Робітникам видається інструкція або пам'ятка по ТБ, ознайомлюють з організацією праці, пояснюють вимоги безпечного використання електроінструментом, електрообладнанням по очищенню і мийці машин, їх агрегатів та деталей.

Особливу увагу приділяють на правила роботи з паливом, мастильними матеріалами і індивідуальними засобами захисту. Робітники виробничих зон повинні знати правила безпечного транспортування та переміщення вантажів та експлуатації вантажопідйомних засобів. Проведення інструктажу на робочому місці фіксується в журналі.

Усі робітники, незалежно від виробничого стажу і кваліфікації, повинні 1 раз на 6 місяців проходити повторний інструктаж, а робітники, що виконують роботи в умовах підвищеної небезпеки, - 1 раз на три місяці. При повторному інструктажі досконально розбираються допущені порушення. Кожний інструктаж записується в журналі.

В виробничих зонах і ділянках на видному місці вивішуються інструкції по ТБ, а біля стендів, верстатів і іншого технологічного обладнання місці

вивішуються інструкції по правилам їх експлуатації.

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА.

Пожежі можуть виникати з таких причин:

а) порушення правил використання відкритого вогню, електричної енергії;

б) виконання зварювальних робіт у приміщеннях і територіях, захаращеними пальними матеріалами;

в) використання непідготовленої техніки в пожежонебезпечних місцях;

г) експлуатація несправних систем опалення. Електродвигунів, електронагрівальних приладів;

д) порушення норм зберігання пожежо небезпечних речовин;

До організаційних протипожежних заходів належать:

а) розроблення правил та інструкцій з протипожежної безпеки;

б) організація вивчення цих правил та інструкцій;

в) визначення терміну, місця й порядку проведення протипожежного інструктажу;

Кожне автопідприємство повинне мати первинні засоби пожежогасіння, до яких належать:

а) внутрішні крани з пожежними рукавами й стволами;

б) вогнегасники пінні, вуглекислотні, порошкові;

в) ящики й бочки з піском, водою;

г) покривала азбестові, повстянно-азбестові, брезентові.

Правила застосування пожежного й вогнегасників вивчають на вступному та наступних (на робочому місці) інструктажах.

Усі проходи, проїзди й територію не можна захаращувати. Кількість автомобілів на стоянці не має перевищувати допустимої норми.

На території стоянки автомобілів забороняється:

а) виконувати будь-які роботи з використанням відкритого вогню;

б) заряджати акумуляторні батареї;

в) палити;

г) зберігати використаний обтиральний матеріал.

Розлите паливо та оливу треба негайно прибрати.

Водій повинен стежити за справністю електрообладнання ц пересвідчуватися, що не підтікає паливо.

У разі спалахування автомобіля треба негайно видалити його із зони стоянки й вжити заходів для гасіння пожежі.

Якщо виникла пожежа, слід викликати пожежну команду.

Заходи по охороні навколишнього середовища

На автотранспортних і авторемонтних підприємствах з метою зменшення до мінімуму шкідливого впливу виробництва на навколишнє середовище передбачають цілий ряд запобіжних заходів.

Визначено, що один автомобіль щорічно поглинає з атмосфери 4 т кисню, викидаючи з відпрацьованими газами приблизно 800 кг оксиду вуглецю, близько 40 кг оксиду азоту та майже 200 кг різних вуглеводнів. Забруднення навколишнього середовища токсичними компонентами відпрацьованих газів призводить до великих економічних втрат.

Головна причина забруднення повітря полягає в неповному й нерівномірному згорянні палива. всього 15 % його витрачається на рух автомобіля, 80 % - “ летить на вітер ”.

Багато шкідливих речовин утворюється під час роботи двигуна на холостому ходу та гальмування двигуном, коли дросельна заслінка закрита й система холостого ходу карбюратора дає дуже збагачену суміш, і через недостатню подачу повітря в циліндри вона згоряє повільно й не до кінця. В цьому разі зменшити викид шкідливих речовин з відпрацьованими газами можна регулюванням системи холостого ходу.

З метою запобігання потрапляння у землю нафтопродуктів на заправочні системи встановлюються паливо - і масло роздавальні пістолети.

Ефективний спосіб захисту водоймищ від шкідливих викидів автомобілів – зведення споруд для очищення зливових вод на АТП, які утворюються під час миття машин, тому на підприємствах слід впроваджувати систему повторного водо забезпечення. Суть цієї системи полягає в тому, щоб використана вода стікала у спеціальні відстійники, де проходила очищення від бруду, нафтопродуктів та інших шкідливих речовин, після чого могла б знову використовуватися.

Для захисту атмосфери від шкідливих викидів виробництва на витяжні вентиляції встановлюються фільтрувальні системи.

Висновок:

Курсовий проект на тему: проектування дільниці технічного обслуговування № 1

(ТО– 1) був виконаний в певному обсязі. При виконанні пояснювальної записки були витримані всі вимоги, які були обумовлені в методичному посібнику для виконання курсового проекту.

Технічне обслуговування (ТО) – це профілактичний захід, який проводиться у плановому порядку після проходження автомобілем певної кількості кілометрів. В той же час як ремонт дає змогу відновлювати працездатність та ресурс автомобіля, він проводиться по необхідності..

Підприємство крім рухомого складу має ремонтно-технічну базу, яку складають виробничі підрозділи, призначені для виконання технічних обслу-говувань і поточних ремонтів автомобілів, ділянки для капітального ремонту агрегатів автомобілів, склад запасних частин і обмінного фонду. В курсовому проекті були розраховані всі необхідні коефіцієнти та кількість технічних впливів. Був розроблений план дільниці з усім необхідним технологічним обладнанням та розроблений технологічний процес відновлення деталей і агрегатів.Також на проектуємо му підрозділі були розроблені заходи з техніки безпеки, виробничій санітарії та охорони навколишнього середовища.

Отже, при виконанні курсового проекту були закріплені знання з предмету „Технічна експлуатація автомобілів”. Розвинуті практичні навички по кресленню та оформленні документації відповідно вимог ГОСТ.

Перелік використаної літератури:

1. Кисликов В.Ф., В.В. Лущик “Будова й експлуатація автомобілів” Київ “Либідь” 1999р

2. Кравченко С. Ю. Методичний посібник до виконання курсового проекту з предмету „Технічна експлуатація автомобілів” 2003р.

3. Клейнер Б.С., Тарасов В.В. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей.

4. Положение о техническом обслуживании и ремонте подвижного состава автомобильного транспорта. -М: Транспорт, 1986 - 72с.

5. Общесоюзные нормы технического проектирования предприятий авто-мобильного транспорта (ОНТП-01-86). - М: ЦБНТИ Минавтотранса РСФСР, 1986 - 128с.

6. Табель технического оборудования автотранспортных предприятий. Минавтотранс УССР. - Киев, 1984 - 177 с

7. Сайт http://www.lanos-ua.com/

Дата добавления: 2015-08-31