Адаптація жителів жарких країн до клімату

Вступ

ЭПИЛОГ

Он осторожно закрыл за собой входную дверь, чтобы не будить жену и детей, которые еще спали. Было темно, рассвет еще не занимался, когда он, надев тренировочный костюм, отправился в парк. После встречи с таинственным стариком китайцем это стало его ритуалом.

Пока он шел, его мысли вернулись назад, к тому утру, когда они встретились. За прошедшие пять лет случилось так много, почти невозможно было поверить в те невероятные изменения, которые произошли в его жизни.

В течение первого года после встречи со стариком молодому человеку удалось рассчитаться со всеми долгами и отложить десять процентов заработанных денег для вложений.

Еще через шесть месяцев он оставил прежнюю работу и основал свой небольшой бизнес - стал издавать информационный бюллетень для тех, кто работал на дому. Именно об этом он думал, когда впервые задумался о собственном бизнесе, так как обнаружил, что слишком мало имеется информации, которая могла бы помочь все увеличивающемуся количеству людей, которые хотели работать на дому. Ему пришлось разобраться в таких вещах, как компьютерная технология, налоги, юридическая сторона вопроса, а также диапазон имеющихся услуг, необходимых людям, желающим основать бизнес, которым они могли бы руководить из дома.

Информационный бюллетень имел потрясающий успех, а еще через восемнадцать месяцев он завершил свою первую книгу, за ней последовали шесть других, пять из которых стали международными бестселлерами, - и все это за три года.

В это время он встретил и полюбил замечательную женщину, которая стала его женой и подарила ему двух детей, в которых он души не чает. Его семья была настоящим богатством его жизни. Все остальное было вторичным: даже без всех тех денег, что он заработал, без своего дома и всего остального, чем он владел, он бы все равно считал себя богатым человеком. "Разве существует цепа, - любил повторять он, - которой можно измерить любовь, радость и счастье, какие дает мне моя семья?"

Иногда ему задавали вопрос, как ему удалось так хорошо устроиться. Особенно интересовались те, кто знал его в дни, когда он едва сводил концы с концами. Счастливый случай? Выигрыш в лотерею? Он рассказывал им о встрече с маленьким стариком китайцем и о секретах Истинного Богатства. Немногие верили его рассказам, но были и такие, кто выслушал его внимательно и воспользовался секретами Истинного Богатства в своей жизни. Все без исключения - они не только увеличили свои доходы, но, что было куда важнее, приобрели нечто значительно более ценное, что, по их словам, было дороже всех денег и всех бриллиантов, - новое отношение к жизни. Они перестали быть жертвами обстоятельств, они стали творцами своих судеб. И сознание того, что он помог другим людям, было самым прекрасным чувством в душе молодого человека. Любой человек становится богатым, когда он испытает радость помогать другим.

Каждое утро, проходя через парк, он надеялся опять увидеть старого китайца. Ему хотелось, чтобы старый человек узнал, что произошло в его жизни в результате встречи с ним и знакомства с секретами Истинного Богатства. Ему хотелось поблагодарить его за все, что тот для него сделал. Но в это утро, как и во все предыдущие, в парке не было никаких следов старого человека.

Когда он вернулся домой, уже взошло солнце, осветив ярко-голубое небо. Молодой человек забрал почту и поставил чайник, чтобы приготовить жене чашку чаю. Вдруг раздался телефонный звонок, который заставил его вскочить. Было всего семь часов утра, слишком раннее время для любых звонков.

Он поднял трубку. "Здравствуйте, - раздался в трубке голос, - вы меня не знаете. Меня зовут Арнольд Бэнкс. Извините за столь ранний звонок, но я только что встретил старого китайца, который дал мне ваш номер телефона и сказал, что вы сможете мне кое-что объяснить о…

- Секретах Истинного Богатства, - закончил за него молодой человек.

- Да, - подтвердил голос в трубке, - секретах Истинного Богатства.

- Конечно, - сказал молодой человек, не в силах скрыть свою радость. - С удовольствием.

Останнім часом світове співтовариство висловлює дедалі більше стурбованість із приводу прогнозованого на XXI в. зміни клімату Землі. Головне у тому зміні – вже яке започаткували підвищення середньої температури, як і атмосфері, і у приземному прошарку, що може надати несприятливий вплив на природні екосистеми й на людини. Можна сміливо сказати не перебільшуючи, що проблему і глобального потепління в наші дні набуває характеру як з найважливіших проблем людства.

Не дивно, що цю проблему постійно обговорюється на різноманітних міжнародних форумах, глибоко досліджують її й спеціалізовані міжнародних організацій. Головна їх – функціонуюча з 1988 р. під егідою ЮНЕП і представництва Всесвітньої організації охорони здоров'я авторитетна Міжнародна комісія зі зміни клімату (МКЗК),оцінюють всі дані з цієї проблематики, визначальна ймовірні наслідки кліматичних змін. До її складу входять сотні відомих учених.

Суперечки навколо і глобального потепління знову розгорілися цим спекотного літа. Вчені лякають зміною клімату, але з достеменно, у який бік він змінюється

У багатьох країнах середньорічна температура коливається близько тридцяти градусів. Як вони адаптуються під цих умов і що насамперед розпочнуть уряду інших держав на адаптацію до глобального потепління клімату? На опікується цими питаннями я постараюся відповісти у своєму рефераті.

Клімат жаркій зони охоплює екваторіальний поле, до нього з півночі і півдня прилягають субекваторіальні пояси, тропічні пояси, субтропічні поясу. У Радянському Союзі субтропічний пояс представлений областю Закавказзя, областю напівпустель і пустель Середньої Азії, а також гірської Памиро-Алтайської області. В ці області влітку проникає тропічний повітря, а провиною повітря помірних широт. У субтропічних широтах кліматичні умови визначаються різкою сезонної зміною циркуляції.

Акліматизація людини до умов життя в жаркій Зоні Землі має свої особливості.

Сонячна спекотна погода характеризується насамперед тим, що збудлива дія сонячного світла послаблюється детонізуючою дією підвищеної температури повітря. Крім того, пряме сонячне опромінення навколишніх предметів і тіла людини сприяє перегрівання, особливо при виконанні фізичного навантаження або ослаблення адаптивні реакцій, що викликається тими або іншими захворюваннями.

1.1 Кліматофізіологія людини

Незважаючи на суворі кліматичні умови тропіків, у їхніх жителів виробилися адаптивні реакції, що дозволили їм успішно адаптуватися до життя в цьому середовищі. Проте слідство впливів тропічної середовища перебування на жителів не зводиться лише до придбання їх організмом підвищеної стійкості до перегрівання.

Для вологих тропіків, де проходило формування виду Homo, характерно потужний вплив на організм людини різних антигенів (широке поширення гельмінтних інвазій протозойних і вірусних інфекцій, постійні укуси комах), поширеність аліментарного білкового дефіциту і дефіциту заліза в їжі, особливість геохімічної середовища тропіків (низький вміст солей і ряду мікроелементів в ґрунтових водах).

Поєднання цих впливів тропічної середовища на які живуть тут популяції за багато тисячоліть сформували і закріпили генетичні механізми, які визначили стійкість організму до гіпертермії, тропічної біологічної агресії, особливостям харчового раціону. У свою чергу, вони спричинили значні функціональні зміни систем терморегуляції, кровообігу, обміну речовин, імунітету і їх регулювання.

В географічних умовах спеки зони обумовлене природним ходом розвиток біологічних функцій і стосується всіх регулюючих систем організму. У мешканців цих районів добре розвинена фізіологічна терморегуляція, спрямована на охолодження тіла.

1.2 Адаптація діяльності людини до умов жаркого клімату

Розглянемо діяльність людини в умовах спекотного клімату на прикладі країн Середнього і Ближнього Сходу.

Середня літня температура на Близькому і Середньому Сході одна з найвищих на земній кулі, однак взимку у внутрішніх районах буває дуже холодно, особливо в деяких областях східної Туреччини, північного Іраку і Ірану, в той же час в прибережних районах зберігається м'яка і тепла погода. В цілому Близький і Середній Схід характеризується недостатньою кількістю опадів, там багато пустель і напівпустель, що є наслідком сильних відмінностей літніх і зимових температур у внутрішніх районах, причому вміст вологи в повітрі зменшується.

За винятком дуже небагатьох місцевостей, життя людини в цьому регіоні в значній мірі залежить від наявності води. При дбайливому збереження вологи, яка надходить у вигляді атмосферних опадів, її може бути достатньо для ведення сільського господарства, але частіше трапляється, що опади, що випали у віддаленому районі, потрапляють у великі транзитні річки, що протікають через безводні райони, що, наприклад, відбувається в Єгипті, Іраку і деяких областях Ірану. Використання цієї води з допомогою витончених, але трудомістких прийомів забезпечує існування жителів численних поселень в посушливих районах. Для видобутку води застосовується спорудження численних колодязів. В Ірані будують довгі, нахилені дренажні тунелі (фаладж) (їх висота ледь дозволяє будівельнику вповзти всередину), які підкопують під водоносними горизонтами, щоб перехопити вологу.

Воду для зрошення можна отримувати з підземних джерел. До них відносяться відновлювані запаси ґрунтових вод, які постійно живляться за рахунок атмосферних опадів або підземних вод, і не відновлювані запаси, такі, як ізольовані стародавні водойми в Сахарі і на Аравійському п-ве. Останні утворилися бл. 30 000 років тому в період, коли клімат на Близькому і Середньому Сході був набагато більш вологим. Використовувати не відновлювані запаси треба дуже обережно. Навіть відновлювані запаси ґрунтових вод слід відкачувати обережно, інакше станеться сильне зниження рівня цих вод, що відбулося в Йорданії, у західній пустелі Єгипту, в прибережних районах Аравійського п-ова і повсюдно в районі Перської затоки.

Навіть якщо вистачає води, її доводиться дбайливо використовувати для потреб сільського господарства. Жахлива літня спека може створити різкий перепад температур на земній поверхні і в приземному шарі атмосфери, що призводить до швидкого випаровуванню вологи та накопиченню мінеральних солей в ґрунті. Таким чином, надмірне зрошення може призвести до швидкого засолення ґрунтів. Після низки невдалих експериментів в Туреччині (Конья), Ірані (долина р.Карун), Ізраїлі (Хайфа), Іраку і в інших місцях було визнано, що іригаційні роботи повинні супроводжуватися швидким відводом води з обводнених районів, щоб запобігти засолення ґрунтів. В результаті в Єгипті і Іраку головним пріоритетом вважається не створення нових систем зрошення, а підґрунтовий дренаж, без якого зрошення марно і навіть шкідливо. Серйозні проблеми викликає засолення ґрунтів у Верхньому Єгипті з-за розширення зрошуваних земель без належної уваги до осушення. В Іраку з-за поганого дренажу й засолення ґрунтів багато землі на низовинах навколо Тигру і Євфрату зіпсовані.

Дата добавления: 2015-07-13