Розділ 6. Вимоги до вибору теми курсової роботи

Тематика курсових робіт визначається профільною кафедрою відповідно до змісту й завдань навчальної дисципліни. Вона має бути актуальною, відповідною профілю підготовки спеціаліста й пов'язаною із розв'язанням практичних фахових завдань. Тематика курсових робіт відбиває сучасний стан та перспективи розвитку психології діяльності в особливих умовах.

Завдання на курсову роботу обирається за двома останніми цифрами шифру залікової книжки за допомогою таблиці 1, переліку тем для виконання курсової роботи і переліку індивідуальних творчих завдань. Перше число у таблиці – номер теми, друге – номер індивідуального творчого завдання. Наприклад, шифр залікової книжки 36830. Згідно таблиці, номер теми курсової роботи – 31, а номер індивідуального творчого завдання – 10.

На початку семеструкурсант (студент)повинен згідно з додатком Б заповнити завдання на курсову роботу і подати на підпис викладачу (керівнику курсової роботи).

За необхідності обрана курсантом (студентом) і закріплена за ним тема курсової роботи зі згоди викладача може бути уточнена й змінена.

Таблиця №1

Вибір завдання на курсову роботу

	Остання цифра шифру залікової книжки
Передостання цифра шифру залікової книжки		1, 1	2, 2	3, 3	4, 4	5, 5	6, 6	7, 7	8, 8	9, 9	10, 10
	11, 30	12, 29	13, 28	14, 27	15, 26	16, 25	17, 24	18, 23	19, 22	20, 21
	21, 20	22, 19	23, 18	24, 17	25, 16	26, 15	27, 14	28, 13	29, 12	30, 11
	31, 10	32, 9	33, 8	34, 7	35, 6	36, 5	37, 4	38, 3	39, 2	40, 1
	41, 1	42, 2	43, 3	44, 4	45, 5	46, 6	47, 7	48, 8	49, 9	50, 10
	51, 11	52, 12	53, 13	54. 14	55, 15	56, 16	57, 17	58, 18	59, 19	60, 20
	61, 21	62, 22	63, 23	64, 24	65, 25	66, 26	67, 27	68, 28	69, 29	70, 30
	71, 30	72, 29	73, 28	74, 27	75, 26	76, 25	77, 24	78, 23	79, 22	80, 21
	80, 1	79, 2	78, 3	77, 4	76, 5	75, 6	74, 7	73, 8	72, 9	71, 10
	70, 11	69, 12	68, 13	67, 14	66, 15	65, 16	64, 17	63, 18	62, 19	61, 20

Перелік тем для виконання курсової роботи

1. Наукові методи психологічних досліджень та їх практична реалізація в умовах діяльності підрозділів ДСНС України.

2. Діяльність в особливих умовах як предмет психологічного аналізу.

3. Проблеми вивчення психологічних особливостей персоналу ДСНС України.

4. Проблема “психологічного стресу” в сучасній психології.

5. Основні підходи до аналізу професійного стресу в сучасній психологічній науці.

6. Психологічні аспекти діяльності персоналу ДСНС України в екстремальних умовах.

7. Екстремальні ситуації в професійній діяльності персоналу ДСНС України.

8. Психологічні реакції людини в екстремальних умовах.

9. Психологія груп в екстремальних умовах.

10.Аналіз понять, що використовуються в законодавстві України та нормативній базі ДСНС України для відображення та опису ризиконебезпечних ситуацій у діяльності представників екстремальних професій.

11.Проблема екстремальності в сучасній психологічній науці.

12.Стресові фактори в умовах професійної діяльності персоналу ДСНС України.

13. Роль емоційних станів у професійній діяльності персоналу ДСНС України.

14. Морально-психологічний клімат колективу пожежно-рятувального підрозділу, його психологічна оцінка.

15. Значення вольових процесів психіки рятувальників в умовах гасіння пожежі, ліквідації наслідків аварії, надзвичайної ситуації.

16. Основні психічні стани та реакції, що виникають у персоналу ДСНС України в екстремальних ситуаціях службової діяльності.

17. Негативні особистісні наслідки екстремальних перевантажень.

18. Постекстремальні функціональні порушення психічної діяльності.

19. Класифікація екстремальних ситуацій, що виникають у діяльності персоналу ДСНС України та їх психологічний аналіз.

20.Психологічні особливості суб’єкта у розвитку професійного стресу та посттравматичних стресових порушень.

21. Фактори впливу на якість дій персоналу ДСНС України в умовах надзвичайної ситуації.

22. Аналіз сучасних досліджень основних факторів, що призводять до розвитку синдрому «вигорання» серед осіб, професійна діяльність яких відбувається в екстремальних умовах.

23. Індивідуальні психологічні реакції персоналу ДСНС України на комплекс факторів надзвичайної ситуації.

24. Позитивні та негативні психічні реакції в екстремальних ситуаціях.

25. Оцінка професійного стресу та посттравматичних стресових порушень, що виникають у персоналу ДСНС України при виконанні задач в умовах екстремальної ситуації.

26. Діагностика посттравматичних стресових порушень.

27. Професіографічний опис діяльності начальників караулів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України.

28. Професіографічний опис діяльності рятувальників Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України.

29. Психологічні особливості діяльності керівників гасіння пожежі.

30. Психологічні особливості діяльності газодимозахисників.

31. Соціально-психологічні причини травматизму і загибелі працівників ДСНС України.

32. Проблеми професійної та функціональної надійності персоналу ДСНС України.

33. Проблеми адаптації до умов професійної діяльності персоналу ДСНС України.

34. Адаптація та її значення в системі психологічного забезпечення діяльності в екстремальних умовах.

35. Пристосування і адаптація як форма стійкості психіки рятувальника в екстремальних умовах діяльності.

36. Психологічні аспекти безпеки рятувальника в умовах екстремальної ситуації.

37. Можливі варіанти стереотипних форм поведінки персоналу ДСНС України в умовах екстремальної ситуації.

38. Психологічні характеристики індивідуальної успішності персоналу ДСНС України при виконанні задач в умовах надзвичайної ситуації.

39. Прогнозування ступеня успішності виконання персоналом ДСНС України службових задач та можливого розвитку професійного стресу.

40. Помилкові дії персоналу ДСНС України у залежності від індивідуальних особливостей.

41. Соціально-психологічне забезпечення професійної адаптації персоналу ДСНС України.

42. Вплив емоційної напруги на цілеспрямовану поведінку у ризиконебезпечній ситуації персоналу ДСНС України.

43. Організація психологічного забезпечення службової діяльності персоналу ДСНС України.

44.Особливості профорієнтаційної роботи в ДСНС України.

45. Система професійно-психологічного відбору в ДСНС України.

46. Психологічне супроводження професійної діяльності персоналу ДСНС України.

47. Загальна психологічна підготовка персоналу ДСНС України у взаємозв’язку з морально-вольовою, фізичною, пожежно-тактичною та бойовою підготовками.

48. Спеціальна психологічна підготовка персоналу ДСНС України до певних видів професійної діяльності.

49. Професійно-психологічна підготовка начальницького складу ДСНС України до керування підрозділами.

50.Психологічна підготовка керівників до управління в складних умовах.

51.Формування соціально-психологічної стійкості пожежно-рятувального підрозділу.

52. Психологічне забезпечення ефективної діяльності персоналу ДСНС України в екстремальних умовах.

53. Роль психолога та керівного складу в організації психологічної підготовки персоналу ДСНС України.

54. Сучасні психолого-педагогічні технології розвитку професійно важливих якостей персоналу ДСНС України.

55. Психологічне тестування ефективності діяльності персоналу ДСНС України.

56. Проблеми перевірки й оцінки екстремальної психологічної підготовленості персоналу ДСНС України.

57. Особливості формування професійної майстерності персоналу Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України.

58. Особливості формування професійної майстерності персоналу державного пожежного нагляду ДСНС України.

59. Психолого-педагогічний аналіз конфліктів, їх причини і шляхи подолання в умовах діяльності персоналу ДСНС України.

60. Психологічні аспекти формування умінь і навичок, необхідних для діяльності в екстремальних ситуаціях.

61. Підготовка персоналу ДСНС України до забезпечення особистої безпеки у професійній діяльності.

62. Підготовка персоналу ДСНС України до спілкування в екстремальних ситуаціях.

63. Сучасні технології профілактики посттравматичних стресових розладів.

64. Шляхи та засоби відновлення працездатності персоналу ДСНС України в постекстремальний період.

65. Проблема подолання екстремальних ситуацій працівниками ДСНС України.

66. Психологічні механізми регуляції поведінки особистості в екстремальних ситуаціях.

67. Психологічна допомога постраждалим внаслідок екстремальних ситуацій.

68. Сучасні методи саморегуляції в діяльності персоналу ДСНС України.

69. Психологічні аспекти безпеки персоналу ДСНС України в умовах екстремальної ситуації.

70. Психологічні аспекти групової роботи з різними категоріями персоналу ДСНС України.

71. Комунікативна компетентність в діяльності персоналу ДСНС України.

72.Особливості спілкування в конфліктних та екстремальних ситуаціях.

73. Основні стратегії регуляції професійного стресу.

74. Дебрифінг як метод психологічної корекції посттравматичних стресових розладів.

75. Специфіка психологічної роботи в умовах надзвичайної ситуації.

76. Психологічне забезпечення відновлювального періоду діяльності органів та підрозділів ДСНС України.

77. Перша психологічна допомога при надзвичайній ситуації залежно від вираженої психічної реакції.

78. Профілактика професійного стресу серед персоналу ДСНС України.

79. Сучасні напрямки комплексної реабілітації персоналу ДСНС України.

80. Стрес як психофізіологічна проблема.

Перелік індивідуальних творчих завдань

1. Кожна людина має власне уявлення щодо екстремальності ситуації. Поясніть, як ви розумієте це поняття?

Часто екстремальні ситуації мають місце на побутовому рівні. Наведіть приклади, поясніть, як їх долати.

2. Яким чином формуються неправильні стереотипи поведінки, які потім проявляються в екстремальних ситуаціях? Як використовувати побутові ситуації для формування правильних стереотипів?

3. Існують різні поради щодо психологічної підготовки виконавців до дій в екстремальних умовах. Ось деякі з них: “У випадку небезпеки навчись управляти власною увагою”, “Самурай живе лише для смерті”, формула козака: “Я не свій, а божий” та ін. Оцініть їх корисність, обґрунтуйте відповідь.

4. Добрий автослюсар може за звуком працюючого двигуна оцінити, що не спрацьовує та усунути вади його роботи. Іншими словами, фахівець має ідеальну модель, яка дозволяє за звуками працюючого двигуна з’ясувати, що не працює та вибрати спосіб ремонту. Яку модель маєте ви для того, щоб уявити собі картину психічних явищ, зрозуміти взаємозв’язки процесів та розібратись у реакціях психіки на екстремальні ситуації? Назвіть шляхи оптимізації цих реакцій.

5. Під час навчань, на яких готували виконавців для роботи у випадку пожеж на газових свердловинах, раптово почалась метушня. Від вогняного фонтану біг один з виконавців: обличчя бліде, очі широко відкриті, зв'язок з реальністю втрачений. Таке трапляється не часто, але регулярно. Його зупинили, поновили зв’язок з реальністю. Характерно, що цього виконавця готували до вправи, показували фільм, пояснювали що та у який спосіб робити, тренували на макеті. Начебто все було зрозумілим та простим. Поясніть, що відбулося, яким чином був запущений стереотип неправильної реакції психіки?

6. Ті, хто пройшли випробовування екстремальними умовами, зокрема, брали участь у війнах та збройних конфліктах (згадайте роман Е.Ремарка “На західному фронті без змін” або розповіді ветеранів Великої Вітчизняної війни), згадували, що молоде поповнення в першому бою гинуло майже на половину. Потім була інша статистика втрат. До першого бою ті, хто був у підрозділі давно, намагались не зближуватись із молодим поповненням. Чому вони це робили?

7. Зараз рятувальникам в деяких країнах заборонено встановлення емоційних зв’язків із врятованими. Чому? Поясніть природу психічної травми та її небезпеку для рятувальника?

8. Психологи з’ясували, що після участі в екстремальних подіях, поновлення душевного спокою та працездатності необхідно проводити у складі групи, яка брала участь у подіях. Поясніть чому.

9. Виконавець не слухає керівника. Часто, після декількох спроб добитись покори, а інколи відразу, керівник переходить на крик, може образити для того, щоб виконавець зробив так, як керівник вважає за потрібне.

Оцініть такі дії з точки зору їх корисності для формування у виконавця психологічної готовності до подолання екстремальних умов.

Яким чином формується у людини стереотип неправильного реагування психіки? Де він бере свій початок?

10. Дитина не слухає батьків. Часто, після декількох спроб добитись покори, а інколи відразу, батьки переходять на крик, можуть вдарити для того, щоб дитина зробила так, як вважають за потрібне батьки.

Оцініть такі дії з точки зору їх корисності для формування у подальшому житті психологічної готовності до подолання екстремальних умов. Яким чином формується у людини стереотип неправильного реагування психіки? Де він бере свій початок?

11. Часто на заняттях у пожежно-рятувальній частині лунає «металевий» голос керівника: “Зробили …, наступне…, робіть за мною…, несіть сюди… до мене…”. Це спонукання до контрольованих дій, які можуть бути елементами утиску та призначені для вироблення стереотипу підпорядкування. Якщо хтось відволікається, то відразу лунає: “Чому всі роблять, а ти ні?!” Це психологічний «напад». Картина світу виконавця деформується, психіка дезорганізується, психічні процеси викривляються, мислення та сприйняття значною мірою блокуються. Виконавець має вельми неприємні переживання. В майбутньому у нього виникає реакція уникнення таких переживань. Він стає слухняним. Варто картині світу порушитись, як він починає взаємодіяти з дійсністю неадекватно.

Яким чином формується у людини стереотип неправильного реагування психіки? Де він бере свій початок?

12. Згадайте, що на контрольній або на іспиті часто завдання не розв’язується, а якщо вийти до коридору, все у цьому завданні стає зрозумілим. Яким чином “працює” у людини стереотип неправильного реагування психіки?

13. Поясніть, чому в кабінеті начальника не вдається знайти відповідь на поставлене питання, але за дверима все стає зрозумілим. Яким чином “працює” у людини стереотип неправильного реагування психіки?

14. Поясніть, чому, коли вам нагрубили на вулиці, а ви не знайшли, що відповісти, то вдома ви часто не можете заспокоїтись, психіка “бунтує”, знову переживає подію, пропонує різні виходи із ситуації. Яким чином “працює” у людини стереотип неправильного реагування психіки?

15. Природа неадекватних реакцій психіки на будь-які екстремальні ситуації однакова, а саме: відбувається зміна картини світу людини; психіка прагне ліквідувати цю деформацію, але такі “спроби” стихійні та найчастіше призводять до дезорганізації роботи самої психіки. Після того, як небезпека для картини світу людини минає, психіка починає працювати нормально.

Яким чином зробити так, щоб у ваших підлеглих поновлення картини світу відбувалося в необхідний момент?

Наведіть якомога більше різних прикладів, які б проілюстрували гіпотезу щодо виникнення неадекватних реакцій психіки.

16. Оцініть сучасний стан практики екстремальної підготовки, а також власний досвід такої підготовки. Назвіть позитивні моменти у цьому досвіді, які можна використати у майбутній професійній діяльності?

17. Що означає «керувати ризиками» у повсякденному житті? Спробуйте визначити рівень різних ризиків у своєму житті.

18. З розповіді практиканта-рятувальника: «Пролунав сигнал тривоги. Начальник караулу сповістив про виїзд відділення. Я відразу побіг одягати бойове спорядження. Коли приїхали на місце пожежі, я побачив охоплений вогнем будинок, і мене охопив жах перед людським горем. Деякий час я боровся із цим станом. Я подивився на своїх товаришів по службі, які починали бойове розгортання, побачив їхню впевненість, бажання допомогти людям і переборов свою невпевненість. Після цього я відразу став діяти разом зі своїм відділенням, допомагав вести бойове розгортання та ліквідацію пожежі. Я впевнено вибігав із машини і відразу підключався до бойових дій».

Поясніть, у якому стані перебував практикант-рятувальник. Визначте, що допомогло йому виконати завдання.

19. Які психологічні причини визначають необхідність підтримки стану натренованості людей до дій в екстремальних умовах? Сформулюйте принципи, що повинні бути покладені в основу тренінгу, що забезпечує підтримку натренованості.

20. Чому можна стверджувати наявність не тільки негативних, але і позитивних наслідків участі людини в екстремальних ситуаціях? Обґрунтуйте відповідь.

21. До яких хворобливих порушень психічної діяльності може призвести непідготовленість людини до екстремальної ситуації? Обґрунтуйте відповідь.

22. Обґрунтуйте або спростуйте твердження про те, що вирішальна роль у позитивних чи негативних реакціях в екстремальних ситуаціях належить індивідуально-особистісним якостям людини.

Чому можна стверджувати, що екстремальність ситуації є об'єктивно-суб'єктивним феноменом?

23. У чому полягає необхідність постекстремальної роботи з людьми, які пережили екстремальну ситуацію? Така робота проводиться з усіма, чи тільки з носіями негативних наслідків? Як ви можете обґрунтувати свою думку?

24. У чому полягає загальна екстремальна стійкість особистості? Як вона співвідноситься з індивідуальними особливостями, такими як психологічна стійкість і стресостійкість? Обґрунтовано оцініть свою загальну екстремальну стійкість.

25. Що являє собою спеціальна підготовленість до забезпечення особистої безпеки у професійній діяльності? Обґрунтовано оцініть свою підготовленість.

26. Спробуйте визначити за описом-спостереженням вид функціонального стану рятувальника-наставника:

«Самопочуття у нього було нормальне, вираз обличчя звичайний, у погляді - ніякої тривоги, колір шкіри не змінився. Дихав він чітко, рівно, глибоко вдихаючи та видихаючи, розмовляв також чітко, поводився досить активно, чим подавав мені приклад. Свідомо мотивував свої дії під час гасіння пожежі. Рухався активно, усі рухи були відпрацьовані до автоматизму».

27. Чим зумовлені основні позитивні зміни у психічній діяльності значної частини людей в екстремальних ситуаціях? Яким чином це проявляється? Які існують види таких змін? Наведіть приклади з власного досвіду.

28. Дайте психологічне обґрунтування наступним реакціям рятувальників:

а) водій пожежного автомобіля дуже хвилюється, коли їде у незнайоме йому місце;

б) рятувальник знепритомнів, коли побачив, як із палаючого будинку винесли трупи людей;

в) молодий начальник караулу, під'їхавши до палаючого двоповерхового будинку, вийшов із автомобіля і став, як вкопаний.

29. Розробіть сценарій навчально-тренувального фільму «Психологічна допомога родичам загиблих та рятувальникам під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації».

30. Опишіть, якими були б ваші дії у наступних ситуаціях, та обґрунтуйте їх доцільність:

а) рятувальники приїхали до місця пожежі. Біля палаючого будинку стояла жінка і лаяла їх.

б) біля весільного намету горів сарай. Рятувальники прибули на місце і почали розгортання, але люди напідпитку не давали їм нічого робити: вони виривали із рук стволи, давали свої поради.

в) горіла будівля їдальні, працівники виносили особисті речі та обладнання і заважали рятувальникам виконувати завдання.

Дата добавления: 2015-08-31