Формули

Вступ

Стор.

2014

Выпускная квалификационная работа

Бухгалтерская отчетность и анализ деловой активности

организации

Автор студентка 4 курса Прозорова Юлия Александровна

Руководитель работы Кривова Анна Викторовна

к.э.н., доцент

Рецензент Жевнина Елена Яковлевна

к.э.н.

«Работа допущена к защите»

зав. кафедрой учета и аудита

канд. эконом. наук, _______________ Т.Ю. Сомова

«____» _______________ 2012 г.

Рязань 2013

СОДЕРЖАНИЕ

Стр.

ВВЕДЕНИЕ……………………………………………………………………
1. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ УЧЕТА И АНАЛИЗА ДЕНЕЖНЫХ СРЕДСТВ……………….............................……...............................................
1.1.Экономическая сущность денежных средств в современных условиях………………………………………………………………..………
1.2.Нормативно-правовое регулирование учета денежных средств…….
2. СОСТОЯНИЕ БУХГАЛТЕРСКОГО УЧЕТА ДЕНЕЖНЫХ СРЕДСТВ В ООО «СКАЗКА»……………………………………...................................
2.1. Краткая экономическая характеристика ООО «СКАЗКА»………...
2.2. Первичный учет денежных средств в организации…………………
2.3. Синтетический и аналитический учет денежных средств в организации……………………………………………………………………
2.4. Совершенствование учета денежных средств………………….........
3. АНАЛИЗ ДЕНЕЖНЫХ СРЕДСТВ В ООО «СКАЗКА»...........................
3.1. Анализ движения денежных средств………………………………...
3.2. Основные направления оптимизации денежных потоков………......
ЗАКЛЮЧЕНИЕ…………………………………………………………........
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ……………………........
ПРИЛОЖЕНИЯ

Укладач: Андрейцева І.А., канд. екон. наук, доцент

Рецензенти: Каньоса М.І., к.е.н, професор, завідувач кафедри економіка підприємства КПНУ ім.. І. Огієнка.

Гайбура Ю.А., к.е.н., доцент, кафедри фінансів і кредиту ПДАТУ

Рекомендовано до друку вченою радою

Кам’янець-Подільського національного університету ім.. І. Огієнка (протокол № від 2014 р.)

ЗМІСТ

1. Оформлення курсової роботи..................................................................... 4

2. Тематика курсових робіт........................................................................... 13

3. Методичні вказівки щодо підготовки курсової роботи з

дисципліни "Економіка праці та соціально-трудові відносини".................. 16

4. Критерії оцінювання курсових робіт........................................................ 17

Додаток А Зразок оформлення титульної сторінки курсової

роботи..................................................................................................... 21

Додаток Б Зразок оформлення плану курсової роботи................................ 23

Додаток В Зразок оформлення бібліографічного опису джерел, які входять до списку використаних джерел.................................................................................... 24

Додаток Г Зразок оформлення посилання на першоджерело....................... 27

Додаток Д Зразок рецензії наукового керівника на курсову роботу.............. 28

Рекомендована література.............................................................................. 29

1. Оформлення курсової роботи

1.1. Загальні методичні вказівки щодо підготовки курсової роботи

Курсова робота студента являє собою науково-практичне дослідження обраної теми і оформлюється відповідно до вимог, прийнятих у КПНУ. Курсова робота з економіки праці та соціально-трудові відносини як одна з основних і ефективних форм самостійної роботи студентів є важливим етапом підготовки бакалаврів спеціальності 6109 - "Управління персоналом і економіка праці".

Мета курсової роботи полягає у поглибленні та закріпленні теоретичних і практичних знань, отриманих студентом в процесі вивчення зазначеної вище дисципліни. Виконання курсової робити дозволяє визначити й оцінити ступінь засвоєння теоретичного матеріалу і вміння застосовувати теорію при вирішенні конкретних ситуацій.

В процесі виконання курсової роботи студент повинен отримати навички самостійного опрацювання різноманітних сучасних інформаційних джерел з обраної теми (наукова та періодична література, нормативно-правової бази з досліджуваної проблеми, дані статистичної і фінансової звітності, виробничих ситуацій. Отже, підготовка курсової роботи дасть можливість студенту глибше вивчити основні питання професійного спрямування й на підставі цього робити самостійні висновки і прогнози.

У курсовій роботі студент повинен всебічно й глибоко розкрити зміст обраної теми, показати знання літературних джерел. Зміст роботи повинен відповідати плану, який, у свою чергу, має розкривати сутність теми, що розглядається, її внутрішню структуру і логіку дослідження.

Зміст теоретичного розділу курсової роботи має відповідати сучасному рівню розвитку економічної науки. Студент повинен глибоко і всебічно висвітлити актуальність проблеми. Якщо в економічній літературі немає єдиної точки зору з питань, які досліджує студент, то у цьому випадку доцільно навести думки кількох авторів, критично їх оцінити і викласти власні погляди з даного питання. Це допоможе глибше засвоїти матеріал.

Зміст аналітичного розділу та рекомендовані джерела даних для розрахунків наведено у відповідних розділах методичних вказівок (рекомендацій).

Рекомендації, пропозиції, прогнози та заходи щодо вдосконалення досліджуваної проблеми можуть бути розроблені студентом як самостійно, так і на підставі вивчення й узагальнення передового досвіду, висвітленого у літературних джерелах. Вони повинні бути обґрунтованими, реальними, мати теоретичну і практичну цінність.

Обсяг курсової роботи має бути в межах 35- 40 сторінок стандартного формату, з приблизно рівномірним поділом кількості сторінок між трьома розділами роботи (теоретичним, аналітичним та рекомендаціями).

Головна вимога до написання курсових робіт – це самостійність, особиста ініціативність, творчий підхід до написання курсової роботи та її плану.

У разі списування із літературних та інших джерел курсова робота не допускається до захисту.

В методичних вказівках наведено орієнтовні питання, що можуть бути використані при написанні курсових робіт. Кожен студент – автор курсової роботи може на свій розсуд, проконсультувавшись з викладачем, сформувати зміст роботи.

Робота має виконуватися державною (українською) мовою. Пряме переписування матеріалів з літературних джерел неприпустиме.

Робота має бути надрукована на комп’ютері на одному боці стандартних аркушів паперу формату А4 через 1,5 міжрядкового інтервалу, 28-30 рядків на сторінку, до 65 знаків у рядку. Шрифт Times New Roman, кегль 14. Сторінки повинні мати поля: ліве – 20 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм.

Абзацні відступи – 1,0 см.

Надрукований текст повинен бути чітким, чорного кольору. Щільність тексту – однакова по всій роботі.

Друкарські помилки, описки, графічні неточності, які виявилися під час написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбовуванням корегуючою рідиною та нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту рисунка) комп’ютерним способом. На одній сторінці допускається не більше двох виправлень.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який оформлюється за зразком: див. додаток А.

На наступному аркуші після титульного подається зміст роботи із зазначенням сторінок. Зміст містить найменування всіх розділів та параграфів роботи і номери їх початкових сторі­нок.

Кожен розділ роботи разом із заголовком має починатися з нової сторінки. Текст основної частини роботи поділяється на розділи і параграфи згідно з планом.

Заголовки структурних частин роботи – "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" – друкуються великими літерами посередині рядка. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Обсяг вступу – 5 сторінок рукописного тексту або 3-4 сторінки комп’ютерного тексту з використанням шрифту Times New Roman розміру 14 текстового редактора Word та полуторного міжрядкового інтервалу.

У вступі слід:

- розкрити роль і значення обраної теми;

- обґрунтувати актуальність теми і важливість її для конкретного підприємства або галузі;

- вказати мету та завдання курсової роботи;

- розкрити ступінь вивчення проблеми в економічній літературі;

- визначити об’єкт, предмет та вказати базу дослідження, за матеріалами якої виконується робота;

- вказати методи, які використовувались для дослідження;

- вказати практичне значення одержаних результатів;

- описати структуру та обсяг дипломної роботи.

Актуальність. Тема роботи повинна бути актуальною як для підприємств відповідної галузі так і для України в цілому, тому її роль і значення слід розкривати не лише для конкретних підприємств відповідної галузі, але і для держави в цілому. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання. Обґрунтовують актуальність і доцільність роботи шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими роботами, в яких розглядались питання проблем за обраною темою дослідження.

Мета роботи – повинна бути тісно пов’язана з назвою її теми та відображати кінцевий очікуваний результат. Правильне визначення мети роботи дасть змогу студенту виділити в ній основний напрямок дослідження, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу, підвищити якість роботи, уникнути загальних міркувань.

Не слід формулювати мету як: «Дослідження...», «Вивчення...», «Аналіз…», «З’ясування…», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Приклади невдалого формулювання мети роботи: «Мета дипломної роботи – проаналізувати сутність запасів, вивчити стан їх обліку на підприємстві та розробити пропозиції по усуненню виявлених недоліків».

Приклади формулювання мети курсової роботи: «... розробити рекомендації щодо вдосконалення організації та методики обліку і аналізу…»; «... визначити можливості використання сучасних методик обліку і аналізу для покращення фінансових результатів діяльності підприємства».

На основі сформульованої мети студент має визначити основні завдання, які необхідно розв’язати в процесі виконання роботи. Завдання повинні конкретизувати основну мету роботи: їх визначення, пов’язане з назвами основних розділів. Основними завданнями курсової роботи є розкриття пунктів плану.

Крім того, студент повинен розкрити ступінь висвітлення проблеми в економічній літературі та перерахувати авторів, що займались вивченням даного питання.

Об’єктом дослідження є соціально-трудові відносини за темою роботи, які підлягають вивченню в економіці праці.

Базою дослідження є відповідна галузь промисловості та конкретні підприємства.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних положень економіки праці обраного об’єкта дослідження. Далі необхідно вказати методи дослідження. Як правило, в основу дослідження покладено системний аналіз ринкових процесів, що визначають специфіку економіки праці досліджуваного об’єкта.

При здійсненні аналізу сучасного стану досліджуваної проблеми застосовуються методи системного аналізу та синтезу, математичного моделювання, економіко-статистичного спостереження і узагальнення, історичний метод. Дослідження проводяться на основі діалектичного підходу, за допомогою методів індукції та дедукції, аналогії і порівняння. Керуючись методами систематизації, єдиної подібності та розбіжності пропонують загальні підходи до визнання та первісної оцінки об’єкта дослідження. Для вивчення питань методики ведення обліку використовують методи класифікації, групування тощо.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці комплексного підходу до побудови соціально-трудових відносин об’єкта дослідження і що це дає управлінцям підприємств на практиці при здійсненні господарської діяльності.

Структура і обсяг курсової роботи – це перелік частин, з яких вона складається; кількість сторінок, на яких викладено матеріал роботи, кількість таблиць та рисунків, що містяться в тексті. Крім того, необхідно вказати кількість додатків та використаних літературних джерел.

1.3. Нумерація

Сторінки роботи мають бути пронумеровані арабськими цифрами (в правому верхньому куті без тире, крапки та знака №). Нумерація має бути наскрізною від титульного аркуша до останньої сторінки, включаючи всі ілюстрації та додатки. На титульній сторінці номер не ставиться.

ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ та ПРОПОЗИЦІЇ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ не нумерують як розділи. Тобто не можна друкувати «1. Вступ» чи «Розділ 4. Висновки». Номер розділу ставиться після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, використовуючи номер розділу і порядковий номер підрозділу, між якими ставиться крапка. В кінці номера підрозділу має стояти крапка, наприклад: "1.2." (другий підрозділ першого розділу), після якої в тому ж рядку друкують заголовок підрозділу.

Ілюстрації і таблиці необхідно розміщувати безпосередньо за текстом, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Якщо ілюстрації і таблиці розміщені на окремих сторінках, ці сторінки нумерують за загальною нумерацією сторінок. Таблицю чи ілюстрацію на аркуші формату, більшого за А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації має складатися з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, між якими ставлять крапку. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно у межах розділу (за винятком таблиць, поданих у додатках). Для цього в правому верхньому куті над заголовком таблиці розміщується надпис: Таблиця 1.4 (четверта таблиця першого розділу) без крапки. Якщо таблиця не вміщується на одній сторінці, над її продовженням на наступній сторінці подається надпис: Продовження табл. 1.4. Назву таблиці не підкреслюють.

Формули в роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядко­вого номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля сторінки на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

1.4. Ілюстрації

Текст може доповнюватися ілюстративним матеріалом у вигляді графіків, діаграм, схем тощо.

Підпис під ілюстрацією зазвичай має такі основні елементи:

- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.»;

- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами.

Нумераційний заголовок (Рис. 1., Рис. 2.) розміщують під графіком (схемою) поряд із тематичним заголовком.

Тематичний заголовок ілюстрації розміщують після нумераційного. За необхідності далі наводять пояснювальні дані (експлікацію).

Недоцільно оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься в підписі. У тому місці, де викладається тема, пов’язана з ілюстрацією, і де потрібно вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках «(рис. 3.1)» або зворот типу «... як це видно з рис. 3.1», «... як це показано на рис. 3.1».

1.5. Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформляється у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею посередині рядка. Назву та слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву таблиці друкують жирним шрифтом.

Заголовки граф (колонок) таблиці починаються з великих літер, підзаголовки, якщо вони становлять одне речення із заголовком – з малих, а якщо вони є самостійними – з великих. Заголовок кожної графи має бути по можливості коротким.

У таблицях слід обов’язково зазначати одиницю виміру. Якщо всі показники таблиці мають однакову одиницю виміру, її наво­дять у заголовку. Одиниці виміру мають наводитися відповідно до стандартів. Числові величини в таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за рухом годинникової стрілки. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні частини таблиці на наступну сторінку назву розміщують тільки над першою частиною таблиці, а заголовки граф повторюють над кожною наступною частиною.

Посилання у тексті на таблиці пишуть скорочено, наприклад: "у табл. 1.2". У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вживати скорочене слово "дивись": наприклад, "див. табл. 1.2".

Приклад оформлення таблиці:

Таблиця 1.2

Проекти, що реалізуються Чорноморським банком торгівлі та розвитку в Україні

№ п/п	Проект	Опис проекту	Загальна вартість проекту, млн. дол. США
	„Трансбалкан-1 – Газтранзит”	Будівництво газокомпресорної станції в Одеській обл. з метою збільшення транзитних поставок газу з Росії на Балкани і до Туреччини
	AVIN – Чорноморський суднобудівний завод	Будівництво танкера на суднобудівному заводі в м. Миколаєві для міжнародної групи Вардінноянс-Авін (Греція)
....	...	...	...
	„Алроса”	Закупівля російською компанією „Алмази Росії-Саха” видобув-ного обладнання в Україні з метою збільшення видобутку алмазної руди
Усього	357,5

Джерело: www.bstdb.org – офіційний сайт ЧБТР

5.5.1. Пояснення значень символів, числових коефіцієнтів у формулах треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані в формулі, і кожне – з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.

5.5.2. Рівняння і формули треба відділяти від тексту вільними рядками: вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менш як один вільний рядок. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (×) і ділення (:).

5.5.3. Нумерувати формули слід лише в тому разі, якщо хоча б на одну з них є посилання в подальшому тексті. Номер формули (арабськими цифрами в круглих дужках) ставлять біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується в рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Наприклад:

, (2.18)

де e – номінальний валютний курс;

Р_t – ціна товарів, придатних для міжнародного обміну (в іноземній валюті);

Р_n – ціна товарів, що не є об’єктами міжнародної торгівлі (у національній валюті).

5.5.4. Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула є складовою речення як його рівноправний елемент, тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього потребує будова речення, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою, які ставлять безпосередньо за формулою до її номера.

5.5.5. При посиланні на формулу у круглих дужках наводять її порядковий номер, наприклад: "у формулі (3.1)".

1.7. Загальні правила цитування використаних джерел та посилання на них

У тексті роботи мають бути посилання на джерела інформації. Такі посилання дають змогу відшукати документи, перевірити правильність їх цитування та сприйняття їх студентом. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал не входить до останнього видання.

Якщо використовуються відомості з джерел з великою кількістю сторінок, у посиланні необхідно точно вказати номер конкретної сторінки (чи номери сторінок).

порядковий номер зі списку літератури, наприклад, «... у працях [1– 3]...».

Цитати беруться в лапки, пропуски в цитатах позначаються трьома крапками, взятими в ламані дужки: <…>. Цитати подаються мовою оригіналу. Після цитати в тексті ставиться в квадратних дужках порядковий номер використаного джерела за списком літератури та сторінка: [3, с.16].

Дата добавления: 2015-08-31