КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Обґрунтування перспектив розвитку й удосконалення територіального розміщення галузей сільського господарства
В нинішніх умовах при відсутності запасів продуктивної вологи в орному шарі ґрунту, використання скидних вод з рисових систем для поливу прилягаючих до них земель-супутників є економічно вигідним та дасть змогу господарствам при проведенні 2-3 поливів гарантовано отримати урожай сільськогосподарських культур, при мінімальних затратах. А при умові виконання всіх агротехнічних прийомів врожай озимої пшениці на зрошені міг би становити 60-58 центнерів з 1 гектара, проти 6-5 центнерів на багарних землях та озимого ячменю на зрошенні одержати до 53 центнерів з 1 гектара проти 5-2 центнерів на багарі. Використання сільськогосподарськими товаровиробниками насіння зернових культур районованих до зони степу, переважно Одеської та Херсонської селекції. Лише при їх використанні можливо отримати генетично запрограмований рівень урожайності. Тому, що дані сорти здатні витримувати умови світло-, тепло- та вологозабезпеченості регіону, які для сортів іншої селекції будуть екстремальними. Впровадження в сівозміни та розширення посівів посухостійких культур. Найперспективнішою посухостійкою культурою, яка тільки знаходить свого виробника в Україні є – сорго. Перевагами даної культури є адаптаційні властивості, виробничий потенціал посухо-, солестійкості цієї культури. Зернове сорго є відмінною альтернативою соняшнику в умовах посушливого клімату, яке здатне забезпечувати, при дотриманні рекомендованих технологій вирощування та проведення агротехнічних заходів, стійкі високі врожаї. Також, воно є цінною кормовою культурою, оскільки за вмістом поживних речовин не поступається ячменю, кукурудзі та гороху. Силосне сорго спроможне задовольнити потреби тваринництва у високоякісному силосі та зеленій масі. Відтак, ураховуючи стабільний попит на цю культуру у світі та Україні, при введені сорго в сівозміну можна отримати задовільний економічний результат. Розширення посівів кукурудзи в Каланчацькому районі на зрошенні. Останніми роками серед товаровиробників Херсонської області спостерігається зростання інтересу до вирощування кукурудзи на зерно за інтенсивними технологіями. Основними причинами його є можливість отримання запланованого рівня прибутку з 1 га посівної площі, що є наслідком стабільно високого рівня попиту на дану культуру на світовому ринку. Кукурудза є однією з найбільш високопродуктивних злакових культур універсального призначення, яку вирощують для продовольчого, кормового і технічного використання. Прирости врожаю зерна кукурудзи в степу за рахунок зрошення становлять від 30 до 50 ц/га і більше, а в цілому валовий збір з 1 га може становити до 150 ц. Головною умовою успішного вирощування кукурудзи на території Каланчацького району є наявність необхідної кількості вологи в ґрунті, яку можна забезпечити лише розміщенням культури на зрошуваних землях. Доцільним кроком може стати влаштування нових зрошуваних систем під посіви кукурудзи поблизу магістральних, міжгосподарських каналів району, а також побудова краплинного зрошення. Зазначені шляхи розвитку агропромислового комплексу району потребує значних витрат товаровиробників на придбання дощувальної техніки, реконструкцію, а, в деяких випадках, будівництво зрошуваних систем. Частина виробників розуміючи тенденції зміни клімату вже поточному році вкладає обігові кошти в відновлення зрошення.
Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 233; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |