Система догляду за посівами

У період вегетації посіви озимої пшениці пошкоджуються шкідниками – мишоподібними гризунами, клопами-черепашками, хлібною жужелицею, злаковими мухами, попелицею та ін.; уражуються хворобами – сажкою, борошнистою росою, бурою листковою іржею, кореневими гнилями; засмічуються багато- та однорічними бур’янами. Тому надійний догляд за посівами є важливим резервом підвищення їх продуктивності. Догляд за посівами озимої пшениці починають восени. При виявленні на посівах 8-10 колоній мишей на 1 га їх знищують внесенням у нори по 150-200 г (склянку) аміачної води або розкиданням біля колоній принад з фосфідом цинку, витрачаючи його 150-400 г/га, чи зернового бактероденциду 1-2 кг/га; з появою жужелиці, підгризаючих совок посіви обприскують 40 %-м фосфамідом (БІ-58) 0,8 кг/га, 40 %-м метафосом 0,4-0,6 кг/га. Посів, уражений борошнистою росою, обприскують 50 %-м фундазолом 0,5-0,6 кг/га або байлетоном 0,6- 0,8 кг/га (200-300 л/га). Взимку і ранньою весною постійно спостерігають за ходом перезимівлі пшениці і при необхідності організовують захист її від вимерзання, випрівання тощо. Навесні посіви пшениці оглядають, визначають стан їх після зимівлі, ступінь зрідженості та приймають рішення щодо доцільності їх залишення для подальшої вегетації. Якщо весна рання, у ґрунті достатньо продуктивної вологи (до 200 мм у шарі 1 м.), погода прохолодна (10-12С0), то при наявності на м2 в Лісостепу 200 рослин, в Степу не менше 250, які почали нормально кущитись, пшеницю на 2-3 етапах органогенезу підживлюють невисокими нормами азотних добрив і продовжують догляд за посівами до початку збирання врожаю. Слабкорозвинену пшеницю при густоті близько 200 рослин на м2. в Лісостепу підсівають, а в Степу пересівають високоврожайними ярими культурами. При пізньому відновленні вегетації нормально розвинені посіви підживлюють підвищеними нормами азоту і проводять старанний догляд. Пшеницю, яка з осені не розкущилася або розкущилася, але вийшла із зими маючи загиблу вегетативну масу, а також посіви, які навесні виявилися наполовину зрідженими, пересівають незалежно від зволоження ґрунту. Система догляду за озимою пшеницею, крім азотних підживлень, включає також захист рослин від вилягання, бур’янів, хвороб та шкідників. На початку трубкування (4 етап органогенезу) схильні до вилягання сорти пшениці обприскують ретардантом – хлормекватхлорид (форми від 460 до 750 г/л), стабілан (хлорид хлормеквату, 750 г/л), терпал (хлормекватхлорид чистий, 305 г/л + етефон), а також вітчизняний чаркор, що являє собою композіію регуляторів росту природного походження й сентетичних аналогів фітогармонів. Обробка посівів ретардантами у фазі кінець кущення-початок виходу в трубку дозволяє знизити висоту рослин за рахунок уповільнення росту міжвузль, а також стимулювати розвиток механічних тканин, що приводить до збільшення товщини й діаметра соломини не впливаючи на скорочення листової поверхні. Будучи біологічно активними речовинами, регулятори росту можуть впливати не тільки на фізіологічні процеси рослин, але й на комах і збудників хвороб рослин. Проти однорічних і багаторічних широколистих бур’янів на насіннєвих посівах ми застосовуємо гранстар (20-25 г/га), гроділ максі (0,09-0,11 л/га). Одночасно пшеницю обприскують також проти кореневих гнилей та інших хвороб імпактом (500 г/га), фундазолом, байлетоном (по 0,5-0,8 кг/га) або тозонітом (0,5 кг/га). Проти фузаріозів, борошнистої роси, септоріозу листя та колосу, бурої їржі – фальконом (0,6 л/га). Для продовження вегетації і фотосинтезу озимої пшениці, збереження верхніх 1-2 листків, які в цей період мають вирішальне значення у формуванні та наливанні зерна, від ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею та іншими хворобами, пшеницю обробляють альто 400, тілтом (0,5 кг/га), тозонітом (0,5кг/га) або іншими рекомендованими препаратами. Проти шкідників застосовують метафос (0,5-0,8 кг/га), метатіон та інші препарати.

Дата добавления: 2015-08-31