Проектування та розрахунок траси автодороги

Спочатку на карті масштабу 1:25000 від пункту А до пункту В на ділянці вільного і напруженого ходів необхідно виконати камеральне трасування автомобільної дороги, керуючись допустимими значеннями радіусів горизонтальних кривих, керівних ухилів. При цьому враховується закладання

=

де h ₀ - висота перерізу рельєфу, мм; І_k - керівний ухил; M – знаменник масштабу карти.

Проектування в плані та профілі виконують за умови найменшого обмеження швидкості та забезпечення необхідної безпеки руху, а також мінімуму об’ємів земляних робіт. Тому при проектуванні намагаються зменшувати кут j– повороту траси, використовуючи криві більшого радіуса, а в профілі не допускають різких переходів від одного ухилу до іншого. Необхідні нормативи для автодороги ІІІ категорії наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Нормативи	Повздовжній ухил, ‰	Найменші радіуси кривих в, м
горизонтальних	вертикальних (опуклих)	вертикальних (угнутих)
Основні
На важких ділянках пересіченої місцевості
На важких ділянках гірської місцевості

На кривих у зв’язку з великою швидкістю руху транспорту прямі ділянки та кільцеві частини кривих з’єднують перехідними кривими. На автошляхах перехідні криві влаштовують при радіусах кривих 2000 м і менше. Допустимі найменші довжини перехідних кривих наведеного в таблиці 1.2. Таблиця 1.2

Радіус кругової кривої, м

600 –

Довжина перехідної кривої, м

Після виконання варіантного трасування і остаточного вибору траси вимірюють кути повороту і за заданими параметрами кругових і перехідних кривих обчислюють їх основні елементи і пікетажні значення характерних точок траси. Точність обчислення – 0,01м.

1.2.Проектування та розрахунок основних елементів кривих.

Основні елементи кругової кривої:

-Тангенс кругової кривої

Т=R*tg(φ/2)

-Довжина кругової кривої

К=

-Бісектриса кругової кривої

Б= -R

-Теоритична величина доміру

Д=2*Т-К

Обчислення:

Крива№1

1)

Т=600*tg(33 =600*0,2962=177,73м;

К= 345,58м;

Б= -600=25,77м;

Д=2*177,73-345,59=9,88м

Крива№2

2)

Т=400*tg(38 400*0,3443=137,73м;

К= =265,29м;

Б= -400=23,05м; Д=2*137,73-265,29=10,17м;

Крива№3

3) R3=100м;

Т=100*tg(50 100*0,4663=46,63м;

К= =87,27м;

Б= -100=10,34м;

Д=2*46,63-87,27=6,00м;

Назва елемента
R=600м;	R=400м;	R=100м;
T	177,73м	137,73м	46,63м
K	345,58м	265,29м	87,27м
Б	25,77м	23,05м	10,34м
Д	9,88м	10,17м	6,00м
К/2	172,79м	132,65м	43,63м
Д/2	4,94м	5,09м	3,00м

1.3. Розрахунок пікетажу траси.

L₁=1280м; L₂=925м; L₃=750м; L₄=625м; L₅=650м;

1) ПКСК₁= L₁ - =1280-4,94=12+75,06м;

ПКПК₁= ПКСК₁ - =12+75,06-172,,72=11+02,27м;

ПККК₁= ПКПК₁+К₁=11+02,27+345,58=14+47,85м;

2) ПКСК₁= L_{1 +} L₂ - =1280+925-9,88-5,09=21+90,03м;

ПКПК₁= ПКСК₁ - =21+90,03-132,65=20+57,39м;

ПККК₁= ПКПК₁+К₁=20+57,39+265,29=23+22,68м;

3) ПКСС₂= L₁+ L₂ + L₃-Д₁ -Д₂+ =1280+925+750-9,88-10,17+41,07=29+76,01м;

ПКПС₂= ПКСС₂- - m-k=29+76,01-49,72-30-49,66=28+51,64м;

ПККС₂= ПКПС₂+(2*k)+(2*m)+K₀=28+51,64+99,32+60+99,43=31+00,39;

4) ПКСК₃= L₁+ L₂+ L₃₊ L₄-Д₁ – Д₂+∆S- =1280+325+750+625-9,88-10,17+82,13-3,00=36+39,08м;

ПКПК₃= ПКСК₃ - =36+39,08-43,63=35+95,45м;

ПККК₃= ПКПК₃+К₂=35+95,45+87,27=36+82,71м;

Побудову серпантину на плані (або на місцевості) починають з вершини 0 кута повороту траси, відклавши на сторонах кута j відстані d. Кінцеві точки N ₁ і N ₂ цих відстаней визначають положення вершини додаткових кривих. Одночасно на продовженні сторін 0 N ₁ і 0 N ₂ відкладають тангенси допоміжних кривих і дістають точки А ₁ і А ₂. Відклавши у вершині серпантину кут g і радіус R, отримують точки С ₁ і С ₂ – початок і кінець основної кругової кривої. І, нарешті, транспортиром (або теодолітом) в точках N ₁ і N ₂ будують

кут b і в напрямах N ₁ B ₁ і N ₂ B ₂ відкладають тангенси t (до точок В ₁ і В ₂) і прямі вставки, контролюючи цим положення точок С ₁ і С ₂.

Дата добавления: 2015-08-31