КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Проектування та розрахунок серпантину
На практиці здебільшого використовують симетричні та несиметричні серпантини. При проектуванні автодоріг на косогірних ділянках місцевості застосовують серпантини, керуючись граничними нормами (таблиця 1.4). Таблиця 1.4
Для проектування серпантину задають додатково такі величини: радіуси допоміжних кривих r1іr2 (r=100м); довжину прямої вставки m = 30 м; ширину кювету по верху Д = 2м; розши рення проїжджої частини на кривих Db= 2 м; крутість укосів насипу та виїмок 1:2 (м’який пісок). Основні елементи серпантину (b, d, g,j0, K 0, R) обчислюють в нашому випадку серпантин симетричний, тому радіусу r1 і r2 рівні і прямі вставки m1 і m2 однакові. Вихіді дані: =47 r=100м; m=30м; R=30м; Кут повороту допоміжної кривої: = =0,25355482; 2*arctg(; Тангенс допоміжної кривої: T=r*tg*()=100*0,25355482=25,35м; Довжина допоміжної кривої: К= = =49,66м; Необхідно визначити кут ; =360 -2 - =360 -2* -47 =189 54′10″; Довжина основної кривої: K0= =99,43м; d1=R/sin =30/sin28 м; d2=(m+t)/cos /cos28 ; Подовження: ∆S=2*(k+m)+K0-2(t+d)=2(49,66+30)+99,43-2(25,35+62,96)=82,13м;∆S/2=41,07м;
1.5.Розрахунок перехідної кривої 1) R=600м; L=120м; T=177,73м; K=345,58м; Б=25,77м; Д=9,88м; Величина зсуву: Р=L2/(24*R)*(1- )=1202/(24*600)*(1- )=1,00м; центральний кут другої частини клотоїди ΨL = ρ°= =5⁰44′24″; кут повороту кругової (залишкової) кривої φК= φ –ΨL=33⁰-2*5⁰44′24″=21⁰31′21″; довжина залишкової частини кругової кривої K = = = 225,38м; приріст тангенса Tp = Ptg = 1*tg(33⁰/2)=0,30м; параметри тангенса кругової кривої з клотоїдою t1 = (1 + )=60*(1+ )=60,08м; t2 = (1 - )=59,80м; перехідний тангенс Tп = T + Tp + t1=177,73+0,30+60,08=238,10м; довжина зміщеної кривої (кругової з перехідними) Кп = К + 2Tp + L=345,58+0,60+120=466,17м; бісектриса зміщеної кривої Бп = Б + =25,77+1/cos(33⁰/2)=26,81м; домір Дп = 2Тп – Кп = Д + (2t1 – L)=2*238,10-466,17=10,03м; ∆Дп=2t1-L=2*60,08-120=0,16м;
Пікетажне значення вершини кута (ВК)повороту траси: ВК=ПК1+Т1=1102,27+177,73=12+80,00 Пікетажні значення початку та кінця перехідної кривої: ВК 12+80,00 ВК 12+80,00 -Тп 2+38,10 +Тп 2+38,10 ППК 10+41,90 - 15+18,10 +Кп 4+66,17 -Дп 0+10,03 КПК 15+08,07 КПК 15+08,07
1.6.Детальне розмічування горизонтальних кривих Детальне розпланування горизонтальних кривих з перехідними кривими виконують аналогічно до розпланування горизонтальних кривих. Виконаємо розпланування горизонтальних кривих способом прямокутних координат від тангенса (вісь X співпадає з лінією тангенса, вісь Y перпендикулярна їй, початок координат – пікет початку перехідної кривої). Необхідні координати точок кривої беремо з [1]. Виконуємо детальне розмічування кругової кривої КК1. Шаг розмічування визначаємо за формулою: R – радіус кривої, =0,05м. ;
Розрахунок основних елементів горизонтальної кругової кривої (з перехідними кривими)
Детальне розпланування горизонтальних кривих з перехідними кривими від лінії тангенсу
1.7.Розрахунок позначок вертикальної кривої
Для детального розпланування вертикальної кривої на місцевості її задають проектними позначками. На профілі переломи поздовжнього профілю доріг з’єднують вертикальними круговими кривими.Розрізняють опуклі і вгнуті вертикальні криві.
Вихідні дані:
Основні елементи обчислюються за формулами: Крива№1 - тангенс - крива - бісектриса - середина кривої
Крива№2 - тангенс - крива - бісектриса - середина кривої
Крива№3 - тангенс - крива - бісектриса - середина кривої
Позначку Ні будь-якої проміжної точки кривої обчислюємо за формулою: якщо , то де Xi – дорівнює тангенсу вертикальної кривої; xi – розмічувальна величина; якщо , то , де –абсциса(віддалення) точки від початку кривої(згідно з пікетажем), R–радіус вертикальної кривої.
Виконаємо розпланування вертикальної кривої ВКК1, розбивши її на ділянки, шаг розмічування визначаємо за формулою: де R – радіус кривої, =0,05м. м; HB=206,24м; Т = 212,25м; R = 15000м; I1 = 0,0103; I2 = -0,0180; L = 77м;
Розрахунок позначок вертикальної кривої ВКК1
Рис. Елементи вертикальних кривих
1.8. Розмічування елементів віражу
На кривих з радіусом, меншим за 2000 метрів, влаштовують віраж з односхилим профілем. Від двосхилого профілю до односхилого переходять на перехідній кривій. Поперечний ухил обочини на віражах приймають однаковим уклону проїжджої частини дороги. Від нормального уклону обочини до уклону двосхилого профілю проїжджої частини переходять протягом 10 м до початку відгону віражу. Розрахуємо позначки проїжджої частини та обочини на кривій: КК1 Вихідні дані: b=7 м Δb=0,5 м a = 2 м м м L=120 м I = -0,0180 V = 60 км/год R=600 м =199,25м За 10 м до початку віражу край брівки підіймається до рівня проїзджої частини δ = a(i2–i1) = 0,04 м; Тоді позначки точок на початку віражу На=Н е= 199,25+0,04=199,29м Нв=НD= 199,29+(2*0,02)=199,33м Нс= 199,29+(2+3,5)*0,02=199,40м Теоретичний поперечний уклон на віражі:
Позначки односхилого профілю в кінці віражу: НA’ = Hпр’–(а – Δb)(Iвір – i1) = 197,20– (2-0,5)(0,05-0,02) = 197, 15м НB’= НA’+dВ*Iвір = 199,15+ (1,5*0,05) = 199,23м НC’= НA’+dА* Iвір = 199,15+(5,5*0,05) = 199,43м НD’= НA’+dD *Iвір = 199,15+ (9*0,05)= 199,60 м НE’= НA’+dE*Iвір = 199,33+ (11*0,05) =199,70 м Позначки всіх інших точок: При lі=20м НА20=199,29+ 198,93м НВ20=199,33+ 198,98м НС20=199,40+ *20=199,07м НD20=199,33+ 199,04м HE20=199,29+ 199,03м При lі=40м НА40=199,29+ 198,58м НВ40=199,33+ 198,63м НС40=199,40+ *40=198,74м НD40=199,33+ 198,75м HE40=199,29+ 198,76м При lі=60м НА60=199,29+ 198,22м НВ60=199,33+ 198,28м НС60=199,40+ *60=198,42м НD60=199,33+ 198,47м HE60=199,29+ 198,50м При lі=80м НА80=199,29+ 197,86м НВ80=199,33+ 197,93м НС80=199,40+ *80=198,07м НD80=199,33+ 198,18м HE80=199,29+ 198,23м При lі=100м НА100=199,29+ 197,51м НВ100=199,33+ 197,58м НС100=199,40+ *100=197,76м НD100=199,33+ 197,89м HE100=199,29+ 197,97м
1.9. Проектування,розрахунок елементів і розмічування транспортної розв’язки у двох рівнях
В основу проекту беруть відомий варіант перетину під назвою “лист конюшини”. Кут φ перетину доріг нормується в межах 90°±10°. Схему однієї вітки розв’язки (із чотирьох) показано на схемі «Схема розмічення транспортної розв’язки». Розпланувальні величини визначають з прив’язкою до точки перетину осей. Задавшись радіусом та вимірявши кут φ перетину осей , обчислюють тангенс: а також прямокутні координати точок В і С відносно точки Р де В1 і В2 – ширина земляного полотна дороги. Для розпланування цих точок способом полярних координат з центра О кривої обчислюють кут δ, що дає змогу обчислити центральний кут θ і довжину дуги К. Уклон з‘їзду не повинен перевищувати 30%. Щоб виконувалася дана вимога, значення уклону регулюється радіусом з‘їзду, виходячи з формули Позначки і обчислюють за формулами:
Вихідні дані:
Обчислення: = 98,27 м 130,98м м 19° 05' 27,8'' 230° 49' 4,4'' 402,85м 121,89м 113,89м -0,01986
Розрахунок величин,потрібних для перенесення проекту в натуру: Центр О з’їзду розплановують за допомогою прямокутних координат() або (), тобто 98,27м, 100м. Кругову криву розмічуємо методом прямокутних координат від хорди кривої. Довжина дуги для забезпечення достатньої кривини кривої: = 60м Кількість відрізків: ≈ 6 Довжина відрізка на хорді: 6м Кількість точок на кривій: 10 Центральний кут: 3° 26' 15,9'' Кут при хорді: 72° 48' 40,5' Кут повороту осі: = 214° 22' 39'' Координати визначаємо за формулами: Розпланування транспортної розв'язки у двох рівнях
Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 2472; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |