Критерії оцінки лікувальної грязі

Оцінка придатності грязі для лікувальних процедур проводиться за фізичними, фізико-хімічними та бактеріологічними показниками.

Високі показники опору зрушенню, липкості і в'язкості для мулових грязей обумовлені їх стійкою структурою і міцним зв'язком мулу з водою. На противагу цьому в органічних пелоїдах, торфах і сапропелях - окремі тверді грудочки слабо злипаються між собою і погано пристають до поверхні тіла при аплікаціях, вони характеризуються більш низькими показниками пластично-в'язких властивостей [ 12, C. 27 ].

Окислювально-відновний потенціал грязі (Eh) вказує на ступінь окисн ення або відновлення мінеральних і органічних сполук, що входять до їх складу. Для мулових сульфідних грязей він характеризується негативними величинами, що відповідають відновлювальним умовам. Утворення сірковуглецю в грязі обумовлено процесом життєдіяльності специфічних мікроорганізмів, які відновлюють сульфати в сірковуглець в присутності органічних речовин, але без доступу кисню [ 2, C. 44 ].

З біохімічними процесами в грязьових родовищах пов'язано утворення інших газів: вуглекислого, метану, азоту, аргону і ін.. Деякі газові компоненти (сірковуглець) є біологічно активними.

Оцінка придатності грязі для лікувальних процедур проводиться також і за санітарно-бактеріологічними показниками. Нативна, або пройшовши регенерацію лікувальна грязь, повинна володіти бактерицидною активністю до патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів. Бактерицидними властивостями володіють, головним чином, мулові сірковуглицеві грязі мінеральних озер. Високомінералізована грязь озер Сакського, Чокрак, Масазир, солоність которих достігає 200-300 г/л, різко пригнічує ріст бактерій. Віджим з них так само, як і цільні грязі, пригнічують розвиток стафілококів та інших бактерій. Лікувальні грязі, готові до процедур, повинні відповідати таким вимогам:

1. засміченість мінеральними частками діаметром більше 0,25 мм (кристалами солей, гравієм, піском) не повинна перевищувати в сопкових і мулових сульфідних грязях 3%, в торф'яних і сапропелевих грязях - 2%;

2. ступінь розкладу в торф'яних грязях повинна бути не менше 40%;

3. опір зрушенню сапропелевих і сопкових грязей повинен знаходитися в межах 1000-2000, мулових сульфідних і торф'яних грязей - в межах 1500-4000 дін/см²;

4. вологість, теплоємність, кислотність, мінералізація грязьового розчину і вміст сульфідів повинні відповідати межам, прийнятим для кожного типу грязі;

5. санітарно-бактеріологічні показники грязі повинні бути наступними:

- Загальна кількість аеробів (на РПА) - не більше 500 000 в 1 г бруду (для сапропелів - не більше 1000000),

- Колі-титр не менше 10 (для сапропелів - не менше 1);

- Титр-перфрінгенс - не менше 0,1;

- У грязях мають бути відсутні кокова мікрофлора (стафілококи, стрептококи, диплококи), правцева і синьогнійна палички та вірулентні форми бацил перфрінгенс [9, C. 47 ].

Основні показники та критерії оцінювання лікувальних грязей. Таблиця 2.3.

Показники	Типи лікувальних грязей
Торфяні	Сопові	сульфідні
Фізико-хімічні показники
Вологість,%		40-85	40-70
Об`ємна маса, г	1,0-1,3	1,0-1,2	1,2-1,6
Липкість грязі під час процедур, дин/см^2	1500-2000	1200-1500	1500-2500
Засміченість часточками більших ніж 0,25мм, % в сухій речовині	До 2	До 2	До3
Вміст сульфідів, % у вологій речовині	0,0-0,5	0,0-0,15	0,05-0.50
Вміст органічних сполук, % в сухій речовині			0,5-10,0
Мінералізація грязьового розчину, г/л		0,1	Від 2 до 350
Ступінь розкладу, %		--	--

Дата добавления: 2015-08-31