Ефективність системи управління підприємством

Аналіз структури управління включає збір інформації, що характеризує її статично (тип організаційної структури, розподіл прав і обов'язків і т.п.), і вивчення її в динаміці (визначення ефективності організаційної структури з позицій досягнення планових результатів діяльності).

При описі організаційної структури велике значення має фіксація формальних каналів комунікацій, які представляють інтерес для раціонального розподілу функцій і обов'язків в ході підготовки і ухвалення рішень. Управлінська діагностика вивчає також неформальну структуру організації. З'ясування тут ключових моментів ведеться за допомогою спостереження за груповими і міжособовими відносинами і їх змінами, проведення серій інтерв'ю, що дає можливість визначити морально психологічний клімат організації.

При проведенні структурної діагностики організації необхідно мати в своєму розпорядженні методику, що дозволяє визначати деякі характеристики її структури і давати їм кількісну оцінку. Доцільність визначення таких характеристик полягає в тому, що вже на ранніх стадіях діагностики організації з'являється необхідність оцінювати якість структури організації, що діагностується, і її елементів з позицій системного аналізу, а також порівнювати різні варіанти організаційних структур між собою.

1) Для проведення структурного аналізу організаційної структури підприємства представимо її у вигляді графа:

G = {X, U}, (3.1)

де X — множина вершин (|Х|= n), яка відповідає множині структурних елементів;

U — множина ребер (|U| = m), яка відповідає множині зв'язків між структурними елементами підприємства.

Рисунок 5.1 – Структурні графи підприємства ВАТ «Лялька»

Графа G показана на рисунку 5.1, де цифри позначають:

1 – директор підприємства; 2 – заступник з економіки; 3 – заступник з комерції; 4 – головний бухгалтер; 5 – начальник юридичного відділу; 6 – заступник директора з виробництва; 7 – планово-економічний відділ; 8 – відділ праці та зарплати; 9 –відділ кадрів; 10 – відділ маркетингу; 11 – відділ збуту; 12 – відділ ЗЕД; 13 – бухгалтерія; 14 – відділ цінних паперів та роботи з акціонерами; 15 –юрист; 16 – транспортний відділ; 17 –складське господарство; 18 – відділ технічного контролю та якості; 19 – відділ безпеки; 20 –ремонтно-механічний цех; 21 – відділ головного технолога; 22 – відділ матеріально-технічного постачання; 23 – планово-диспетчерський відділ.

Для опису графа G побудуємо матрицю суміжності (табл. 5.1), яка для неорієнтованого графа має вигляд А = ||аij||, де аij — елементи матриці суміжності, визначені таким чином:

aij = 0 якщо зв'язку між елементами і та j немає.

1 якщо зв'язок між елементами і та jє;

Використовуючи матрицю суміжності, визначимо ранг кожного елемента:

, (5.1)

де - кількість зв’язків по рядкам матриці;

- кількість зв’язків усього в організаційній структурі.

Для нашего випадку = 186. Ранги структурних елементів приведені в останньому стовпці таблиці.

Таблиця 5.1

Матриця суміжності

																								r
																								0,027
																								0,043
																								0,043
																								0,086
																								0,086
																								0,070
																								0,059
																								0,048
																								0,032
																								0,070
																								0,059
																								0,032
																								0,054
																								0,016
																								0,011
																								0,019
																								0,038
																								0,048
																								0,016
																								0,016
																								0,043
																								0,048
																								0,032

Чим вище ранг елементу, тим сильніше він пов'язаний з іншими елементами і тим важчими будуть наслідки при втраті якості його функціонування. У нашому випадку найбільш високий ранг (0,086) має четвертий та п’ятий елементи структури (головний бухгалтер та начальник юридичного відділу).

2) Перевіримо пов’язаністьструктури.

Для зв'язних структур повинна виконуватися умова:

(5.2)

Права частина нерівності визначає необхідне мінімальне число зв'язків в структурі графа, що містить n вершин.

Для нашого випадку n (кількість структурних елементів) дорівнює 23 і умова виконується, тобто структура є пов'язаною.

3) Проведемо оцінку структурної надмірності R, що відображає перевищення загального числа зв'язків над мінімально необхідним:

, (5.3)

де m — множина ребер графа (1/2 кількості зв'язків в матриці суміжності);

n — кількість вершин (елементів) структури.

, (5.4)

де аij — елементи матриці суміжності.

Дана характеристика є непрямою оцінкою економічності і надійності досліджуваної структури і визначає принципову можливість функціонування і збереження зв'язків системи при відмові деяких її елементів. Система з більшою надмірністю R потенційно надійніша, але менш економічна. Можливі варіанти: якщо R < 0, то система непов'язана; R = 0, система володіє мінімальною надмірністю; R > 0, система має надмірність; чим вище R, тим вище надмірність. В нашому випадку R = 3,2, тобто структура має вищу надмірність.

4) Визначимо структурну компактність структури Q, яка відображає загальну структурну близькість елементів між собою. Для цього використаємо формулу:

, (5.5)

де dij – відстань від елементу i до елементу j, тобто мінімальне число зв'язків, що сполучають елементи i та j.

Для визначення величини загальної структурної компактності побудуємо матрицю відстаней D = . По таблиці визначаємо – Q = 969.

Таблиця 5.2

Матриця відстаней D

d

Для кількісної оцінки структурної компактності і можливості об'єктивного порівняння різних організаційних структур, використовують відносний показник – Qвідн, який можна визначити по формулі:

, де (5.6)

Qmin = n(n – 1) — мінімальне значення компактності для структури типу «повний граф» (кожен елемент сполучений з кожним).

Для нашої структури . Тоді

Структурну компактність можна характеризувати і іншою характеристикою – діаметром структури: d = max dij, який дорівнює максимальному значенню відстані dij в матриці відстаней. Для нашої структури d=3. Із збільшенням Qвідн і d збільшуються середні тимчасові затримки при обміні інформацією між підрозділами, що викликає зниження загальної надійності. З цієї точки зору наведена структура має надійність вище середнього рівня, але не максимальну.

5. Для характеристики ступеня централізації системи використовується показник центральності структурного елементу, який характеризує ступінь віддаленості i -го елементу від інших елементів структури:

(5.7)

Чим менше видалений i-й елемент від інших, тим більше його центра-льність і тим більша кількість зв'язків проходить через нього. У нашому випадку найбільш центральним є четвертий та п’ятий елементи (головний бухгалтер та начальник юридичного відділу), для якого Σdij = 28 = min, тобто він має максимальний коефіцієнт центральності Zmax= 967/ (2 • 28) = 17,3.

Ступінь центральності в структурі в цілому може бути охарактеризована індексом центральності:

(5.8)

Значення ступеня центральності знаходиться в діапазоні 1≥ δ ≥ 0, при цьому для структур з рівномірним розподілом зв'язків δ = 0, для структур, що мають максимальний ступінь централізації δ =1.

В нашому випадку значення середнього ступеня центральності структури (δ=0,7) представляє середні вимоги до пропускної спроможності центру, через який встановлюється найбільше число зв'язків, щодо прийому і переробки інформації і надійності його функціонування, а відмова центрального елементу веде до часткового руйнування структури.

Дана методика може бути використана при порівняльній оцінці структур організацій. З погляду топології внутрішніх зв'язків виділяють наступні основні види структур:

а) послідовна:

б) кільце:

в) радіальна:

г) деревовидна:

д) типу «повний граф»:

е) не пов’язана:

Рисунок 5.2 – Основні види структур

Таблиця 5.3

Характеристики основних видів структур

Вид	R	Q	d	Z
а		1,0		3,3	0,7
б	0,25	0,5		2,5
в		0,6			1,0
г		0,75		3,5	0,76
д	1,5			2,5
ж	-0,25	-	-	-	-

З таблиці видно:

· для непов'язаних структур R < 0;

· для структур без надмірності (послідовна, радіальна, деревовидна). R=0;

· для структур з надмірністю щодо зв'язків (кільце, повний граф) — R > 0.

Найбільшу близькість елементів (показник Q) має «послідоавна»структура та «деревовидна»; по показнику d теж дуже близькими є «деревовидна» структура. За значенням показника R підходять «повний граф», щодо показника δ - то найближчими за значенням залишаються «послідовна» та «деревовидна» типи структур,.

Аналізуючи значення структурних параметрів, отриманих в результаті структурної діагностики, можна виявити основні недоліки структури організації і внести деякі корективи до організаційної структури підприємства.

Після проведенного порівнювального аналізу можно зробити висновок, що послідовна та деревовидна структури найбільше підходять до підприємства ВАТ «Лялька».

Дата добавления: 2015-08-31