Класифікація вентиляторів

Привід вентиляторів звичайно електричний. Електричні вентилятори, загалом, складаються з набору лопаток, що обертаються, і які розміщені в захисному корпусі, що дозволяє повітрю проходити через нього. Леза обертаються електродвигуном, для великих індустріальних вентиляторів використовуються 3-фазні асинхронні двигуни. Менші вентилятори часто приводяться в дію засобами електродвигуна змінного струму з екранованим полюсом, або щітковими чи безщітковими двигунами постійного струму. Вентилятори з приводом від двигунів змінного струму звичайно використовують напругу електромережі. Вентилятори з приводом від двигуна постійного струму використовують низьку напругу, звичайно 24V, 12V або 5V. У вентиляторах охолоджування для комп'ютерного устаткування використовують винятково безщіткові двигуни постійного струму використання, які проводять набагато менше електромагнітних перешкод при роботі. У машинах, які вже мають двигун, вентилятор часто з'єднується безпосередньо з ним. Це можна бачити в автомобілях, у великих системах охолоджування і віяльних машинах. Турбовентилятор - відцентровий або осьовий вентилятор, що його приводить у рух турбіна.

Існує три основні види вентиляторів, які використовуються для переміщення повітря: осьові, відцентрові (радіальні) і діаметральні (тангенціальні). Вентилятори осьової течії мають лопатки, які примушують повітря переміщатися паралельно осі, навколо якої вони обертаються. Вентилятори, які дують повітря через вісь вентилятора, лінійно, отримали назву осьових. Це найпростіший у використанні вид вентилятора, діапазон його застосування дуже широкий і простягається від малих вентиляторів охолоджування для електроніки до гігантських вентиляторів, що використовуються в повітряних тунелях. Відцентровий вентилятор має компонент (під назвою ротор), який складається з центральної осі, навколо якої встановлені лопатки спіральної форми, що рухається. Відцентровий вентилятор переміщає повітря під прямим кутом до вхідного перетину вентилятора, обертаючись, повітря рухається назовні до виходуі лопатки осьового вентилятора вздовж периферії). рухатися перпендикулярно від осі до виходу у відведення, виконане у вигляді спірального кожуха. Відцентровий вентилятор виробляє більший тиск для даного повітряного об'єму і використовується в різних промислових цілях. Вони звичайно шумніші, ніж порівняльні осьові вентилятори. Вентилятор діаметральної течії має ротор типу «біляча клітка» (ротор порожній у центрі, иск низький.У тангенціальних вентиляторах повітря поступає вздовж периферії ротора і рухається до виходу подібно тому, як це відбувається у відцентровому вентиляторі. Діаметральні вентилятори виробляють рівномірний повітряний потік уздовж усієї ширини вентилятора і безшумні при роботі. Вони порівняно громіздкі, і повітряний т. Ротор, що обертається, примушує повітря входити у вентилятор біля осі і Вентилятори діагональної течії часто використовуються для охолоджування в ксероксах.При роботі вентилятора або повітродувки створюється підвищення тиску вище за атмосферний, це є основою нагнітальної вентиляції.

Вступ.

Осуществление судебной власти в Российской Федерации

Судебная власть, являясь органической частью государственной власти
Российской Федерации, представляет собой самостоятельную ветвь власти в
системе разделения властей и имеет, пожалуй, наибольшее значение,
поскольку несет на себе функции осуществления правосудия в Российской
Федерации.
Статья 11 Конституции Российской Федерации закрепляет, что
государственную власть в Российской Федерации осуществляют суды. Статья 118, дополняя это положение устанавливает, что:
"Судебная власть осуществляется посредством конституционного,
гражданского, административного и уголовного судопроизводства."
Непосредственно реализация судебной власти, или осуществления
правосудия, происходит в установленном законом процессуальном порядке.
Он в целом универсален и базируется на таких общепризнанных принципах,
как равенство граждан перед законом и судом, уважение личности, открытое
судебное разбирательство, состязательность и равноправие сторон. Однако
в зависимости от характера рассматриваемых правоотношений, т.е. от того
нормы какой отрасли материального права нарушены, судопроизводство
приобретает некоторые особенности. Именно поэтому осуществление судебной власти происходит путем применения конституционного, гражданского, административного и уголовного судопроизводства.
Система судебных органов, т.е. учреждение судов в Российской Федерации,
устанавливается Конституцией Российской Федерации и федеральным
конституционным законом на основании части 3 статьи 118. Система судов,
осуществляющих в государстве судебную власть, имеет важное политическое и правовое значение и, как правило, определяется на конституционном уровне. Причем если перечень судов закреплен именно в Конституции, то никакие другие суды не могут быть учреждены при помощи обычного закона, ибо для этого необходимо изменить Конституцию. Конституционным закреплением системы судов достигаются дополнительные гарантии прав личности.[1, c.33]

Конституция Российской Федерации 1993 года не содержит конкретный
перечень судебных инстанций. Связано это прежде всего с тем, что в
настоящее время продолжается реформирование судебной системы, и
законодатель оставляет возможности для поиска оптимального варианта
построения судебной системы. Однако Конституция содержит следующие
положения, относящиеся к структуре судебной власти:
- действуют Конституционный Суд, Верховный Суд и Высший Арбитражный Суд
Российской Федерации;
- действуют также другие федеральные суды;
- судебная система Российской Федерации устанавливается Конституцией и
федеральным конституционным законом;
- создание чрезвычайных судов не допускается.
Система судебных органов Российской Федерации имеет следующую структуру:
а) суды общей юрисдикции: Верховный суд Российской Федерации; Верховные
суды республик в составе Российской Федерации; краевые, областные суды;
суды автономной области, автономных округов; Московский и
Санкт-Петербургский городские суды; районные (городские) народные суды;
б) военные суды, рассматривающие дела о преступлениях военнослужащих и
лиц, приравнянных к ним по закону, учреждаются в гарнизонах, армиях,
флотилиях, воинских соединениях, военных округах, группах войск, флотах,
видах Вооруженных Сил;
в) суды, рассматривающие экономические споры и правонарушения в сфере
управления: Высший Арбитражный Суд Российской Федерации, Высшие
арбитражные суды республик в составе Российской Федерации; арбитражные
суды краев, областей, автономной области, автономных округов; Московский
и Санкт-Претербургский городские арбитражные суды;
г) Конституционный Суд Российской Федерации.[10, c.129]

2.4. Верховный Суд Российской Федерации

Статья 126 Конституции Российской Федерации определяет статус Верховного
Суда Российской Федерации:
"Верховный Суд Российской Федерации является высшим судебным органом по гражданским, уголовным, административным и иным делам, подсудным судам общей юрисдикции, осуществляет в предусмотренных федеральным законом процессуальных формах судебный надзор за их деятельностью и дает разъяснения по вопросам судебной практики."

Придание Верховному Суду статуса высшего судебного органа не имеет
абсолютного характера, оно ограничено сферой осуществления его
компетенции: дела, подсудные судам "общей юрисдикции". Следовательно, по делам о проверке конституционности законов и иных нормативных актов, а также по делам об экономических спорах Верховный Суд не является высшим судебным органом.[11,c.157]
Перечень дел, в отношении которых Верховный Суд выступает в качестве
суда высшей инстанции, не является исчерпывающим. Помимо гражданских,
уголовных и административных дел, в статье 126 названы еще и иные дела.
Это положение отражает ведущиеся поиски более совершенных форм судебной деятельности. Так, в частности, высказываются предложения о создании специализированных подсистем общей юстиции - судов по делам
несовершеннолетних, судов по трудовым спорам и т.д. В случае принятия
этих предложений законодателем статья 126 Конституции не станет
препятствовать их реализации.[1, c.37]

В состав Верховного Суда входят Пленум, Президиум, Судебные и Военная
коллегии. Верховный Суд рассматривает дела в качестве суда первой
инстанции, в кассационном порядке, в порядке надзора и по вновь
открывшимся обстоятельствам.Что касается полномочий Верховного Суда как суда первой инстанции по делам ввереной ему компетенции, то в соответствии с Концепцией судебной реформы, предлагается максимально ограничить их либо вовсе отменить. Однако необходимо сохранить право судьи, обвиняемого в совершении преступления, настаивать на рассмотрении его дела Верховным Судом Российской Федерации по первой инстанции.
Долгое время считалось, что руководящие указания Пленума Верховного Суда обязательны для судов. Однако это положение противоречит принципу
независимости судей и подчинения их только закону. Статья 126 изменила
данное положение и сегодня уже не рассматривает вышеназванные
разъяснения в качестве обязательных для судей.[1, c.37]

2.5. Высший Арбитражный Суд Российской Федерации

Высший Арбитражный Суд Российской Федерации, в соответствии со статьей 127 Конституции, является высшим судебным органом по разрешению экономических споров и иных дел, рассматриваемых арбитражными судами.
Система арбитражных судов в России состоит из Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации, Высших арбитражных судов республик в составе Российской Федерации, краевых, областных, городских арбитражных судов, арбитражного суда автономной области, арбитражных судов автономных округов; арбитражные суды в своей деятельности руководствуются Конституцией Российской Федерации и федеральным законом.[13, c.39]
Конституция возлагает на Высший Арбитражный Суд выполнение следующих функций: разрешение отнесенных к его ведению споров в качестве суда первой и второй инстанции в порядке, предусмотренном для всех арбитражных судов; осуществление судебного надзора, т.е. проверки
законности вступивших в силу решений и определений арбитражных судов;
дачу разъяснений по вопросам судебной практики.
Высший Арбитражный Суд имеет свою внутреннюю структуру; в его состав
входят различные коллегии (по разрешению дел по экономическим спорам, по разрешению дел в сфере управления, по проверке в кассационном порядке
законности решений арбитражных судов); Пленум; Председатель Высшего
Арбитражного Суда, его заместители; секретари Пленума и др.
Основной функцией Высшего Арбитражного Суда является разрешение
экономических споров, вытекающих из гражданских правоотношений,
возникающих в связи с признания права собственности на имущество, с
истребованием имущества, находящегося в федеральной собственности и т.д.
Кроме этого статья 127 предусматривает и иные правомочия Высшего
Арбитражного суда Российской Федерации. К таким правомочиям относятся
рассмотрение дел в сфере управления с участием государственных и иных
органов Российской Федерации, таких как о признании недействительности
актов государственных и иных органов, о возмещении убытков,причиненных
этими актами и т.п. Наконец, Конституция возложила на Высший Арбитражный Суд судебный надзор за деятельностью иных арбитражных судов. Этот надзор осуществляется на основании федерального закона в процессуальных, а не административных формах, так как арбитражные суды независимы и не находятся в административном подчинении Высшего Арбитражного Суда.[13, c.41]

2.6. Конституционный Суд Российской Федерации

Конституционный Суд Российской Федерации - специализированный орган
правовой охраны Конституции. Его деятельность в данной области имеет
контрольный характер, и в этом смысле Конституционный Суд является
основным инструментом в системе сдержек и противовесов. Такое положение Конституционного суда определяется прежде всего тем, что он наделен правом отмены актов, не соответствующих Конституции Российской
Федерации. Основными принципами деятельности Конституционного Суда
Российской Федерации являются независимость, коллегиальность, гласность,
состязательность и равноправие сторон.[9, c.27]
Часть вторая статьи 125 регулирует полномочие Конституционного Суда в
области контроля за соответствием Конституции Российской Федерации
правовых актов. Прежде всего дан четкий перечень субъектов возбуждения
такого рода дел в Конституционном Суде: Президент, Совет Федерации,
Государственная Дума (или одна пятая часть их членов), Правительство
Российской Федерации, Верховный и Высший Арбитражный Суды Российской Федерации, органы законодательной и исполнительной власти субъектов Федерации. Установлена конкретная форма обращения о проверке
конституционности - запрос. Конституционный Суд не имеет права
рассмотрения вопросов по собственной инициативе, что обеспечивает в
значительной мере принцип объективности и беспристрастности в
деятельности Конституционного Суда при принятии им решений.
В Конституции определены объемы конституционного контроля. Отправной
точкой в этой сфере является сама Конституция России, поскольку именно
она имеет высшую юридическую силу; ее приоритет является неотъемлемым и непременным признаком демократического правового государства.
Конституционный суд с точки зрения соответствия Конституции
рассматривает четыре группы нормативных актов:
1) акты федерального уровня: федеральные законы, акты Президента,
Правительства и Федерального собрания Российской Федерации;
2) акты субъектов Российской Федерации: конституции республик, уставы,
законы и иные нормативные акты, причем только те из них, которые приняты
по вопросам, относящимся к ведению государственных органов Российской
Федерации и совместному ведению органов государственной власти
Российской Федерации и субъектов Федерации;
3) внутригосударственные (внутрифедеральные) договоры России;
4) международные договоры России.
Помимо рассмотрения вопросов о соответствии Конституции нормативных
актов, Конституционный Суд Российской Федерации обладает правом
разрешать споры о компетенции между различными органами (федеральными и субъектов Федерации государственной власти всех видов); рассматривать дела о конституционности законов по жалобам на нарушения конституционных прав и свобод граждан, реально обеспечивая эти права и свободы; толковать российскую Конституцию и некоторыми другими.

[11, c.244]

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

В результате проделанного исследования в курсовой работе, можно сделать выводы: Разделение властей, как теория о соотношении властей в государстве, которая была впервые выдвинута Дж.Локком и затем развитая Ш. Монтескье, непосредственно связана со школой естественного права - сыграла прогрессивную роль в борьбе против абсолютизма. Верно предполагалось, что для правильного функционирования государства в нем должны существовать независимые друг от друга власти: законодательная, исполнительная, судебная. Именно поэтому, в настоящее время по принципу разделения властей построены конституции многих государств.

Власть в государстве может олицетворять один человек (монарх, диктатор, харизматический лидер), она может принадлежать группе лиц (хунте, верхушке партийно-политической бюрократии). В данном случае для властвующих неважно, каким путем она им досталась (революция, гражданская война, переворот, по наследству и т. п.). Но для правового государства характерным является демократический способ приобретения власти, наделение ею только в соответствии с правом, законом. Традиционная концепция разделения властей на законодательную, исполнительную и судебную применительно к современным государствам должна пониматься не как дележ власти, а как создание системы сдержек и противовесов, способствующих беспрепятственному осуществлению всеми ветвями власти своих функций. Законодательная власть (верховная), избранная всенародно, отражает суверенитет государства. Исполнительная власть (производная от законодательной), назначаемая представительным органом власти, занимается реализацией законов и оперативно-хозяйственной деятельностью. Судебная власть выступает гарантом восстановления нарушенных прав, справедливого наказания виновных.

В России гражданское общество складывается медленно, и пока еще нельзя говорить, что оно сложилось. Не сформировались у нас демократические традиции и мощные политические партии, представляющие интересы различных групп населения. В таких условиях чрезвычайно важно найти оптимальный баланс разделения властей, не допускающий возникновения авторитарного режима.

Список использованной литературы:

1. Конституция Российской Федерации. М., «Юридическая литература», 1993 г.

2. Конституция Российской федерации. Комментарий/Под общей редакцией
Б.Н.Топорнина, Ю.М.Батурина, Р.Г.Орехова. - М.: Юрид.лит., 1994. - 624
с.

3. Как разделить власть! Из опыта современных Федеративных государств // Российские вести Н.Воробьева.-М.:Юрид.лит.,1993.-342с.

4. Государственное (конституционное) право Российской Федерации.
Учебник. - М.: Издательство "БЕК", 1993. - 598 с.

5. Бахрах Д.Н. Вопросы законности в государственном управлении // Правоведение. 1992. N3.

6. Указ Президента Российской Федерации от 10.01.1994 года "О структуре
федеральных органов исполнительной власти"

7. О функциях исполнительной власти //Государство и право Вельский К. С. Учебник. -М.: Юрист, 1997.-398с.

8. Козлов Ю.И. Исполнительная власть: сущность, функции. // Вестник МГУ. Серия 11. 2013.-13с.

9. Закон Российской Федерации "О Конституционном Суде Российской
Федерации"

10. В.В. Бойцова, Л.В. Бойцова «Интерпретация принципа ответственности государства за ущерб, причинённый гражданам в практике Конституционного Суда РФ». «Государство и право», №4, 1996 г., стр. 52.

11. Дмитриев Ю.А. Судебная власть в механизме разделения властей и защите прав и свобод человека. // Государство и право: учебник / Ю.А. Дмитриев - М., Юрист, 1997.- 354 с

12. Закон РСФСР от 8.07 1998года "О судоустройстве РСФСР"

13. Закон Российской Федерации от 4.07.1991 года "Об арбитражном суде"

Вентилятори - це пристрої, призначені для транспортування повітря, газу або інших аеросумішей по повітропроводах або без них, що створюють при цьому надлишковий тиск різної величини.
За способом створення надлишкового тиску і проходженню повітря вентилятори поділяються на три основні типи. У безканальних системах вентиляції найбільшого поширення набули осьові вентилятори, у канальних - відцентрові вентилятори (радіальні), а у теплових завісах, фанкойлах, внутрішніх блоках кондиціонерів найчастіше застосовуються діаметральні вентилятори ( діагональні).

У промисловості застосовують, зокрема, для провітрювання приміщені, підтримання (створення) рудникової (шахтної) атмосфери, очищення повітря в приміщеннях та на шахтах і застійних зонах кар'єрів, для створення штучної тяги в топках котлів, для створення потоку газу (повітря) в технологічних апаратах, пневмотранспортних установках тощо. Основні виробники промислових вентиляторів: Systemair, Soler & Palau, Östberg, Dospel, Dantherm, Vents та ін. Типи вентиляторів.

Діаметральні вентилятори (діагональні вентилятори), або як ще їх називають, діагональні вентилятори, мають робоче колесо барабанного типу і несиметричний коліно подібний корпус. Діагональні вентилятори мають конструкцію з несиметричним розташуванням робочого колеса, що забезпечує утворення потоку повітря в бік меншого перерізу. Діаметральні вентилятори з широкимиколесами можуть приєднуватися безпосередньо до повітропроводів, які мають січення у формі витягнутого прямокутника і можуть створювати значні тиски навіть при невисоких окружних швидкостях робочих коліс, однак мають низький ККД.

Осьові вентилятори переміщують повітряний потік вздовж осі робочого колеса, що приводиться в рух електродвигуном. За призначенням осьові вентилятори можна поділити на побутові та промислові вентилятори. Через низький тиск, що створюють осьові вентилятори (до 50 Па) застосовуються вони в основному в безканальних системах вентиляції або в системах з невеликою протяжністю повітроводів (до 5м), наприклад, санвузлах, ванних, душових приміщеннях, офісах, на мийках, складах і т.п.

Відцентрові вентилятори (радіальні) мають таку конструкцію, при якій переміщення повітря відбувається за рахунок відцентрових сил, що виникають при обертанні робочого колеса. Перетворення кінетичної енергії повітря в потенційну, тобто, підвищення тиску повітря при зменшенні швидкості забезпечується частиною корпусу, що розширюється - дифузором.
Робочі колеса відцентрових, як, втім, і осьових і діагональних вентиляторів з'єднуються з двигуном або безпосередньо (жорстке з'єднання, еластична

муфта) або через передачу (ремінна, механічно регульована).
Радіальні вентилятори складаються з двох основних частин - спірального корпуса (так званої "улітки") і робочого колеса з лопатками, які можуть бути загнутими вперед, або назад по ходу обертання колеса. За способом забору повітря відцентрові вентилятори бувають одностороннього та двостороннього всмоктування, за напрямком обертання колеса - правого і лівого обертання, за створюваною різницею повних тисків: низького тиску (до 100 Па); середнього тиску (до 300 Па) та високого тиску (до 1500 Па); за призначенням - відцентрові вентилятори загального призначення і спеціальні радіальні вентилятори.
Відцентрові вентилятори загального призначення служать для переміщення повітря або інших неагресивних газових сумішей з вмістом пилу або інших твердих часток не більше 100 мг/м ³ та температурою не більше 80^оС. Виготовляються вони з вуглицевої сталі. За розміром робочого колеса вентиляторам присвоюється номер: від 2,5 до 20. Спеціальнірадіальні вентилятори бувають: пилові вентилятори - для переміщення пилогазоповітряних сумішей; для роботи в агресивних середовищах, - вентилятори з корозійно-стійкої сталі; іскро- і вибухозахищені вентилятори - з алюмінію або різнорідних металів; дуттєві вентилятори; шахтні вентилятори; димососи, що працюють до двох і більше годин при температурах переміщуваного середовища 400^оС.

Основні характеристики вентиляторів це:
-об'ємна витрата повітря;
-тиск;
-коефіцієнт корисної діі (ККД) вентилятора;
-частота обертання;
-рівень звукового тиску.

Відцентрові вентилятори із загнутими вперед лопатками мають високі значення подачі і тиску повітря, зі збільшенням подачі збільшується і тиск, але низький ККД, можливий перегрів двигуна і високий рівень шуму. Відцентрові вентилятори із загнутими назад лопатками мають високий ККД, низький рівень шуму, зі збільшенням подачі потужність не змінюється, але зменшується тиск. Відцентрові вентилятори з лопатками, що радіально закінчуються також мають високий ККД і низький шум, зі збільшенням подачі тиск не змінюється, але зростає споживана потужність і шум. Перераховані вище характеристики вентиляторів представляються графічно, у вигляді індивідульної характеристики вентилятора, найчастіше у вигляді залежності його продуктивності від тиску на виході і частоти обертання робочого колеса. Слід відзначити, що зараз у більшості виробників вентиляційного обладнання в асортименті досить широко представлені канальні відцентрові вентилятори для каналів круглого перерізу (діаметром від 100 до 400мм) і повітропроводів прямокутного перерізу (від 300х150 до 1000х500мм).

Це розширило сферу їх застосування від побутових до більших промислових вентиляційних систем. Вентилятори змішаного типу (відцентрово-осьові вентилятори) В останні роки в канальних побутових і напівпромислових вентсистемах з круглими повітроводами широке застосування отримали вентилятори змішаного типу, так звані відцентрово-осьові вентилятори. Завдяки їх спеціальної конструкції повітря під впливом відцентрової сили направляється вздовж осі двигуна. Такі вентилятори досить компактні і створюють пристойний тиск, що дозволяє застосовувати їх у системах з повітроводами набагато більшої протяжності, ніж для осьових вентиляторів.

В даний час існує велика кількість як зарубіжних, так і вітчизняних виробників вентиляційного устаткування. Одні виробники відомі в усьому світі десятиліття, інші тільки починають активно розвивати своє виробництво. Але тим не менше, ринок вентиляційного устаткування активно розвивається, вдосконалюються технології та якість виробів. Не обходять стороною цю галузь і тенденції з впровадження нових енергозберігаючих технологій (рекуператори, ЕС-вентилятори і т.п.)

Літервтура. Вентилятори: http://www.klimatvdomi.com/ventilation/vent_equip_vent_ua.html

Вентилятор:http://uk.wikipedia.org

Дата добавления: 2015-08-31