VII. Біофармацевтична оцінка супозиторіїв як лікарських форм, шляхи удосконалення їх технології, методів оцінки якості

VI. Правила зберігання, упаковка та відпуск

Супозиторії зберігають у сухому прохолодному місці, якщо немає інших вказівок у власних статтях.

Жирові свічки і кульки після виготовлення загортають у парафінований папір, цело­фан чи фольгу, драглеподібні свічки - у вощений чи парафінований папір. Кульки, песарії укладають в картонні коробки у гофровані ковпачки, палички - у складки паперу. Оформляють етикетками «Зовнішнє», «Зберігати в сухому прохолодному місці».

На упаковках супозиторіїв, виготовлених на поліетиленоксидних основах, повинна бути вказівка про необхідність зволоження супозиторіїв перед введенням у порожнину тіла.

Удосконалення технології супозиторіїв проводять як у напрямку розширення асор­тименту супозиторних основ, поліпшення їх якості, так і по створенню нових лікарських форм, наприклад:

- порожні супозиторії, що мають усередині порожнину для заповнення її в аптеці лікарськими речовинами. Недолік порожніх супозиторіїв - при розплавлюванні основи на слизову оболонку можуть попадати висококонцентровані розчини лікарських речо­вин, що призводить до її подразнення;

- двошарові і багатошарові супозиторії, що складаються з оболонки і стержня. Останній може бути приготовлений з низькоплавких жирів з диспергованими речови­нами, оболонка - зі сплавів гідрогенізованих жирів з ПАР. Двошарові супозиторії да­ють можливість сполучити різні за властивостями лікарські речовини;

- ректальні капсули - ємності, заповнені лікарськими речовинами. Ректальні кап­сули рекомендують готувати з желатинової маси, яка містить цукор, кислоту саліцило­ву, натрію метабісульфіт та інші речовини;

- пресовані супозиторії готують на твердих основах методом пресування за анало­гією з таблетками. У нашій країні з цією метою використовують гранульовані порошки -магнію карбонат, магнію стеарат, крохмаль, заліза лактат, натрію гідрокарбонат у суміші з гідрогенізованими жирами. Перспективні ректальні клізми, мазі, вливання;

- ліофілізовані супозиторії одержують з водних суспензій чи емульсій, основною масою яких є активна речовина, а кількість допоміжних речовин обмежена до мініму­му. Принцип виготовлення полягає в глибокому заморожуванні емульсії чи однорідної суспензії (ліофілізації). Супозиторії, отримані таким чином, мають пористу структуру і велику внутрішню поверхню, легко розчиняються в незначній кількості секрету слизо­вої прямої кишки, не викликаючи подразнення слизових оболонок;

- пористі супозиторії готують шляхом виливання розплавленої маси у форми з на­ступним вакуумуванням при глибині вакууму 600 мм рт.ст. Такі супозиторії збільшу­ють поверхню контакту зі слизовою прямої кишки і полегшують вивільнення лікарсь­ких компонентів;

- супозиторії з плівковим покриттям контролюють доставку лікарських речовин, сповільнюють дифузію активного компонента. Як плівкове покриття найчастіше вико­ристовують гідрофільні полімери (ефіри целюлози, альгінати, желатин та ін.);

- шипучі супозиторії одержують із твердої високополімерної водорозчинної речо­вини, піноутворювача, що утворює піну при розчиненні супозиторіїв у водному середо­вищі з виділенням газу, і стабілізатора піни (ПАР), здатного знижувати поверхневий натяг води.

Таким чином, на основі аналізу сучасних тенденцій можна прогнозувати перспек­тивні напрямки розвитку супозиторних лікарських форм:

1. Виявлення біохімічних процесів, що відбуваються під час дії лікарського засобу.

2. Створення лікарських форм із контрольованим вивільненням інгредієнтів, що за­безпечують очікуваний терапевтичний ефект у необхідному місці й у визначений час, а також з цілеспрямованою доставкою лікарської речовини до хворого органа, що дає мож­ливість досягти заданого терапевтичного ефекту меншою кількістю лікарських засобів

Дата добавления: 2015-08-31