Подрібнювач грубих кормів

Машини для переробки грубих стеблових кормів застосовують штифтові і ножові подрібнювачі, а переробка зелених кормів здійснюється ножовими і комбінованими подрібнювачами.

Порівнюючи ножові та штифтові подрібнювачі слід зазначити, що перше споживають 2.5 менше енергії ніж другі при переробці однакової кількості корму,але штифтові забезпечують кращу якість переробки(скорочує, довжину часток розщеплюють стебла вздовж волокон і перетинають їх.)Така переробка сприяє їх поширенню незважаючи на енергомісткість.

Заточування ножів після переробки 4-6 тон корму ускладнює їх експлуатацію. З іншого боку при переробці соковитих кормів саме ножові різальні апарати спричиняють саме мінімальне виділення соку і найбільш економні за енерго витратами.

Живильник стеблових кормів повинен забезпечувати стабільну подачу і надійні ущільнення перероблювального корму. Існує чотири типи живильників.

Умова переміщення матеріалу. Кут нахилу похилого транспортеру не повинен перевищувати кут нахилу тертя.

В соломосилорізках використовують два типи подрібнювачів барабані та дискові. Крім того ножі можуть бути прямолінійні і криволінійні. Раціональна схема радіального апарату повинна забезпечувати защемлення матеріалу по всій ширині горловини рівномірне навантаження на валу машини і мінімальну енергомісткість процесу різання.

При використанні спіральних лез досягаємо рівномірного навантаження на валу барабана.

Розраховуємо діаметр барабана:

Dб - діаметр барабана;

h - висота установки горловини;

z - кількість ножів на барабані.

Dб =z/π*(a+btgτ) (3.1)

Dб=6/3.14*(0.05+0.4*0.47) =0.45м

Розраховуємо радіус барабана:

Rб- радіус барабана;

Vб- швидкість барабана;

R б = Rб*Vn /Vб+а (3.2)

R б=0.225*1.35/25+0.05=0.062м

Розраховуємо кількість ножів:

a= 50мм=0.05 м

b=0.4 м

γущ =660кг/год

Z=Q/a*b* γущ*Lp*n (3.3)

Z=13.2/0.5*0.4*660*15.92

n= Vб/2 π* Rб (3.4)

n= 25/2*3.14*0.25=15.92c-1

4. Охорона праці і техніка безпеки.

На промислових підприємствах здійснює контроль за дотриманням законодавства, інструкцій, правил та норм з охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, за наданням працівникам встановлених пільг за умовами праці. Бере участь у створенні безпечних і здорових умов праці, розробці і впровадженні у виробництво рекомендацій науково-дослідних інститутів і лабораторій з наукової організації праці. Перевіряє технічний стан устаткування на відповідність його вимогам техніки безпеки, контролює роботу вентиляційних систем, запобіжних пристосувань і захисних пристроїв, своєчасність проведення випробувань, перевірок і правильність експлуатації парових котлів, балонів для зріджених газів, кранів, підйомників та іншого устаткування, дотримання графіків вимірювань повітряного середовища, виробничого шуму, вібрації. Проводить інструктажі працівників підприємства, бере участь у розслідуванні причин виробничого травматизму і професійних захворювань. Бере участь у розробці заходів щодо запобігання професійним захворюванням і нещасним випадкам на виробництві, поліпшення умов праці і доведення їх до вимог нормативних правових актів з охорони праці, а також надає організаційну допомогу з виконання розроблених заходів.

1. Спеціаліст повинен знати:

Законодавчі і нормативно-правові акти, методичні матеріали з питань охорони праці. Основні технологічні процеси виробництва продукції підприємства. Методи вивчення умов праці на робочих місцях. Організацію роботи з охорони праці. Систему стандартів безпеки праці. Психофізіологічні вимоги до працівників, виходячи з категорії складності робіт, обмеження застосування праці жінок, підлітків та інших працівників, переведених на легку роботу. Особливості експлуатації устаткування, яке використовується на підприємстві. Правила і засоби контролю відповідності технічного стану устаткування вимогам безпечного ведення робіт. Передовий вітчизняний і зарубіжний досвід з охорони праці. Методи і форми пропаганди і інформації з охорони праці. Порядок і терміни складання звітності про виконання заходів щодо охорони праці. Основи економіки, організації праці і управління. Основи трудового законодавства. Правила внутрішнього трудового розпорядку.

2. Інженер з охорони праці має право:

Знайомитися з проектами рішень керівництва підприємства, що стосуються його діяльності, у питаннях, що є в його компетенції, виносити на розгляд керівництва підприємства і начальника відділу з охорони праці пропозиції щодо поліпшення діяльності підприємства і удосконалення форм і методів роботи працівників; зауваження щодо діяльності працівників підприємства; варіанти усунення наявних в діяльності підприємства недоліків.

Одним з самих небезпечних чинників, які впливають на людину у виробничих умовах, є шкідливі речовини. Вони знаходяться в повітрі робочої зони в твердому, рідкому, паро і газоподібному агрегатних поляганнях. Ці речовини поступають в організм людини через органи дихання (самий небезпечний шлях), шлунково-кишковий тракт. А також через шкіру і слизисті оболонки очей.

По ступеню дії на організм шкідливі речовини розділяються на 4 класи небезпеки: 1 - надзвичайно небезпечні; 2 - високо небезпечні; 3 - помірно небезпечні; 4 - мало небезпечні.

Зміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони не повинен перевищувати встановлених гранично - допустимих концентрацій (ГДК).

Попередження професійних отруєнь і захворювань на виробництві досягається розробкою технологічних процесів, в яких шкідливі речовини замінюються нешкідливими, модернізацією технологічного устаткування і його удосконаленням, медико-профілактичними заходами.

На кожному підприємстві повинен здійснюватися систематичний контроль полягання повітря робочої зони. Створення здорових і безпечних умов праці починається з правильного вибору території для розміщення підприємства і раціонального розташування на його території виробничих і допоміжних будов і споруд.

Необхідна територія, розміщення на ній будов і споруд, їх габаритні розміри, інженерна організація і впорядкування ділянки підприємства визначається генеральним планом.

Планування будов і споруд на території підприємств, наявність достатніх санітарних і протипожежних ровів і перешкод, забезпечення безпечної евакуації людей, різні допоміжні пристрої (опалювання, освітлення, вентиляція і ін.) регламентуються відповідно вимог санітарних норм.

Місце розташування території підприємства повинне забезпечувати можливість дотримання санітарних і протипожежних норм, вживання раціональних рішень по водо і енергопостачанню, відведення стічних вод, охорону водосховищ, земель, атмосфери від забруднення стічними водами і промисловими викидами.

Запрошувати особисто або за дорученням начальника відділу охорони праці від керівників підрозділів і спеціалістів інформацію і документи, необхідні для виконання його посадових обов'язків.

Залучати фахівців всіх (окремих) структурних підрозділів до вирішення завдань, покладених на нього (якщо це передбачено положеннями про структурні підрозділи, якщо немає - то з дозволу керівництва).

Вимагати від керівництва підприємства сприяння у виконанні своїх посадових обов'язків.

Кваліфікаційні вимоги

Вища інженерна освіта.

Техніка безпеки - це ціла наука про трудову діяльність, що має на меті забезпечити оптимальну взаємодію між людиною і виробничим середовищем при обов'язковому збереженні та зміцненні здоров'я людини.

Необхідність появи техніки безпеки пов’язана з тим, що в процесі еволюції людського суспільства змінюються і умови, і характер праці. З одного боку - праця стає легшою. Людина звільняється від виконання трудомістких, одноманітних операцій. З іншого боку - підвищення рівня технології призводить до появи чинників, що несприятливо впливають на людину – обмеження загальної рухливості, нерівномірність м'язового навантаження, підвищення напруженості тощо. Причому ці чинники посилюються наявністю підвищених рівнів вібрації, шуму, забрудненості тощо. При експлуатації потужних промислових систем в умовах несприятливої дії цих шкідливих чинників робочої зони виникають помилки, наслідком яких є великі людські втрати. Виходячи з вищесказаного, завдання інженера з техніки безпеки - це дослідження шляхів і засобів оптимальної взаємодії між людиною і технікою, враховуючи його фізичні, фізіологічні та психологічні характеристики.

Особливістю техніки безпеки, як науки, є системний підхід, при якому розглядаються всі елементи системи «людина – машина».

Охорона праці працюючих в умовах інтенсивного переозброєння виробництва, широкої її комплексної механізації і автоматизації може бути забезпечена лише при всесторонньому обліку можливостей людини при проектуванні техніки і технології, і, звичайно ж, при організації трудового процесу. У правильному вирішенні цих завдань важливу роль відіграє техніка безпеки, дослідження якої спрямовані на виявлення закономірностей взаємовідношення компонентів системи «людина-машина» для зміцнення фізичного і психологічного здоров’я працівників, розвитку особистості людини і підвищення продуктивності праці.

Велике значення має розробка ергономічних вимог до технічних засобів діяльності, у тому числі до виробничого устаткування. Збереження здоров'я людини і висока ефективність праці можуть бути досягнуті при забезпеченні відповідності технічних параметрів устаткування, антропометричним і психологічним можливостям людини.

Перший крок до забезпечення безпеки на робочому місці - облік недоліків і слабких сторін, другий - ухвалення рішень, спрямованих на усунення цих недоліків і забезпечення відповідності внесених змін нормативним даним.

Загазованість і запорошена приміщень, які знаходяться на виробничій території, залежить від умов природного провітрювання. Тому не рекомендується будувати споруди складної конфігурації, особливо П і Ш-подібної форми, а також споруди із замкнутими дворами.

Устаткування водопостачання для господарське - питних, виробничих, і протипожежних цілей вибирають відповідно до вимог діючих санітарних норм.

Джерела водопостачання і якість води регламентуються державними стандартами і санітарними нормами залежно від потреб, на які використовується вода.Норми витрати води на виробничі потреби визначають, виходячи з технології програми випуску продукції. Для скидання і видалення з території промислових підприємств забрудненої стічної води, а також для її очищення і знешкодження перед утилізацією або скиданням у водоймище передбачено устаткування системи каналізації.

Всі виробничі і допоміжні приміщення повинні вентилюватися.

Вентиляція - це сукупність заходів і засобів, які забезпечують розрахунковий повітрообмін в приміщеннях. Метою вентиляційних заходів є забезпечення чистоти повітря і необхідних метеорологічних умов у виробничих приміщеннях.

Залежно від того, з якою метою працює система вентиляції, - для надходження або видалення повітря з приміщення або для того і іншого одночасно, вона може бути приточуванням, витяжною або приточування-витяжною. По місцю дії вентиляція буває загально обмінною і локальною.

Дата добавления: 2015-08-31