Поверхневий полив по борознах

Поле №I (сад сім’ячковий) поливається по глибоких широких борознах (глибина – 20 мм, ширина – 40 мм). Полив здійснюється по тупих довгих борознах, їх наповнення допускається на 2/3 глибини, а кінцева частина кожної борозни, для запобігання скиду води за її межі, перекривається наглухо. Полив відбувається по 3 одночасно працюючих тимчасових зрошувачах.

Для поливу застосовують спосіб з перемінною подачею води в борозни. Він полягає в подачі спочатку більших нерозмивних поливних струменів, а після їх добігання зменшених в 1,5-2 рази струменів. Полив зменшеним струменем продовжують з умовою забезпечення подачі необхідної поливної норми.

Для поливу використовують поливні трубки круглого поперечного перерізу, довжиною 40 см. Трубки вкладають в борт вивідної борозни на однаковій відстані від рівня води, таким чином, щоб на пір був не менший 5-10 см. Зливний кінець трубки повинен розміщуватися на 3…5 см вище рівня води в борозні. Пропускна спроможність змінюється від 0,1-2 л/с.

Рисунок 4.9 – Поливні борозни:

а -Рис

мілкі і глибокі; б - з терасами; в - з бермою; г- борозни – щілини; д – засіювані

В залежності від похилу поверхні поля полив може здійснюватись із застосуванням проточних тупих борозен та борозен щілин.

При застосуванні проточних борозен з метою попередження скидів води вкінці борозен в які одночасно подається вода, з'єднуються поперечною борозною що виконує роль збирача надлишкової води із вище розміщених борозен.

Коли по проточних борознах здійснюється з подачею такої кількості води щоб вона повністю витрачалася на зволоження ґрунту.

Тупі борозни застосовується на полях з малими похилами, наповнення їх допускається на 2/3 борозни, а кінцева частина кожної борозни для запобігання скиду води за її межі перекривається наглухо.

Застосуванням борозен щілин ефективне на важких ґрунтах цей спосіб полягає в нарізанні борозен які мають в дні щілину шириною 3-4 см. і глибиною 20-25 см. Найбільш раціональне їх використання при проведенні вологозарядкових та передпосівних поливів. Полив по довгих борознах 200-400м. застосовується при похилах поверхні 0,002-0,008 на ґрунтах середньої і слабкої водопроникності. Ступінь водопроникності характеризується питомим вбиранням води в л/с на 100м. борозни, визначається шляхом польових досліджень і складає при сильній водопроникності 0,4-0,2, середній 0,2-0,1, і слабкій 0,1 л/с на 100м.

Полив по борознах можна здійснювати перемінним поливним струменем та постійним при п6еремінній подачі води в борозну спочатку подають в більший, не розмиваючий, так званий добовий поливний струмінь, а після його добігання на ¾ і 4/5 загальної довжини борозни, поливний струмінь зменшують у 1,5-2 рази – це до зволожуючий поливний струмінь. Полив цим до зволожуючим струменем продовжує і залишає забезпечення подачі необхідної поливної норми.

При поливі постійним струменем вода в борозни подається періодично, тактами. Такий дискретний полив застосовується на ґрунтах з середньою водопроникністю при поливах 0,001-0,006 довжині до 400 м. глибині борозен 25-30 мм. Та витратах поливного струменя 1-1,5 м/с.

ДМ «Кубань»

Дощувальна електрифікована машина фронтального переміщення ДМ «Кубань» поливи здійснює при фронтальному русі вздовж відкритого каналу 1К2.2, забираючи з нього воду. ДМ «Кубань» здійснює зрошення цукрового буряка та соняшника (поля №1 та №2).

Згідно плану проведення поливів ДМ «Кубань» перші шість поливів полі №1 та 4й і 5й полив на полі №2 здійснюються поливними нормами 500 м³/га і тільки в другій декаді серпня буде проводити полив поля №1 нормою 600 м³/га. Тому на полі №1 та №2 поливи будуть здійснюватися видачею усього значення поливної норми починаючи полив від суміжної межі між полями №1 та №2.

Перший полив на полі №1 під час першого проходу починаючі від межі між полями №1 та №2, до кінця поля здійснюється половинною нормою(250 м³/га) та з такою ж нормою у зворотньому напрямку. Після чого машина переїжджає на поле №2 та здійснює поли за такою ж схемою, повертаючись на межу міх полями №1 та №2. Подачу води в канал не призупиняють.

2.3.3. Облік води в господарстві при поливах

Для обліку води в господарстві передбачено господарський пост обліку води (обладнаний водомірною приставкою з прямим входом) за допомогою якого вираховують обсяги води, що подаються на зрошувальну ділянку.

Рисунок 4.1 – Водомірна приставка з прямим входом

1 – водомірна приставка; 2 – забральна стінка; 3 – затвор.

Для визначення фактичних поливних норм кожна дощувальна машина (в нашому випадку ДДН-70, «Фрегат», «Дніпро», КІ-50, «Кубань») обладнується водомірами водопровідного типу ВД-180, які використовуються для технологічного контролю якості поливу дощуванням дощувальних машин.

Для визначення фактичних поливних норм використовуємо водоміри Чиполетті

Рисунок 4.2. – Схема водомірного поста з водозливом з тонкою стінкою Чіполетті

Рисунок 4.3 – Конструктивна схема водоміра ВД-180

1 – корпус; 2 – кришка; 3 – магнітна муфта; 4 – редуктор; 5 – важіль для встановлення разового покажчика обліку на нуль; 6 – шкала разового обліку;

7 – покажчик разового обліку; 8 – покажчик сумарного обліку; 9 – фланці;

10 – лічильний механізм; 11 – мастильна рідина; 12 – крильчатка; 13 – вал (контролю поливних норм) і визначення продуктивності насосних агрегатів

2.3.4. Методика і технологія оперативне коригування поливів

З врахуванням забезпечення повного використання наявних в господарстві р-пу «Україна»дощувальних машин, кліматичних умов, виходячи з тривалості поливу культур, витрат внутрішньогосподарської мережі та можливостей витрат господарства по післяполивних обробітках полів коригуємо проведення поливів відповідно до допустимих норм і строків поливу для Дніпропетровської області, в якій розташована зрошувальна система.

Календарний план проведення поливів сількогосподарських поливів сількогосподарських культур складають на весь поливний період, тому він не може враховувати реальну потребу рослин у воді в різні періоди їхнього розвитку. Кліматичні фактори (опади, температура, швидкість вітру тощо) істотно позначаються на водоспоживанні рослини і потребує коригування первісного плану водокористування. На основі даних спостережень за вологістю ґрунту складаємо 10-15 денний оперативний план водокористування з метою узгодження поливу з після поливним обробітком ґрунту. Складаючи оперативний план виділяємо ділянки, які будуть политі за дві-три доби, їх виділяємо для того щоб ув'язати полив з після поливним обробітком, який треба починати не пізніше ніж через 2-3 дні після поливу. Черговість поливу ділянок узгоджємо з обробітком полів і раціональним використанням сількогосподарської техніки.

Наприклад, в нашій системі є певна недостача поливальної техніки, а саме дощувальна машина «Фрегат» поливає два поля, то ми розподіляємо поливи таким чином, щоб поливши перше поле машина без перерв переїхала на інше поле.

3. Заходи щодо підвищення коефіцієнта корисної дії (ККД) внутрішньогосподарської зрошувальної мережі

Розрахунком плану проведення поливів сільськогосподарських культур встановлено, що загальні коефіцієнти корисної дії внутрішньогосподарської мережі не відповідають нормативному значенню яке повинне бути 0,97, враховуючи наявність на зрошуваній ділянці закритої зрошувальної мережі.

Маючи значення к.к.д. внутрішньогосподарської зрошувальної мережі без проведення спеціальних заходів щодо боротьби з фільтрацією води, необхідно визначити, наскільки повинні бути знижені її втрати, щоб к.к.д. для внутрішньогосподарської мережі був не нижче 0,97.

, %,

де: Р - необхідний процент зниження втрат води;

Е^'_t - плановий к.к.д. зрошувальної мережі;

E_t - к.к.д. зрошувальної мережі до проведення заходів щодо боротьби з фільтрацією води.

Залежно від необхідного проценту зниження втрат води та властивостей ґрунтів, які складають ложе каналу, відповідно до табл. 3.1. намічаються протифільтраційні заходи та визначається доцільність їх проведення

Таблиця 3.1.

Дата добавления: 2015-08-31