Перелік можливих видів капітального ремонту зрошувальної системи на

Перелік можливих видів поточного ремонту зрошувальної системи на

зрошувальній ділянці р-пу “Україна”

№ з/п	Види робіт та заходів	Строки виконання
	Очищення каналів 1К2, 1К2.1, 1К2.2, 1К2.4 від намулу.	Жовтень
	Очищення каналів 1К2, 1К2.1, 1К2.2, 1К2.4 від рослинності.	Травень, червень
	Здійснення заходів до скорочення витрат води на фільтрацію ущільненням ґрунту.	Квітень

Таблиця 4.4.

зрошувальній ділянці р-пу “Україна”

№ з/п	Види робіт та заходів	Строки виконання
	Облицювання ділянки каналу К1 біля водозабірної споруди монолітним бетоном з плівковим екраном	Жовтень
	Заміна водопропускної труби головної водозабірної споруди	Жовтень
	Заміна одного насосного агрегату на насосній станції підкачки №1	Квітень

4.2. Технічна експлуатація каналів і споруд

4.2.1. Загальні вимоги і правила експлуатації каналів і споруд

Загальні вимоги і правила експлуатації каналів і споруд являють собою певні положення, яким необхідно дотримуватись при користуванні каналами і спорудами. Ці правила встановлені в нормативі [Л-9]. В курсовому проекті, користуючись нормативами і навчальною літературою, потрібно сформулювати основні правила експлуатації для господарських каналів і споруд на них.

Формулювання положень правил експлуатації починають з визначення показників працездатності і технічно справного стану каналу і споруди. Основними показниками працездатності і технічно справного стану каналів і гідротехнічних споруд, згідно з нормативами, є такі:

. забезпечення проектної пропускної спроможності;

. мінімальні фільтраційні та експлуатаційно-технічні втрати води;

. відсутність замулення, заростання, обвалювання і розмиву ділянок каналів, а також підтоплення фільтраційними водами прилеглих територій;

. відсутність розмивів нижніх б'єфів і пустот за стінками гідроспоруд;

. безвідмовна робота щитових пристроїв, підйомних механізмів, засобів автоматики, телемеханіки і зв'язку;

Типовими правилами технічної експлуатації каналів і споруд на них передбачено такі основні положення:

Перевищення дамб для господарських каналів над форсованим горизонтом води повинно бути не менше 0,2 м при витраті до 1,0 м3/с і не менше 0,3 м при витраті від 1 до 10 м3/с. При цьому не допускається пропуск форсованих витрат води по каналах у перший рік експлуатації.

Максимальні і мінімальні швидкості води у каналах повинні бути у межах, які забезпечують транспортування наносів і запобігають розмиву каналів.

Заповнення і спорожнення каналів з метою попередження сповзання укосів повинно бути поступовим. Величина інтервалів між окремими пропусками або зменшення витрат води не повинно бути менше двох годин, а зміна витрат не перевищувати 20%.

Забороняється випасання худоби на дамбах, бермах і укосах каналів, влаштування в руслах каналів (колекторів), будь-яких перемичок, загат, прокопів та інших споруд. Напування худоби з каналів, проїзд тракторів, автомашин і т. ін. можуть здійснюватись лише у спеціально влаштованих для цього місцях.

З метою запобігання пошкодження внаслідок замерзання води, закрита зрошувальна мережа в кінці вегетаційного періоду звільняється від залишків води і вживаються заходи, що виключають накопичення її у закритих трубопроводах у зимовий період.

Боротьба з втратами води повинна здійснюватись на всіх зрошувальних каналах. Першочерговими експлуатаційними заходами боротьби з втратами води є:

. проведення цілодобових поливів і подача води господарствам зосередженими течіями;

. недопущення забору і подачі надлишкових витрат води у канали;

. суворе дотримання поливних і зрошувальних норм;

. організація суворого обліку та контролю за правильним водозабором;

. недопущення витікання води через щитові пристрої і переливання води через них;

. забезпечення роботи каналів з мінімальною кількістю підпорів для створення командних горизонтів;

. недопущення заростання та замулення каналів.

На стінах понурної частини ГТС повинна бути нанесена червона лінія катастрофічного горизонту води. Підтримання горизонту води вище цієї лінії категорично забороняється.

Труби та вхідні отвори споруд повинні бути вільними від сторонніх предметів, на головному водозаборі мати огородження і пристосування для вилучення плаваючих предметів. При експлуатації цих споруд особлива увага повинна бути звернута на недопущення підпорів (закупорювання) вхідної їх частини.

Повздовж господарського розподілювача повинен бути прокладений хід, закріплений пікетами, кілометровими знаками і постійними реперами. Місце розташування репера повинно бути на виду і вибрано з рахунку забезпечення його збереження. На головному водозаборі встановлюється постійний репер.

За спорудами і каналами, особливо на небезпечних ділянках, повинні бути встановлені систематичні спостереження, результати спостережень і огляду фіксуються у спеціальних журналах.

Мають бути виявлені небезпечні ділянки на каналах. До небезпечних відносяться ділянки, що проходять у високих дамбах, на крутих косогорах і у місцях осідання ґрунтів. Під час проходження максимальних витрат води на них повинно бути встановлено цілодобове чергування.

Робоче обладнання і металеві конструкції гідротехнічних споруд, основні та аварійні затвори і щити, решітки, підйомні механізми і пристосування, прилади для вимірювань, апаратура автоматичного управління та ін. повинні утримуватись у належному стані.

Маневрування затворами споруд здійснюється у відповідності з затвердженими інструкціями і графіками подачі води.

Маневрування затворами під час проходження максимальних розрахункових і аварійних витрат води здійснюється лише під безпосереднім наглядом особи, яка відповідає за роботу гідротехнічних споруд.

Підйомні механізми повинні бути обладнані необхідними, перевіреними пристроями. Перед кожним робочим підйомом або опусканням затворів необхідно оглянути механізми, пази і ущільнення, перевірити гальмівні пристрої. У випадку їх несправності маневрування затворами забороняється.

Ремонт підйомних механізмів виконується при спущених затворах і при обов'язковому дотриманні правил техніки безпеки.

Необхідно періодично перевіряти роботу ходових частин, передач, гальмівних пристроїв, затворів, підйомних та інших механізмів у відповідності з вимогами безпеки експлуатації вантажопідйомних механізмів.

Для підвищення довговічності земляних зрошувальних каналів подача води у зрошувальну систему у зимовий період повинна бути припинена не пізніше, ніж за місяць до настання морозів.

Спорожнення зрошувальних каналів перед зимовою консервацією повинно здійснюватись поступово, з інтервалами зміни витрат через 4-5 годин. Максимальне зниження рівня води у каналі повинно складати не більше 0,20 м за добу. В цей період щоденно повинні вестись візуальні спостереження за станом каналу.

4.2.2. Аналіз можливих дефектів і пошкоджень каналів і споруд

Види можливих дефектів і пошкоджень каналів і споруд формують на підставі аналізу показників їх працездатності і технічно справного стану, переліків видів робіт з нагляду, догляду і ремонтів.

При цьому потрібно враховувати, що:

дефект – це відхилення якості, форми або фактичних розмірів елементів та конструкцій від вимог нормативно – технічної чи проектної документації, яке виникає в процесі проектування, будівництва, монтажу чи експлуатації об’єкта;

пошкодження – це відхилення від первісного рівня якості елементів та конструкцій, яке виникає як правило під час експлуатації або аварії.

Дефекти і пошкодження приводять до негативних наслідків у роботі каналів і споруд та можуть з часом повністю вивести їх зі справного стану. В курсовому проекті потрібно провести аналіз можливих дефектів, пошкоджень господарських каналів і споруд та вказати можливі їх наслідки для роботи каналів і споруд.

При аналізі дефектів і пошкоджень важливо пам’ятати, що одні види дефектів і пошкоджень можуть спровокувати чи викликати інші, більш небезпечні, інші автоматично приводять до появи споріднених з ними.

Результати аналізу зводять окремо у таблицю для каналів (табл. 4.5) і споруд (табл. 4.6).

Потрібну інформацію для складання відомостей можливих дефектів і пошкоджень можна знайти в тексті підрозділу 4.2.1 та з таблиць 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 даних методичних вказівок.

Таблиця 4.5

Відомість можливих дефектів і пошкоджень та їх наслідків для господарських каналів р-пу “Україна”

№ з/п	Вид дефекту чи пошкодження	Наслідки у роботі каналів
	Заростання каналу трав’яною і чагарниковою рослинністю	Зменшення пропускної спромож- ності і швидкості руху води
	Замулення каналу і зміна розмірів перерізу каналу (зменшення глибини)	Зменшення пропускної спромож- ності і збільшення швидкості води на ділянках з замуленням
	Розмив і обвалювання укосів, зміна їх ухилу	Переміщення ґрунту на дно каналу і його замулення
	Просідання дна каналу, зміна його похилу	Зміна швидкості руху води, пере- лив води через бровки

Таблиця 4.6

Відомість можливих дефектів і пошкоджень та їх наслідків для споруд господарських каналах р-пу “Україна”

№ з/п	Вид дефекту чи пошкодження	Наслідки у роботі каналів
	Вертикальне просідання і деформація споруди	Погіршення умов регулювання по- током води, перелив води через споруду
	Засмічення і замулення водопро- пускних труб	Зменшення пропускної здатності споруди
	Розмив нижніх б’єфів і ґрунту за стінками споруд	Збільшення втрат води на фільтра- цію, підмив споруди
	Відмова роботи підйомного ме- ханізму	Повна неможливість регулювання витрат води через споруду
	Корозія металевих частин	Втрата властивостей металу, вихід з ладу металевої деталі, елемента

4.2.3. Обстеження та оцінка технічного стану каналів

Обстеження - процес отримання якісних та кількісних показників експлуатаційної придатності меліоративної системи, споруди, її частин та конструкцій шляхом візуального огляду, інструментальних вимірів у натурі та лабораторних визначень.

Обстеження буває різних видів:

. попереднє - вид обстеження, за якого як основний метод визначення показників експлуатаційної придатності використовують аналіз технічної документації та зовнішній огляд меліоративної системи, споруди та їх елементів експертами. При візуальному обстеженні визначають, головним чином, якісні показники експлуатаційної придатності;

. детальне - вид обстеження, за якого як основний метод визначення показників експлуатаційної придатності використовуються інструментальні тести конструкцій і споруд;

. спеціальне - вид обстеження, за якого як основний метод визначення показників експлуатаційної придатності використовуються спеціальні вишукування, дослідження, натурні або модельні випробування;

. суцільне - вид обстеження, за якого обстеженню підлягають усі конструктивні елемента меліоративної системи, споруди;

. вибіркове - вид обстеження, за якого обстеженню підлягають тільки окремі, найбільш зношені конструктивні елементи меліоративної системи, споруди;

. планове - обстеження, яке виконується в строки, що заздалегідь визначені регламентом експлуатації меліоративної системи, споруди;

. позачергове - обстеження, яке виконується як наслідок виникнення будь-яких різних порушень експлуатаційного регламенту.

Обстеження каналів та оцінка їх технічного стану, разом зі складанням відповідної документації відносяться до робіт з нагляду і може входити також, як початковий етап, до робіт з догляду.

Всі водогосподарські системи та їх елементи підлягають періодичним обстеженням. Власник меліоративної системи зобов’язаний забезпечити обстеження об’єктів у визначені нормативами строки. Регулярність обстежень встановлена правилами та інструкціями експлуатації споруд і обладнання.

Обстеження, оцінка технічного стану та діагностика водогосподарських об’єктів, споруд як самостійний вид робіт виконується спеціалізованими водогосподарськими організаціями, які займаються експлуатацією цих об’єктів, споруд і на балансі яких вони перебувають.

Проведення обстежень та паспортизація особливо відповідальних об’єктів і споруд (наприклад, насосних станцій, головного водозабору, водосховищ) проводиться водогосподарською організацією, на балансі якої перебуває об’єкт із залученням спеціалізованих організацій, які мають відповідну ліцензію (право на будівельну діяльність з правом на технічне обстеження будівель і споруд).

Для проведення обстеження власник системи видає наказ (розпорядження) по підприємству (організації) з визначенням об’єктів, що підлягають обстеженню; видів та термінів обстеження; джерела фінансування та осіб, які відповідають за організаційно-технічне забезпечення зазначених робіт.

Обстеження зрошувальних каналів проводиться відповідно до Посібника «Методика оцінки технічного стану каналів меліоративних систем», Київ, 2009 р. Експлуатаційні обстеження проводяться щорічно після закінчення роботи каналу, а планові – не менше одного разу на п’ять років експлуатації.

Порядок обстеження каналу залежить від умов кріплення, за яким канали бувають з облицюванням і у земляному руслі. Обстеження стану облицювання залежить від його конструкції і передбачає такі основні типи: монолітний бетон і залізобетон, в тому числі з плівковими екранами; збірний залізобетон, в тому числі з плівковим екраном; грунтоплівкові й ґрунтові екрани.

При обстеженні монолітних бетонних, залізобетонних, а також збірних залізобетонних облицювань, в тому числі з плівковими екранами, основну увагу приділяють:

. ділянкам руйнування бетону;

. місцям оголення арматури;

. наявності і динаміці розвитку тріщин;

. стану деформаційних і температурно-усадкових швів;

. стану за плечиків;

. місцям оголення полімерної плівки;

. просіданню кріплення і сповзанню залізобетонних плит.

При обстеженні ґрунтових і грунтополімерних екранів приділяють увагу:

. ділянкам з оголеною полімерною плівкою;

. наявності деформаційних процесів на ґрунтовому екрані – зсувам, просіданням, розмивам, борознам, ходам землериїв тощо.

Якщо канал проходить у насипу або у напіввиїмці-напівнасипу, то обстеженню підлягає також зовнішній укіс, який кріпиться як правило посівом багаторічних трав.

Зовнішній укіс оцінюють за станом:

. трав’яного покриву і наявності на ньому деформаційних процесів;

. виходу фільтраційного потоку;

. просідання, що утворюється при посиленій суфозії;

. фільтрації у вигляді ділянок зволоження.

За результатами планових натурних обстежень каналів складається акт обстеження і рекомендації щодо ліквідації виявлених дефектів і заходів з поліпшення умов експлуатації каналу.

В курсовому проекті необхідно навести результати умовного обстеження господарського зрошувального каналу (використовуючи вихідні дані) і представити їх у табличній формі. Результати обстеження подаються у вигляді оцінки експлуатаційно-технічного стану елементів каналу. Приклад складання акту обстеження і оцінки технічного стану зрошувального каналу ПСП «Свобода» наведений в таблиці 4.6.

Перед складанням акту потрібно навести технічну характеристику каналу, яка включає: тип виконання каналу і типи облицювання каналу, довжини ділянок з різним типом облицювання, глибину каналу, висоту насипу, ширину каналу по дну, закладання внутрішнього і зовнішнього укосів каналу.

Приклад:.За геометричними розмірами каналу визначаємо ширину внутрішнього та зовнішнього укосів:

Розраховуємо також за відомими формулами геометрії площу живого перерізу каналу.

Отримані дані будемо враховувати при розрахунках площ укосів і площі поперечного перерізу каналу.

Оцінка технічного стану кожного конструктивного елемента встановлюється за нормативами Додатку 6, а каналу в цілому як середнє значення за сумою переважаючих оцінок для окремих елементів.

За результатами обстеження складається акт обстеження технічного стану каналу, визначаються необхідні роботи з ліквідації дефектів, обсяги робіт, види ремонтів та орієнтовні терміни їх проведення.

Так, наприклад, для господарського каналу необхідно передбачити виконання доглядових і ремонтних робіт з очищення каналу від намулу і чагарнику, обкошування укосів і берм, усунення деформаційних процесів в ґрунті укосів і ґрунтового екрану, засипання оголеної плівки ґрунтом, заміну плит покриття на укосах біля споруд, замазування тріщин і відновлення стиків між плитами, установлення деяких плит на місця (підтягування плит), посів трав на окремих ділянках.

4.2.4. Розрахунок очищення каналів від намулу

Об’єм очищення міжгосподарських та внутрішньогосподарських каналів від намулу дорівнюватиме:

V_c=a₀*A^c_nt =5,3*78000=413400 м³

де: A^c_nt- площа нетто зрошувальної системи, га. A^c_nt =78000га.

a ₀ –об’єм очищення всіх зрошувальних каналів в м³/га зрошуваної площі нетто системи (таб. 3 вихідних даних), в курсовому проекті a ₀=5,3 м³/га.

У внутрішньогосподарську мережу каналів поступає 0,50…0,55 загального об’єму намулу, який поступає в голову зрошувальної системи, тобто

a₀^вгм =(0,50…0,55) a₀, тому V_вгм= a₀^вгм*A^c_nt=0,5*5,3*78000=206700 м³.

Механічним способом, екскаваторами, очищується 85…90% загального об’єму намулу, який поступає у внутрішньогосподарську мережу зрошувальних каналів, решта – вручну.

Розрахунки об’ємів, вартості та строків робіт по очищенню каналів від намулу зводими в наступну таблицю 4.7.

Таблиця 4.7

Дата добавления: 2015-08-31