КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Удобрення грунту
Обробіток грунту в полях сівозмін Правильний та своєчасний обробіток грунту – це один з дуже важливих заходів високої агротехніки в розсаднику. Він поліпшує агрофізичні властивості, водний, повітряний і тепловий режим грунту, забезпечує знищення бур’янів та шкідників на полях. Обробіток грунту проводиться також з метою покращення умов для активної діяльності аеробних мікроорганізмів і здійснюється на глибину розгалуження основної маси коренів вирощуваного садивного матеріалу. Після викопування садивного матеріалу (восени чи весною) проводиться основна оранка, з обертанням скиби. Глибина, оранки при основному обробітку ґрунту визначається комплексом кліматичних і лісорослинних умов, типом і ступенем окультуреності ґрунту, подальшим використанням поля. Наприклад, глибина оранки на дерново-підзолистих ґрунтах 20-22 см, на сірих опідзолених ґрунтах - 22-25 см, звичайних чорноземах - 25-27 см. Основний обробіток ґрунту проводиться також і в паровому полі. Наступна система обробітку ґрунту зумовлюється видом пару: чорного раннього, звичайного чи сидерального. Слід врахувати, що в зоні недостатнього і нестійкого зволоження, на родючих ґрунтах для боротьби з бур'янами і накопичення вологи необхідно проектувати чорний пар, а в зоні достатнього зволоження та на зрошувальних землях - зайнятий пар (для збагачення ґрунтів, бідних на азот, краще сидеральний). При розробці технології основного обробітку ґрунту необхідно передбачити внесення органо-мінеральних та інших видів добрив. Головним завданням передпосівного обробітку грунту є ретельний обробіток і вирівнювання поверхні ґрунту, тому що при нерівностях і при наявності грудок ускладнюється робота посівних агрегатів, виходить нерівно комірний посів. Тому необхідне старанне розпушування грунту на глибину приблизно 5 см шляхом культивації, боронування, шлейфування, а для посіву дуже дрібного насіння навіть коткування.
При вирощуванні садивного матеріалу в розсаднику спад поживних речовин з ґрунту йде більш інтенсивно, ніж при вирощуванні сільськогосподарських культур. Поживні речовини витрачаються на утворення органічної маси сіянців і разом з ними вилучається з розсадника. Крім того, на кореневій системі садивного матеріалу налипає частина грунту. Природно, що внаслідок цього потенційна і реальна родючість грунтів знижується. Слід зазначити, що поступово руйнує агрегатний стан, погіршує структуру грунту і систематичний обробіток грунту машинами і знаряддями. Усунення цих негативних явищ можливе лише при впровадженні сівозмін і внесенні добрив. В розсадниках застосовують органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні та побічні добрива. Із мінеральних добрив у розсадниках використовують азотні (аміачну селітру, азотнокислий амоній, сульфат амонію, натрієву селітру), фосфорні (суперфосфат, фосфорну муку, томасшлак), калійні (калійну сіль, хлористий калій, каїніт, сильвініт) та інші. Добрим мінеральним фосфорно-калійно-кальцієвим добривом на бідних піщаних і супіщаних ґрунтах є попіл. Органо-мінеральні добрива виробляють з добре подрібнених і просіяних органічних (перегною, торфу, компосту) і порошковидного суперфосфату, хлористого калію, аміаку та ін. Крім органічних, мінеральних і органо-мінеральних добрив перспективне більш широке застосування в розсадниках бактеріальних добрив: азотобактерину, нітрагіну, АМБ, фосфоробактерину. Система удобрення ґрунтів у розсаднику розробляється на основі попередніх грунтово-хімічних аналізів, ґрунтових карт, агрокартограм. Ґрунти вважаються дуже бідними при наявності гумусу до 1%, бідними - 1,01-2,0 %, недостатньо забезпеченими - 2,01-3,1 %, середньо забезпеченими - 3,01-4,0 %, добре забезпеченими - більше 4 %. Фосфорні добрива вносять в повній дозі під повторну оранку пару або культивацію, калійні - під передпосівну культивацію (на легких ґрунтах в половинній дозі). Азотні добрива і друга половина калійних застосовується для підживлення. Комплексні добрива застосовують при передпосівному обробітку ґрунту, а дози їх внесення встановлюють за вмістом азоту. Після внесення органічних добрив мінеральні добрива перед посівом не вносять. Фізіологічно врівноваженим оптимальним співвідношенням N: Р: К вважається для листяних порід - 1: 2,11: 1,12. а для шпилькових - 1: 0,85: 1,12. Так, як найбільш розповсюдженими мінеральними добривами, які застосовуються на лісових розсадниках, є: з азотних добрив – аміачна селітра (середній вміст азоту – 34%), з фосфорних – подвійний гранульований суперфосфат (вміст фосфору – 48%), з калійних – хлористий калій (вміст калію – 58%), то вартість і потребу розрахуємо саме для них. Норму внесення мінеральних добрив визначаємо за формулою: [4.1] де N – норма внесення певного виду добрива, кг/га; n - норма внесення діючої речовини, кг/га; a – вміст діючої речовини у застосованому мінеральному добриві, %. Знаючи ціну однієї тонни вище перерахованих мінеральних добрив, можна визначити загальну вартість добрив для посівного відділення (табл. 4.1). План проведення підживлень у деревній шкілці (норма внесення діючої речовини кг/га)
План проведення підживлень у деревній шкілці (норма внесення діючої речовини кг/га)
.Підживлення окулянтів 4-го року мало ефективне тому з метою заощадження коштів на придбання добрив ми його не проектуємо.
Із органічних добрив використовуємо торфо-гнойовий компост, який вносимо у парове поле. Із припосівних добрив вносимо фосфорні та калійні, аміачні не вносимо оскільки в нас високий вміст гумусу (3,4%). Підживлення сіянців проводимо по одному разу в рік для хвойних: в перший – аміачні 20 кг/га, фосфорних – 30 кг/га, калійних - 20кг/га; на другий відповідно – 30, 60 та 50 кг/га; для листяних ці дози складали в перший рік - аміачні 25 кг/га, фосфорних – 30 кг/га, калійних – 20 кг/га; на другий - фосфорних – 60 кг/га, калійних – 50 кг/га (азотні не вносимо) діючої речовини.
Таблиця 4.1 Розрахунок потреби і вартості добрив для посівного відділення
Продовження табл. 4.1
Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 1457; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |