Розрахунок площі продукувальних і допоміжних частин розсадника

Розрахунок маточної плантації

Вихідними даними для розрахунку є планове щорічне завдання заготівлі живців з врахуванням 10%-ного відпаду на нестандартності, схеми розміщення маточних кущів, кількість вирощуваних прутів на одному кущі та вихід живців з одного прута. Орієнтовно для розрахунків приймають, що один кущ тополі дає 5 прутів. При цьому із одного прута тополі можна заготовити 4 живці, тобто, один кущ тополі дає 20 живців.

На маточних плантаціях тополі розміщення кущів повинно становити 1,0 х 1,0 м.

Розрахунок проводять а формулою:

S=1.25*[N*(a*b)/K₁*K₂ *10000]; [1.4]

де S- площа плантації, м²;

N – планове завдання заготівлі пагонів, шт.;

а і b – віддаль між маточними кущами, м;

K₁ – вихід прутів з одного куща, шт..;

K₂ - вихід пагонів з одного прута, шт.

Площа змінного поля становить 25 % від площі садіння кущів, що враховує приведений у формулі [1.4] коефіцієнт. Результати розрахунків зводимо в таблицю 1.7.

Таблиця 1.7

Розрахунок площі маточної плантації

Порода	Планове щорічне завдання, тис. шт.	Очікуваний відпад, %	Планове щорічне завдання із врах. відпаду, тис. шт.	Термін вирощування, років	Схема садіння, м х м	Площа живлення одного куща, м^2	Вихід пагонів з одного куща,шт.	Потрібно кущів,шт.	Площа зайнята кущами, га	Площа під змінне поле, га	Загальна площа маточної плантації, га
Верба			77,00		1,0 х 1,5	1,5			0,29	0,07	0,36

Під змінне поле відведено площу, що становить 25% від площі зайнятої кущами тополі.

Компоненти продукувальної (виробничої) частини розсадника призначені безпосередньо для вирощування садивного матеріалу, а допоміжної (службової) частини – для забезпечення обслуговування відділків виробничої частини, виконання захисних та організаційно-господарських функцій.

Продукувальна площа розсадника складається з суми площ посівного та шкільного відділків, маточної плантації, маточного саду, інтродуційно-дендрологічної ділянки, теплиць тощо.

Якщо в розсаднику планується вирощування саджанців плодових порід, то необхідно запроектувати плодовий сад для забезпечення окулювання живцями або вічками (орієнтовно 1 га саду дає щорічно 10000 живців або 50000 вічок).

Для проведення наукових досліджень з інтродукції цікавих для науки та виробництва деревних рослин, ведення фенологічних спостережень, створення колекції цінних видів, форм і гібридів інтродукованих та місцевих видів дерев і чагарників доцільно запроектувати інтродуційно-дендрологічну ділянку площею 0,5 – 1,5 га.

Допоміжна частина розсадника складається із садиби з будівлями, господарської ділянки, ділянки для прикопування садивного матеріалу, компостника, водоймища, дорожньої сітки (околишні, магістральні, міжпольові дороги), городів, захисних лісових смуг, живоплоту (огорожі), околишньої канави, протиерозійних гідротехнічних споруд, резервної ділянки (запільного клину) розсадника та інших ділянок.

Під садибу виділяють площу 0,2-2,0 га, залежно від площі розсадника. У великих розсадниках садибу поділяють на виробничий і житловий сектори. У виробничому секторі розміщують контору, склади для зберігання насіння, добрив, реманенту, гараж, навіс для техніки, механізмів, бензосховище, майстерню і т.д., у житловому – будинки та гуртожитки для робітників і службовців розсадника. У базових розсадниках для зберігання техніки, паливно-мастильних матеріалів, добрив, гербіцидів тощо доцільно окремо запроектувати господарську ділянку.

Дороги розмежовують господарські частини та поля сівозмін і за своїм призначенням поділяються на наступні категорії:

· магістральні (головні) дороги, які повязують внутрішню сітку доріг з садибою розсадника і мають зовнішні підїздні шляхи. Вони повинні мати ширину 8-10 м.;

· околишні дороги навколо розсадника для проходження технічних засобів, розвороту тракторів і иашин – шириною 6-8 м.;

· міжпольові дороги між суміжніми полями сівозмін та службовими частинами розсадника для проїзду тракторних агрегатів, інших транспортних засобів в одному напрямку - шириною 4 м.

Запільний клин або резервна площа лісового розсадника проектується в межах 10 % від виробничих площ і призначена для розміщення посівів чи посадок, обсяги яких в окремі роки можуть перевищувати планові завдання.

До службової площі відносять також живу (живопліт) або неживу огорожу навколо розсадника та околишню канаву. Ці компоненти необхідно запроектувати і зобразити на схемі.

3

2

2,0м

4

1,0м 1

1,0м

0,2м 1,0м 0,3м 0,5м

3,0м

Рис.1.3. Схема околишніх дорыг, огорожі та канави розсадника.

1 – канава; 2 – нежива огорожа (металева сітка, деревяний пліт тощо);

3 – живопліт; 4 – околишня дорога.

Сумарно площа допоміжної частини розсадника неповинна перевищувати 25-30 % від його загальної площі (в середньому - 15-20 %). Дані з розрахунку виробничих та службових площ розсадника заносимо в таблицю 1.8.

Таблиця 1.8

Розподіл території розсадника за видами користування

Господарські частини	Кіль- кість полів у сіво- зміні, шт.	Розміри, м	Площа одного поля, га	Загаль- на площа, га
дов- жина	шири- на
Виробнича частина
Посівний відділок				1,29	3,87
Деревно-чагарн. шкілка				1,45	5,8
Плодова шкілка				1,32	7,92
Маточна плантація				0,45	0,45
Маточний яблуневий сад				0,09	0,09
Маточний черешневий сад				0,06	0,06
Дендрологічна ділянка				0,6	0,6
Разом	18,79
Службова частина
Садиба	-	-	-	1,00	1,00
Дороги: магістральні	-			-	0,68
Околишні	-			-	1,60
Між польові	-			-	0,56
Жива та нежива огорожі з канавою	-			-	0,50
Запільний клин	-			0,80	0,80
Прикопочна ділянка	-			0,16	0,16
Компостник	-			0,17	0,17
Господарська ділянка	-			0,20	0,20
Водойма	-			0,14	0,14
Городи	-			0,20	0,20
Разом	6,01
Всього	24,8

Дата добавления: 2015-08-31