Оцінка ступеня загрози інформації, що захищається

Інформація - це відомості про яку-небудь подію, явище, які надходять одержувачу із зовнішнього середовища.

Документальна інформація міститься в графічному або буквенно- цифровому вигляді на папері, а також в електронному вигляді на магнітних і інших носіях.

Мовна інформація виникає в ході ведення в приміщеннях розмов, а також при роботі систем звукопідсилення і звуковідтворення.

Носієм мовної інформації є акустичні коливання (механічні коливання частинок пружного середовища, що розповсюджуються від джерела коливань в оточуюче середовище у вигляді хвиль різної довжини).

Мовний сигнал є складним акустичним сигналом в діапазоні частот від 200..300 Гц до 4...6 кГц.

Телекомунікаційна інформація циркулює в технічних засобах обробки і зберігання інформації, а також в каналах зв'язку при її передачі. Носієм інформації при її обробці технічними засобами і передачі по дротяних каналах зв'язку є електричний струм, а при передачі по радіо і оптичному каналам - електромагнітні хвилі.

Безпека - це стан функціонування об'єктів інформації, при якому вони захищені від всіх видів загроз у ході всього життєвого процесу й рішення поставлених завдань.

Інформаційна безпека - це захищеність інформації й супутньої інфраструктури від випадкових або навмисних впливів природного або штучного характеру, при якій системі наноситься прийнятний збиток.

Технічний захист інформації (ТЗІ) - це діяльність, спрямована на забезпечення доступності й цілісності інформації. У результаті цієї діяльності створюється система захисту інформації. Система технічного захисту інформації – це сукупність суб'єктів, об'єднаних цілями захисту інформації інженерно-технічними засобами, нормативно-правовою й матеріальною базою.

Комплексна система захисту інформації (КСЗІ) - це організована сукупність спеціальних засобів, методів, заходів, органів, що забезпечують захист інформації від розголошення, витоку й несанкціонованого доступу до неї. У системі забезпечення безпеки інформації повинні забезпечуватися системний підхід, комплексність, безперервність, планомірність, цілеспрямованість, надійність і конкретність.

Основні завдання КСЗІ

Для ефективного забезпечення безпеки інформації потрібне створення розвиненого методологічного базису, що дозволяє вирішити наступні комплексні завдання:

• створити систему органів, відповідальних за безпеку інформації.

• розробити теоретико-методологічні основи забезпечення безпека інформації.

• вирішити проблему керування захистом інформації і її автоматизацій.

• створити нормативно-правову базу, що регламентує рішення всіх завдань забезпечення безпеки інформації.

• налагодити виробництво засобів захисту інформації.

• організувати підготовку фахівців із захисту інформації.

Основним завданням КСЗІ є забезпечення достатнього рівня доступності, цілісності й конфіденційності інформації. Основні напрямки діяльності по комплексному забезпеченню безпеки інформації:

• правове.

• організаційне.

• інженерно-технічне.

Розглянемо кожен з цих напрямків детальніше:

1. Правове забезпечення - це сукупність законодавчих актів, нормативно-правових документів, вимоги яких є обов'язковими в рамках сфери діяльності системи захисту інформації. Предметом правового регулювання є правовий режим інформації (ступінь конфіденційності, власність, засоби й форми захисту інформації, які можна використати), правовий статус учасників інформаційної взаємодії, порядок відносин суб'єктів з урахуванням їхнього правового статусу.

2. Організаційне забезпечення - це регламентація виробничої діяльності взаємин виконавців на нормативно-правовій основі таким чином, що розголошення, витік і несанкціонований доступ до інформації стає неможливим або буде істотно утруднений за рахунок проведення організаційних заходів.

3. Інженерно-технічне забезпечення - це сукупність спеціальних органів, технічних засобів і заходів щодо їхнього використання з метою забезпечення безпеки інформації.

РОЗДІЛ 2

Класифікація і коротка характеристика ТКВІ

Основними об'єктами захисту інформації є:

• інформаційні ресурси, що містять відомості, віднесені до державної таємниці, і конфіденційну інформацію.

• засоби і системи інформатизації (засоби обчислювальної техніки, інформаційно-обчислювальні комплекси, мережі і системи), програмні засоби (операційні системи, системи управління базами даних, інше загальносистемне і прикладне програмне забезпечення), автоматизовані системи управління, системи зв'язку і передачі даних, технічні засоби прийому, передачі і обробки інформації обмеженого доступу (звукозапис, звукопідсилення, переговорні і телевізійні пристрої, засоби виготовлення, тиражування документів і інші технічні засоби обробки графічної і буквено-цифрової інформації), їх інформативні фізичні поля. Тобто системи і засоби, що безпосередньо обробляють інформацію, віднесену до державної таємниці, а також конфіденційну інформацію. Ці засоби і системи часто називають технічними засобами прийому, обробки, зберігання і передачі і передачі інформації (ТЗПІ)

• Технічні засоби і системи, що не відносяться до засобів і систем інформатизації (ТЗПІ), але розміщені в приміщеннях, в яких обробляється секретна і конфіденційна інформація. Такі технічні засоби і системи називаються допоміжними технічними засобами і системами. До них відносяться: технічні засоби відкритого телефонного, гучномовного зв'язку, системи пожежної і охоронної сигналізації, радіотрансляції, електропобутові прилади і т.д., а також самі приміщення, призначені для обробки інформації обмеженого розповсюдження.

• Потенційні канали витоку визначаються для кожного джерела інформації, причому їх кількість може не обмежуватися одним або двома.

Наприклад, від джерела інформації – керівника фірми просочування інформації можливе по наступних каналах:

§ через двері в приймальню або коридор;

§ через вікно на вулицю або в двір;

§ через вентиляційний отвір в сусідні приміщення;

§ з небезпечними сигналами по радіоканалу;

§ з небезпечними сигналами по кабелях, що виходять з приміщення;

§ по трубах опалювання в інші приміщення будівлі;

§ через стіни, стелю і підлогу в сусідні приміщення;

§ за допомогою заставних пристроїв за територію фірми.

Стосовно моделей каналів просочування інформації доцільно мати моделі, що описують канали в статиці і динаміці.

Статичний стан каналу характеризують структурна і просторова моделі. Структурна модель описує структуру (склад і зв'язки елементів) каналу витоку. Просторова модель містить опис положення каналу витоку в просторі: місця розташовує джерела і приймача сигналів, віддаленість їх від меж території організації, орієнтація вектора розповсюдження носія інформації в каналі просочування інформації і його протяжність. Структурну модель каналу доцільно представляти в табличній формі, просторову – у вигляді графа на плані приміщення, будівлі, території організації, прилеглих зовнішніх ділянок середовища. Структурна і просторова моделі не є автономними, а взаємно доповнюють один одного.

Динаміку каналу просочування інформації описують функціональна і інформаційна моделі. Функціональна модель характеризує режими функціонування каналу, інтервали часу, протягом яких можливе просочування інформації, а інформаційна містять характеристики інформації, витік якої можливий по даному каналу: кількість і цінність інформації, пропускна спроможність каналу, прогнозована якість інформації, що приймається зловмисником.

Вказані моделі об'єднуються і ув'язуються між собою в рамках комплексної моделі каналу витоку. В ній указуються інтегральні параметри каналу просочування інформації: джерело інформації і її вигляд, джерело сигналу, середовище розповсюдження і її протяжність, місце розміщення приймача сигналу, інформативність каналу і величина загрози безпеки інформації.

Кожний вид каналу містить свій набір показників джерела і приймача сигналів в каналі, що дозволяють оцінити максимальну дальність каналу і показники можливостей органів державної і комерційної розвідки.

Оскільки приймач сигналу є приналежністю зловмисника і точне місце його розміщення і характеристики не відомі, те моделювання каналу проводиться стосовно гіпотетичного приймача. Як приймач доцільно розглядати приймач, параметри якого відповідають сучасному рівню, а місце розміщення вибрано раціонально. Поважне відношення до інтелекту і технічних можливостей супротивника гарантує від крупних помилок в значно більшому ступені, ніж зневажливе.

Якщо можливе місце розміщення приймача сигналів вибрано, то в ході моделювання каналу розраховується енергетика носія на вході приймача з урахуванням потужності носія на виході джерела, загасання його в середовищі розповсюдження, рівня перешкод, характеристик сигналу і його приймача.

Дата добавления: 2015-08-31