Пристрої та засоби для виведення інформаціі

Монітор— електронний пристрій для відображення інформації.

Характеристики моніторів:

· Розмір екрану — визначається довжиною діагоналі (традиційно вимірюється в дюймах)

· Співвідношення сторін екрану — стандартний (4:3) та широкоформатний (16:9, 16:10)

· Роздільність дисплею — кількість пікселів по вертикалі та горизонталі

· Глибина кольору — кількість біт на кодування одного пікселя (від монохромного (1 біт) до 32-бітного)

· Розмір зерна (для CRT) чи пікселя (для LCD)

· Частота оновлення зображення (виміруюється в герцах, для LCD практично однакова)

· Швидкість відклику пікселів (не для всіх типів моніторів, у LCD, як правило, суттєво нижча ніж у CRT)

· Максимальний кут огляду — максимальний кут під яким не виникає суттєвого погіршення якості зображення (актуально для LCD).

Принтер - периферійний пристрій комп'ютера, призначене для перекладу тексту або графіки на фізичний носій з електронного виду малими тиражами (від одиниць до сотень) без створення друкованої форми. Цим принтери відрізняються від поліграфічного обладнання та різографів, яке за рахунок друкованої форми швидше і дешевше на великих тиражах (сотні і більше примірників).

Лазерний принтер — один з видів принтерів, що дозволяє швидко виготовляти високоякісні відбитки тексту і графіки на звичайному папері. Подібно до фотокопіювальних апаратів лазерні принтери використовують у процесі ксерографічного друку, однак відмінність полягає у тому, що формування зображення відбувається шляхом безпосередньої експозиції (освітлення) лазерним променем фоточутливих елементів принтера.

Принцип дії лазерного принтера полягає він у наступному: на алюмінієву трубку (фотобарабан), покриту світлочутливим шаром, наноситься негативний статичний заряд. Після цього промінь лазера проходить по фотобарабану, і у тому місці, де потрібно щось надрукувати, знімає частину заряду. Після чого на фотобарабан наноситься тонер (це сухе чорнило, що складаються із суміші смол, полімерів, металевої стружки, вугільного пилу та іншої хімії), який також має негативний заряд, і тому прилипає до барабана у тих місцях, де пройшов лазер і зняв заряд. Далі барабан прокочується по паперу (що має позитивний заряд) і залишає на ній весь тонер, після чого папір потрапляє у піч, де під впливом високої температури тонер міцно припікається до паперу.

Для друку кольорового зображення всі кольори на барабан наносяться по черзі, або друк відбувається у 4 проходи (для друку чорного, блакитного, пурпурного і жовтого кольорів). Подібний метод друку використовується в копіювальних апаратах і деяких факсах. Схожа система використовується і в світлодіодних принтерах, однак у них замість лазера використовується нерухомий рядок зі світлодіодами — LED-технологія друку (Light Emitting Diode).

Переваги лазерних принтерів:

· Вони мають більшу швидкість, оскільки промінь лазера може пересуватися значно швидше, ніж друкуюча головка з десятками і сотнями сопел, з яких у момент друку з певним інтервалом випорскують мікроскопічні крапельки чорнила.

· Лазерні промені ще більш точні і по причині компактного фокусування дозволяють досягати високої роздільної здатністі. Лазерні принтери економічніші, ніж струменеві, просто внаслідок того, що картриджів з тонером вистачає не на одну тисячу сторінок, а ось чорнильні картриджі закінчуються швидше, і їх доводиться частіше заправляти або міняти.

· Кольорові лазерні принтери забезпечують високу швидкість друку, дають якісні кольорові і чорно-білі відбитки, а також привабливу вартість роздруківки сторінки з урахуванням витратних матеріалів.

· Лазерні роздруківки більш стійкі, чіткість відбитків не порушується в умовах підвищеної вологості. Тонер може злежуватися, що легко виправити легким струшуванням картриджа, на відміну від струменевих принтерів, чорнила яких можуть засихати у дюзах, що вимагає їх промивання і, іноді, заміни. Промивку дюз можна зробити тільки в умовах сервісного центру.

Недоліки лазерних принтерів:

· При роботі лазерного принтера виділяється озон.

· Наявність у конструкції елементів з високим енергоспоживанням (головний двигун, термовузол) призводить до того, що пікова споживана потужність лазерного принтера досить висока, що робить неможливим підключення його до побутових джерел безперебійного живлення середньої і малої потужності.

· Якість друку кольорових напівтонових зображень, наприклад фотографій, нижче ніж при струменевому друці.

· Лазерні принтери дорожчі за струменеві у середньому утричі, а вартість комплекту картриджів для лазерного принтера набагато дорожче, ніж комплект для струминного (зазвичай становить вартість нового принтера).

· Деякі з моделей кольорових принтерів при друці наносять на відбиток приховане зображення, що вказує на дату і час друку, а також серійний номер пристрою, що зроблено з метою припинити друк кольорових копій грошових знаків та інших документів і цінних паперів.

Лазерний експонувальний вивідний пристрій — це пристрій для виведення зображення ілюстрацій і тексту на фоточутливі матеріали (фотоплівку, фотопапір, фотополімерний шар друкарської форми тощо). Примітивні експонувальні пристрої виводили тільки текст за окремими символами. Ці пристрої називають насвітлювачами. Удосконалені вивідні пристрої з лазерним джерелом експонування виводять не тільки текст, а й штрихові та растрові зображення. Принципи їхньої дії помітно відрізняються від принципу дії насвітлювача. Як текст, такі зображення у лазерних експонувальних вивідних пристроях експонують за окремими пікселями. Нині це єдині пристрої для виготовлення фото- та друкарських форм при підготовці КВС видання до друку.

Виведення фотоформ на фотоплівку — виведення зображень майбутнього видання з КВС на матеріальний носій з прозорою основою (фотоплівку, прозору плівку тощо).

Практично всі сучасні вивідні системи PostScript-сумісні. Функціонально кожна така система складається із двох частин растрового процесора (RIP) і власне експонувального пристрою Recorder у строгому розумінні цього слова є експонувальною записувальною секцією. Сам по собі Recorder не розуміє мови Post-Script, для цьоо йому потрібний RIP. Закінченою системою, що об'єднує Rencorder та RIP є Imagesetter. Вибираючи вивідний пристрій, обов'язково слід уточнити, чи пропонують вам тільки recorder (у цьому випадку його треба доукомплектувати RIP'ом). Потрібно також зважати на те, що не всі RIP'и підходять до будь-якого записувального пристрою, і навпаки, причому RIP може бути апаратним або програмним. В останньому випадку для його роботи потрібний відповідний комп'ютер. Третій складник лазерного експонувального вивідного пристрою — це проявлювальна машина (якщо не йдеться про пристрій для експонування «сухих» плівок). Вона може притискуватися безпосередньо до записувальної секції (варіант online) або встановлюється окремо (варіант off-line). Тоді одна проявлювальна машина може більш-менш успішно застосовуватися для обслуговування кількох експонувальних пристроїв. Деякі вивідні пристрої є універсальними, тобто можуть працювати як з on-line, так і з off-line проявлювальними машинами.

Виведення на формну пластину — це виведення електронного монтажу шпальт видання із КВС на сенсибілізовану формну пластину для виготовлення друкарської форми.

Основними параметрами лазерного експонувального вивідного пристрою є:

- тип механізму протягування фотоматеріалу;

- джерело випромінювання;

- роздільна здатність;

- розміри мінімального растрового елемента;

- лінійність;

- швидкість виведення і запису;

- повторюваність;

- кількість типорозмірів матеріалу;

- ємність приймальної касети;

- система шрифтового суміщення.

Залежно від типу механізму протягування фотоматеріалу всі експонувальні вивідні пристрої поділяються на три групи:

- площинні (капстапові);

- із протягуванням по внутрішньому барабану;

- із протягуванням по зовнішньому барабану.

У капстановому експонувальному вивідному пристрої експонування відбувається на плоско розташований матеріал. Світловий потік проходить крізь фокусуючий об'єктив і потрапляє на багатогранне дзеркало, яке забезпечує розгортку лазерного променя по рядку. Під час розпитування лазерного променя у плоске віяло його напрямок змінюють за допомогою дзеркала, що повертається так, щоб площина розгортки була перпендикулярною до фотоплівки, яка протягується вздовж фокальної площини об'єктива до напрямку її руху. При цьому по краям матеріалу спостерігається збільшення діаметра плями через невелике розфокусувамня променя. Уникнути цього ефекту дає змогу коригувальна лінза, яка встановлюється за призмою, що обертається і забезпечує потрібну корекцію фокуса. Покадрова розгортка здійснюється завдяки фотоматеріалу.

Недоліками цього пристрою є:

- відносно низька повторюваність;

- неідентичність однакових зображень при їх розташуванні вздовж і впоперек фотоплівки під час запису;

- наявність проковзування між фотоплівкою і привідними валиками призводить до спотворення зображення та відхилення його розмірів у напрямку руху плівки.

Запис здійснюється на нерухомий матеріал, закріплений на внутрішній поверхні порожнистого циліндра, що забезпечує максимально можливу точність позиціонування плями лазера. Фотоматеріал розташований по колу, що забезпечує однакову відстань від призми, яка обертається, до поверхні матеріалу. При такому способі експонування висуваються високі вимоги до точності виготовлення барабана або напівкруглих боковим (у демпфірувальних опорах, що дає змогу звести до мінімуму вібрації фотоматеріалу в процесі запису. Закріплення плівки здійснюється за допомогою вакууму (для малих форматів можливим є механічне кріплення).

Модульований лазерний промінь проходить крізь фокусувальний об'єктив, виводиться на вісь нерухомого циліндра спрямованим дзеркалом і потрапляє на дзеркало (або призму), що обертається, яке розташоване на каретці, яка рухається вздовж осі барабана. Один із напрямків розгортки здійснюється завдяки обертанню призми, інший—завдяки руху каретки. Лазер може бути закріплений за межами циліндра. У цьому випадку велика довжина шляху, який проходить лазер уздовж осі барабана, потребує забезпечення чистоти повітря, оскільки при потраплянні пилинок у лазерний промінь відбувається втрата мікроелементів зображення (через перекривання променя) або розсіювання променя. У деяких конструкціях джерело випромінювання (лазер) і механізм розгортки (призма) встановлюються на рухомій каретці.

Каретка може рухатися на магнітній подушці ведучим гвинтом та сталевим пасом. Система з ведучим гвинтом, хоч і є найпростішою, не забезпечує рівномірності руху каретки у зв'язку з наявністю люфту, досить високого тертя і вібрацій. Система зі сталевим пасом вільніша від описаних недоліків, але важка у регулюванні й обслуговуванні. Система транспортування каретки на магнітній подушці дає змогу практично цілком позбутися тертя і вібрацій, оскільки в процесі руху каретка практично висить у повітрі, рухаючись «магнітними рейками».

Для захисту фотоматеріалу від внутрішнього відбиття у процесі експонування внутрішній барабан виконується у вигляді половини барабана. Коли в конструкції застосовується половина порожнистого циліндра, промінь не може «знайти» його протилежного боку. Існують пристрої, які можуть працювати з різними за товщиною матеріалами. Для забезпечення фокусування на матеріалах різної товщини використовуються спеціальні пристрої, які дають змогу визначити товщину матеріалу та переналагодити фокусування променя так, щоб забезпечити відмінний фокус.

Загалом вивідні пристрої розглянутого типу охоплюють найширший діапазон характеристик. Нещодавно було запропоновано оригінальне рішення, яке назвали «внутрішнім барабаном навпаки». Суть його ось у чому: є половина внутрішнього порожнистого барабана, в якій розміщується фотоматеріал. Усередину цього барабана вводиться циліндр, діаметром на кілька міліметрів менший від внутрішнього барабана з урахуванням товщини матеріалу. На цьому циліндрі закріплюється експонувальний блок, що обертається, а сам циліндр рухається горизонтально. Експонувальний блок має 64 лазерних діоди. У пристроях із зовнішнім барабаном запис здійснюється на матеріал, закріплений за допомогою вакууму на зовнішній поверхні циліндра, що обертається. На відміну від двох попередніх типів пристроїв, тут як джерело світла використовується матриця лазерних дисків (тобто запис здійснюється одночасно кількома десятками променів). Оскільки забезпечити однакову інтенсивність усіх променів лазера практично неможливо, може спостерігатися неоднозначність одержаного зображення при зниженні оптичної щільності на експонованій плівці до 3,4D (тому потрібна підтримка стабільної щільності плашки при проявленні на рівні 4,0-4,5 D).

Лазерні промені проектуються на фотоматеріал за допомогою фокусувального об'єктива. Таким чином, за один оберт циліндра записується одразу кілька десятків рядків зображення. Оптичний шлях лазера короткий (що знижує чутливість обладнання до чистоти повітря та мікровідхилень в оптичній системі) і залишеться сталим у процесі запису. Зміна розмірів лазерної плями здійснюється переміщенням оптичної системи, при цьому промінь фокусується на поверхні матеріалу відповідним вибором положення фокусувальиого об'єктива. Розгортка променя за двома взаємно перпендикулярними напрямками здійснюється завдяки обертанню циліндра і переміщенню оптичноїсистеми вздовж барабана (паралельно його осі).

Запис зображення може здійснюватися у трьох режимах:

- розгортка по спіралі;

- кроковий режим;

- старт-стопний режим.

При спіральній розгортці запис відбувається з одночасним обертом барабана і рухом оптичної системи вздовж барабана по напрямній. За повний оберт записувальна головка зміщується до початку наступного рядка. У кроковому і старт-стоппому режимах кожний рядок записується за два оберти циліндра. На першому оберті здійснюється запис (при нерухомій експонувальній головці), на другому — переміщення головки на ширину експонованої шпальти. Загалом пристрій типу «зовнішній барабан» є найточнішим і найпродуктивнішим.

Більшість лазерних експонувальних пристроїв дають змогу використовувати матеріали різної ширини. Максимальна ширина матеріалу, з якою може працювати пристрій, відносить його до класу малого, середнього або великого форматів. При цьому є можливість працювати з матеріалами мепшоїширини. Мінімальна ширина також є фіксованою для кожного пристрою. Більшість експонувальних вивідних пристроїв обладнано системою пробивання шрифтових отворів. Деякі експонувальні вивідні пристрої є багатофункціональними, на яких можна гкепонувати як фотоматеріали, так і здобувати кольоропробу. Одним із плюсів таких пристроїв є те, що для кольоропроби використовується той самий файл, що й для і здобуття друкарських форм.

Дата добавления: 2015-08-31