КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Технологічні параметри пробирання і прив’язування
Швидкість пробирання і прив'язування приймається згідно технічним характеристикам прийнятого устаткування незалежно від виду пряжі. Номер голки. Залежно від виду і лінійної щільності ниток основи на вузлов’язальних машинах з голковим відбором застосовуються голки різних розмірів і номерів. Номер відбираючої голки визначається з довідкової літератури за шириною п’яти, яка розраховується за формулою:
, мм (5.1)
, мм
Приблизно можна вважати, що А=2/3·d, де d – діаметр нитки. Тобто при відборі п’ята захоплює нитку на 2/3 її діаметра, у зв’язку з чим виключається подача двох ниток.
Час пробирання однієї основи: , хв, (5.2)
, хв.
де tп – час на пробирання 100 ниток (від 3,5 до 5 хв в залежності від числа реміз в приладі). Допоміжний час:
, хв. (5.3)
, хв.
де t1 – час на отримання приладу (1,2 хв); t2 – час на встановлення приладу (1,6 хв); t3 – час на зміну ткацького навою (1,5 хв); t4 – час на перевірку і закріплення кінців основи після пробирання (2,5 хв); t5 – час на встановлення пасету (0,5 хв); t6 – час на знімання приладу і встановлення пробраної основи (2 хв). Норма виробітки проборниці у зміну: , кг (5.4)
де Т- тривалість роботи в зміну, хв; Тб – час обслуговування робочого місця і на особисті потреби робітниць (20…25 хв); Мс.тк – спряжома маса пряжі на навої, кг.
, кг
Норма виробітки за 1 год
, кг/год (5.5)
, кг/год
Продуктивність процесу прив’язування. Теоретична продуктивність вузлов’язальної машини:
, кг/год (5.6)
де Vуз – швидкість вузлов’язання, вуз/хв.
, кг/год
Норма продуктивності:
, кг/год (5.7)
де ККЧ = 0,45. , кг/год Визначення довжини відходів ниток при пробиранні і прив'язуванні Довжина відходів при пробиранні:
, м (5.8)
де l1 - довжина кінців, що зрізаються, необхідних для паралелізації ниток на навої перед пробиранням (нитки затискаються гребінками після шліхтування або заклеюються клейким папером і зрізаються).
, м
Довжина відходів при прив'язуванні:
, м (5.9)
де l1 - довжина зрізаємих кінців (см. відходи при пробиранні); l2 – довжина кінців, які зрізаються разом з ремізним приладом.
, м
РОЗДІЛ 6. Підготовка утокової пряжі
Утокова пряжа надходить на ткацькі фабрики в самих різних пакуваннях: починках, мотках, котушках, бобінах. Ці пакування утокової пряжі не завжди безпосередньо можуть бути використані на ткацьких верстатах. Тому утокову пряжу доводиться перемотувати в пакування відповідної форми та розмірів. Утокова пряжа в процесі переробки на ткацькому верстаті менше піддається різним діям, ніж основна. Утокова нитка піддається натягу при змотуванні з утокового пакування та при утворенні тканини, піддається тертю об направні під час руху її в робочу зону й тертю об нитку основи під час прибивання її до опушки тканини. Оскільки дія цих сил небагаторазова, вони не мають помітного впливу на пряжу. Тому нитки утоку можуть бути менш міцними, ніж основні, але вони повинні бути достатньо еластичними. У човниковому ткацтві найчастіше використовують пакування у вигляді шпуль. На ткацькому верстаті шпулю поміщають у човнику, під час руху якого утокова нитка, змотуючись зі шпулі, прокладається в зіві. Бобіни використовують на безчовникових верстатах, де уток з бобін прокладається в зіві за допомогою малогабаритних ниткопрокладачів, спеціальних захватів, рапір або іншими способами. Для зменшення зльотів, сукрутин і обривності ниток утоку перед ткацтвом в окремих випадках проводять зволоження або емульсування утокової пряжі. Таким чином, весь процес підготовки утокової пряжі до ткацтва складається з двох необов'язкових операцій – перемотування утокової пряжі та її зволоження або емульсування. Так як утокова пряжа тканини артикуля 6485 надходить в необхідних для верстата пакуваннях і з достатньою вологістю, її направляють на ткацькі верстати без будь-якої підготовки. ВИСНОВОК
В данному курсовому проєкті було прийнято таке обладнання: · перматування (М-150-2) · снування (СП-140 і Ш-608) · шліхтування (ШБ-11/140) · проборка і привязка. Обладнення забезпечує: – високу продуктивність праці і обладнання; – найбільшу продуктивність з одиниці площі будівлі; – високу якість продукту; – найменшу кількість угарів; – можливість застосування великих за розмірами пакувань; – збереження властивостей ниток; – можливість застосування комплексної механізації і автоматизації виробництва. Обраний технологічний план ткацтва забезпечує випуск тканин високої якості з необхідними споживацькими властивостями при найбільш ефективному протіканні технологічних процесів Для обраного технологічного обладнання приводяться технічні характеристики, які беруться з паспортів на обладнання, в галузевих довідниках. При цьому вказують характерні технологічні і конструктивні особливості обраної машини або верстата.
Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 328; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |