Записом дебіторської заборгованості по фіктивних рахунках неіснуючих клієнтів або по фіктивних, нетоварних операціях

Приховування дебіторської заборгованості відображенням у Балансі згорнутого залишку замість розгорнутого (слід докладно вивчити склад таких статей балансу: Дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги» (рядки 160, 161, 162), Дебіторська заборгованість по розрахунках» (рядки 170-210), Кредиторська заборгованість за товари роботи і послуги (рядок 530), «Поточні забов» язанням по розрахунках» (рядки 540 - 600), «Інші поточні забов» язання» (рядок 610)) [9, 301].

Сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення.

Аудитор повинен впевнитися у тому, що якщо рахунок мав залишок на момент створення резерву, то наведений запис потрібно зробити на суму, яка б дала змогу до нарахувати резерв до визначеної суми в розрахунку величини. Витрати по створенню резерву безнадійних боргів відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат. Зайво нарахований резерв визначається як дохід по Кт рахунку 71 «Інший операційний дохід».

Щодо правильності відображення - аудитор перевіряє, правдивість, точність відображення дебіторів на дату складання бухгалтерської звітності. В балансі та примітках. Слід впевнитись у правильності ведення поточних облікових реєстрів (книги обліку продажу і книга обліку дебіторів). Також з'ясовується, чи існує операційна дебіторська заборгованість, строк погашення якої перевищує один рік.

Особливу увагу слід приділити контролю розкриття інформації у примітках до фінансової звітності:

А саме:

- Перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості:

- склад і сума статті «Балансу»,

- «Інша поточна дебіторська заборгованість»,

- Метод визначення резерву сумнівних боргів,

На основі узагальнення практичного досвіду обліку та аудиту дебіторської заборгованості вітчизняних та зарубіжних підприємств, виявлення пов'язаних з цим аспектом обліку і аудиту проблем, спричинених практичним застосуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку можна назвати найбільш типовіші помилки бухгалтерів або факти (види) зловживань, шахрайства, обману, викривлення інформації, щодо дебіторської заборгованості з корисливою метою, які виявляються аудиторами під час перевірки звітності підприємств - клієнтів. Наведені основні види порушень повинні прийматись до уваги як бухгалтерами практиками для їх уникнення, так і аудиторами - для виявлення в процесі аудиту:

- заміна виписок банку іншими або виправлення відповідних сум, що свідчать про погашення дебіторської заборгованості (для виявлення цих фактів слід зробити запит у банк та до підприємств дебіторів);

- зарахування сум отриманої дебіторської заборгованості на погашення заборгованості не відповідних дебіторів платників;

- неправомірне здійснення бартерних операцій для погашення дебіторської заборгованості;

- списання недостач та крадіжок за рахунок збільшення дебіторської заборгованості;

- неправильне визначення (оцінка) суми дебіторської заборгованості у зв'язку з коливанням курсу валют на дату складання Балансу при розрахунках в іноземній валюті.

- неправильний розрахунок суми резерву безнадійної дебіторської заборгованості, що може бути спричинено:

- відсутністю зіставної інформації за попередні звітні періоди;

- арифметичними неточностями;

- неправильним групуванням дебіторів по періодах простроченності погашення заборгованості;

- не прийняттям до уваги вихідного сальдо по рахунку «Резерв сумнівних боргів»;

- навмисним завищенням суми резерву сумнівних боргів або сум прямого списання дебіторської заборгованості з метою завищення величини загальних витрат звітного періоду і як наслідок - зменшення суми оподатковуваного прибутку;

- невідповідністю сум, зазначених у первинних документах, що є підставою виникнення дебіторської заборгованості;

- шахрайством із сумами дебіторської заборгованості підзвітних осіб (списання її без підстав і документального підтвердження на загально господарські витрати або за рахунок інших підприємств, прострочених сум депонованої заробітної плати та ін.);

- неправильним оформленням або відсутністю договорів, що стали підставою для відвантаження товару і виникнення дебіторської заборгованості;

- неправильною кореспонденцією рахунків при відображенні в обліку дебіторської заборгованості;

- неправильною кореспонденцією рахунків при відображенні в обліку дебіторської заборгованості;

- відображена дебіторська заборгованість не належить підприємству;

- зарахування дебіторської заборгованості у валюту Балансу не за чистою реалізаційною вартістю, а за початковою вартістю виникнення (наслідком є завищення активів);

- неправильною класифікацією дебіторської заборгованості на довгострокові та короткострокову, внаслідок чого викривлюється фінансове становище підприємства при аналізі показників, що його характеризують;

Висновки

Саме ефективна організація розрахунків повинна активно сприяти зміцненню договірної дисципліни; підвищенню відповідальності підприємств за своєчасне і в повному обсязі здійснення платежів за всіма зобов'язаннями; прискоренню обороту оборотних коштів; зменшенню видатків обігу; ефективному використанню тимчасово вільних коштів та ін.

Дата добавления: 2015-07-13