Удобрення ярого ячменю

Удобрення озимого тритикале

Удобрення озимого ячменю.

Ячмінь добре реагує на внесення органічних і мінеральних добрив. Безпосередньо під нього органічні добрива не вносять. Ячмінь розміщують після угноєного попередника. Особливе значення в живленні ячменю має внесення азотних добрив. При вирощуванні ячменю після добре удобрених гноєм і мін добривами просапних культур обмежуються внесення 40-50 кг/га азоту, слабо удобрених – 60-80 кг/га азоту, після багаторічних трав – 30-40 кг/га азоту. Внесення підвищених доз азоту в допосівний період зумовлює вилягання посівів. Найбільш раціональні норми фосфорно-калійних добрив під ячмінь – по 40-50 кг/га РК. Найефективніше мін добрива вносити восени під основний обробіток грунту. Ефективне також припосівне внесення добрив: на дерново-підзолистих, сірих лісових і чорноземах опідзол вносять по 10 кг/га NPK, на чорноземах глибоких,звичайних і південних – по 10 кг/га РК.

Ефективні як органічні, так і мінеральні добрива, але удобрюють переважно мін добривами. На родючих грунтах і після кращих попередників рекомендовано вносити по 60 кг/га NPK. Після гірших попередників і на менш родючих грунтах вносять по 90 кг/га NPK. Фосфор і калій вносять під основний обробіток, а азотні добрива в підживлення на ІІ-ІІІ та ІV етапах органогенезу – по 30 кг/га азоту. На малородючих грунтах частину азотних добрив (до 30 кг/га) вносять під основний обробіток. У рядки під час сівби вносять 10 кг/га фосфору.

53. Удобрення ярої пшениці

У сівозмінах яру пшеницю розміщують після добре удобрених попередників – цукрових буряків, кукурудзи на зерно та картоплі. Фосфорно-калійні добрива вносять під зяблеву оранку. Азотні добрива використовують для підживлення. Під посіви твердої ярої пшениці на чорноземах рекомендовано вносити N 45-60 P 45-60 K 45, а на сірих лісових та дерново-підзолистих грунтах – N 60-90 P 45 K 45-60. Під м*яку яру пшеницю у західних районах Лісостепу на сірих лісових та дерново-підзолистих грунтах N 45-60 P 35-45 K 45-60. Під час сівби в рядки необхідно вносити гранульований суперфосфат у дозі 10-15 кг/га фосфору або повне мінеральне добриво у вигляді нітроамофоски 10-15 кг/га NPK.

Ячмінь добре реагує на внесення органічних і мінеральних добрив. Безпосередньо під нього органічні добрива не вносять. Ячмінь розміщують після угноєного попередника. Особливе значення в живленні ячменю має внесення азотних добрив. При вирощуванні ячменю після добре удобрених гноєм і мін добривами просапних культур обмежуються внесення 40-50 кг/га азоту, слабо удобрених – 60-80 кг/га азоту, після багаторічних трав – 30-40 кг/га азоту. Внесення підвищених доз азоту в допосівний період зумовлює вилягання посівів. Найбільш раціональні норми фосфорно-калійних добрив під ячмінь – по 40-50 кг/га РК. Найефективніше мін добрива вносити восени під основний обробіток грунту. Ефективне також припосівне внесення добрив: на дерново-підзолистих, сірих лісових і чорноземах опідзол вносять по 10 кг/га NPK, на чорноземах глибоких,звичайних і південних – по 10 кг/га РК. Підживлення проводять азотом тільки в умовах зрошення.

55. Удобрення вівса

На всіх ґрунтах овес добре використовує післядію органічних добрив. Тому його висівають на другий або третій рік після їх внесення. Овес позитивно реагує на мінеральні добрива. Особливо ефективні азотні добрива на достатньому фосфорно-калійному фоні. Залежно від особливостей ґрунту і попередників під овес добрива вносять з розрахунку від 30 до 60-90 кг/га діючої речовини азоту, фосфору і калію. Фосфорно-калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту або під весняну культивацію. Азотні добрива, якщо розрахункова доза їх не перевищує 40-60 кг/га, краще вносити під передпосівну культивацію. Якщо доза вища, ніж 60 кг/га, то частину азотних добрив слід вносити в підживлення на початку трубкування. При цьому слід пам'ятати, що занадто високі дози азотних добрив можуть призводити до вилягання посівів. Під час сівби в рядки вносять 10-15 кг/га фосфору в формі гранульованого суперфосфату.

На кислих ґрунтах краще вносити фізіологічно-лужні азотні добрива, а також фосфоритне борошно, яке добре засвоюється вівсом і, крім того, знижує кислотність ґрунту. На торфових ґрунтах застосовують мідні добрива (піритні недогарки - 3 - 4 ц / г а або мідний купорос - 20-25 кг/га). Кислі ґрунти обов'язково вапнують.

Дата добавления: 2017-01-13