Локальне внесення добрив

ПЕРЕВАГИ. Добрива які вносяться локально, розміщуються на певній глибині стрічками, гніздами або суцільним горизонтальним екраном. За локального внесення добрива слабо перемішуються з ґрунтом, завдяки чому зменшується взаємодія між ними і перехід елементів живлення у важкодоступні для рослин форми, тому вони тривалий час зберігаються у доступному для рослин стані, що сприяє кращому засвоєнню рослинами. Зокрема коефіцієнт використання фосфорних добрив за локального внесення в 2-3 рази вищий ніж розкидним. За призначенням локальне внесення добрив може бути основним, припосівним, і підживленням.

ДОПОСІВНЕ ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ ЛОКАЛЬНИМ СПОСОБОМ. При основному внесенні добрив їх стрічки розміщують перпендикулярно до майбутнього напрямку розташування рядків культури яку мають вирощувати. Добрива вносять за допомогою культиваторів-рослинопідживлювачів, агрегатів для внесення аміаку рідкого і безводного. При внесенні основного удобрення стрічкою глибина зароблення добрив на Поліссі і в Лісостепу має становити 10-12см, а в Степу -12-15 см. Інтервали між стрічками при внесенні основного удобрення під культури суцільного сіву становить 12-17см, а під просапні 20-30см. Локальне внесення добрив суцільними гранулами проводять плоскорізами-удобрювачами на глибину 12-16см.

ЛОКАЛЬНЕ РЯДКОВЕ ВНЕСЕННЯ. Його здійснюють одночасно з посівом або посадкою польових або овочевих культур безпосередньо в рядки з насінням. Добриво яке застосовується при посіві повинне добре розчинятись і бути легкозасвоюваним.

ПРИПОСІВНЕ СТРІЧКОВЕ УДОБРЕННЯ. Цей прийом дозволяє розміщувати добрива на оптимальних і чітко витриманих відстанях від рядків насіння. Знижує нерівномірність їх роз приділення. Стрічки добрив розміщ. нижче і збоку від рядків насіння. Тому добрива з насінням контактують, вони розділені прошрком грунту. Припосівне стрічкове удобрення може заміити основне якщо вносити його велику дозу.

34.Позакореневе (листкове) підживлення культур

Цей спосіб полягає у оприскуванні вегетуючих рослин розчином макро- і мікродобрив. Ефективне позакореневе підживлення обумовлюється здатністю елементів живлення проникати через листкову поверхню і швидко включатись в обмін речовин. Найкраще засвоюється через листки N,K,Mg,S та мікроелементи у хелатній формі. На практиці найбільш широко застосовується позакореневе підживлення оз. пшениці в фазі молочної стиглості розчином карбаміду для підвищення врожайності зерна та вмісту у ньому білка і клейковини. Проте з появою на ринку добрив великого асортименту,комплексних препаратів для внесення через листки з набором найбільш необхідним для різних культур макро-, мезо та мікроелементів, амінокислот, вітамінів, полісахаридів та інших речовин, позакореневі підживлення стали високоефективним прийомом оптимізації живлення рослин не лише азотом, а й іншими елементами.

35. Грунтові умови ефективного застосування добрив

Прирости врожайності с/г культур залежать від гранулометричного складу грунту, реакції грунтового середовища, вмісту елементів живлення. Гранулометричний склад визначає вміст і рухливість ел живлення та їх поглинання грунтом. Важкі глинисті грунти міцно поглинають і закріплюють поживні реч. Легкі грунти слабо утримують ел живлення, особливо азот. В регіонах з надмірним зволоженням мін добрива рекомендовано вносити малими дозами в декілька строків, щоб попередити їх вимивання. Від агрохімічних і фізико-хімічних властивостей грунту, вмісту гумусу, ел живлення також залежить значення певних видів добриву формуванні врожаю. Азотні добрива найвищі прирости врожаю забезпечують на дерново-підзолистих і сірих лісових грунтах та чорноземах опідзол і вилугуваних. Фосфорні добрива ефективні на всіх типах грунтів, особливо в умовах недостатнього зволоження на чорноземах звич та південних та на каштанових грунтах, дія калійних добрив – на торф’яних,дерново-підзолистих і сірих лісових грунтах, а на чорноземах звич та південних і каштанових – мінімальна або відсутня. В умовах високого вмісту в грунтахрухомих ел живлення, добрива можуть не підвищувати врожайності,але їх необхідно вносити в нормах,які компенсують відчуження поживних реч з урожаєм.

36. Кліматичні умови ефективного застосування добрив

Такі чинники як вологість, температура грунту та повітря і рівень освітлення можуть істотно впливати на ефективність добрив. Підвищення вологості грунту сприяє підвищенню окупності добрив на всіх типах грунту і навпаки. Проте, надлишок вологи в піщаних і легкосуглинкових грунтах може призводити до вимивання в підґрунтові води N, Ca, Mg, K, S та ін. ел. В посушливих умовах добрива сприяють більш ефективному використанню рослинами вологи. Ефективність добрив залежить не тільки від загальної кількості опадів, але й від рівномірності їх випадання впродовж вегетації рослин. За недостатньої кількості опадів у весняний період на початку літа відбувається пересихання верхнього шару грунту, і, як наслідок, низької доступності для рослин добрив. Тому ранньовесняні підживлення с/г культур азотними добривами поверхневим способом є неефективним. Їх доцільно вносити в більш ранній період, коли верхній шар ще зволожений.

37. Агротехнічні умови ефективного застосування добрив

Сівозміна, обробіток грунту, система захисту від бурянів, шкідників і хвороб, сорти, гібриди та ін. ел агротехніки впливають на грунтові режими, стан культур та здатність їх засвоювати ел живлення з грунту і добрив. Від глибини обробітку грунту та знарядь, які для цього застосовують залежить розподіл добрив по профілю оброблюваного шару грунту. Сівозміна запобігає односторонньому виснаженню грунту на окремі поживні елементи та неоднаковому накопиченні вологи після різних попередників.. Забуряненість посівів послаблює дію добрив та істотно знижує врожай, тому важливу роль у боротьбі з бурянами і підвищенні ефективності добрив відіграють гербіциди. Уражені хворобами і шкідниками рослини не спроможні ефективно засвоювати ел живлення, тому їх повноцінний захист є необхідною умовою високої окупності добрив. Нові сорти і гібриди спроможні більш продуктивно засвоювати підвищені норми добрив. На ефективність добрив істотно впливають дотримання оптимальних строків сівби, формування оптимальної густоти рослин на полі.

38. Агрономічна ефективність застосування добрив

Агрономічна ефективність добрив оцінюється за приростом врожаю зерна, зеленої маси, плодів та ін. продуктів з 1 га або на одиницю д.р. добрив. Приріст також виражають у зернових або кормових од.. Агрономічна ефективність є основою для економічної і енергетичної ефективності добрив. Приріст врожайності визначається у польових, наукових та виробничих дослідах або розрахунковим методом. Приріст і застосування певної норми добрив визначається як різниця у врожайності на неудобрених та удобрених ділянках поля. Важливим показником агрономічної ефективності є їх окупність (приріст врожаю на 1 кг д.р. добрив). Окупність 1 кг добрив визначається за формулою: Од=Пу: Нд, де Пу- приріст врожайності за рах добрив кг/га, Нд- норма внесених добрив кг д.р. Найбільш високу окупність добрив забезпечує припосівне рядкове удобрення. Допосівне внесення добрив є менш ефективним, але воно є основним джерелом живлення впродовж вегетації рослин. Локальне внесення добрив підвищує окупність добрив на 30-50%.

39. Економічна ефективність застосування добрив

Економічна ефективність – це вартісне співвідношення приросту вирощеної продукції із витратами на її виробництво. Її визначають за такими показниками: чистий дохід, рентабельність застосування добрив та ін.. Витрати на отримання приросту врожаю від внесення добрив розраховують за формуло: А=Ад + Авн + Азб + Ав + Ан, грн. де, Ад- вартість придбаних добрив, Авн- витрати на розвантаження і внесення добрив, А зб- витрати на збирання і перевезення приросту врожаю від добрив з поля та його доробку, Ав- витрати на реалізацію приросту врожаю або закладання на зберігання, Ан- загальновиробничі, загальногосподарські та ін. витрати. Чистий дохід від застос добрив розраховують за формулою: Чд=(Вт + Вн) – А де, Вт- вартість товарної прод, отриманої завдяки застос добрив, Вн- вартість нетоварної прод, А-витрати,пов’язані із застос добрив. Рентабельність засос добрив: Р%=Чд: А *100. За внутрішньогосподарського застос органічних добрив у витрати включають вартість підстилки, витрати на його зберігання, приготування,транспортування та внесення у грунт. 1 т підстил гною за ротацію сівозміни прибл забезпечує 1 т зерна. Для визначення економічної ефективності меліорантів враховують приріст врожаю всіх культур, які вирощувались в період тривалості дії меліоранту (7-8 років).

40. Особливості застосування добрив на Поліссі

Найпоширенішими грунтами є піщані і супіщані дерново-підзолисті грунти. Приблизно 17% займають дерново-підзолисті оглеєні грунти. 21% займають сірі лісові і чорноземи опідзолені. Грунти Полісся мають низьку природну родючість, низький вміст пожив ел і гумусу та кислу реакцію грунтового розчину. Тому на цих грунтах потрібно в першу чергу провести вапнування(проводять за 1-2 роки до висівання культур, які найкраще реагують на зниження кислотності, доломітовим борошном) та досягти достатнього насичення органічними добривами. Органічні добрива вносять 1 раз на 2-3 роки. Орієнтовні норми підстилкового гною і компостів під зернові суцільного сіву 20-30 т/га, під просапні – 40-60 т/га. Фосфорні, а на суглинкових грунтах і калійні, вносять під основний обробіток грунту. Частину азотних добрив восени використовують лише при основному удобренні озимих, під усі ярі азотні добрива (на піщаних і калійні) вносять навесні під передпосівну культивацію. Для припосівного удобрення використовують суперфосфат чи нітроамофоску. Підживлення просапних NPK проводять тоді, коли при основному удобренні не внесли всю рекомендовану дозу поживних ел. Переважно це роблять під час 1-го міжрядного обробітку грунту. Під оранку на кислих грунтах доцільно використовувати важкорозчинні форми фосфорних добрив (фосфоритне борошно), а на близьких до нейтральної – легкорозчинні(амофос, суперфосфат). В рядки під час сівби вносять суперфосфат або комплексні добрива. З калійних восени використ каїніт і калійну сіль, навесні – хлорид і сульфат калію. Під культури, чутливі до хлору, вносять без хлорні калійні добрива (сульфат калію).

41. Особливості застосування добрив у Лісостепу

Грунти Лісостепу сформувалися на лесах і лесоподіб сугл і х – ся високою потенційною родючістю, чорноземи типові займають 55% орних земель, чорноземи опід і темно – сірі прибл 22%, прибл 10% - сірі лісові. На площах, де тривалий час вносили високі норми мін добрив, особл азотних, в першу чергу визначають потребу і місце проведення вапнування. Вапно вносять у повній нормі за гідролітич кислот. Найчастіше використ дефекат. Вапнування проводять 1 раз на 7-8 років. Насиченість орних земель орг добривами становить 10-12 т/га у перерахунку на підстил гній. В польових сівозмінах гній вносять переважно під кукурудзу, цукрові буряки і картоплю по 30-50 т/га, під зернові 25-30 т/га. Під час внесення безпідстил гною, норму збільш у 1,5-2 рази. Під основний обробіток вносять повну норму орг добрив і не менше 70-80% загал кількості мін добрив. У Зх. Лісостепу нітратні та нітратно – амонійні добрива під зяблеву оранку не слід вносити, бо можливе вимивання азоту у нижні шари. Високоефективне є ранньовесняне підживлення озимих зернових азотними добривами. Підживл ярі рекомендовано лише за недостатнього внесення або у разі порушення оптимал співвідношень пожив реч у складі основного удобрення.

42. Особливості застосування добрив у Степу

У грунтовому профілі орних земель переважають чорноземи звич (59.1%), чорноземи південні (20.5%) і каштанові грунти (8%). За генезисом, морфологічними, агрохімічними властив грунти Степу менш родючі, порівняно з грунтами Лісостепу. Основним лімітуючим фактором урожайності є дефіцит вологи, солонцюватість та важкий гранулометрич склад. Гіпс вносять при зяблевій оранці поля, відведеного під чорний пар чи під просапні культури. Одночасно з гіпсом вносять гній і мін добрива – азотні і фосфорні. Калійні добрива малоефективні на грунтах Степу, тому їх вносять лише тоді, коли за тривалого внесення азотно – фосфорних добрив калій стає лімітуючим фактором. Найкращим місцем внесення гною є чорний пар і кукурудза. Оптимал насиченість ріллі орг добривами становить 8-9 т/га. Мінеральні добрива застосовують лише у концентрованих водорозчинних формах. Дози мінеральних добрив під основне удобрення становлять N 40-90 Р 45-110 К 30-60 в залежності від культури і забезпеченості грунту пожив реч. Підживлення проводять азотними добривами.

Дата добавления: 2017-01-13